ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року справа №200/7975/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної установи "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 200/7975/25 (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Державної установи "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" (далі - відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року у розмірі 30000 грн щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";
- зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року у розмірі 30000 грн щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року позов задоволений:
- визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року у розмірі 30000,00 грн щомісячно, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";
- зобов`язано Державну установу "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року у розмірі 30000,00 грн щомісячно, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та відмовити у задоволені позову через порушення норм матеріального, процесуального права.
Апелянт посилався на те, що підчас розгляду справи у Донецькому окружному суді Державна установа «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» повідомляла що: «Внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, а саме починаючи з 24.02.2022 року до фактичної окупації міста Бахмут Донецької області, державна установа "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" неодноразово зазнавала руйнувань та пошкоджень приміщень, що унеможливило вивіз матеріальних цінностей та службової документації у повному обсязі.» На даний час була відновлена інформація щодо нарахуванні та виплаті співробітникам установи додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (додаток «Довідка для суду» надається.)
Державна установа «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» є підвідомчою установою Мін`юсту, яка входить до сфери його управління, в зв`язку з чим будь-які керівні вказівки та роз`яснення, що надаються Мін`юстом в межах його повноважень, передбачених п.3, 4 Положення № 228, є обов`язковими до виконання.
Виходячи зі змін внесених до постанови КМУ № 168 постановою КМУ № 793 від 07.07.2022 року, в період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах Донецької області, у період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
З наведеного буквального змісту норми вбачається, що Кабінетом Міністрів України розповсюджено дію на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які саме несуть службу. При цьому, необхідно відокремлювати «несення служби» від «проходження служби», оскільки вказані поняття за своїм змістом не є тотожними, в той час як постанова КМУ № 168 оперує поняттям саме «несення служби».
В даному випадку, час несення служби ОСОБА_1 в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» визначається конкретною кількістю робочих годин, протягом яких позивач виконував свої безпосередні посадові обов`язки, а саме: з 25.02.2022 по 25.04.2022 за фактично відпрацьований час 344 години, нараховано та виплачено в сумі 13947,05 грн, з 26.04.2022 по 30.04.2022 за фактично відпрацьований час 40 години, нараховано та виплачено в сумі 1641,80 грн, з 01.05.2022 по 31.05.2022 за фактично відпрацьований час 44 години, нараховано та виплачено в сумі 4130,38 грн.
Виходячи з наведеної кількості годин несення служби, позивачу була нарахована додаткова винагорода, тобто пропорційно до фактичних годин несення служби протягом звітного місяця, що відповідає приписам абз.1 п.1 постанови КМУ № 168 та узгоджується із поняттям «несення служби», яким оперує законодавець в зазначеній постанові, а також спростовує доводи позовної заяви ОСОБА_1 .
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
В період служби з 05.11.2001 по 17.01.2023 позивачка службу проходила в Державній установі "Бахмутська установа виконання покарань (№6)", з 05.11.2001 року прийнята на посаду інспектор групи по роботі з особовим складом установ. Відповідно до наказу № 7/ОС-23 державної установи "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" від 16.01.2023 року звільнена з посади старшого інспектора групи з мобілізаційної роботи державної установи "Бахмутська установа виконання покарань (№6)", за її ініціативою та направлена для подальшого проходження служби до державної установи "Качанівська виправна колонія (№54)".
Як зазначає позивач у позовній заяві, після звільнення зі служби, відповідач не надавав довідки про виплачуване грошове забезпечення, посилаючись на те, що місто де зареєстрований відповідач є тимчасово окупованим. Проте, під час розгляду судової справи 200/5835/25 між тими ж сторонами - відповідач надав роздруківку складових виплачуваного грошового забезпечення за 2020-2023 роки., копія якої міститься в матеріалах справи. З цієї роздруківки вбачається, що відповідач не виплачував позивачеві щомісячну додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн у період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року як особі рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яка несла службу в органах і установах зазначеної Служби. Відповідач у відзиві не надав доказів такої виплати та не спростував доводи позивача.
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
За ч. 1 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частини 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
За частиною першою статті 6 Закону України від 23 червня 2005 року №2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (далі - Закон № 2713-IV) Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно із частиною першою статті 14 Закону № 2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Частиною п`ятою статті 23 Закону №2713-IV обумовлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України Про Національну поліцію, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року № 925/5 (далі - Порядок №925/5).
За пунктом 3 розділу І Порядку №925/5 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. Абзацом першим пункту 4 розділу І Порядку №925/5 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров`я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
У зв`язку з військовою агресією росії проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на всій території України введений воєнний стан.
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію", оголошено про проведення загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Згідно із пунктом 5 Постанови №168 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року №350 Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 (Постанова №350) до пункту 1 Постанови №168 внесено зміни шляхом доповнення абзацу першого після слів та поліцейським словами а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204- р затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка згідно з додатком, у якому значиться Донецька область. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 (Постанова №793) в абзаці першому пункту 1 Постанови №168 слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінено словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Як зазначено у Постановах №350, №793, ці постанови набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року. У решті зміст пункту 1 Постанови №168 в частині, що стосується виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально_виконавчої служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 23 березня 2022 року по 01 червня 2022 року) не змінювався. Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01 липня 2022 року Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 (Постанова №754), до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці першому пункту 1 слова які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно_територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка замінено словами які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Також, після слова щомісячно доповнити словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).
Пунктом 2 Постанови №754, установлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 червня 2022 року.
Отже, зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, в розмірі 30000,00 грн щомісячно, у період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року, окрім інших, мали особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несли службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно_територіальних одиниць, на території яких надавалася допомога в рамках Програми єПідтримка. Після 01 червня 2022 року, право на отримання згаданої винагороди, окрім інших, мали лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально_виконавчої служби, які несли службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Щодо надання апелянтом нових доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції та додані до апеляційної скарги, апеляційний суд враховує таке.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Таким чином, суду апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи ч.4 ст.308 КАС України.
Отже, апелянт має обгрунтувати поважність причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції.
Апелянт посилався на те, що що підчас розгляду справи у Донецькому окружному суді Державна установа «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» повідомляла що: «Внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, а саме починаючи з 24.02.2022 року до фактичної окупації міста Бахмут Донецької області, державна установа "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" неодноразово зазнавала руйнувань та пошкоджень приміщень, що унеможливило вивіз матеріальних цінностей та службової документації у повному обсязі.» На даний час була відновлена інформація щодо нарахуванні та виплаті співробітникам установи додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (додаток «Довідка для суду» надається.)
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 308 КАС України, апеляційний суд приймає ці докази, які не були подані до суду першої інстанції, оскільки учасник справи обгрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Отже, до апеляційної скарги додано такі докази, які не надано до суду першої інстанції відповідачем: витяг з інформації щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн щомісячно відповідно до Постанови КМУ №168 за період з 26.04.2022 по 30.06.2022, а саме:
- з 25.02.2022 по 25.04.2022 за фактично відпрацьований час 344 години, нараховано та виплачено в сумі 13947,05 грн,
- з 26.04.2022 по 30.04.2022 за фактично відпрацьований час 40 години, нараховано та виплачено в сумі 1641,80 грн,
з 01.05.2022 по 31.05.2022 за фактично відпрацьований час 44 години, нараховано та виплачено в сумі 4130,38 грн.
Таким чином, апеляційний суд долучає до матеріалів справи ці докази.
Відповідач посилається на те, що на час несення служби позивачкою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» визначається конкретною кількістю робочих годин, протягом яких позивач виконував свої безпосередні посадові обов`язки, а саме: з 25.02.2022 по 25.04.2022 за фактично відпрацьований час 344 години, нараховано та виплачено в сумі 13947,05 грн, з 26.04.2022 по 30.04.2022 за фактично відпрацьований час 40 години, нараховано та виплачено в сумі 1641,80 грн, з 01.05.2022 по 31.05.2022 за фактично відпрацьований час 44 години, нараховано та виплачено в сумі 4130,38 грн. Виходячи з наведеної кількості годин несення служби, позивачу була нарахована додаткова винагорода, тобто пропорційно до фактичних годин несення служби протягом звітного місяця, що відповідає приписам абз.1 п.1 постанови КМУ № 168 та узгоджується із поняттям «несення служби», яким оперує законодавець в зазначеній постанові, а також спростовує доводи позовної заяви ОСОБА_1 .
Ухвалою апеляційного суду від 15.07.2026 зобов`язано Державну установу "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" надати суду до 25 серпня 2026 року:
- належні, достовірні письмові докази розрахунку з позивачем щодо нарахування та виплати додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року у розмірі 30000 грн щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
На виконання вимог цієї ухвали суду, відповідачем надано клопотання від 24.08.2026 про долучення до матеріалів справи відновлених достовірних документи щодо нарахуванні та виплати додаткової винагороди за відпрацьований час у форматі Pdf.
До цього клопотання долучено:
- зведену інформацію щодо потреби в коштах для виплати додаткової винагороди за несення служби в органах в установах Державної кримінально-виконавчої служби України - Державна установа "Бахмутська установа виконання покарань (№6)", відповідно до ПКМУ № 168 за період з 26.04.2022 року по 30 червня 2022 року;
- інформацію щодо виплати додаткової винагороди відповідно до ПКМУ № 168 в Державній установі "Бахмутська установа виконання покарань (№6)", в якій під порядковим номером 47 зазначено позивача;
- лист Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 23.05.2022 № 3.3-13.85/Е.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Статтею 9 цього Закону передбачено первинні документи та регістри бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Якщо первинний документ містить інформацію про дату (період) надання послуг, виконання робіт або найму (оренди), то відсутність передбачених абзацами шостим і сьомим цієї частини реквізитів із сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря) не є порушенням вимог до оформлення первинного документа, за умови що такий порядок документування господарських операцій передбачено договором, укладеним у письмовій формі, і такі господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення. Дія положень цього абзацу не поширюється на вимоги до документування господарських операцій, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів; господарських операцій, здійснених на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна; договорів будівельного підряду, проектно-вишукувальних робіт; договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.
Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.
Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.
Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Апеляційний суд наголошує, що надані відповідачем документи не є первинними документами в розумінні Закону № 996. Такими документами є зокрема, платіжні інструкції (доручення, тощо).
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про платіжні послуги" від 30 червня 2021 року № 1591-IX форма та порядок надання платіжної інструкції визначаються в договорі між користувачем та надавачем платіжних послуг, якщо інше не передбачено законодавством.
Платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
Зазначена ініціатором у платіжній інструкції інформація має передаватися без змін незалежно від залучення до виконання платіжної операції надавачів платіжних послуг, задіяних як посередники, комерційні агенти, чи використання платіжних систем.
Надавач платіжних послуг зобов`язаний забезпечити фіксування в операційно-обліковій системі дати і часу надходження платіжної інструкції, прийняття її до виконання (або відмови в її прийнятті), виконання платіжної інструкції.
Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов`язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.
Оскільки позивач заперечує факт виплати йому спірної доплати відповідачем у спірний період, то саме відповідач, у відповідно до вимог ст. 77 КАС України, має надати відповідні належні, достовірні докази з цього приводу.
Таким чином, апеляційний суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи відсутні належні, достовірні та достатні докази в підтвердження перерахування та виплати позивачу додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 1 червня 2022 року у розмірі 30000 грн щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
У зв`язку з вищевикладеним, ухвалою суду від 2 вересня 2026 року повторно зобов`язано Державну установу "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" надати суду:
- належні, достовірні письмові докази розрахунку з позивачем щодо нарахування та виплати додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 1 червня 2022 року у розмірі 30000 грн щомісячно, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, з урахуванням фактично відпрацьованого часу, а саме: первинні документи за спірний період відносно позивача, складені відповідно до вимог Законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про платіжні послуги", зокрема, платіжні інструкції, доручення, відомості тощо.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, відповідач надав документи, які вже було долученим ним до матеріалів справи, тобто нових документів суду не надано, вимоги ухвали не виконанні.
Отже, відповідач не надав суду належні, допустимі та достовірні докази в підтвердження виплати позивачці спірної допомоги за спірний період в повному обсязі.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої про:
- визнання протиправною бездіяльності Державної установи "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року у розмірі 30000,00 грн щомісячно, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";
- зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року у розмірі 30000,00 грн щомісячно, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державної установи "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 200/7975/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 30 вересня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Гаврищук
А.А. Блохін