22.09.26
22-ц/812/1346/26
Провадження № 22-ц/812/1346/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 вересня 2026 року м. Миколаїв
справа № 489/7883/25
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого Коломієць В.В.
суддів Серебрякової Т.В., Тищук Н.О.,
із секретарем судового засідання Біляєвою В.М.,
переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович про скасування заходів забезпечення позову, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою представником - адвокатом Островською Оксаною Володимирівною, на рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 17 квітня 2026 року під головуванням судді Коваленка І.В., повне судове рішення складено цього ж дня,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову.
Позивач зазначав, що 20 листопада 2023 року Ленінським районним судом м. Миколаєва у справі № 489/4308/20 ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 2 526 393 грн. 17 вересня 2020 року у вказаній справі було винесено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та заборони державному реєстратору вчиняти реєстраційні дії щодо цієї квартири. В межах примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2023 року приватним виконавцем Баришніковим А.Д. звернуто стягнення на майно боржника ОСОБА_2 шляхом його продажу з електронних торгів, предметом яких була кв. АДРЕСА_1 . Як вказав позивач, він є переможцем електронних торгів від 20 січня 2025 року, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 628473 від 20 січня 2025 року. Визначені у протоколі № 628473 від 20 січня 2025 року кошти в розмірі 920 293 грн 50 коп., з урахуванням гарантійного внеску, після оформлення результатів торгів були сплачені ним на рахунок приватного виконавця Баришнікова А.Д. Після сплати коштів за нерухоме майно, придбане на електронних торгах від 20 січня 2025 року, приватним виконавцем Баришніковим А.Д. йому було надано Акт про проведені електронні торги від 29 січня 2025 року, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно. Однак, у зв`язку з наявністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно квартири він не може зареєструвати своє право власності на квартиру у встановленому порядку. Також позивач зазначав, що він вже звертався з позовом про скасування арешту з вказаної квартири та рішенням суду його позовні вимоги були задоволені.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив скасувати заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії, накладену ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17 вересня 2020 року у цивільній справі №489/4308/20.
Рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2026 року позов задоволено. Рішення суду мотивовано тим, що позивач довів належними та допустимими доказами порушення його прав, як переможця електронних торгів, а наявність заборони порушує його права щодо здійснення права власності відносно належного йому майна, придбаного на електронних торгах.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Островська О.В. - вказувала, що вважає дане рішення є необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник відповідачки зазначає, що ОСОБА_2 вважає аукціон незаконним, у зв`язку з чим ініційовано процес щодо визнання цих торгів недійсними. Вона наполягає на тому, що були порушені правила проведення торгів, занижена оцінка майна, адже ціна 968 730 грн для міста Миколаєва за трикімнатну квартиру в Центральному районі не може бути ринковою. Ці порушення вплинули на результат торгів та не дозволяє боржнику максимально погасити борг за рахунок свого майна, що є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини (право на мирне володіння майном). Апелянт вважає, що зняття заборони з квартири призведе до її перепродажу третім особам, що унеможливить виконання рішення суду у справі про визнання торгів недійсними, спричинить новий затяжний ланцюг судових процесів та остаточно позбавить її шансу на відновлення справедливості та захист свого єдиного житла.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Вказує, що посилання відповідачки на можливість подання позову в майбутньому, не може слугувати підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення, а її дії свідчать про навмисне затягування процесу та про зловживання правами.
Інші особи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
В судове засідання до суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Перевіривши законність рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17.09.2020 року у справі №489/4308/20 було забезпечено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики в сумі 2 628 739 грн. шляхом накладення арешту на належну на праві приватної власності ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам Державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної квартири.
Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 20.11.2023 року у справі № 489/4308/20 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики у розмірі 2 708 867,22 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 10 387,46 грн.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 22.02.2024 року рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 20.11.2023 року залишено без змін.
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 73850772 примусове виконання рішення суду у справі № 489/4308/20 здійснювалось приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. В межах вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем було звернуто стягнення на майно боржника ОСОБА_2 шляхом його продажу з електронних торгів.
Згідно протоколу № 628473 проведення електронного аукціону (торгів), 20.01.2025 року відбулись торги з продажу належної боржнику ОСОБА_2 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Ціна продажу - 968 730,00 грн.; переможець аукціону - ОСОБА_1 (а.с. 151).
Сума, яку необхідно було перерахувати на рахунок покупця відповідно до протоколу проведення електронного аукціону (торгів) склала 920 293,50 грн. та була сплачена ОСОБА_1 28.01.2025 року.
29.01.2025 року приватним виконавцем Баришніковим А.Д. було складено Акт про проведені електронні торги, в якому зазначено, що відповідно до протоколу про проведені електронні торги № 628473 від 20.01.2025 з реалізації майна: трикімнатна квартира, загальною площею 61,70 кв.м., житловою площею 35,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , переможцем визнано ОСОБА_1 (а.с. 158).
Вказані документи є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).
Згідно пункту 4 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з підстав для проведення державної реєстрації права власності є видане нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).
Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
За змістом статей 4, 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що внаслідок застосованих ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17.09.2020 року у справі №489/4308/20 заходів забезпечення позову ОСОБА_1 позбавлений можливості у встановленому законом порядку реалізувати своє право власності на придбане з електронних торгів нерухоме майно, а саме: зареєструвати своє право власності на придбану на електронних торгах квартиру.
ОСОБА_1 не був учасником судового провадження, в якому ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17.09.2020 року у справі №489/4308/20 були застосовані заходи забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , а тому питання щодо скасування таких заходів не може бути вирішено в порядку, передбаченому статтею 158 ЦПК України.
У зв`язку із цим в квітні 2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування арешту нерухомого майна. Рішенням Інгульського районного суду міста Миколаєва від 03.07.2025 року у справі № 489/2816/25 позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано арешт, накладений на підставі ухвали Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17.09.2020 року у цивільній справі № 489/4308/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 03.08.2025 року.
Разом із тим предметом спору у справі, яка переглядається в апеляційному порядку, є скасування накладеної на підставі ухвали Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17.09.2020 у справі № 489/4308/20, заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які дії, яке не було скасовано рішенням у справі № 489/2816/25, та діє по теперішній час, що перешкоджає здійснити перереєстрацію права власності на позивача, як переможця електронних торгів.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У даній правовій ситуації встановлена ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17.09.2020 року у цивільній справі № 489/4308/20 заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які дії щодо придбаної ОСОБА_1 на електронних торгах квартири унеможливлює здійснення оформлення права власності, набутого у встановленому законом порядку, що вказує про порушення його прав.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту, а тому існують підстави для задоволення позову.
Не впливають на правильність висновків суду першої інстанції і посилання апеляційної скарги ОСОБА_2 на те, що вона вважає незаконними електронні торги, на яких ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 , та на час апеляційного перегляду даної справи ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 01.09.2026 року відкрито провадження у справі №489/7712/26 за її позовом до приватного виконавця Баришнікова А.Д., Державного підприємства «Сетам», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Миколаївська міська рада, про визнання недійсними електронних торгів від 20.01.2025 року, оскільки на час ухвалення оскаржуваного судового рішення законність цих торгів не була спростована.
Таким чином, відповідно до ст. 375 ЦПК України колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.
Оскільки судом апеляційної інстанції оскаржуване рішення не було скасовано або змінено, то відсутні підстави для зміни проведеного судом першої інстанції розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Островською Оксаною Володимирівною, залишити без задоволення.
Рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий В.В. Коломієць
Судді: Т.В. Серебрякова
Н.О. Тищук
Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року