Справа № 577/5095/26
Провадження № 2/577/2655/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2026 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі : головуючого судді Галяна С.В.
за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 157895,07 грн. заборгованості за кредитними Договорами:
- № CCNG-630861968 від 15.02.2018 року в сумі 53896,93 грн., з яких: 43113,59 грн. тіло кредиту; 6905,90 грн. пені та /або штрафи; 2878,15 грн. інфляційних збитків та 999,29 грн. нарахованих 3 % річних;
- № 501201950 від 01.11.2019 року в сумі 103998,14 грн., з яких: 58098,80 грн. за тілом кредиту та 45899,34 грн. нарахованих процентів.
Також ставиться питання про відшкодування 2422,40 грн. понесених судових витрат та 25000 грн. витрат на правничу допомогу.
На обґрунтування у позові зазначено, що 15.02.2018 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № CCNG-630861968, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 200000 грн., а останній повернути використану суму в строк до 15.02.2021 року та сплатити проценти в розмірі 39,99 %.
Крім того, 01.11.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № 501201950, згідно якого ОСОБА_1 отримав 61704,54 грн. та зобов`язався повернути використану суму до 01.11.2023 року та сплатити проценти за користування у розмірі 18,99 %.
Відповідно до Протоколу № 2/2022 від 18.08.2022 року позачергових загальних зборів акціонерів акціонерного товариства «Альфа-Банк» найменування останнього змінено на акціонерне товариство «Сенс Банк».
17.05.2021 року було укладено договір № 2 відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-630861968 та № 501201950.
18.05.2021 року було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-630861968 та № 501201950.
10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-630861968.
15.02.2023 року було укладено договір № 15-02/23 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Кампсіс Лігал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 501201950.
08.05.2023 року було укладено договір № 08-05/23 відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Лігал» відступило на користь ТОВ «Дебт Форс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 501201950.
02.09.2025 року було укладено договір № 02-09/25 (ДФ-КЦ) відповідно до якого ТОВ «Дебт Форс» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 501201950.
Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № CCNG-630861968.
Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 501201950.
Взятих на себе зобов`язань по кредитним Договорами ОСОБА_1 не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку добровільно не погашає, що і стало підставою звернення до суду з позовом.
Позивач «Коллект Центр» в судове засідання не з`явився. Представник позивача Н.Костіна прохає розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує (а.с. 6 зв.).
Відповідач ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином (а.с. 80). Відзив на позовну заяву відповідач до суду не подав. З огляду на положення ч. 7, 8 ст.128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, вважається, що про день, час та місце розгляду справи особа повідомлена належним чином. За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.
Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області Галяна С.В. від 07.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 24.09.2026 року (а.с. 78).
Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
15 лютого 2018 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CCNG-630861968, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 200000 грн. зі строком повернення до 15 лютого 2021 року та процентною ставкою 39,99 % річних.
01 листопада 2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 501201950, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 61704,54 грн. зі строком повернення до 01 листопада 2023 року та процентною ставкою 18,99 % річних.
Укладення договорів, погодження сторонами їхніх умов та надання кредитних коштів підтверджуються кредитною документацією, графіком платежів та документами про виконання кредитодавцем своїх зобов`язань, які суд оцінив у сукупності.
Паспорти споживчих кредитів оцінюються разом із документами, що підтверджують безпосереднє погодження сторонами умов кредитування.
Ідентифікаційні відомості позичальника у кредитній документації, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків, підтверджують належність зазначених кредитних зобов`язань відповідачу.
Зміна найменування первісного кредитора з АТ «АЛЬФА-БАНК» на АТ «СЕНС БАНК» не припинила його прав та обов`язків за укладеними договорами.
Право вимоги за кредитним договором № CCNG-630861968 від 15 лютого 2018 року перейшло:
від АТ «АЛЬФА-БАНК» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» - на підставі договору факторингу № 2 від 17 травня 2021 року;
від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» - на підставі договору факторингу № 18-05/21 від 18 травня 2021 року;
від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - на підставі договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року.
Право вимоги за кредитним договором № 501201950 від 01 листопада 2019 року перейшло:
від АТ «АЛЬФА-БАНК» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» - на підставі договору факторингу № 2 від 17 травня 2021 року;
від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» - на підставі договору факторингу № 18-05/21 від 18 травня 2021 року;
від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» - на підставі договору № 15-02/23 від 15 лютого 2023 року;
від ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» до ТОВ «ДЕБТ ФОРС» - на підставі договору № 08-05/23 від 08 травня 2023 року;
від ТОВ «ДЕБТ ФОРС» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - на підставі договору № 02-09/25 (ДФ-КЦ) від 02 вересня 2025 року.
Судом досліджено договори факторингу та відступлення прав вимоги, додаткові угоди, акти приймання-передачі реєстрів боржників, витяги з реєстрів, платіжні документи та документи про проведення розрахунків між сторонами відповідних правочинів.
Щодо договорів № 15-02/23 та № 08-05/23 враховано також додаткові угоди № 3/1 від 04 лютого 2025 року та № 4 від 18 серпня 2025 року і відповідні витяги з реєстрів.
Зазначені докази в сукупності підтверджують включення прав вимоги до відповідача за обома кредитними договорами до предмета відповідних правочинів та настання передбачених ними умов переходу прав вимоги.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Водночас відступлення права вимоги саме по собі не створює нового боргу, не збільшує його розміру та не усуває обов`язку нового кредитора довести правові підстави й розмір заявлених до стягнення сум.
Отже, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права кредитора за спірними кредитними договорами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За статтею 530 ЦК України зобов`язання, для виконання якого встановлено строк, підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статей 610, 612 ЦК України невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням визначених умов є порушенням зобов`язання; боржник, який не виконав зобов`язання у встановлений строк, вважається таким, що прострочив його виконання.
За статтями 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти на умовах, установлених договором і законом.
Закінчення строку кредитування не припиняє невиконаного обов`язку повернути основну суму кредиту.
Розрахунки заборгованості, оцінені разом із документами про надання кредитних коштів та здійснені погашення, підтверджують непогашений основний борг:
за договором № CCNG-630861968 - 43113,59 грн.;
за договором № 501201950 - 58 098,80 грн.
Загальна сума непогашеного основного боргу становить 101 212,39 грн.
Правила про звільнення позичальника від відповідальності за прострочення зобов`язання під час воєнного стану не припиняють його обов`язку повернути отриману та непогашену суму кредиту.
За встановлених обставин вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню.
Щодо процентів за кредитним договором № 501201950.
Позивач просить стягнути 45899,34 грн. заборгованості за процентами за договором № 501201950 від 01 листопада 2019 року.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок одержання процентів установлюються договором.
При вирішенні вимоги про стягнення процентів суд розмежовує проценти як плату за правомірне користування кредитними коштами та проценти як міру відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.
Право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом за загальним правилом обмежується погодженим строком кредитування або моментом належної зміни строку виконання зобов`язання внаслідок пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту.
Сам факт відступлення права вимоги не є достроковою вимогою до позичальника та не змінює строку кредитування.
Згідно з розрахунком ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», станом на 18 травня 2021 року обліковувалося 33481,80 грн. заборгованості за процентами. За період із 18 травня 2021 року до 14 лютого 2023 року нараховано 19285,01 грн. процентів, а 22 лютого 2022 року враховано погашення 451,36 грн. Таким чином, у цьому розрахунку визначено залишок процентів 52315,45 грн.
У розрахунку ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» зазначено 52315,45 грн. вхідного залишку процентів, 332,50 грн. нових нарахувань та 4 965,58 грн. погашення. Водночас кінцевий залишок визначено в сумі 49828,49 грн., хоча результат зазначених арифметичних дій становить 47682,37 грн. Різниця становить 2146,12 грн.
Розрахунок ТОВ «ДЕБТ ФОРС» містить нарахування процентів за ставкою 18,99 % річних до 31 жовтня 2023 року включно. Сума рядків цих нарахувань становить 5350,19 грн., тоді як у графі їх погашення зазначено 5350,21 грн.
Кінцевий залишок придбаних процентів визначено в сумі 45899,34 грн. Після набуття права вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» додаткових процентів не нараховувало.
Наявність у графіку платежів окремої плати за обслуговування кредиту потребує відмежування такої плати від процентів. Саме найменування платежу в підсумковому розрахунку не визначає його правової природи.
За результатами оцінки зазначених доказів суд установив, що непогашена заборгованість за правомірно нарахованими процентами становить 45 899,34 грн.
Оскільки ці проценти є платою за користування кредитними коштами в межах установленого строку кредитування, а не санкцією за прострочення, саме запровадження воєнного стану не є підставою для звільнення відповідача від їх сплати.
Отже, вимога про стягнення 45899,34 грн. процентів підлягає задоволенню.
За договором № CCNG-630861968 позивач заявив вимогу про стягнення 6 905,90 грн. пені.
Відповідно до статті 549 ЦК України пеня є різновидом неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Вирішуючи питання про її стягнення, суд повинен установити погоджену сторонами підставу, ставку, базу та період нарахування, а також перевірити дотримання спеціальних законодавчих обмежень відповідальності споживача.
Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено звільнення позичальника у період дії воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, та від сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язань за договором кредиту або позики.
Неустойка та інші передбачені договором платежі за прострочення, нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем. Щодо споживчого кредиту застосуванню підлягають також відповідні положення пункту 6-1 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування».
Разом із тим наданий розрахунок свідчить, що 6905,90 грн. пені вже обліковувалися станом на 18 травня 2021 року. Надалі зазначену суму перенесено до розрахунків наступних кредиторів без нових нарахувань пені.
Отже, дата переходу права вимоги до позивача та дата складення підсумкового розрахунку не є датами нарахування пені й не дають підстав вважати її нарахованою під час воєнного стану.
Окремій оцінці підлягають обмеження відповідальності споживача, установлені у зв`язку з карантином. Пункт 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» передбачав звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань у визначений цією нормою період, починаючи з 01 березня 2020 року.
Оскільки заявлена пеня нарахована за період, у якому відповідач як споживач був звільнений законом від відповідної відповідальності, правових підстав для стягнення 6905,90 грн. немає.
Відступлення права вимоги не змінює правового режиму цієї суми та не надає новому кредитору права вимагати платежі, які не підлягали стягненню первісним кредитором.
Тому в задоволенні вимоги про стягнення 6905,90 грн. пені належить відмовити.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Інфляційні втрати та три проценти річних є заходами відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Їх необхідно відмежовувати від договірних процентів за користування кредитними коштами.
Воєнне звільнення від відповідальності, передбачене пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, не є самостійною підставою для відмови у стягненні сум, правомірно нарахованих за період до 24 лютого 2022 року.
Згідно з наданим розрахунком три проценти річних за договором № CCNG-630861968 нараховано на основний борг 43 113,59 грн за період із 18 травня 2021 року до 23 лютого 2022 року включно, що становить 282 дні.
Розмір нарахування визначається таким чином:
43113,59 грн. ? 3 % ? 282 / 365 = 999,29 грн.
За період починаючи з 24 лютого 2022 року три проценти річних у наведеному розрахунку не нараховані та до стягнення не заявлені.
Отже, підстав для відмови у стягненні 999,29 грн. трьох процентів річних із посиланням на воєнне звільнення від відповідальності немає.
Інфляційні втрати розраховано на основний борг 43113,59 грн. із застосуванням індексів інфляції за червень 2021 року - лютий 2022 року: 100,2; 100,1; 99,8; 101,2; 100,9; 100,8; 100,6; 101,3 та 101,6 відсотка.
Добуток відповідних коефіцієнтів становить 1,[номер приховано].
Відповідно, розмір інфляційних втрат становить:
43 113,59 грн. ? (1,[номер приховано] ? 1) = 2 878,15 грн.
Зазначення в окремій підсумковій графі розрахунку показника 101,60 % не відповідає сукупному індексу за весь період. Водночас перевірка за всіма наведеними місячними індексами, включно з дефляційним, підтверджує заявлену суму 2878,15 грн.
Вирішуючи питання про застосування індексу інфляції за неповний місяць, суд ураховує висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, щодо врахування місячного індексу залежно від тривалості прострочення в неповному місяці.
Розрахунковий період закінчується 23 лютого 2022 року та охоплює понад половину цього місяця. Застосування місячного індексу за таких обставин саме по собі не означає окремого нарахування відповідальності за дні починаючи з 24 лютого 2022 року.
Подальші місячні індекси до розрахунку не включені.
Таким чином, вимоги про стягнення 999,29 грн. трьох процентів річних та 2 878,15 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили.
Саме по собі неподання відповідачем відзиву або контррозрахунку не звільняє позивача від доказування підстав і розміру заявленої заборгованості.
За встановлених обставин стягненню підлягає заборгованість:
за договором № CCNG-630861968 від 15 лютого 2018 року - 46991,03 грн., із яких 43113,59 грн. основного боргу, 999,29 грн. трьох процентів річних і 2878,15 грн. інфляційних втрат;
за договором № 501201950 від 01 листопада 2019 року - 103998,14 грн., із яких 58098,80 грн. основного боргу та 45899,34 грн. процентів.
Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню, становить 150 989,17 грн.
У задоволенні вимоги про стягнення 6905,90 грн. пені належить відмовити з наведених вище підстав.
Позивач сплатив за подання позову судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
За частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення вимог на суму 150989,17 грн. із заявлених 157895,07 грн., із відповідача на користь позивача підлягає стягненню:
2 662,40 грн. ? 150 989,17 / 157 895,07 = 2 545,95 грн. судового збору.
Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Позивач прохає стягнути з відповідача 25000 гривень витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Інтереси позивача представляє адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс». На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача додав до заяви договір №01-07/2024 про надання правничої допомоги від 01.07.2024 року, заявку на надання юридичної допомоги № 1675 від 04.07.2026 року, прайс-лист, витяг з акту №24 від 31.07.2026 року про надання правової допомоги.
Суд також враховує правовий висновок у постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19, в якій Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Враховуючи положення пункту 2 частини третьої статті 141 ЦПК України та правові висновки щодо застосування цієї норми, які викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19, з огляду на критерії обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, незначну складність справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, та обсяг необхідних адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на надання послуг, суд доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000 грн. за складання позовної заяви у малозначному спорі не є співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи. Тому, суд з огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 2000 грн.
Керуючись: ст.ст. 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - задовольнити чвстково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договорами № CCNG-630861968 від 15.02.2018 року та № 501201950 від 01.11.2019 року у розмірі 150989,17 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2545,95 грн. та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн., а разом 155535,12 грн. (сто п`ятдесят п`ять тисячі п`ятсот тридцять п`ять грн. 12 коп.).
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне найменування сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926).
Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя Галян С. В.