Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
30 вересня 2026 року № 2в- 200/7314/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Зеленова А.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду у справі № 200/7314/21, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі №200/7314/21 позов задоволено частково та зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 виходячи з розміру 79% сум грошового забезпечення зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» від 29.04.2021 №33/25-604 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 з урахуванням раніше виплачених сум.
10.09.2026 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про зміну і порядку виконання рішення по справі № 200/7314/21 та просить суд постановити ухвалу, якою змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2021 року у справі № 200/7314/21, стягнувши з Головного управління ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.12.2019 року по 31.05.2022 року в розмірі 250 293,76 гривень.
Ухвалою суду від 15.09.2026 прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про зміну і порядку виконання рішення по справі № 200/7314/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Встановлено боржнику - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області строк для надання пояснень щодо заяви про відстрочення виконання судового рішення у справі - до 24.09.2026
У наданих 21.09.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області поясненнях представник управління заперечував проти задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду.
Вказав, що Головним управлінням у межах наданої чинним законодавством компетенції вжито усіх можливих заходів для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі.
Зокрема неотримання Позивачем суми заборгованості з виплати пенсії відбулося з незалежних від пенсійного органу обставин.
На думку представника Головного управління, у межах наданих пенсійному органу повноважень ним виконано рішення суду, у тому числі здійснено відповідні виплати, а неотримання позивачем усієї суми заборгованості з виплати пенсії відбулося з незалежних від пенсійного органу обставин. Виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даного судового рішення не залежить від волі керівника Головного управління, а затвердження бюджету Пенсійного фонду України не входить до компетенції Головного управління. Також вказано, що зобов`язання Головного управління вчинити певні дії з перерахунку та виплати пенсії і стягнення з суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Вирішуючи питання щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення, судом зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Статтею 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.
Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі №420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі №611/26/17, від 07.02.2022 у справі №200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі №520/926/21.
Так, положеннями Закону України "Про виконавче провадження" визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024).
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Як вбачається з наявних у матеріалах пояснень, Головним управлінням обліковано в переліку одержувачів виплат, сформованому відповідно до Порядку №821 суму заборгованості в розмірі 284 293,76 грн. яка складається, зокрема, за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 в сумі 250 293,76 грн (по справі №200/7314/21).
У відповіді від 30.04.2026 року № 30407-24889/С-02/8-0500/26 ГУ ПФУ в Донецькій області зазначили, що заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 в розмірі 250 293,76 року буде виплачено ОСОБА_1 при наявності бюджетних асигнувань.
Отже ця сума заборгованості не заперечується пенсійним органом.
Тобто, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі, яке набрало законної сили 23.10.2021, не виконується у повному обсязі більше чотирьох років, навіть попри винесення неодноразових ухвал про встановлення судового контролю.
Враховуючи викладене, з огляду на положення ч. 3 ст. 378 КАС України, якими встановлено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, а також враховуючи те, що з моменту набрання законної сили рішенням Донецького окружного адміністративного суду від по справі та по день подання до суду даної заяви про зміну способу виконання рішення пройшов значний час, а рішення суду не є виконаним у повному обсязі, зокрема, щодо виплати позивачу заборгованості з перерахованої пенсії, суд доходить висновку про обґрунтованість заяви про зміну способу виконання рішення відповідно до статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача нарахованої заборгованості пенсії.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства; виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; держава прагне до збалансованості бюджету України.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7314/21.
Суд оцінює критично та не приймає як належні докази пояснення Відповідача щодо часткового погашення заборгованості перед Позивачем протягом 2025- 2026 років у загальній сумі 866,05 грн, з огляду на таке.
У своїх поясненнях Головне управління зазначає, що загальна сума облікованої заборгованості за Порядком № 821 становить 284 293,76 грн, яка сформувалася за два різні періоди у межах виконання двох окремих судових рішень (справа № 200/7314/21 за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 у сумі 250 293,76 грн та справа № 200/2605/23 за період з 01.06.2022 по 31.10.2023 у сумі 34 000,00 грн).
Надалі Відповідач стверджує про здійснення шести траншей на загальну суму 866,05 грн у період з жовтня 2025 року по квітень 2026 року.
Проте, деталізуючи помісячні виплати (у розмірах 187,35 грн, 103,00 грн, 101,00 грн та 100,00 грн), Відповідач не зазначив, на виконання якого саме з двох вищевказаних судових рішень спрямовувалися ці кошти, та який конкретно складник чи період заборгованості ними гасився. Правова природа та призначення цих платежів у тексті пояснень повністю не розкриті.
Крім того, всупереч вимогам статей 77, 79 КАС України, наведені Головним управлінням цифрові показники виплат мають виключно декларативний характер та не підтверджені жодним належним, допустимим та достовірним письмовим доказом. До матеріалів справи не долучено ані платіжних інструкцій із відмітками банку чи органів Державної казначейської служби про перерахування коштів, ані виписок з особового рахунку Позивача, ані фінансових довідок про рух коштів, тощо.
Саме лише відображення текстових даних у процесуальному документі, сформованому в системі «Електронний суд», без надання первинних бухгалтерських та розрахунково-платіжних документів, не є підтвердженням факту виконання зобов`язань. За таких обставин, ці доводи Відповідача визнаються судом необґрунтованими та до уваги не беруться.
Керуючись положеннями ст.ст. 205, 229, 248, 256, 293, 295, 378 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду від 22 вересня 2021 року у справі № 200/7314/21 - задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 200/7314/21 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 виходячи з розміру 79% сум грошового забезпечення зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» від 29.04.2021 №33/25-604 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 з урахуванням раніше виплачених сум, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої пенсії у загальній сумі 250293,76 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Зеленов А.С.