Справа № 420/3638/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЕЛЕКТРОСПЛАВ ДНІПРО» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000868 від 14.11.2025 р., № UA500500/2025/000870 від 15.11.2025 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що імпортована з Азербайджану партія феросиліцію загальною вагою 66 тонн повністю відповідає вимогам Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Азербайджанської Республіки, а її походження підтверджено дійсним сертифікатом форми СТ-1. Весь товар було відправлено одночасно 28.10.2025 від одного вантажовідправника на адресу одного вантажоодержувача за єдиним зовнішньоекономічним контрактом та інвойсом, а його перевезення здійснювалося трьома автомобільними рейсами під митним контролем із повним збереженням цілісності пломб. Відмова Одеської митниці у застосуванні преференційної ставки ввізного мита є безпідставною, оскільки незначна різниця в датах оформлення транзитних декларацій (Т1) у країні проміжного транзиту (Грузії) була зумовлена незначними затримками на кордоні й жодним чином не порушує вимогу «одночасності постачання» партії. Оскільки митний орган не приймав рішення про невизнання сертифіката СТ-1 та не спростував азербайджанське походження товару, видача карток відмови №UA500500/2025/000868 та №UA500500/2025/000870 є протиправною та призвела до надмірної сплати 125 675,22 грн митних платежів.
Ухвалою судді від 16.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
04.03.2026 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що оскільки Одеська митниця під час здійснення митних формальностей діяла у відповідності до норма законодавства, не порушувала законні права та інтереси позивача, вважаємо, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000868 від 14.11.2025 та № UA500500/2025/000870 від 15.11.2025 є правомірними, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «ЗАВОД ЕЛЕКТРОСПЛАВ ДНІПРО».
09.03.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЕЛЕКТРОСПЛАВ ДНІПРО» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наголошує, що доводи митного органу про різницю в датах перетину кордону (11 та 13 листопада 2025 року) є безпідставними та не спростовують факту одночасності постачання, адже за правовою позицією Верховного Суду (справа № 823/2066/14) єдиною партією може визнаватися товар, пред`явлений до оформлення навіть у різні дні, тоді як у спірному випадку всі 66 тонн феросиліцію від одного відправника на адресу одного отримувача були подані до розмитнення в один день, за однією митною декларацією, єдиним контрактом, інвойсом та оригіналом сертифіката СТ-1. Позивач підкреслює, що незначні затримки під час транзиту через треті країни відбулися під митним контролем без порушення цілісності пломб, а Одеська митниця не виносила рішення про невизнання сертифіката СТ-1 і не спростувала підтверджене азербайджанське походження товару, у зв`язку з чим винесені картки відмови є протиправними, а позовні вимоги - повністю обґрунтованими.
12.03.2026 до суду від Одеської митниці надійшли заперечення.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 12 червня 2024 року між ТОВ «ЗАВОД ЕЛЕКТРОСПЛАВ ДНІПРО» (надалі - Позивач), в особі директора Добровольського Сергія, який діє на підставі Статуту, та ЗАТ «Баку Стіл Компані» (Ваku Steel Company, CJSC) (Азербайджан), далі за текстом -«Продавець», в особі 1-го заступника генерального директора Хумматова П., який діє на підставі Статуту, було укладено Договір постачання феросиліцію №BSC-DEP-1 від 12.06.2024 р., згідно з умовами якого Продавець продає феросиліцієву продукцію (далі - «Товар»), а Покупець приймає та здійснює платежі на умовах, у кількості та за найменуванням, зазначеними у Додатках до цього Договору.
Згідно з п 4.6. Договору Продавець зобов`язаний передати разом з товаром такі документи: - залізнична накладна, товарно-транспортна накладна; - докладна податкова накладна; - Сертифікат якості від заводу-виробника; - Сертифікат про походження Товару (на формі СТ-1); - контрольний пакувальний лист.
14.11.2025 року до пп "Одеський морський торговельний порт" ВМО № 4 мп "Одеса-порт" Одеської митниці на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №BSC-DEP-1 від 12.06.2024 р. Позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію №25UA50[телефон приховано]U2 від 14.11.2025 року, для визначення митної вартості товару: «Феросплави: феросиліцій, з масовою часткою кремнію понад 55 %. Феросиліцій 65% (ДСТУ:1415-93), у вигляді дрібних металевих шматків 66.00 тонн, неправильної форми, марка феросплаву 65- Хім.склад згідно серт.якості 696/2025, 697/2025, 699/2025 від 28/10/2025; розмір фракції - 10-50мм (90%min) Всього вага нетто: 66000 кг Не є товаром військового призначення та товаром подвійного використання. Торгова марка: BSC Виробник: Baku Steel Company CJSC Країна виробництва: AZ».
Разом з митною декларацією Позивачем до митного органу були подані документи (графа 44): Сертифікат якості (Certificate of quality) №696/2025 від 28.10.2025 р. Сертифікат якості (Certificate of quality) №697/2025 від 28.10.2025 р. Сертифікат якості (Certificate of quality) №699/2025 від 28.10.2025 р. Пакувальний лист (Packing list) №б/н від 28.10.2025 р. Рахунок-проформа (Proforma invoice) №DEP-17 від 10.10.2025 р. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №DEP-17/5 від 28.10.2025 р. Автотранспортна накладна (Road consignment note) №DEP0017N від 28.10.2025 р. Автотранспортна накладна (Road consignment note) №DEP0017O від 28.10.2025 р. Автотранспортна накладна (Road consignment note) №DEP0017P від 28.10.2025 р. Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №25GEBCP002033513J5 від 02.11.2025 р. Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №25GEBCP002033518J0 від 02.11.2025 р. Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №25GEBCP010033594J2 від 31.10.2025 р. Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №D 20616 від 31.10.2025 р. Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №D 71733 від 02.11.2025 р. Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №D 71739 від 02.11.2025 р. Банківський платіжний документ, що стосується товару плат.дор. MUR:20053 від 16.10.2025 р. Банківський платіжний документ, що стосується товару плат.дор.MUR:20111 від 20.10.2025 р. Банківський платіжний документ, що стосується товару плат.дор.MUR:20207 від 27.10.2025 р. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - дов. про тр.витр. №27/10/4 від 27.10.2025 р. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - дов. про тр.витр. №27/10/5 від 27.10.2025 р. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - дов. про тр.витр. №27/10/6 від 27.10.2025 р. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №17 від 13.10.2025 р. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 10.06.2025 р. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №BSC-DEP-1 від 12.06.2024 р. Внутрішній договір (контракт) доручення 24/10/4 від 24.10.2025 р. Внутрішній договір (контракт) доручення 24/10/5 від 24.10.2025 р. Внутрішній договір (контракт) доручення 24/10/6 від 24.10.2025 р. Внутрішній договір (контракт) доручення №27/10/4 від 27.10.2025 р. Внутрішній договір (контракт) доручення №27/10/5 від 27.10.2025 р. Внутрішній договір (контракт) доручення №27/10/6 від 27.10.2025 р. Доповнення до внутрішнього договору (контракту) №2 від 28.04.2025 р. Договір про надання послуг митного брокера №008/ТБО від 21.04.2023 р. Сертифікат про походження товару форми СТ-1 №AZ UA 25 104850 B від 29.10.2025 р. Інші некласифіковані документи - документ про пломбировку від 30.10.2025 р. Інші некласифіковані документи - фото пломб від 14.11.2025 р. Копія митної декларації країни відправлення - 01252000128149 від 30.10.2025 р. Копія митної декларації країни відправлення - 01252000128158 від 30.10.2025 р. Копія митної декларації країни відправлення - 01252000128163 від 30.10.2025 р.
В графі 34 "Код країни походження" митної декларації №25UA50[телефон приховано]U2 від 14.11.2025 року декларантом зазначений відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08.01.2020 року N 32 літерний код 2 країни походження товарів, описаного в графі 31 митної декларації AZ (Азербайджан), в графі 15 "Країна відправлення/експорту" наведена українською мовою коротка назва країни, з якої товари відправлені в Україну Азербайджан, а графі 15а "Код країни відправлення/експорту" зазначений літерний код альфа-2 країни, назва якої зазначена в графі 15 AZ (Азербайджан).
В графі 36 "Преференція" митної декларації №25UA50[телефон приховано]U2 від 14.11.2025 року декларантом зазначений код податкової пільги відповідно до розділу IV "Застосування тарифних пільг (тарифних преференцій)" Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року N 1011 "400000000", який означає "товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країни СНД (крім Республіки Грузія)". Двосторонні міжурядові угоди України з країнами СНД про вільну торгівлю".
В графі 47 "Розрахунок податків" митної декларації №25UA50[телефон приховано]U2 від 14.11.2025 року у першій колонці "Вид" зазначений код виду платежу " 020" - "Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання"; у четвертій колонці "Сума" зазначена нарахована сума ввізного мита (104 729,35); у п`ятій колонці "Спосіб платежу" зазначений код способу розрахунку відповідно до Класифікації способів розрахунку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року N 1011 "06", який означає "Сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість, яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими Імпорту (випуску у вільний обіг", експорту".
Під час митного оформлення товару в кількості 66000 кг за вантажною митною декларацією №25UA50[телефон приховано]U2 від 14.11.2025 року для підтвердження країни походження товару для цілей надання режиму вільної торгівлі Позивачем надано для митного органу оригінал сертифікату СТ-1 №AZ UA 25 104850 B від 29.10.2025 р.
14.11.2025 року Одеською митницею було видано Позивачеві картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000868 від 14.11.2025 року, з якою повідомлено про відмову у прийнятті митної декларації №25UA50[телефон приховано]U2 від 14.11.2025 року з таких причин: «В митному оформленні відмовлено відповідно до статті 256, 257 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 13.03.2012), п. 5.1 Правил визначення країни походження товарів у СНД від 20.11.2009- «Товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами» та п.9.29 розділу ХХI Прикінцевих положень митного кодексу України. Застосування преференційної ставки мита товарів даної МД неможливо, у зв`язку із порушенням положень Розділів 1 та 6 Правил: «Сертифікат форми СТ-1 оформлюється та видається на одну партію товарів, «партія товару» - товари, які поставляються одночасно за одним або кількома товаротранспортними документами на адресу одного вантажоодержувача від одного вантажовідправника… На підставі наданих до МД товаротранспортних документів, засвідчених митними органами України та транзитних країн, встановлено порушення вимоги одночасного постачання. Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 № 4495-VІ "МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ"».
В картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000868 від 14.11.2025 року зазначено роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: "Подання нової МД з урахуванням картки відмови".
Не погоджуючись із зазначеними підставами відмови в митному оформленні з огляду на їх невиправдану безпідставність Позивач повторно подав до митного оформлення митну декларацію №25UA50[телефон приховано]U4 від 15.11.2025 року, з якою для визначення митної вартості товару окрім згаданих вище документів також надав лист №33 від 15.11.2025 р., у якому зосередив увагу митного органу на неправомірність, на думку Позивача, картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000868 від 14.11.2025 року.
Так, у вказаному листі №33 від 15.11.2025 р. Позивачем, зокрема, було зазначено митному органу, що із наданим пакетом документів декларантом належним чином підтверджено, що товар постачається одночасно, зокрема відправлення товарів за кожною СМР здійснено 28.10.2025 р., на адресу одного вантажоодержувача від одного вантажовідправника за одним комерційним інвойсом. Також Позивачем було зауважено, що незначні затримки, які жодним чином не залежать від волі декларанта, на кордонах при транзитному перевезені, при тому без жодного порушення цілісності пломб вантажу, жодним чином не можуть ставити під сумнів одночасність постачання товарів.
Однак, наведені пояснення декларанта були проігноровані Відповідачем, та останнім була видана тотожна за змістом картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000870 від 15.11.2025 р., згідно якої повідомлено Позивача про відмову у прийнятті митної декларації №25UA50[телефон приховано]U4 від 15.11.2025 року з таких причин (з посиланням на Картку відмови UA500500/2025/000868 від 14.11.2025 р.): «Відмовлено в митному оформленні відповідно до статті 256 Закону України від 13/03/2012 № 4495VІ "МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ" по причині невиконання умов, які визначені статями 257, 264, 266,306 Митного кодексу України, порушення Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, пункту 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21 травня 2012р. №450 (зі змінами) - відсутні у графі 44дані картки відмови код 1703 (згідно Класифікатора) UA500500/2025/000868 від 14.11.2025 , відсутні дані про відмовлену МД код 1300 (згідно Класифікатора) UA500500/2025/035693 від 14.11.2025. Також, не виконані вимоги картки відмови код 1703 (згідно Класифікатора) UA500500/2025/000868 від 14.11.2025. Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку передбаченому у главі 4 Митного кодексу України затвердженого Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI або у суді».
З метою уникнення простою та у зв`язку виробничою необхідністю Позивач вимушений був здійснити митне оформлення товарів без застосування преференційної ставки мита на підставі Сертифіката форми СТ-1 №AZ UA 25 104850 B від 29.10.2025 р., а саме згідно МД №25UA50[телефон приховано]U0 від 15.11.2025 р., у п`ятій колонці "Спосіб платежу" графи 47 "Розрахунок податків" якої відносно ввізного мита зазначений код способу розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 N 1011 - "01" (Сплата митних платежів у безготівковій формі через рахунки, відкриті на ім`я митних органів в територіальних органах Державної казначейської служби).
Вищеописані обставини призвели до сплати Позивачем надмірних сум митних платежів: 104 729.35 грн. ввізного мита (3 490 978,27*0,03), та як наслідок, 20 945,87 грн. ПДВ ((3 490 978,27 + 3 490 978,27*0,03)*0,2) - (3 490 978,27*0,2)), що вбачається з граф 47,48 митної декларації, тобто, у загальному розмірі - 125 675,22 грн.
Зважаючи на те, що прийняті рішення митного органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки винесені з порушенням положень Митного Кодексу України, позивач звернувся до суду.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.
Частиною першою статті 1 Митного кодексу України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митний кодекс України регулює питання сплати митних платежів, зокрема стаття 289 цього Кодексу вказує на те, коли виникає обов`язок зі сплати митних платежів. Пунктом 1 частини першої цієї статті визначено, що обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.
Положеннями ч. 5 ст. 280 МК України передбачено, що ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Згідно з ч. 1 ст. 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Пунктом 2 частини першої статті 292 Митного кодексу України передбачено, що митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.
Згідно з частиною третьою статті 1 Митного кодексу України якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Законом України від 12 липня 1996 року N 335/96-ВР ратифіковано Угоду між Урядом України та Урядом Азербайджанської Республіки про вільну торгівлю.
Відповідно до ст. 1 Угоди між Урядом України та Урядом Азербайджанської Республіки про вільну торгівлю, Договірні Сторони не застосовують мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив на експорт та/або імпорт товарів, які походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони. Вилучення з даного торгового режиму за погодженою номенклатурою товарів оформляється документами, які є невід`ємною частиною цієї Угоди, якщо Договірні Сторони визнають це за необхідне (ч. 1). Для мети цієї Угоди і на період її дії під товарами, що походять з територій Договірних Сторін, розуміються товари, визначені Правилами визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року, затвердженими Рішенням Ради глав Урядів Незалежних Держав (ч. 2).
В п. 1 розділу 1 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, зазначено, що "країна походження товару" - країна, у якій товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил.
Згідно п. 2.1 розділу 2 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, Країною походження товару вважається держава - учасниця Угоди, на території якої товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил.
Пунктом 5.1 розділу 5 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, передбачено, що товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами, а також якщо товар:
а) вивозиться на підставі договору (контракту) між резидентом однієї з держав - учасниць Угоди й резидентом іншої держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди та ввозиться на митну територію іншої держави - учасниці Угоди. У випадках, зазначених у пунктах 8.5 і 8.6 цих Правил, такий договір може бути укладений після вивезення товару;
б) вивозиться (ввозиться) фізичною особою - резидентом держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди на митну територію іншої держави - учасниці Угоди;
в) не залишає територій держав - учасниць Угоди, за винятком випадків, коли товар знаходиться або переміщується територіями третіх країн під митним контролем, документально підтвердженим митними органами країн, через території яких здійснюється доставка товару. При цьому товар повинен бути в незмінному стані й над ним не повинні проводитися будь-які операції, за винятком операцій із забезпечення схоронності й перевантаження товару.
Відповідно до розділу 6 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід`ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару (п. 6.1). Під час вивезення товарів з держав - учасниць Угоди сертифікат про походження товару форми СТ-1 видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства (далі - уповноважений орган) (п. 6.3). Сертифікат форми СТ-1 оформлюється та видається на одну партію товарів (п. 6.4).
Приписами п. 9.1 розділу 9 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав визначено, що Сертифікат може бути не визнаний митними органами країни ввезення для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі в разі, якщо: у наданому документі є підчистки, помарки або не засвідчені відповідно до цих Правил виправлення або відсутні необхідні підписи та (або) печатки; проставлені в сертифікаті відбитки печаток та (або) підписи осіб, а також зазначені адреси органів, уповноважених засвідчувати й видавати сертифікати форми СТ-1, не відповідають інформації, наявній у митної служби країни ввезення; відомості, зазначені в сертифікаті, не відповідають декларованим або не дозволяють провести однозначної ідентифікації товару стосовно декларованого; бланк наданого сертифіката не відповідає зразкам бланків, наявним у митної служби країни ввезення; у наданому сертифікаті підпис особи, уповноваженої засвідчувати сертифікати, виконано у вигляді факсиміле; товар, зазначений у сертифікаті, не відповідає умовам, передбаченим пунктом 5.1 цих Правил; товар, зазначений у сертифікаті, підпадає під випадок, передбачений пунктом 5.2 цих Правил.
В ч. 2 ст. 36 МК України зазначено, що країною походження товару вважається країна, в якій: 1) товар був повністю отриманий; 2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 41 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару (ч. 1). Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації (ч. 2). Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч. 3). У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості (п. 8). Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару (п. 9).
Положеннями ст. 44 МК України, для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати оригінали документів про походження такого товару (ч. 1). У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов`язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України (ч. 2). У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: 1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України; 2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність"; 3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 3).
З огляду на матеріали справи, 28.10.2025 р. ЗАТ «Баку Стіл Компані» (Ваku Steel Company, CJSC) виставлено інвойс №DEP-17/5 від 28.10.2025 р. на оплату за поставку товару: «Феросплави: феросиліцій, з масовою часткою кремнію понад 55 %. Феросиліцій 65% (ДСТУ:1415-93), у вигляді дрібних металевих шматків 66.00 тонн, неправильної форми, марка феросплаву 65- Хім.склад згідно серт.якості 696/2025, 697/2025, 699/2025 від 28/10/2025; розмір фракції - 10-50мм (90%min) Всього вага нетто: 66000 кг Не є товаром військового призначення та товаром подвійного використання. Торгова марка: BSC Виробник: Baku Steel Company CJSC Країна виробництва: AZ», на загальну суму 73 920,00 доларів США.
На виконання контракту №BSC-DEP-1 від 12.06.2024 року ЗАТ «Баку Стіл Компані» (Ваku Steel Company, CJSC) 28.10.2025 р. відправлено, тобто здійснено поставку товару Феросиліцію 65% (ДСТУ:1415-93), у вигляді дрібних металевих шматків 66.00 тонн, неправильної форми, марка феросплаву 65- Хім.склад згідно серт.якості 696/2025, 697/2025, 699/2025 від 28/10/2025; розмір фракції - 10-50мм (90%min), що підтверджується сертифікатом форми СТ-1 №AZ UA 25 104850 B від 29.10.2025 р., виданим Державним агентством з антимонопольного контролю та нагляду за споживчим ринком при Президентові Азербайджанської Республіки (Баку, Сабаїльський район, вул. Узеїра Гаджибейлі, 84, Дім Уряду).
Зі змісту вказаного сертифікату СТ-1 вбачається, що він виданий на товар «Феросиліцію 65%, ДСТУ:1415-93, розмір 10-50мм (90%)» загальною кількістю 66 000 кг, згідно інвойсу №DEP17/5 від 28.10.2025 р., та вказано контракт №BSC-DEP-1 від 12.06.2024 року.
Таким чином, однією партією товару «Феросиліцію 65%, ДСТУ:1415- 93, розмір 10-50мм (90%)» за сертифікатом походження товару форми СТ-1 №AZ UA 25 104850 B від 29.10.2025 р. є загальна кількість 66 000 кг.
Наведена партія товару «Феросиліцію 65%, ДСТУ:1415-93, розмір 10-50мм (90%)» за сертифікатом походження товару форми СТ-1 №AZ UA 25 104850 B від 29.10.2025 р. для перевезення була розподілена у трьох рівних частинах по 22 000 кг. на трьох автотранспортних засобах, на підтвердження чого до уваги митного органу було надано Автотранспортні накладні (Road consignment note): №DEP0017P від 28.10.2025 р., №DEP0017N від 28.10.2025 р., №DEP0017O від 28.10.2025 р.
Водночас, при спірному декларуванні, зазначений товар відправлено, тобто здійснено поставку одночасно 28.10.2025 р., та таким же чином одночасно пред`явлено до декларування для ввезення на митну територію України з наданням оригіналу загального сертифікату походження товару форми СТ-1 №AZ UA 25 104850 B від 29.10.2025 р. (у складі інших зіставних документів).
У відповідності до п. 6.4. вищеописаних Правил сертифікат форми СТ-1 оформлюється та видається на одну партію товарів. При цьому, під партією товару розуміються товари, які поставляються одночасно за одним або кількома товаротранспортними документами на адресу одного вантажоодержувача від одного вантажовідправника.
Відповідно до ч. 8 ст. 36 МК України при існуванні встановлених правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження дозволяється відступати від них у випадках, коли таке транспортування неможливе в силу географічного положення та/або якщо товари знаходяться під митним контролем у третіх країнах.
В ч. 1 ст. 90 МК України, зазначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між митними органами однієї чи кількох країн або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Україна та Азербайджанська Республіка не є країнами зі спільним кордоном (країнами-сусідками), таким чином транспортування товарів Позивача не могло відбуватися шляхом прямого транспортування в силу географічного положення країн.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про транзит вантажів" визначено, що транзит вантажів - перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України. В ч. 1 ст. 90 МК України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між митними органами однієї чи кількох країн або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
В розділі І "Митний транзит" Спеціального додатку Е "Транзит" до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 року (дата приєднання України 05 жовтня 2006 року, дата набрання чинності для України 15 вересня 2011 року) визначено, що митний транзит - митний режим, відповідно до якого товари транспортуються під митним контролем з одного митного органу в інший митний орган.
Згідно з п. 11 розділу І Спеціального додатку Е "Транзит" до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, зазначено, що якщо супровідні документи дозволяють однозначно ідентифікувати товари, то їхнє транспортування, як правило, повинно здійснюватися без накладення митних пломб або кріпильних пристосувань. Однак, митна пломба або кріпильне пристосування може вимагатися, якщо: митний орган відправлення вважає це необхідним з огляду на управління ризиками; це сприяє полегшенню операції митного транзиту в цілому; або це передбачено міжнародною угодою.
Пунктом 12 розділу І "Правила визначення походження товарів" Спеціального додатку К до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур передбачено: "12. Рекомендоване правило. У випадках, коли існують установлені правила прямого транспортування товарів із країни їхнього походження, дозволяється відступати від них, зокрема з географічних причин (наприклад, у випадку з країнами, оточеними з усіх боків сушею), а також у випадку з товарами, що знаходяться під митним контролем в третіх країнах (наприклад, у випадку з товарами, які демонструються на ярмарках або на виставках чи є поміщеними на митні склади).".
За обставин справи, товар, зазначений у митних деклараціях №25UA50[телефон приховано]U2 від 14.11.2025 року та №25UA50[телефон приховано]U4 від 15.11.2025 року переміщувався під митним контролем транзитом через території третіх країн, що дозволяє відступати від правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження.
Україна в даному випадку є країною імпорту (країною, в яку ввозиться товар), а Азербайджанська Республіка - країною експорту (країною, з якої вивозиться товар), тому інші країни в даних правовідносинах не виступають і не можуть виступати "країною ввезення/вивезення товару", адже товаросупровідні документи (зокрема, зовнішньоекономічний контракт, інвойси, автотранспортні накладні, електронні митні декларації Азербайджанської Республіки, транзитні супровідні документи Грузії) свідчать, що ввезення товару в Україну відбувалося з митної території Азербайджанської Республіки, а інші країни виступали країнами проміжного транзиту.
Відтак товари, імпортовані ТОВ «ЗАВОД ЕЛЕКТРОСПЛАВ ДНІПРО» в момент пред`явлення до митного оформлення на території України вважаються товарами, ввезеними з Азербайджанської Республіки.
При цьому суд критично оцінює доводи Одеської митниці щодо порушення вимоги «одночасності постачання» партії товару.
Зі змісту сертифіката форми СТ-1 №AZ UA 25 104850 B від 29.10.2025, інвойсу №DEP-17/5 від 28.10.2025 та автотранспортних накладних вбачається, що вся партія феросиліцію загальною вагою 66 000 кг була відправлена 28.10.2025 від одного вантажовідправника на адресу одного вантажоодержувача за єдиним зовнішньоекономічним контрактом.
Поділ вантажу між трьома транспортними засобами зумовлений його габаритно-ваговими характеристиками та логістичною доцільністю, що є загальноприйнятою практикою міжнародних автомобільних перевезень і не змінює статусу даного вантажу як єдиної партії.
При цьому незначна різниця в датах перетину кордону України (11.11.2025 та 13.11.2025) та датах оформлення транзитних документів T1 у республіці Грузія була спричинена затримками при транзитному переміщенні через території третіх країн, яке здійснювалося під митним контролем та із збереженням цілісності пломб, що повністю відповідає приписам ст. 36, 90 МК України та Спеціального додатку Е до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур.
Суд враховує, що на момент подання первинної митної декларації №25UA50[телефон приховано]U2 від 14.11.2025 увесь обсяг товару (66 000 кг) за трьома автотранспортними накладними та єдиним оригіналом сертифіката СТ-1 перебував у зоні митного контролю та був пред`явлений до митного оформлення одночасно.
Правила визначення країни походження товарів у СНД від 20.11.2009 не пов`язують поняття «партія товару» з обов`язковою вимогою перетину кордону всіма транспортними засобами «день у день».
Більш того, за висновком Верховного Суду у постанові від 08.08.2019 по справі №823/2066/14), як єдина партія товару може оформлюватися навіть сукупність товарів, надана до митного оформлення у різні дні.
Отже, відповідач фактично підмінив матеріально-правове поняття «партії товару» суто технічними часовими інтервалами її логістичного переміщення в режимі транзиту, що суперечить суті міжнародних угод про режим вільної торгівлі. Митний орган безпідставно ототожнив відмітки про транзитний пропуск із правовим фактом виконання умов поставки, проігнорувавши, що мета надання тарифної преференції полягає у встановленні дійсності країни походження вантажу, а не в штучній вимозі синхронізувати графік руху транспортних засобів через кордон «день у день».
Також суд враховує, що митним органом не виносилося рішення про невизнання сертифіката СТ-1 у порядку Розділу 9 Правил та не висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо достовірності його реквізитів або підтвердженого азербайджанського походження товару.
Таким чином, Одеська митниця безпідставно та упереджено підійшла до виконання митних формальностей, створивши штучні перешкоди для застосування Позивачем преференційної ставки ввізного мита, передбаченої Угодою між Урядом України та Урядом Азербайджанської Республіки про вільну торгівлю.
Враховуючи, що у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України суб`єкт владних повноважень не довів правомірність та обґрунтованість прийнятих ним рішень, картка відмови в прийнятті митної декларації №UA500500/2025/000868 від 14.11.2025 р., а також наступна картка відмови №UA500500/2025/000870 від 15.11.2025 р., яка фактично дублювала попередні незаконні висновки митниці, є протиправними та підлягають скасуванню.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЕЛЕКТРОСПЛАВ ДНІПРО» (18028, м. Черкаси, пров. Пашкевича А., 1, офіс 7; ЄДРПОУ 43003413) до Одеської митниці (Одеська обл., м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А, 65078; ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування карток відмови задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000868 від 14.11.2025 р., № UA500500/2025/000870 від 15.11.2025 р.
Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЕЛЕКТРОСПЛАВ ДНІПРО» судовий збір в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк