ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 року справа № 380/5184/26
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної адміністрації до Релігійної організації «Релігійна громада Римо-католицької церкви у мсті Мостиська Львівської області» про зобов`язання вчинити дії,
у с т а н о в и в :
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Яворівської окружної прокуратури Львівської області (місцезнаходження: 81500, Львівська область, м. Яворів, вул. Львівська, 25, код ЄДРПОУ 02910031) в інтересах Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної адміністрації (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 38557581) до Релігійної організації «Релігійна громада Римо-католицької церкви у місті Мостиська Львівської області» (місцезнаходження: 81300, Львівська область, м. Мостиська, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 25562294), у якій позивач просить суд: зобов`язати Релігійну організацію «Релігійна громада Римо-католицької церкви у місті Мостиська Львівської області» укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір щодо пам`ятки архітектури місцевого значення - «Костел св.Йоана Хрестителя 1604р.», що перебуває у його власності/користуванні та знаходиться за адресою: м.Мостиська, вул. Івана Павла ІІ, будинок 1, Яворівського району Львівської області, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на території Мостиської міської ради Львівської області знаходиться об`єкт культурної спадщини - пам`ятка архітектури місцевого значення - «Костел св.Йоана Хрестителя 1604р.» охоронний № 1286-Лв, місцезнаходження: м.Мостиська, вул. Івана Павла ІІ, будинок 1, Яворівського району Львівської області. Наказом Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 09.05.2025 №390 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» пам`ятка архітектури місцевого значення «Костел св.Йоана Хрестителя 1604р.», охоронний номер 1286-Лв, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка архітектури, яка взята під охорону на підставі рішення виконкому Львівської обласної ради народних депутатів від 13.12.1991 №671.
Згідно з п. 2 рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів «Про взяття під охорону Держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівну цінність» від 13.12.1991 № 671 доручено Головному управлінню архітектури і містобудування облвиконкому протягом 1992 року з користувачами пам`яток оформити відповідні охоронні зобов`язання.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за адресою: м.Мостиська, вул. Івана Павла ІІ, будинок 1, Яворівського району Львівської області відомості про права власності, інші речові права, іпотеки та обтяження на вказаний об`єкт відсутні.
Згідно з наданою на запит прокурора інформацією Мостиської міської ради Львівської області від 18.12.2025 та даних Інформаційної довідки Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Мостиської міської ради, складеної 08.08.2025 за результатами постійного моніторингу стану збереження об`єктів культурної спадщини, а саме: пам`ятки архітектури місцевого значення - «Костел св.Йоана Хрестителя 1604р.», користувачем є Релігійна організація «Релігійна громада Римо-католицької церкви у місті Мостиська Львівської області». Проте, відповідач як користувач вказаного об`єкта нерухомості, у порушення вимог статі 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не уклав охоронний договір з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Вказане зумовило звернення прокуратури до суду з цим позовом в інтересах держави.
Ухвалою судді від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву не подав.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані прокурором документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
На території Мостиської міської ради Львівської області знаходиться об`єкт культурної спадщини - пам`ятка архітектури місцевого значення - «Костел св. Йоана Хрестителя 1604р.», охоронний № 1286-Лв, місцезнаходження: м.Мостиська, вул. Івана Павла ІІ, будинок 1, Яворівського району Львівської області.
Наказом Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 09.05.2025 №390 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» пам`ятка архітектури місцевого значення «Костел св. Йоана Хрестителя 1604р.», охоронний номер 1286-Лв, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка архітектури, яка взята під охорону на підставі рішення виконкому Львівської обласної ради народних депутатів від 13.12.1991 №671.
Як випливає з п. 2 рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів «Про взяття під охорону Держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівну цінність» від 13.12.199113.12.1991 № 671 Головному управлінню архітектури і містобудування облвиконкому протягом 1992 року доручено з користувачами пам`яток оформити відповідні охоронні зобов`язання.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за адресою: м. Мостиська, вул. Івана Павла ІІ, будинок 1, Яворівського району Львівської області відомості про права власності, інші речові права, іпотеки та обтяження на вказаний об`єкт відсутні.
Згідно з рішенням № 18 від 01.06.2005 «Про зміну назви вулиці Костюшка на вулицю Івана Павла ІІ в м.Мостиська» Мостиська міська рада розглянувши прохання громади римо-католицького костелу м.Мостиська про перейменування вул.Костюшка на вул.Івана Павла ІІ, керуючись п.1 ст.37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішила змінити назву вулиці Костюшко в м.Мостиська на вулицю Івана Павла ІІ.
Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходження та юридична адреса Релігійної організації: 81300, Львівська область, Мостиський район, м.Мостиська, вул.Костюшка (змінено на Івана Павла ІІ), будинок 1, що відповідає місцю знаходження пам`ятки архітектури місцевого значення - «Костел св. Йоана Хрестителя 1604р.».
Яворівською окружною прокуратурою у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації скеровано запит про надання інформації щодо укладення охоронного договору на вищезазначений об`єкт культурної спадщини та про вжитті заходи щодо укладення охоронного договору на вказану пам`ятку культури.
Згідно з наданою на запит інформацією від 26.12.2026 та від 20.02.2026 до органу охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації звернень щодо укладення охоронного договору на вищевказаний об`єкт культурної спадщини не надходило.
Для забезпечення вимог статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та з метою збереження пам`ятки архітектури місцевого значення «Костел св.Йоана Хрестителя 1604р.», охоронний № 1286-Лв, Департамент архітектури та розвитку містобудування скерував до відповідача - Релігійна громада Римо-католицької Церкви у м.Мостиська Львівської області повідомлення №176 від 26.05.2025. Вказаний лист 09.12.2025 скеровано поштовим відправленням №0505518806550, вручено адресату 26.12.2025, що підтверджується відстеженням трекінгу поштових відправлень сайті Укрпошта.
Також, Яворівською окружною прокуратурою на адресу Мостиської міської ради скеровано запит про надання інформації щодо укладення охоронного договору на вищезазначений об`єкт культурної спадщини та про вжитті заходи щодо укладення охоронного договору на вказану пам`ятку культури.
Згідно з наданою 18.12.2025 Мостиською міською радою на запит прокурора інформацією, охоронний договір на пам`ятку архітектури місцевого значення «Костел св.Йоана Хрестителя 1604р.» не укладено, Мостиською міською радою листом від 17.12.2025 повідомлено Декана Римо-католицької церкви про зобов`язання укладення охоронного договору. Окрім цього, у 2023 році лист аналогічного характеру про необхідність укладення охоронного договору скеровано та повідомлено настоятелів храму.
Вважаючи, що відповідач по справі протиправно не вчиняє жодних дій щодо укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, що викликає сумніви у його збереженні без покладення на відповідача законодавчо встановлених обов`язків, прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом.
У відповідності до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі Закон №1805-ІІІ).
Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.
Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до визначень термінів, наведених у статті 1 Закону №1805-III:
культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;
об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності;
пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;
охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;
виявлення об`єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об`єкта культурної спадщини;
щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам`ятки.
Частиною першою статті 13 Закону №1805-ІІІ врегульовано, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.
Згідно з підпунктом «б» частини першої статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення до Реєстру пам`ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частиною другою вказаної статті закріплено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Таким чином, об`єкт архітектури включається до Переліку щойно виявленого об`єкта культурної спадщини за умови, що відповідає ознакам та вимогам до об`єкту культурної спадщини для включення об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Як встановлено судом, на території Мостиської міської ради Львівської області знаходиться об`єкт культурної спадщини - пам`ятка архітектури місцевого значення - «Костел св.Йоана Хрестителя 1604р.». охоронний № 1286-Лв, місцезнаходження: м.Мостиська, вул. Івана Павла ІІ, будинок 1, Яворівського району Львівської області. Наказом Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 09.05.2025 №390 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» пам`ятка архітектури місцевого значення «Костел св.Йоана Хрестителя 1604р.»., охоронний номер 1286-Лв, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка архітектури, яка взята під охорону на підставі рішення виконкому Львівської обласної ради народних депутатів від 13.12.1991 №671.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 23 Закону №1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.
Зокрема, частиною 1 ст. 24 Закону №1805-III встановлено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону №1805-III використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Відповідно до ст.25 Закону №1805-III надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог.
Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини.
Юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечити збереженість пам`яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.
Частиною 3 ст. 23 Закону №1805-III встановлено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми Закону №1805-III Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі за текстом - Порядок №1768).
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №1768 охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.
Згідно з п. 12 Порядку №1768, власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Так, незважаючи на відсутність державної реєстрації права власності на будівлю «Костелу св. Йоана Хрестителя, 1604 р.», наявні достатні докази, які свідчать про те, що Релігійна організація «Релігійна громада Римо-католицької церкви у місті Мостиська Львівської області» фактично володіє та користується зазначеною пам`яткою культурної спадщини- «Костел св.Йоана Хрестителя 1604р.», охоронний № 1286-Лв, місцезнаходження: м.Мостиська, вул. Івана Павла ІІ, будинок 1, Яворівського району Львівської області, що не звільняє її від передбаченого чинним законодавством обов`язку укласти охоронний договір.
Враховуючи вищевикладене, Релігійна організація «Релігійна громада Римо католицької церкви у місті Мостиська Львівської області» відповідно до ст. 24 Закону №1805-III та п. 12 Порядку №1768 зобов`язана укласти охоронний договір, оскільки володіє та користується вказаною пам`яткою культурної спадщини.
Аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника (користувача) покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму. При цьому, вищезгадані положення законодавства встановлюють строк у один місяць для укладення власником об`єкта культурної спадщини охоронного договору. Цей строк встановлюється або з моменту отримання такого об`єкту у власність, або, якщо статус щойно виявленого об`єкта культурної спадщини надано пізніше, - з дня отримання власником повідомлення уповноваженого органу про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта.
Охоронний договір, що укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III, згідно з висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.
Суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Такий висновок сформульований Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15.
Суд зазначає, що згідно з матеріалами справи, звернень від відповідача до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації станом на день розгляду справи не надходило.
Отже, відповідач не виконав обов`язок, передбачений статтею 23 Закону №1805-ІІІ щодо необхідності укладення охоронного договору щодо забезпечення збереження пам`ятки.
Відтак, забезпечення справедливого балансу приватного та публічного інтересів у цій справі полягає у необхідності дотримання відповідачем вимог законодавства про охорону культурної спадщини, визначених, зокрема, Законом України «Про охорону культурної спадщини». Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 813/1431/18, від 10.01.2024 у справі
За таких обставин, втручання органів прокуратури задля збереження об`єкта культурної спадщини, відновлення законності та захисту публічного інтересу є абсолютно виправданим, легітимним та повністю відповідає вимогам Конституції України та КАС України.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат у цій справі відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
позов задовольнити повністю.
Зобов`язати Релігійну організацію «Релігійна громада Римо-католицької церкви у місті Мостиська Львівської області» (код ЄДРПУО 25562294), вул.Костюшка, буд.1, м. Мостиська, Мостиський район, Львівська область) укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір щодо пам`ятки архітектури місцевого значення - «Костел св.Йоана Хрестителя 1604р.», що перебуває у його власності/користуванні та знаходиться за адресою: м.Мостиська, вул. Івана Павла ІІ, будинок 1, Яворівського району Львівської області, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан