Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
30 вересня 2026 року № 200/751/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши заяву державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року стягнуто з державного підприємства «ДОБРОПІЛЛІЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» до бюджету кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків за Новодонецькою ТГ (код території КАТОТТГ UA1412015[телефон приховано]), у розмірі суми податкового боргу - 3 045 736,24 грн, а саме:
- екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю) (код класифікації доходів бюджету 19010100) у сумі 927 595,66 грн;
- надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти (код класифікації доходів бюджету 19010200) у сумі 1 921 021,13 грн;
- надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (код класифікації доходів бюджету 19010300) у сумі 197 119,45 грн.
07 вересня 2026 року до суду надійшла заява державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» про відстрочення виконання судового рішення від 08 квітня 2026 року, в якій просить відстрочити виконання рішення терміном на 1 (один) рік - до 01.07.2027. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що сума боргу в розмірі 3 045 736,24 грн., яка підлягає стягненню на виконання рішення суду, є значною для підприємства та може призвести до тяжких фінансових наслідків, в тому числі негативно відобразитися на роботі всього підприємства.
17 вересня 2026 року до суду надійшли заперечення позивача на заяву про відстрочення виконання судового рішення від 08 квітня 2026 року. У вказаних запереченнях позивач звертає увагу, що заявником не надано належних пояснень того, яким чином відстрочення судом виконання судового рішення по справі № 200/751/26 сприятиме його виконанню після закінчення терміну відстрочення, а також яких заходів вживає заявник вже зараз для виконання вказаного рішення суду в якомога коротші строки.
Частиною 2 ст. 378 КАС України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.
На підставі зазначеного, з огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, сторони в судове засідання не викликались.
Вивчивши доводи відповідача, що викладені у заяві та заперечення на заяву відповідача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами частин 1-2 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно із частиною першою та третьою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з частиною 4 статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 378 КАС України).
Із системного аналізу даної норми вбачається, що підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.06.2021 у справі №9901/598/19.
Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій тощо.
Питання розстрочення або відстрочення рішення суду знаходяться в площині процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, наявність надзвичайних непереборних подій тощо), залежать від предмету спору. В частині правової оцінки наданих заявником доказів суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо наведених заявником обставин для прийняття рішення про відстрочення виконання судового рішення.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Судом встановлено, що на обґрунтування заяви представник відповідача зазначає, що підприємство здійснює господарську діяльність у Донецькій області, в умовах воєнного стану підприємство опинилося в ситуації правової невизначеності, внаслідок військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану з 24.02.2022 року (у т.ч. через втрату майна, а також через пошкодження завданні ракетними ударами) перебуває у скрутному фінансовому становищі.
Суд не заперечує, що введення в Україні воєнного стану та здійснення господарської діяльності на території Донецької області об`єктивно впливають на діяльність суб`єктів господарювання та можуть ускладнювати виконання ними своїх майнових зобов`язань. Разом з тим сам по собі факт здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану не є безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення, оскільки такі обставини мають бути оцінені у сукупності з іншими доказами, які підтверджують неможливість або істотне ускладнення його виконання саме у конкретному випадку.
Подані заявником фінансові документи самі по собі не підтверджують наявності виключних обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення. Крім того, заявником не надано суду доказів того, що після закінчення строку, на який він просить відстрочити виконання судового рішення, фінансовий стан товариства об`єктивно покращиться та рішення суду буде виконано. Зокрема, відсутні будь-які відомості щодо очікуваних джерел надходження коштів, графіка погашення заборгованості, укладених договорів, отримання фінансування чи інших обставин, які б свідчили про реальну можливість виконання рішення суду після спливу строку відстрочення.
При цьому суд зауважує, що інститут відстрочення виконання судового рішення не може використовуватися як спосіб фактичного продовження невиконання платником своїх податкових обов`язків за відсутності об`єктивних підстав вважати, що після закінчення строку відстрочення рішення буде виконано.
Разом з цим судом не встановлено, а заявником не надано будь-яких доказів, які свідчать про об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють або фактично унеможливлюють виконання судового рішення у встановлений строк. Також не доведено наявності реальної можливості виконання судового рішення після спливу строку, на який заявлено клопотання про відстрочення.
Враховуючи наведене, беручи до уваги відсутність доказів вчинення ним дій, спрямованих на добровільне погашення податкового боргу, а також недоведеність обставин, які б свідчили про наявність передбачених статтею 378 КАС України підстав для відстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» про відстрочення виконання судового рішення.
Керуючись ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні заяви державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» про відстрочення виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» про стягнення податкового боргу.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Лазарєв В.В.