ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення заяви
29 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 824/204/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в Чернівецький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 89% грошового забезпечення, встановленого на момент перерахунку пенсії, за посадою та військовим званням військовослужбовців на час звільнення та фактичну відмову викладеному в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №31/Т-11 від 21.01.2019 щодо виплати позивачу недоотриманої пенсії з 02.01.2019 року ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років та її виплату з 02 січня 2019 року в розмірі 89% грошового забезпечення, встановленого на момент перерахунку пенсії, за посадовим та військовим званням військовослужбовця на час звільнення позивача та стягнути недоотриману пенсію з 02.01.2019 року по час ухвалення судового рішення.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.04.2019 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 89% грошового забезпечення, встановленого на момент перерахунку пенсії, за посадою та військовим званням військовослужбовців на час звільнення та фактичну відмову викладеному в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №31/Т-11 від 21.01.2019 щодо виплати позивачу недоотриманої пенсії з 02.01.2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років та її виплату з 02 січня 2019 року в розмірі 89% грошового забезпечення, встановленого на момент перерахунку пенсії, за посадовим та військовим званням військовослужбовця на час звільнення позивача та стягнути недоотриману пенсію з 02.01.2019 року по час ухвалення судового рішення. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області сплачений судовий збір в сумі 768.40 грн відповідно до квитанції №120 від 21.02.2019 року.
На адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 відповідно до змісту якої останній просив :
- визнати поважними причини пропуску строку звернення із заявою в порядку ст. 383 КАС України та поновити його, враховуючи процесуальні висновки, викладені у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2026 р. у справі № 600/977/26-а;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 з 89% до 70% під час здійснення її перерахунку, оскільки такі дії нівелюють та порушують рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року у справі № 824/204/19-а;
- постановити окрему ухвалу в порядку статті 249 КАС України, якою зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області усунути причини та умови, що сприяли порушенню закону, а саме: зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з 89 % відповідних сум грошового забезпечення;
- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернівецькій області строк для надання відповіді та вжиття заходів на виконання окремої ухвали.
Перевіривши дотримання вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при зверненні ОСОБА_1 з вказаною заявою, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України Про судоустрій і статус суддів.
Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.
Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин 2, 4 статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частина 1 статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Таким чином, рішення суду в адміністративній справі може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід`ємною складовою права на судовий захист.
Процесуальним засобом забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення є судовий контроль, підстави та порядок здійснення якого визначені, зокрема, статтею 383 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 статті 383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, зазначено, що у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом (ч. 3 ст. 383 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Приписами частини 5 статі 383 КАС України закріплено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч. 6 ст. 383 КАС України).
Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона не містить інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання, відомостей про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження, інформації про хід виконавчого провадження.
Окрім того, обґрунтовуючи заяву ОСОБА_1 вказує, що у грудні 2025 під час нового проведення перерахунку позивача, ГУ ПФУ у Чернівецькі області вчинили дії які прямо суперачать суті змісту рішення Чернівецького окружного адміністративного суду. Вказане підтверджується, зокрема листом останнього від 06.02.2026 та протоколами перерахунку пенсій.
Отже, про порушення свої прав позивач дізнався або повинен був дізнатись у грудні 2025 року, отримавши пенсію, яка є щомісячним періодичним платежем, а тому її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно.
Суд вважає, що звернення позивача до відповідача з метою врегулювання спірних питань не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
З огляду на вказане суд висновує, що позивачем пропущено десятиденний строк, встановленого ч. 4 ст. 383 КАС України, при цьому стаття 383 КАС України не передбачає можливості поновлення такого строку.
При цьому встановлення строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
У зв`язку з невідповідністю заяви вимогам ч.2 ст.383 КАС України, суд дійшов висновку про повернення заяви ОСОБА_1 на підставі частини 5 статті 383 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
Повернути ОСОБА_1 заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.04.2019 в адміністративній справі № 600/204/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя І.В. Маренич