Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
У Х В А Л А
про забезпечення адміністративного позову
29 вересня 2026 року № 520/31345/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Берестинського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства (вул. Покровська, буд. 82, м. Берестин, Берестинський р-н, Харківська обл., 63304, код ЄДРПОУ 03355258) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про забезпечення позову,-
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Берестинське житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство із позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області по примусовому стягненню та списанню коштів з поточного рахунку Берестинського житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства: підприємства: [рахунок приховано], відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;
- заборонити Головному управлінню Державної податкової служби у Харківській області вчиняти будь-які дії, примусове стягнення та списання коштів з поточного ра- хунку Берестинський ЖРЕП: НОМЕР_1 , відкритому в АT КБ «ПРИВАТБАНК».
Разом із позовної заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:
- вжити заходи забезпечення позову у справі за позовом Берестинського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними дій щодо примусового стягнення та списання коштів.
- до набрання законної сили рішенням суду у цій адміністративній справі заборонити Головному управлінню Державної податкової служби у Харківській області вчиняти дії щодо примусового стягнення та списання коштів з поточного рахунку Берестинського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №[рахунок приховано], відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», у межах спірних правовідносин, що є предметом розгляду у цій адміністративній справі.
В обґрунтування поданої зави про забезпечення позову зазначено, що внаслідок застосування механізму примусового стягнення коштів з поточного рахунку Берестинського ЖРЕП фактично унеможливлюється використання підприємством коштів для здійснення першочергових та життєво необхідних платежів, у тому числі виплати заробітної плати працівникам, сплати пов`язаних із нею податків та обов`язкових платежів, оплати енергоносіїв, придбання паливномастильних матеріалів, матеріалів та запасних частин для проведення ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт.
Позивач має поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», який є єдиним рахунком підприємства, що використовується, зокрема, для перерахування коштів на транзитний рахунок для виплати заробітної плати та сплати нарахованих на неї податків.
Станом на 25.09.2026 загальна сума заборгованості Берестинського ЖРЕП з ПДВ становить 12 029 464,39 грн, у тому числі 9 681 949,00 грн основного боргу та 2347485.39 грн пені та штрафних санкцій.
Водночас примусове списання коштів із зазначеного рахунку фактично позбавляє підприємство можливості здійснювати поточну господарську діяльність та виконувати покладені на нього функції.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Частина 1 статті 150 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Так, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.
Підстави забезпечення позову, передбачені частини другої статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №580/2403/19.
Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Отже, під час вирішення питання про забезпечення позову, слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб.
Відтак, суд у кожному випадку повинен встановити чи є захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, таким, що відповідає меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З аналізу наведених норм слідує, що законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав.
Тобто необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Крім того, у питаннях забезпечення позову суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших суб`єктів, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог заяви про забезпечення позову із заявленими позовним вимогам та обставинам справи.
Водночас ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.
Суд вказує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Так, у заяві про забезпечення позову представник позивача просить заборонити Головному управлінню Державної податкової служби у Харківській області вчиняти дії щодо примусового стягнення та списання коштів з поточного рахунку Берестинського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №[рахунок приховано], відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», водночас у позовні заяві позивач просить заборонити Головному управлінню Державної податкової служби у Харківській області вчиняти будь-які дії, примусове стягнення та списання коштів з поточного рахунку Берестинський ЖРЕП: НОМЕР_1 , відкритому в АT КБ «ПРИВАТБАНК».
Суд зазначає, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Вказана позиція викладена у постанові від 28.03.2018 Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/521/17.
З огляду на матеріали справи, суд не вбачає підстав, які б свідчили про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду цієї справи.
Враховуючи викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням питання реальності істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статями 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Берестинського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Мороко А.С.