ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
29 вересня 2026 року м. Полтава Справа № 440/4030/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення, ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 03.02.2021 року, суми грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 03.02.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму грошової допомоги на оздоровлення та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2020 року відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 по справі № 440/4030/25 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 03.02.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити (з урахуванням проведених виплат) ОСОБА_1 грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та за період з 01.01.2021 по 03.02.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
24.08.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 подано до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 заяву Військової частини про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №440/4030/25 залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 161 та статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України.
07.09.2026 від представника військової частини до суду надійшли документи, якими усунуто недолік заяви, визначений ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2026.
В обгрунтування заяви зазначено, що 04.08.2025 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрито провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24 за позовом фізичної особи до Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 (далі - Постанова № 481) про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704). За результатами касаційного розгляду 16.07.2026 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову (далі - постанова Верховного суду) якою касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено. У вказаній постанові Верховний Суд виснував, що саме Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями, визначеними нормами Конституції України та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Окрім цього, за сталою правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 15.09.2021 у справі № 640/33771/20 та від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, передбачено, що питання грошового забезпечення військовослужбовців та осіб, які прирівнюються до них, належить до повноважень Кабінету Міністрів України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 відкрито спрощене провадження за нововиявленими обставинами за заявою Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Призначено розгляд справи про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в судовому засіданні.
Сторони про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.
Дослідивши доводи заяви, суд вважає, що підстави для її задоволення відсутні з огляду на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 368 КАС України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Вирішуючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по суті, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною четвертою статті 361 КАС України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а також докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, установлених судом.
За змістом наведених положень перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є винятковою процесуальною процедурою, яка застосовується лише за наявності передбачених законом обставин та не може підміняти апеляційний чи касаційний перегляд судового рішення.
Перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, визначений частиною другою статті 361 КАС України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є фактичними або юридичними обставинами, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та спроможні спростувати факти або юридичні передумови, покладені в основу остаточного судового рішення. Водночас нова правова позиція суду, інше тлумачення норм матеріального права чи зміна судової практики не є нововиявленими обставинами.
Для застосування пункту 3 частини другої статті 361 КАС України недостатньо самого факту скасування іншого судового рішення, на яке суд послався у мотивувальній частині рішення, що переглядається.
Необхідною умовою є встановлення такого безпосереднього зв`язку між судовими рішеннями, за якого скасоване судове рішення мало преюдиційне значення, а встановлені ним обставини або породжені ним юридичні наслідки становили визначальну та необхідну підставу для ухвалення рішення, про перегляд якого подано заяву.
У постанові від 28.05.2019 у справі № 826/5170/15 Верховний Суд зазначив, що, вирішуючи питання про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, суд повинен виходити саме з преюдиційного зв`язку судових рішень. Скасування іншого судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував рішення, що переглядається, обставинами, встановленими скасованим судовим рішенням, або виходив із такого судового акта як із необхідної юридичної передумови вирішення спору.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18 також наголосила, що скасування судового рішення може бути підставою для перегляду іншого рішення за нововиявленими обставинами лише тоді, коли скасоване рішення було покладено в основу рішення, яке переглядається. При цьому нововиявленою обставиною не може бути визнано нове тлумачення норм права або зміну правової оцінки встановлених обставин.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 826/7677/17, від 29.07.2020 у справі № 814/733/15, від 30.07.2020 у справі № 814/1130/15, від 18.02.2021 у справі № 814/1794/15, від 02.11.2022 у справі № 140/6115/21, від 16.11.2023 у справі № 140/2341/19 та від 14.12.2023 у справі № 600/1865/21-а.
Таким чином, під час вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення відповідно до пункту 3 частини другої статті 361 КАС України дослідженню підлягає не лише факт скасування іншого судового рішення, а й те, чи мало воно преюдиційне значення для справи, чи були встановлені ним обставини покладені в основу рішення, що переглядається, та чи усуває його скасування фактичну або юридичну основу останнього.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 зазначені судові рішення скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Разом із тим предметом розгляду справи № 320/29450/24 була правомірність дій Кабінету Міністрів України при прийнятті пункту 2 постанови № 481, а також належність і ефективність обраного позивачем у тій справі способу судового захисту.
У межах справи №440/6864/24 позовні вимоги задоволені в частині періоду з 29.01.2020 по 03.02.2021.
У той час, як постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 якою внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» набрала чинності 20.05.2023.
Отже, обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 320/29450/24, не мали преюдиційного значення для вирішення справи №440/4030/25 у розумінні частини четвертої статті 78 КАС України.
Вирішуючи спір у справі №440/4030/25, суд застосував положення Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у відповідних редакціях, законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, а також надав оцінку встановленим у справі обставинам щодо проходження позивачем військової служби, порядку обчислення та виплати йому грошового забезпечення і розрахункової величини, застосованої відповідачем.
Доводи заявника полягають у тому, що після ухвалення рішення у справі № 440/4030/25 Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 сформулював іншу правову оцінку повноважень Кабінету Міністрів України щодо визначення розрахункової величини для встановлення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням.
Однак правовий висновок, сформований судом касаційної інстанції після ухвалення судового рішення, яке переглядається, не становить нововиявленої обставини. Такий висновок стосується тлумачення і застосування норм матеріального права, а не існування або відсутності певних фактичних обставин у правовідносинах між сторонами цієї справи.
Подальша зміна судової практики, інше тлумачення норми права або формування нового правового висновку Верховного Суду не змінюють характеру спірних правовідносин та не можуть бути самостійною підставою для перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами не призначений для усунення розбіжностей у правозастосуванні, що виникли внаслідок подальшого розвитку судової практики, і не може використовуватися для повторної перевірки правильності застосування судом норм матеріального права.
Незгода з правовою оцінкою суду, неправильне застосування норм матеріального права або неврахування певного правового висновку можуть бути підставами для апеляційного чи касаційного оскарження судового рішення в установленому процесуальним законом порядку, однак не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 361 КАС України.
Судом також ураховується принцип юридичної визначеності як складова принципу верховенства права.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Христов проти України», «Рябих проти Росії» та «Желтяков проти України» зазначав, що принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного судового рішення. Жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення лише з метою повторного розгляду справи й ухвалення нового рішення.
Повноваження суду щодо перегляду остаточного рішення мають використовуватися для виправлення істотних судових помилок за наявності вагомих і непереборних обставин, а не для нового розгляду спору. Сама можливість існування іншої правової позиції щодо предмета спору не є достатньою підставою для відступу від принципу res judicata.
Наведені заявником доводи не свідчать про існування вагомих і непереборних обставин, які б надавали підстави для відступу від принципу юридичної визначеності.
Заява не містить посилань на факти, що спростовують обставини, встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду, або підтверджують існування передбачених частиною другою статті 361 КАС України підстав для його перегляду.
Суд ураховує, що постанова Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 була ухвалена після рішення Полтавського окружного адміністративного суду. Вона не встановлює обставин, які існували на час первісного розгляду справи №440/6864/24, але не були і не могли бути відомі заявникові, а містить правову оцінку нормативного регулювання в іншій адміністративній справі.
Таким чином, скасування постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 не утворює передбаченої пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України підстави для перегляду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 по справі №440/4030/25 за нововиявленими обставинами.
Доводи заявника по суті спрямовані на повторний перегляд правової оцінки спірних правовідносин з урахуванням правового висновку Верховного Суду, сформованого після ухвалення рішення в цій справі, що не відповідає правовій природі інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення та залишити відповідне судове рішення в силі.
Згідно з частиною першою статті 369 КАС України в разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 по справі №440/4030/25 за нововиявленими обставинами, у зв`язку із чим у задоволенні заяви належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Удовіченко