ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
29 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/5982/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , через представника - адвоката Маншиліну Катерину Олегівну, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач 2), в якій просить суд: 1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 2. Визнати протиправним та скасувати Наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №М398 від 25.07.2026 року в частині призову та направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_3 . 3. Визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_3 у частині зарахування до списків особового складу військової частини та призначення на посаду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 4. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із військової служби та виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на момент його призову на військову службу під час мобілізації мав чинну відстрочку від призову відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з навчанням за денною формою здобуття вищої освіти та здобуттям рівня освіти з дотриманням установленої законом послідовності. За твердженням позивача, наявність такої відстрочки була відображена у застосунку «Резерв+» та в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг». Незважаючи на це, 25 липня 2026 року посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо нього було проведено мобілізаційні заходи, організовано проходження військово-лікарської комісії, оформлено призов на військову службу та направлено його до військової частини НОМЕР_3 , після чого наказом командира військової частини №211/нст від 26.07.2026 його зараховано до списків особового складу.
Позивач звертає увагу на зміни відомостей у Реєстрі «Оберіг» щодо наявності відстрочки та набуття ним статусу військовослужбовця. На його думку, наведені обставини свідчать про порушення встановленої законом процедури мобілізації, неповне з`ясування відповідачами юридично значущих обставин, зокрема наявності права на відстрочку, у зв`язку з чим позивач вважає його призов на військову службу протиправним, а наказ військової частини про зарахування до особового складу - похідним від незаконного рішення про його мобілізацію.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
01 вересня 2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що 25.07.2026 року позивача було доставлено працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де відповідно до встановленого алгоритму його взято на військовий облік та проведено перевірку підстав для користування відстрочкою. За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Позивач користувався відстрочкою на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з навчанням. Водночас під час перевірки у працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 виникли сумніви щодо фактичного здобуття позивачем освіти, оскільки під час опитування він не зміг надати базову інформацію про освітню програму, навчальний план, спеціальні дисципліни та порядок проходження навчання. Відповідач 1 посилається на положення Порядку №560 та Положення №154, відповідно до яких комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 уповноважена перевіряти наявність підстав для відстрочки та скасовувати її у разі встановлення відсутності таких підстав. Зазначає, що відповідні матеріали були передані на розгляд комісії, яка за результатами їх розгляду одноголосно прийняла рішення про скасування відстрочки.
Крім того, відповідач 1 вказує, що позивач 25 липня 2026 року пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби, після чого на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 його призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_3 . Відповідач вважає, що оскаржуваний наказ про призов є актом індивідуальної дії одноразового застосування, який на час розгляду справи вже вичерпав свою дію внаслідок його виконання та зарахування позивача до військової частини, а тому його скасування саме по собі не призведе до поновлення порушеного права. Представник відповідача 1 також зазначає, що законодавством не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов, а тому вважає обраний позивачем спосіб захисту неналежним та неефективним. У зв`язку з цим просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
02 вересня 2026 року до суду від військової частини НОМЕР_3 надійшов відзив на позовну заяву. Військова частина НОМЕР_3 у відзиві не визнає позовні вимоги, звернені до неї, та зазначає, що відповідно до ст.65 Конституції України та положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу захист Вітчизни є обов`язком громадян України. Відповідач 2 посилається на введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, а також зазначає, що виконання завдань щодо військового обов`язку, мобілізаційної підготовки, мобілізації та призову громадян на військову службу покладено на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. У зв`язку з цим вважає, що саме ІНФОРМАЦІЯ_4 мав визначити наявність або відсутність законних підстав для призову позивача на військову службу.
Водночас Військова частина НОМЕР_3 зазначає, що не мала юридичних підстав відмовляти у зарахуванні позивача до списків особового складу військової частини, оскільки відповідні документи та відомості були надані ІНФОРМАЦІЯ_3 , а Інструкцією №280 передбачено зарахування прибулого особового складу до списків військової частини на підставі відповідних іменних списків, приписів та документів. Відтак, наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 26.07.2026 №211/нст у частині зарахування позивача до списків особового складу відповідає вимогам чинного законодавства, а правові підстави для задоволення позову відсутні.
У поданих відповідях на відзиви (від 04.09.2026 р. за вх. №27819/26 та від 04.09.2026 р. за вх. №27837/26) представник позивача не погоджується з доводами обох відповідачів та зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 безпідставно поставив позивача на військовий облік та здійснив його мобілізацію, незважаючи на наявність у нього чинної відстрочки. Зазначає, що твердження про застосування до позивача фізичного чи психологічного тиску не є голослівними, оскільки 05.08.2026 року адвокатом подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, а ухвалою слідчого судді від 24.08.2026 року у справі №299/3819/26 уповноважених осіб поліції зобов`язано внести відповідні відомості до ЄРДР. Представник позивача також заперечує твердження відповідача 1 про сумніви щодо фактичного навчання позивача, наголошуючи на відсутності доказів таких обставин. При цьому посилається на відповідь навчального закладу від 17.08.2026 року, згідно з якою ІНФОРМАЦІЯ_4 не звертався до коледжу щодо стану виконання позивачем індивідуального навчального плану, складання іспитів, заліків чи відвідування занять. Щодо посилань Відповідача-1 на рішення комісії про скасування відстрочки представник позивача зазначає, що відповідач не надав суду самого Положення про роботу комісії №45, матеріалів, які нібито подавалися на її розгляд, а також реквізитів чи копії рішення комісії про скасування відстрочки, і таке рішення позивачу та його представнику не доводилося.
Стосовно поданого відзиву відповідача-2 представник позивача наголошує, що зарахування позивача до списків особового складу військової частини було похідним від наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 про його призов, а тому визнання останнього протиправним має спричинити відповідні правові наслідки для подальших наказів, пов`язаних із проходженням військової служби. Вказує, що для повного поновлення порушених прав позивача необхідним є не лише скасування наказу про призов, а й вирішення питання про його звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №387917 від 22.09.2024 року позивач навчається на денній формі навчання у закладі освіти «Відокремлений структурний підрозділ «Бердянський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» за освітнім рівнем «фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю « 133 Галузеве машинобудування».
На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» - «Так, не порушує».
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу було надано відстрочку від призову на весь період проведення мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до військово-облікового документу сформованого 29 жовтня 2025 року у застосунку «Резерв +» наявні відомості про наявність у позивача відстрочки, тип відстрочки п.1 ч.3 ст.23.
Рішенням комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнятим за результатами розгляду відповідних матеріалів 25 липня 2026 року, позивачу скасовано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, яка була відображена за ним у системі «Оберіг».
Підставою для скасування відстрочки, як зазначає відповідач, стали сумніви щодо фактичного здобуття позивачем освіти за денною формою навчання. Зокрема, під час проведення перевірки позивач, за твердженням відповідача, не зміг надати відповіді на поставлені запитання щодо освітньої програми, навчального плану, спеціальності та навчального процесу, у зв`язку з чим у територіального центру виникли сумніви щодо наявності передбачених законом підстав для відстрочки.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 липня 2026 року №М398 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 26 липня 2026 року №211/нст солдат ОСОБА_1 зарахований в списки частини та на всі види забезпечення.
Вважаючи такі накази протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до п.9 Положення №154 Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, з-поміж іншого, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
30 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №1487, якою затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
- організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
- забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до зазначеного Порядку врегульовано механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;
- процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
- процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
- організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;
- процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Згідно з п.2 Порядку №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Пунктом 21 Порядку №560 передбачено що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Резервісти та військовозобов`язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ (п.22 порядку №560).
Згідно з п.п.1 п.27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Згідно з п.81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
У позовній заяві позивач заявляє позовні вимоги про скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов на військову службу» від 25.07.2026 року №М397 в частині призову ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 , скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 26.07.2026 року №211/нст в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та зобов`язання військової частину НОМЕР_3 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , посилаючись на те, що позивач на момент його призову на військову службу під час мобілізації мав чинну відстрочку від призову відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з навчанням за денною формою здобуття вищої освіти та здобуттям рівня освіти з дотриманням установленої законом послідовності.
Відповідно до абзацу 1 пункту 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
Як вже встановлено судом, позивач є здобувачем освітнього рівня «фаховий молодший бакалавр» денної форми навчання у закладі вищої освіти «Бердянський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» за освітнім рівнем «фаховий молодший бакалавр», що підтверджується довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Матеріалами справи встановлено, що позивачу було погоджено відстрочку на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п.65 Порядку №560 у разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.
За твердженням відповідача 2, рішенням комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 , скасовано надану позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підставою такого скасування, зазначено виникнення сумнівів щодо фактичного здобуття позивачем освіти за денною формою навчання, зокрема у зв`язку з його нездатністю надати відповіді на поставлені під час перевірки запитання щодо освітньої програми, навчального плану, спеціальності та інших обставин навчання.
В той же час, враховуючи положення п.65 Порядку №560, законодавець пов`язує можливість скасування відстрочки виключно із встановленням факту втрати або зміни тих обставин, які були підставою для її надання.
Водночас матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що на момент прийняття спірного рішення позивач втратив статус здобувача освіти, був відрахований із закладу вищої освіти, переведений на іншу форму навчання або втратив право на відстрочку з інших підстав, передбачених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідачем не надано суду жодних документів закладу вищої освіти, які б свідчили про порушення позивачем умов навчання, невиконання ним індивідуального навчального плану, припинення навчання чи втрату статусу здобувача освіти.
При цьому суд зазначає, що законодавством не надано територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки повноважень здійснювати перевірку виконання здобувачами освіти навчальних планів, оцінювати успішність навчання, відвідування занять чи інші питання організації освітнього процесу.
Відповідно до Закону України «Про освіту» та Закону України «Про вищу освіту» питання організації освітнього процесу, контролю за виконанням освітніх програм, індивідуальних навчальних планів та прийняття рішень щодо продовження або припинення навчання належать до компетенції закладу освіти, а не територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, висновок комісії про порушення позивачем індивідуального навчального плану зроблено поза межами наданих їй законом повноважень та без належного документального підтвердження.
Посилання відповідача на факт нездатності позивача надати відповіді на поставлені працівниками територіального центру запитання щодо освітньої програми, навчального плану, спеціальності та інших обставин навчання не може бути самостійною підставою для скасування відстрочки.
Повертаючись до розгляду справи, суд зазначає, що предметом розгляду у цій справі є перевірка законності рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття. Оскільки у позивача на момент мобілізації було діюча відстрочка від призову, оскаржуваний наказ не відповідає критерію законності, визначеному статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, з урахуванням вищевикладеного доходить висновку, що такий спосіб судового захисту як визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, є ефективним та належним, не призводить до порушення публічних правовідносин щодо проходження громадянами військової служби за мобілізацією, а навпаки дозволяє попередити в майбутньому порушення прав та законних інтересів як позивача так і інших громадян з боку районного ТЦК та СП, а тому наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 25.07.2026 року №М398 в частині призову ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 та наказ командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 26.07.2026 року №211/нст в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 є протиправними та такі, що підлягають скасуванню.
Стосовно вимоги позивача в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_3 виключити ОСОБА_1 з особового складу військової частини НОМЕР_3 , суд зазначає, що порушення прав позивача відбулося внаслідок видання протиправного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 25.02.2026 року №М398.
Незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби.
Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.
В даному випадку, суд звертає увагу, що хоч Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а отже з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення буде зобов`язання військової частини НОМЕР_3 в особі командира цієї військової частини ухвалити рішення про звільнення позивача від проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу.
При цьому, з урахуванням обставин справи, суд вказує, що чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд, так само як і видавати акти індивідуальної дії, які є очевидно протиправними, не дозволяють мобілізовувати студента, який має відстрочку від проходження військової служби або завідності медичного огляду щодо встановлення обсягу придатності до військової служби та направляти його до військової частини.
Дійсно, оскаржуваний позивачем акт індивідуальної дії вичерпує дію фактом виконання, тобто призовом позивача для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період у військову частину НОМЕР_3 , а тому скасування відповідного наказу в частині не є самостійною підставою для зміни статусу позивача.
Разом з тим, незважаючи на той факт, що після видання оскаржуваного наказу, такий наказ вичерпав свою дію реалізацією, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо стосується його прав та законних інтересів.
Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.
Аналогічний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі №9901/26/21, від 03 листопада 2021 року у справі №9901/226/21, від 02 лютого 2022 року у справі №9901/256/21, від 16 березня 2023 року у справі № 9901/494/21, від 06 квітня 2023 року у справі №990/152/22, від 14 вересня 2023 року у справі №990/73/23.
Можливість оскарження актів індивідуальної дії не шкодить самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Тобто індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.
Отже, у разі видання суб`єктом владних повноважень, в даному випадку начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 наказу про призов позивача на військову службу за мобілізацією, позивач, враховуючи очевидну протиправність видання такого наказу, має законне право звернутись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу в частині, яка безпосередньо стосується позивача, що ним фактично і було зроблено у даній справі.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат з урахуванням положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.2, 5, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 25.07.2026 року №М398 в частині призову ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 .
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 26.07.2026 року №211/нст в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
Зобов`язати військову частину НОМЕР_3 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Я. М. Калинич