ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
24 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 160/14710/25
Головуючий суддя І інстанції - Голобутовський Р.З.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 в адміністративній справі №160/14710/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металева торгова група" до Рівненської митниці про визнання незаконним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металева торгова група" звернулось до суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці, в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204150/2025/000031/1 від 27.03.2025.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металева торгова група" було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204150/2025/000031/1 від 27.03.2025.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Рівненська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що спірне рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська металева торгова група» (код ЄДРПОУ 41197831) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
01.12.2023 між компанією JSW Steel Coated Products Limited, Індія (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська металева торгова група» (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №01/12/2023.
Згідно п. 3 контракту від 01.12.2023 №01/12/2023, укладеного позивачем з компанією "JSW Steel Coated Products Limited" (Індія) визначено, що ціна фіксується у Інвойсі.
Відповідно до умов поставки згідно Інкотермс - CFR Гданськ, для визначення митної вартості товару додаються транспортні витрати позивача по доставці товару до кордону України, які склали 760398,60 гривень.
З метою митного оформлення товару, ТОВ «Українська металева торгова група» було подано до Рівненської митниці електронну митну декларацію №25UA204150000798U9 від 27.03.2025.
Разом із митною декларацією позивачем надано митному органу наступні документи: копія контракту; копія проформи інвойсу; копія комерційного інвойсу; копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 25.11.2024; копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 03.01.2025; копія рахунку про транспортні витрати до кордону України.
У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.
Митниця направила ТОВ «Українська металева торгова група» повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
- рахунком-проформою від 12.11.2024 №W/AL-ZN/24-25/3000/0133 передбачено 30% передплати, інвойсом від 23.01.2025 №[номер приховано] - 100% передплати. Декларантом надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 18.11.2024 №б/н на суму 61100,0 дол. США та від 02.01.2025 №б/н - на 141 296,0 дол.США. (разом 202396,0 дол. США), що не відповідає умовам оплати. Інформація про зарахування суми в рахунок майбутніх платежів в рахунку-проформі чи інвойсі відсутня;
- умови поставки CIF CY (Інкотермс 2000) зазначені в рахунку-проформі від 12.11.2024 №W/AL-ZN/24-25/3000/0133 та інвойсі від 23.01.2025 №[номер приховано] не кореспондуються із умовами поставки, заявленими декларантом в митній декларації (CFR GDANSK, PL) та зазначено без порту призначення (географічний пункт виконання умов поставки не визначено). Це може свідчити про не включення всіх необхідних транспортних витрат до митної вартості відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України;
- відповідно до п. 4.3. Договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 15.05.2024 №1505/24-01, оплата робіт та послуг здійснюється Клієнтом на умовах передплати на підставі рахунків, виставлених Експедитором, якщо в Заявці або інших додатках до Договору на конкретну партію вантажу не узгоджені інші терміни, порядок і умови розрахунків, банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг не надано;
- до митного оформлення надано рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.03.2025 №6567 та документ, що підтверджує вартість перевезення від 19.03.2025 № 6567, у яких зазначено лише 9 контейнерів з товаром. Разом з тим до цілей митного оформлення надано товар в 10 контейнерах, що може свідчити про не включення всіх необхідних транспортних витрат до митної вартості відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України;
- в копіях митних декларацій країни відправлення від 12.01.2025 №SB2213[телефон приховано], від 13.01.2025 №SB2213[телефон приховано] та від 13.01.2025 №SB2214[телефон приховано] зазначений порт відправлення Jawaharlal Nehru, IN, що не кореспондується з коносаментом від 24.01.2025 №248929536, згідно з якого порт завантаження Hnava Sheva, IN.
Таким чином, Рівненською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
У зв`язку із виявленими розбіжностями Рівненська митниця зобов`язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8)транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (в т.ч. коносамент); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 11) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
ТОВ «Українська металева торгова група» повідомило митний орган про неможливість подання додаткових документів у 10-денний термін.
За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2025/000031/1 від 27.03.2025.
За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).
Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як видно з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості були висновки відповідача про те, що:
- відповідно до п.4.1 Контракту від 01.12.2023 №01/12/2023 продавець зобов`язується: відповідати умовам, зазначеним в замовленні, отриманому та/або підтвердженому покупцем; замовлення має бути надіслано поштою/факсом і, у виняткових випадках, телефонним дзвінком, у цьому випадку представник продавця повинен скласти замовлення/ накладна від імені покупця; однак такого замовлення надано не було;
- рахунком-проформою від 12.11.2024 № JSW/AL-ZN/24-25/3000/0134 передбачено 30% передплати, інвойсом від 23.01.2025 №[номер приховано] - 100% передплати;
- декларантом надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 03.01.2025 №б/н на суму 59 600,0 дол. США та від 25.11.2024 №б/н - на 145 127,5 дол. США. (разом 204 727,5 дол. США), що не відповідає умовам оплати. Інформація про зарахування суми в рахунок майбутніх платежів в рахунку - проформі чи інвойсі відсутня;
- умови поставки CIF CY (Інкотермс 2000) зазначені в рахунку-проформі від 12.11.2024 №JSW/AL-ZN/24-25/3000/0134 та інвойсі від 23.01.2025 №[номер приховано] не кореспондуються із умовами поставки, заявленими декларантом в митній декларації (CFR GDANSK, PL) та зазначено без порту призначення (географічний пункт виконання умов поставки не визначено). Це може свідчити про не включення всіх необхідних транспортних витрат до митної вартості відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України;
- відповідно до п.4.3. Договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 15.05.2024 №1505/24-01, оплата робіт та послуг здійснюється Клієнтом на умовах передплати на підставі рахунків, виставлених Експедитором, якщо в Заявці або інших додатках до Договору на конкретну партію вантажу не узгоджені інші терміни, порядок і умови розрахунків, банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг не надано;
- в копіях митних декларацій країни відправлення від 15.01.2025 №SB2216[телефон приховано], від 16.01.2025 №SB2216[телефон приховано] та від 17.01.2025 №SB2218[телефон приховано] зазначений порт відправлення Jawaharlal Nehru, IN, що не кореспондується з коносаментом від 24.01.2025 №248929621, згідно з якого порт завантаження Hnava Sheva, IN; Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаними висновками, з огляду на наступне.
Як видно з матеріалів справи, позивач здійснив 100% передоплату за товар на банківський рахунок компанії "JSW Steel Coated Products Limited" (Індія) наступним чином:- 59600 доларів США платіжною інструкцією в іноземній валюті від 25.11.2024 (копія додається - додаток 5); - 145127,5 доларів США платіжною інструкцією в іноземній валюті від 03.01.2025 (копія додається - додаток 6). Загальна сума за цими платіжними документами, яку позивач оплатив іноземному контрагенту, складає 204727,5 доларів США.
Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що зауваження відповідача щодо відсутності інформації щодо ціни, яка сплачена є необґрунтованою та безпідставною. Декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Отже, декларант має обов`язок підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.
Оскільки, як вже зазначено раніше, форма оплати за Договором - передплата, то оплата товару, що декларувався, відбулась.
Щодо доводів митниці про неможливість підтвердження заявленої митної вартості товару на підставі документів на перевезення вантажу, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Як видно з матеріалів справи, поставка товару здійснювалась на умовах CIF, відповідно до умов Інкотермс 2000.
Згідно рахунку-проформи від 12.11.2024 №W/AL-ZN/24-25/3000/0133 зазначено умови поставки CIF, а також порт призначення , POLAND.
Крім того, у поданій митній декларації умовами поставки визначено CIF, PL, GDANSK, що спростовує твердження відповідача.
Згідно п.п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
З матеріалів справи видно, що на підтвердження транспортування задекларованого відповідно до митної декларації товару позивачем надано: копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 25.11.2024; копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 03.01.2025; копія рахунку про транспортні витрати до кордону України.
Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.
Щодо тверджень відповідача відносно відомостей у копії митної декларації країни відправлення, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.
Що стосується посилань відповідача на те, що декларантом надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 03.01.2025 №б/н на суму 59600,0 дол. США та від 25.11.2024 №б/н - на 145 127,5 дол. США. (разом 204 727,5 дол. США), що не відповідає умовам оплати, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Як видно з проформи-інвойсу від 12.11.2024 року №JSW/AL-ZN/24-25/3000/0134 позивачем та його іноземним контрагентом було визначено наступний перелік, об`єм та ціна товару (перші два цифрових значення в маркуванні товару (0,47*1250) - це товщина та ширина металу в міліметрах, останнє числове значення (*150) - кількість цинкового покриття в грамах на метр квадратний):
- 0,47*1250*150 грам/м - 70 МТ (метричних тон або 70000 кг), ціна 895 доларів США
за 1 МТ, вартість 62650 доларів США;
- 0,47*1250*100 грам/м - 30 МТ (метричних тон або 30000 кг), ціна 865 доларів США за 1 МТ, вартість 29950 доларів США;
- 0,47*1250*185 грам/м - 120 МТ (метричних тон або 120000 кг), ціна 915 доларів США за 1 МТ, вартість 109800 доларів США.
В свою чергу, згідно комерційного інвойсу від 23.01.2025 року № [номер приховано] контрагентом позивача було поставлено наступний товар:
- 0,47*1250*150 грам/м - 62,615 МТ (метричних тон або 62615 кг), ціна 895 доларів США за 1 МТ, вартість 55950 доларів США;
- 0,47*1250*100 грам/м - 27,775 МТ (метричних тон або 27775 кг), ціна 865 доларів США за 1 МТ, вартість 24025,38 доларів США;
- 0,47*1250*185 грам/м - 132,765 МТ (метричних тон або 132765 кг), ціна 915 доларів США за 1 МТ, вартість 121479,98 доларів США.
Згідно пояснень позивача, відображених в адміністративному позові, різниця в сумі оплат позивачем за товар на загальну суму 204727,5 доларів США по платіжним дорученням в іноземній валюті від 25.11.2024 року та від 03.01.2025 року в порівнянні з сумою, зазначеною в комерційному інвойсі від 23.01.2025 року № [номер приховано] - 201456,29 доларів США пов`язана з переформатуванням іноземним контрагентом об`ємів поставки товару.
В свою чергу, доказів, які б спростовували наведену інформацію та підтверджували заниження позивачем митної вартості товару відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, подано не було.
Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні відповідачем не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення, а тому зазначені доводи митниці є безпідставними.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Рівненської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 в адміністративній справі №160/14710/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва