КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про закриття провадження
29 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5828/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у виплаті пенсії у розмірі 22314,18 грн починаючи з 01.04.2026;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснювати виплату пенсії у розмірі 22314,18 грн починаючи з 01.04.2026.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
20.09.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, посилаючись на те, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з виконанням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №340/6270/24, просить закрити провадження у справі.
29.09.2026 позивач подав суду відповідь на відзив, у якому вказав на необгрунтованість доводів відповідача, у тому числі, в частині наявності підстав для закриття провадження у справі.
Вирішуючи заявлене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області клопотання про закриття провадження, суд виходить з такого.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 15.09.2026 у справі №580/490/26 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначив, що процесуальним законом установлено спеціальний порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено процесуальні механізми, спрямовані на забезпечення їх належного і повного виконання.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин першої та третьої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Ці норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із виконанням або невиконанням судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2026 у справі №990/282/24 підтвердила самостійне процесуальне значення інституту судового контролю за виконанням судових рішень як невід`ємної складової судового захисту та наголосила на його безпосередньому призначенні забезпечити реальне, повне й належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Зазначений інститут спрямований не на повторний розгляд спору по суті та не на повторне встановлення прав і обов`язків його учасників, а на забезпечення практичної реалізації вже здійсненого судом захисту порушеного права та перевірку того, чи виконано суб`єктом владних повноважень покладений на нього судовим рішенням обов`язок у визначений цим рішенням спосіб і обсязі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення належного та повного виконання судового рішення, виключає необхідність звернення з новим позовом з метою спонукання відповідача до його виконання. Судове рішення підлягає безпосередньому виконанню без ухвалення додаткового судового рішення, а питання щодо його невиконання чи неналежного виконання підлягають вирішенню в порядку судового контролю, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, та/або із застосуванням заходів, визначених законодавством про виконавче провадження.
Верховний Суд у справі №580/490/26 наголосив, що сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень у процесі виконання судового рішення нового управлінського рішення, здійснення нового розрахунку або застосування нормативно-правового акта не змінює процесуальної природи спірних правовідносин, якщо відповідні дії вчинені саме з метою реалізації обов`язку, встановленого судовим рішенням.
Визначальним для розмежування нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є зміст, мета та безпосередній зв`язок відповідних рішень чи дій суб`єкта владних повноважень з виконанням судового рішення. Якщо такі рішення чи дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.
Застосування органом Пенсійного фонду України постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 виключно під час виконання судового рішення, за висновком Верховного Суду, не є самостійним юридичним фактом, який породжує нові публічно-правові відносини між сторонами. У такому випадку належним процесуальним способом захисту є звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України, а подання окремого адміністративного позову фактично підміняє спеціальний інститут судового контролю загальним позовним провадженням.
За результатами касаційного перегляду у справі №580/490/26 Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України. Водночас судова палата відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.04.2026 у справі №340/7985/25, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 під час виконання судового рішення може бути предметом окремого адміністративного позову, та визнала правильним підхід, сформульований у постанові Верховного Суду від 30.04.2026 у справі №620/13341/25.
Судом установлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №340/6270/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026, визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті індексації ОСОБА_1 на підставі постанови КМУ від 15.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих населення у 2022". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області поновити ОСОБА_1 з 01.06.2024 року нарахування та виплату індексації згідно Постанови КМУ від 16.02.2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році".
Зі змісту відзиву та наданих відповідачем документів убачається, що на виконання рішення суду у справі №340/6270/24 відповідач поновив позивачу нарахування та виплату індексації, унаслідок чого розмір його пенсії станом на 01.01.2026 склав 20080,40 грн. Після проведення індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 розрахований з 01.03.2026 розмір пенсії позивача становить 22314,18 грн, тоді як фактично виплата здійснюється у розмірі 19091,20 грн.
Відповідач зазначає, що різниця між розміром пенсії, сформованим з урахуванням виконання рішення суду, та сумою 19091,20 грн підлягає виплаті за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених на виплату пенсій, перерахованих на виконання судових рішень. Після скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 відповідні виплати здійснюються на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046.
Звертаючись із цим позовом, ОСОБА_1 пов`язує порушення своїх прав із тим, що після проведеного на виконання рішення у справі №340/6270/24 перерахунку та наступної індексації відповідач виплачує йому пенсію не у повному розрахованому розмірі 22314,18 грн, а в меншому розмірі - 19091,20 грн.
Суд також враховує, що після виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №340/6270/24 розмір пенсії позивача у подальшому було проіндексовано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, унаслідок чого її розрахований розмір збільшився до 22314,18 грн.
Разом з тим подальша індексація пенсії не свідчить про виникнення між сторонами нового самостійного публічно-правового спору. Позивач не оспорює непроведення індексації, правильність визначення її розміру чи застосованого коефіцієнта індексації.
Зміст заявлених позовних вимог свідчить, що незгода позивача пов`язана саме з виплатою пенсії після проведеного на виконання судового рішення перерахунку та її подальшої індексації не у повному розрахованому розмірі. Отже, предметом цього спору є повнота виплати пенсії після реалізації відповідачем обов`язку, встановленого рішенням суду у справі №340/6270/24.
Відтак подальше збільшення розрахованого розміру пенсії внаслідок передбаченої законодавством індексації є лише зміною кількісного показника пенсійної виплати та не змінює процесуальної природи спірних правовідносин. Так само зміна механізму фінансування виплат, нарахованих на виконання судових рішень, з постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 на постанову Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046 не породжує нового самостійного предмета спору.
Отже, заявлені позовні вимоги спрямовані на перевірку належності та повноти виплати пенсії, розмір якої сформований у зв`язку з виконанням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №340/6270/24. Фактично позивач просить визначити належний спосіб подальшої реалізації обов`язку відповідача, встановленого цим судовим рішенням.
За таких обставин спірні дії відповідача перебувають у безпосередньому зв`язку з виконанням рішення суду у справі №340/6270/24 та не утворюють самостійного предмета адміністративного спору, який підлягав би вирішенню шляхом ухвалення нового судового рішення по суті.
Вимога про зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії у розмірі 22314,18 грн починаючи з 01.04.2026 є похідною від вимоги про визнання протиправними дій щодо виплати пенсії у меншому розмірі та аналогічним чином спрямована на визначення порядку і повноти виконання попереднього судового рішення.
Таким чином, заявлені у цій справі вимоги мають вирішуватися із застосуванням процедур судового контролю, передбачених статтями 382, 383 КАС України, у межах справи №340/6270/24, в якій ухвалено рішення на користь позивача.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Верховний Суд у постанові від 15.09.2026 у справі №580/490/26 визнав законним та обґрунтованим висновок про закриття провадження у спорі, який фактично стосувався належного виконання судового рішення, та вказав на необхідність використання позивачем спеціальних процедур судового контролю.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №340/5828/26.
Керуючись статтями 238, 239, 242, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про закриття провадження у справі - задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі №340/5828/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Роз`яснити позивачу право звернутися у межах справи №340/6270/24 із заявою, передбаченою статтею 383 КАС України, та використовувати інші процедури судового контролю, встановлені статтею 382 КАС України.
Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду з тотожним адміністративним позовом не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст складено 29 вересня 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК