У Х В А Л А
про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття провадження в адміністративній справі
30 вересня 2026 року справа № 580/10313/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи «ТАБІР ДЛЯ ТРИМАННЯ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ «ЦЕНТР 3» про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - ОСОБА_1 , позивачка) через свого представника подала позов до Державної установи «ТАБІР ДЛЯ ТРИМАННЯ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ «ЦЕНТР 3» (53303, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, м. Покров, вул. Бориса Мозолевського, 15, далі - ТАБІР «ЦЕНТР 3», відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Центр 3» (Код ЄДРПОУ: 14319076) щодо нездійснення нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період проходження служби з 01.01.2016 по 30.11.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 р., в період з 01.03.2018 по 30.11.2018 - березень 2018 р., згідно з абзацом 2 пункту 1-1, абзацами 2, 5 пункту 4, абзацом 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов`язати Державну установу «Табір для тримання військовополонених «Центр 3» (Код ЄДРПОУ: 14319076) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) поточну індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 по 30.11.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 р., в період з 01.03.2018 по 30.11.2018 - березень 2018 р., згідно з абзацом 2 пункту 1-1, абзацами 2, 5 пункту 4, абзацом 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Центр 3» (Код ЄДРПОУ: 14319076) щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період проходження служби з 01.03.2018 по 12.08.2022 згідно з вимогами абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов`язати Державну установу «Табір для тримання військовополонених «Центр 3» (Код ЄДРПОУ: 14319076) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 01.03.2018 по 12.08.2022, виходячи з щомісячної фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- визнати протиправними дії Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Центр 3» (Код ЄДРПОУ: 14319076) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення за період служби з 12.03.2019 по 12.08.2022 (включно), а також грошової допомоги на оздоровлення за 2019-2022 рр. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 р. з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов`язати Державну установу «Табір для тримання військовополонених «Центр 3» (Код ЄДРПОУ: 14319076) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення за період служби з 12.03.2019 по 12.08.2022 (включно), а також грошової допомоги на оздоровлення за 2019-2022 рр. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 р. в сторону збільшення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) за періоди: з 12.03.2019 по 31.12.2019 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2019; з 01.01.2020 по 31.12.2020 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; з 01.01.2021 по 31.12.2021 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; з 01.01.2022 по 12.08.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
В обґрунтування позовних вимог представник позивачки зазначив, що позивачка перебувала на службі в Державній установі «Табір для тримання військовополонених «Центр 3» (до перейменування - Орджонікідзевський виправний центр № 79, Покровський виправний центр № 79) з 02.08.2007 по 12.08.2022.
Представник позивача вказав, що в період з 01.01.2016 по 30.11.2018 відповідачем не було нараховано та виплачено позивачці поточну індексацію грошового забезпечення з урахуванням відповідного базового місяця. Позивачка вважає, що індексація її грошового забезпечення мала проводитися із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 р., в період з 01.03.2018 по 30.11.2018 - березень 2018 р. Разом з тим, за період служби з 01.03.2018 по 12.08.2022 позивачу не було нараховано та виплачено індексацію-різницю («індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині») з урахуванням норм абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Крім того, у період з 12.03.2019 по 12.08.2022 відповідач нараховував грошове забезпечення позивачки виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 (1762 грн).
Представник позивачки зазначив, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2008 до 28.02.2018 для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними Постановою № 1013) є січень 2008 року. Станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою № 1294, яка була чинною з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Тобто Постановою № 704 посадові оклади військовослужбовців було підвищено, у зв`язку з чим базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 (день набрання чинності Постановою № 704) по 31.12.2022 став березень 2018 р.
Крім того, представник позивачки вказав, що з 29.01.2020 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 - виникли підстави для встановлення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
Бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 по 30.11.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, в період з 01.03.2018 по 30.11.2018 - березень 2018 року, щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період проходження служби з 01.03.2018 по 12.08.2022 згідно з вимогами абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, а також дії відповідача щодо нарахування та виплати щомісячного грошового забезпечення за період служби з 12.03.2019 по 12.08.2022 (включно), а також грошової допомоги на оздоровлення за 2019-2022 рр. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 р. з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року позивачки вважає протиправними, а тому звернулася в суд з цим позовом.
Вказаний спір виник з публічно-правових відносин і відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Відповідно до частин 1-4, 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Статтею 260 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Зважаючи на вищевикладене, зазначені предмет та підстави адміністративного позову, а також відсутність клопотання позивачки про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.
Здійснити розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «ТАБІР ДЛЯ ТРИМАННЯ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ «ЦЕНТР 3» про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Роз`яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Встановити відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого може бути поданий відзив на позовну заяву, що відповідає вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. До відзиву на позовну заяву мають бути додані докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Встановити позивачці триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву, протягом якого може бути подана відповідь на відзив, що відповідає вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачеві триденний строк з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого можуть бути подані заперечення на відповідь на відзив, що відповідають вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз`яснити учасникам справи, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивачка - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud2370/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК