ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/2939/26
30 вересня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙМ ЕКО» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЙМ ЕКО» (далі - позивач) звернулося до суду із позовною заявою до Тернопільської митниці (далі - відповідач) у якій просить ухвалити рішення про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2026 №UA403070/2026/000259/2.
У заявах по суті справи (позовній заяві та відповіді на відзив) в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з метою митного оформлення товарів декларант подав до митного органу МД разом з усіма належними документами, які підтверджували заявлену митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митним органом винесене Рішення про коригування митної вартості, яким митну вартість товарів скориговано за другорядним резервним методом визначення митної вартості, та оформлена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач зазначає, що жодних розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах не було, а митному органу надані усі обов`язкові документи, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які підтверджували заявлену митну вартість товарів. Відповідач безпідставно поставив під сумнів увесь поданий пакет документів; митним органом не доведено обставин, які свідчили б про існування обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів за ціною договору; надані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували правильність числових значень складових митної вартості товарів; тому рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню. Просив задовольнити позов повністю.
Відповідач, у встановлений судом строк подав відзив на позов у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що під час опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано відповідні форми митного контролю. Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.
Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості.
Відповідно до частин 3-4 статті 53 МКУ митним органом надана вимога декларанту стосовно надання додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів.
На вимогу митного органу Уповноваженою особою декларанта надано договір транспортного експедирування №15.06.2022/992 ОД від 15.06.2022, 31.12.2025 та листом № 23/04-01 від 23.04.2026 повідомлено митний орган про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Тернопільська митниця не визнала заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ, за результатами яких сторони не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість визначена за резервним методом (ст. 64 МКУ).
Зважаючи на викладене, Тернопільська митниця вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 29.05.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження відповідач отримав 29.05.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 11.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Інших заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
На виконання зовнішньоекономічного договору № 18-09/2014 від 18.09.2014, укладеного між компанією «NINGBO FREE TRADE ZONE TOP GREEN INDUSTRY & TRADE CO. LTD.» (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЙМ ЕКО» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № BPTG25091 від 08.01.2026, позивачем на митну територію України ввезено товар.
Уповноваженою особою позивача, 21 квітня 2026 року було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 26UA403070004401U9, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення такі товари:
Товар №1 «Готові текстильні вироби з синтетичних матеріалів. Гамаки: -TLH- 18-041 Гамак, розмір:280х140 см, - 600 шт. арт.1835 нейлон 210T з нейлоновою мотузкою та металевими гачками з обох боків, з мішком для речей збоку від ліжка - НН-018-044 Гамак Розмір: 200x100 см - 600 шт. арт.1837 бавовна, дерев`яний тримач з кожного боку - L Гамак Розмір: 200x150 см - 608 шт. арт.1838 полікотон 320 г/м2, з полібавовняної мотузки довжиною 50 см з обох боків»;
Товар №2 «Садові та пляжні парасольки: TLB017-FB-8 Садова парасоля IZE: DIAM. 300CM - 200 шт. арт TE-009 з поперечною сталевою основою, полієстер»;
Товар №3 «Меблі туристичні, з металевим каркасом, призначені для використання під час активного відпочинку та проведення дозвілля (складні): - TLP006-A Набір для пікніка - 500 шт. арт ТЕ-052 1 стіл + 4 табурети. Регульований розмір столу: 120х60х55/60/70 см. Матеріал: стільниця з МДФ, товщина 4,5 мм. Алюмінієві ніжки: діаметр 25/2270,7 мм, діаметр 19 мм, Розмір табурета: 33,5727735 см. Сталеві ніжки: діаметр 1870,6 мм, тканина - оксфорд 600D.»;
Товар №4 «Вироби з матеріалу ЕВА, виготовлені з листового матеріалу, килимки водонепроникні: TCM012-0.8 Килимок EVA без алюмінієвого шару. Розмір: 180x50x0,8см - 1200 шт. арт. 1908 Колір: темно-синій TCM012-0.7 Килимок EVA з алюмінієвим шаром. Розмір: 180x50x0,7см -1200 шт. арт. 1907».
Як слідує з матеріалів справи та з інформації, що міститься в графі 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подано такі документи: пакувальний лист № 25HP091 від 08.01.2026; рахунок-проформа № 25HP091 від 30.10.2025; рахунок-фактура (інвойс) № BPTG25091 від 08.01.2026; коносамент № QN26010061 від 25.01.2026; автотранспортна накладна № 23577 від 16.04.2026; декларація про походження товару № BPTG25091 від 08.01.2026; банківський платіжний документ, що стосується товару №188 від 31.10.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №198 від 02.02.2026; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № TG160426018 від 16.04.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 23577 від 16.04.2026; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 30.10.2025; висновок про вартісні характеристики, які підготовлений спеціалізованою експертною організацією №21042026 від 21.04.2026; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 23.09.2016; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 23.09.2016; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 13.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №18-09/2014 від 18.09.2014; договір про надання послуг митного брокера №1604/26 від 16.04.2026; договір контракт про перевезення №08.10.2025/770 ОД-П від 08.10.2025; договір контракт про перевезення №201025/Т-Н від 20.10.2025; договір контракт про перевезення №DSNAF23102025/8200 від 23.10.2025; копію митної декларації країни відправлення №31012026[телефон приховано] від 14.01.2026.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015№ 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю: « 000 Інформаційне повідомлення»; « 101-1 Витребування оригіналів документів або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»; « 103-1 Перевірка поданих документів та відомостей (у тому числі наданих на вимогу митного органу) на предмет розбіжностей (невідповідностей) у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи інших документах (їх електронних копіях)»; « 105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення»; « 106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів»; « 202-1 Проведення часткового огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення»; « 902-1 Застосування ваговимірювальних пристроїв»; « 911-1 Здійснення фото-та/або відеофіксації виконання митних формальностей».
Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.
Товар(и) № 1, 2, 3, 4: Це перше митне оформлення імпортером цього коду товару з даною країною походження за останні 365 днів. До товару застосовуються пільги/преференцїї Здійснити перевірку задекларованих документів, що підтверджують походження товару, правильності класифікації товару, правильності визначення митної вартості товару.
Частка ваги упаковки товару більша від характерного значення для даного коду товару: Необхідно перевірити достовірність задекларованої ваги нетто товарів, та/або задекларованої ваги упаковки (різниця між вагою брутто нетто) товарів. Якщо достовірні відомості про вагу упаковки відсутні, перевірити їх шляхом проведення митного огляду. У разі непроведення огляду навести у примітках детальне обґрунтування, яким чином перевірено достовірність ваги упаковки товару, які документи/джерела інформації це підтверджують.
По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (2,3) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.
Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ».
Під час здійснення митного контролю за МД №26UA403070004401U9 від 21.04.2026 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:
1. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 18.09.2014 № 18-09/2014.
До митного оформлення надано рахунок на перевезення від 16.04.2026 № TG160426018, де експедитором зазначено «ТОВ ТАНІТ ГРУП», проте відповідно до коносаменту від 25.01.2026 №QN26010061 до виконання перевезення вантажу морським транспорту залучалась третя особа «Queen Logistic LTD», проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування морським видом транспорту, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «ТОВ ТАНІТ ГРУП» та «Queen Logistic LTD».
2. В рахунку на перевезення від 16.04.2026 № TG160426018 зазначено термін сплати протягом 3-х банківських днів, проте жодних платіжних документів до митного оформлення не надано. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.
3. Також під час митного огляду виявлено розбіжність щодо виробника товару №3 "Набір для пікніка - арт ТЕ-052", а саме: у ЕМД заявлено - NINGBO FREE TRADE ZONE TOP GREEN INDUSTRY & TRADE CO., LTD., а фактично наявний - «Чайналайт Річард Індастріал енд Трейдінг Ко, ЛТД», що не відповідає типу зовнішньоекономічного договору, а саме прямому контракту з виробником.
В зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:
«Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації.
За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено, що до митного оформлення надано рахунок на перевезення від 16.04.2026 № TG160426018, де експедитором зазначено «ТОВ ТАНІТ ГРУП», проте відповідно до коносаменту від 25.01.2026 №QN26010061 до виконання перевезення вантажу морським транспорту залучалась третя особа «Queen Logistic LTD», проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування морським видом транспорту, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «ТОВ ТАНІТ ГРУП» та «Queen Logistic LTD». А також - в рахунку на перевезення від 16.04.2026 № TG160426018 зазначено термін сплати протягом 3-х банківських днів, проте жодних платіжних документів до митного оформлення не надано. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.
Під час митного огляду виявлено розбіжність щодо виробника товару №3 "Набір для пікніка - арт ТЕ-052", а саме: заявлено в ЕМД - NINGBO FREE TRADE ZONE TOP GREEN INDUSTRY & TRADE CO, LTD, наявне - «Чайналайт Річард Індастріал енд Трейдінг Ко, ЛТД» що не відповідає типу зовнішньоекономічного договору, а саме прямий контракт з виробником.
У зв 'язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи:
банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;
каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Відповідно до ч.6 ст,53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».
Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, подано договір транспортного експедирування №15.06.2022/992 ОД від 15.06.2022.
Також листом №23/04-01 від 23.04.2026 декларант повідомив митницю про те, що товариство надало всі необхідні документи для митного оформлення, передбачені законодавством.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000259/2 від 23.04.2026, у гр. 33 якого зазначено:
"Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;
- каталоги, специфікації, виробника товару.
АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної вартості за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митні органи під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
За результатами опрацювання документів встановлено наступне: Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 18.09.2014 № 18-09/2014. До митного оформлення надано рахунок на перевезення від 16.04.2026 № TG160426018, де експедитором зазначено ТОВ «ТАНІТ ГРУП», проте відповідно до коносаменту від 25.01.2026 №QN26010061 до виконання перевезення вантажу морським транспорту залучалась третя особа «Queen Logistic LTD», проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування морським видом транспорту, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «ТОВ ТАНІТ ГРУП» та «Queen Logistic LTD». А також - в рахунку на перевезення від 16.04.2026 № TG160426018 зазначено термін сплати протягом 3-х банківських днів, проте жодних платіжних документів до митного оформлення не надано. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Також під час митного огляду виявлено розбіжність щодо виробника товару №3 "Набір для пікніка - арт ТЕ-052". А саме: у ЕМД заявлено - NINGBO FREE TRADE ZONE TOP GREEN INDUSTRY & TRADE CO., LTD., а фактично наявний - «Чайналайт Річард Індастріал енд Трейдінг Ко, ЛТД». Це не відповідає типу зовнішньоекономічного договору, а саме прямому контракту з виробником. Декларантом 23.04.2026 надіслано лист №23/04-1 та повідомлено митний орган про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть.
За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.
За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості:
товару №2 за ЕМД від 24.03.2026 № 26UA10[телефон приховано]U9 на рівні 3,77 дол./кг, ( 43,9205 USD/шт.) товар - парасольки, садові парасольки та подібні парасольки: Парасоля садова UMBRELLA (Color GREEN ) арт.иМ-001, -196шт; Парасоля садова UMBRELLA (Color GREY) арт.иМ-001,-509шт; Парасоля садова UMBRELLA (Color BROWN) арт.иМ-001,-200шт; у частково розібраному стані для зручності транспортування. в комплекті із фурнітурою та кріпленням. Виробник WUYIHONGSHENG LEISURE ARTICLES CO., Ltd Торговельна марка 4points Країна виробництва CN, умови поставки FOB;
товару №3 за ЕМД від 30.03.2026 № 26UA50[телефон приховано]U9 на рівні 4,01 дол./кг, товар - меблі побутові металеві: - арт.MLOUT-230504 Стіл складаний для пікніка та 4 стільці - 520 набір. Торговельна марка: нема даних. Виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., ЕТО. Країна виробництва: CN., умови поставки FOB. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Декларанту роз`яснено права викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ.
Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».
Позивач не погодився із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Мотивувальна частина
Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000259/2 від 23.04.2026.
Отже, в цій справі суд має надати оцінку законності оскаржуваного рішення, оцінивши його на предмет відповідності принципу верховенства права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб`єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав та причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.
Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом. Зокрема вказати причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Тобто, обґрунтовано встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При цьому, суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд встановив, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.
Як встановлено судом, поданий декларантом позивача до митного оформлення документ рахунок-фактура (інвойс) № BPTG25091 від 08.01.2026 за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.
На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем надано зовнішньоекономічний договір (контракт) №18-09/2014 від 18.09.2014 з доповненнями.
Також, митному органу надано: пакувальний лист № 25HP091 від 08.01.2026; рахунок-проформа № 25HP091 від 30.10.2025; коносамент № QN26010061 від 25.01.2026; автотранспортну накладну № 23577 від 16.04.2026; декларацію про походження товару № BPTG25091 від 08.01.2026; банківський платіжний документ, що стосується товару №188 від 31.10.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №198 від 02.02.2026; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № TG160426018 від 16.04.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 23577 від 16.04.2026; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 30.10.2025; висновок про вартісні характеристики, які підготовлений спеціалізованою експертною організацією №21042026 від 21.04.2026; договір про надання послуг митного брокера №1604/26 від 16.04.2026; договір контракт про перевезення №08.10.2025/770 ОД-П від 08.10.2025; договір контракт про перевезення №201025/Т-Н від 20.10.2025; договір контракт про перевезення №DSNAF23102025/8200 від 23.10.2025; копію митної декларації країни відправлення №31012026[телефон приховано] від 14.01.2026.
Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.
Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Враховуючи вказані висновки Верховного Суду в контексті обставин цієї справи, суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Щодо доводів митного органну про відсутність інформації яка б підтверджувала причетність «Queen Logistic LTD» до перевезення вантажу морським транспортом (відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та «Queen Logistic LTD») суд зазначає таке.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України та виснував: якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
Залучення ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (експедитором) перевізника «Queen Logistic LTD» для міжнародного перевезення товару ніяким чином не вказує на заниження такої складової митної вартості як транспортні витрати, оскільки експедитору не заборонено залучати перевізників для забезпечення здійснення заходів по доставці товарів чи вантажів та не потребує надання до митного оформлення документів про залучення експедитором перевізника.
Зокрема договором транспортного експедирування з ТОВ «Таніт Груп» від 15.06.2022 №15.06.2022/992 ОД, передбачено право експедитора укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим договором (п.2.1.1).
На підтвердження вартості транспортно-експедиційних послуг надано рахунок на оплату за транспортно-експедиційні послуги від 16.04.2026 № TG160426018 та довідку про транспортні витрати від 16.04.2026 №23577, які містять інформацію про транспортування товару в контейнері CAAU5418820 та повністю підтверджують складові заявленої митної вартості у розмірі 220 623,87грн., що також заявлено у декларації митної вартості, з яких: вартість морського перевезення вантажу від порту NINGBO, CHINA до порту GDANSK, POLAND складає 108 788,00 грн.; вартість транспортно-експедиторського за межами території України складає 17 195,18 грн.; вартість транспортно-експедиторського обслуговування за межами території України (витрати на перевантаження товару з борту судна та навантаження на транспортний засіб) складає 14 640,69 грн.; міжнародні транспортні перевезення: Ґданськ (Польща) - м.п. Дорогуськ / Ягодин (польсько - український кордон) авт. BK2377IH/BK0834XG складають 80 000,00 грн.
З огляду на це суд зазначає, що наведені вище судом докази, які подавалися декларантом на підтвердження транспортних витрат, є допустимими та достатніми доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
У спірному рішенні митний орган зазначає, що відповідно до проведено митного огляду встановлено невідповідність в частині виробника товарної позиції №3 "Набір для пікніка - арт ТЕ-052", а саме: заявлено в ЕМД - NINGBO FREE TRADE ZONE TOP GREEN INDUSTRY & TRADE CO, LTD, наявне - «Чайналайт Річард Індастріал енд Трейдінг Ко, ЛТД».
Як встановлено судом, заявлений в митній декларації опис товару повністю відповідає назві, зазначеній в інвойсі, в тому числі за артикулами.
При цьому, разом з МД від 21.04.2026 №26UA403070004401U9 надано копію платіжних інструкцій від 31.10.2025 №188 та від 02.02.2026 №198 на загальну суму 23244,32 дол.США, які в призначені платежу містять посилання на контракт №18-09/2014 від 18.09.2014 та проформу №25HP091 від 30.10.2025.
Відтак, ТОВ «ТАЙМ ЕКО» повністю підтверджено оплату товару на загальну суму як рахунку-проформи №25HP091 від 30.10.2025, так і інвойсу №BPTG25091 від 08.01.2026 на суму 23244,32 дол.США.
Таким чином, заявлена ціна товару підтверджена банківськими платіжними документами, які містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, отже жодних розбіжностей в числових значеннях заявленої митної вартості товарів немає.
Отже, встановлені у цій справі обставини, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданої декларантом позивача; не навів належних обґрунтувань щодо документального не підтвердження складових митної вартості та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Крім того, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово виснував, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод (постанова від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19).
При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, не навів характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована належними та допустимими доказами у справі.
Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійсненні коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2026 №UA403070/2026/000259/2 критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у цій справі, вищезазначених висновків суду не спростовують.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Судові витрати
Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.05.2026 №5132, а також 6 894,00 грн за офіційний переклад на українську мову копій доданих до позову документів, які викладені іноземними мовами, що підтверджується платіжною інструкцією №5192 від 15.01.2026. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 2662,40 грн. та 6894,00 витрат на оплату послуг з перекладу документів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З наданих позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу доказів суд встановив та врахував таке.
Між позивачем (Сторона 1) та ТОВ «ЕКСІМ БРОК ЦЕНТР» (Сторона 2) укладено Договір про надання послуг з правових питань №ЕТ0102/25 від 01.02.2025, предметом якого є взаємовідносини між Сторонами з приводу надання Стороною 2 правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, у тому числі з питань, пов`язаних з митним законодавством, надання допомоги, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та виконання вимог законодавства України Стороною 1, а саме складання Стороною 2 проєктів заяв, скарг, звернень, клопотань, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших процесуальних документів та документів правового характеру (п. 1.1 Договору).
ТОВ «ЕКСІМ БРОК ЦЕНТР» виставлено рахунок на оплату №41 від 10.06.2026 за надання послуг з правових питань, пов`язаних з оскарженням рішення про коригування митної вартості на загальну суму 15695,00 грн, які оплачені відповідно до платіжної інструкції від 12.06.2026 №5318.
Оцінюючи надані докази, суд враховує таке.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Суд зазначає, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).
Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку, передбаченому статтями 134, 139 КАС України.
В матеріалах справи відсутні докази надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом у зв`язку з підготовкою та розглядом цієї судової справи. Наданий позивачем договір на надання послуг з правових питань укладений з ТОВ "ЕКСІМ БРОК ЦЕНТР", при цьому будь-які відомості щодо надання правничої допомоги за участю адвоката відсутні.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що надані позивачем документи не підтверджують понесених позивачем витрат на надання професійної правничої допомоги адвокатом, оскільки відповідні послуги правового характеру надавалися особою, яка не є адвокатом відповідно до законодавства України. Тому такі витрати мають бути понесені особисто позивачем, а підстави для їх розподілу відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙМ ЕКО» до Тернопільської митниці задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.04.2026 №UA403070/2026/000259/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙМ ЕКО» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та 6894 (шість тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг з перекладу документів за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Відмовити у стягненні на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙМ ЕКО» витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЙМ ЕКО» (місцезнаходження: вул. Олега Мудрака, 1, м. Київ,03164 код ЄДРПОУ 31779204);
відповідач:
- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004 код ЄДРПОУ 43985576);
Головуючий суддя Юзьків М.І.