30.09.26
22-ц/812/1682/26
Провадження № 22-ц/812/1682/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 вересня 2026 року м. Миколаїв
справа № 476/84/26
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого Коломієць В.В.
суддів Серебрякової Т.В., Тищук Н.О.,
переглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Єланецького районного суду Миколаївської області, ухвалене 20 травня 2026 року під головуванням судді Чернякової Н.В., повне судового рішення складено 29 травня 2026 року,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач зазначав, що 30 квітня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений електронний договір №1388-8259 про відкриття кредитної лінії, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн строком кредитування 300 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1,50% в день та зниженою процентною ставкою 1,20 % в день.
Відповідач умови кредитного договору не виконав, в зв`язку з чим станом на 18 грудня 2025 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 39 256 грн 56 коп., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 7000 грн 00 коп., простроченої заборгованості за процентами - 31206 725 грн 56 коп., простроченої заборгованості по комісії за видачу кредиту - 1050 грн 00 коп.
Посилаючись на викладене, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просило стягнути з відповідача частину заборгованості за кредитним договором у сумі 35000 грн 00 коп., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 7000 грн 00 коп., простроченої заборгованості за процентами - 28 000 грн 00 коп.
У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_1 - адвокат Максименко В.В.- зазначила, що відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання грошових коштів у розмірі 7000 грн, а також визнає обов`язок їх повернення, але заперечує проти заявленої позивачем заборгованості в частині нарахованих процентів, оскільки такий розмір є явно завищеним, непропорційним та таким, що не відповідає принципам розумності, справедливості та добросовісності. З урахуванням викладеного адвокат Максименко В.В. просила зменшити розмір процентів, які підлягають стягненню з відповідача до 200% від суми кредиту, що становитиме 14 000 грн, та задовольнити позовні вимоги частково стягнувши з відповідача заборгованість у загальній сумі 21 000 грн. Також просила стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.
Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 20 травня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1388-8259 від 30.04.2024 року у розмірі 21 000 грн 00 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом - 7000 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 14000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 1597 грн 44 коп. судового збору. Стягнуто з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 2800 грн 00 коп. відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за наданим кредитом, що підлягає стягненню. Також суд встановив, що розмір нахованих процентів не відповідає принципу розумності, справедливості та пропорційності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів за кредитним договором, а тому вважав за необхідне зменшити розмір процентів, які підлягають стягненню з відповідача до 140000 грн. Витрати на правничу допомогу на користь відповідача було стягнуто відповідно до розміру задоволених позовних вимог.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить рішення суду в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №1388-8259 від 30 квітня 2024 року у розмірі 21 000 грн та судового збору у розмірі 1597 грн 44 коп. скасувати та прийняти нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача загальної суми заборгованості в розмірі 35 000 грн, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 7000 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 28 000 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань є несправедливими відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Так, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом (згідно п. 4.6. та 10.2. кредитного договору) в строк договору (згідно п. 4.9. Договору), що погоджений між сторонами. Позивач не нараховував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень статті 625 ЦК України, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов кредитного договору, а нарахована комісія передбачена як плата за видачу кредиту та є одноразовою. Крім того, Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладання договору, але ОСОБА_1 таким правом не скористався. На думку позивача, умови кредитного договору щодо відсотків за користування кредитними коштами не можна вважати несправедливими, оскільки їх розмір сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України, та вважає що має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.6. та 10.2. кредитного договору) протягом строку договору, що визначений в п. 4.9. кредитного договору. Позивач вважає, що суд першої інстанції помилково перерахував щоденно нараховані відсотки та як наслідок - позбавив позивача законного права на отримання процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов укладеного Договору. Також апелянт не погоджується з розміром стягнутих на користь відповідача витрат на правничу допомогу, оскільки він є неспівмірним із складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Максименко В.В.- зазначила, що суд першої інстанції правильно констатував, що вимога про нарахування та сплату процентів, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а тому обґрунтовано зменшив розмір процентів, які підлягають стягненню з відповідача до 200% від суми кредиту, що складає 14000 грн. Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 у спорі з релевантних правовідносин. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У додаткових поясненнях представник ОСОБА_1 - адвокат Максименко В.В. - звертала увагу, що Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023 (з 24.12.2023), максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %., з 21.08.2024 включно та надалі 1%. Вказані норми Закону були чинними на момент укладення Кредитного договору. Однак, згідно умов договору (п. 4.12. кредитного договору) денна процентна ставка за кредитним договором становить 1,388 %.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК справа розглядається апеляційним судом без виклику учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 25 квітня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді договір про відкриття кредитної лінії № 1388-8259, за умовами якого відповідачу було надано кредит в сумі 7000 грн. строком на 300 календарних днів. Знижена % ставка -1,20 в день, стандартна % ставка -1,50 % в день. (п. 4.6, п. 10.2 Договору). Денна процентна ставка на дату укладення договору - 1, 3888 % ( п. 4.12 Договору).
У пункті 3.1 Договору зазначено, що цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію», яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми.
За умовами п. 4.3 Кредитного договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою.
Згідно з п. 4.4, 4.5 Кредитного договору базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії Договору. Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше визначених у визначені графіком платежів за договором за зниженою процентною ставкою.
Пунктом 4.6 Кредитного договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною стандартною процентною ставкою: 1,50 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою.
У пункті 4.9 Договору вказано, що строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику, становить 300 календарних днів (до 23.02.2025) з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Строк Договору є рівним Строку кредитування.
Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору відповідач зобов`язується повертати кредитодавцю отриманий кредит у останні дні останніх 8 (восьми) базових періодів строку кредитування згідно Графіку платежів за договором за зниженою ставкою, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця.
Договір про відкриття кредитної лінії № 1388-8259 від 30 квітня 2024 року був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С3730. (а.с. 12-21).
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало свої зобов`язання за Договором про відкриття кредитної лінії № 1388-8259 від 30 квітня 2024 року та здійснило переказ грошових коштів у розмірі: 7000 грн. для зарахування на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується копією квитанції платіжної системи LIQPAY, ID операції НОМЕР_2 від 30.04.2024 року про перерахування ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» грошових коштів у розмірі 7000 грн., у яких призначенням платежу зазначено: видача кредитних коштів за договором № 1388-8259 від 30.04.2024 року для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 (а.с. 36).
Відповідач укладання кредитного договору і отримання коштів за кредитним договором № 1388-8259 від 30 квітня 2024 року визнавав.
За такого на підставі наявних в матеріалах справи доказів суд першої інстанції вірно вважав доведеними факт укладання ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі та виконання кредитором своїх обов`язків за цим договором, а саме надання грошових коштів позичальнику ОСОБА_1 у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем кредитних коштів та сплати процентів за користування ними і на такі обставини ОСОБА_1 і його представник не посилались.
Згідно наданого позивачем до суду першої інстанції розрахунку заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором станом на 18 грудня 2025 року складає 39 256 грн 00 коп., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 7 000 грн 00 коп., простроченої заборгованості за процентами - 31206 грн 00 коп., простроченої заборгованості по комісії - 1050 грн 00 коп.
Позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 4256 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 35 000,00 гривень, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 7 000 грн 00 коп., простроченої заборгованості за процентами - 28 000 грн 00 коп.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
З огляду на вищевикладені вимоги закону суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7000 грн.
Разом із тим, колегія суддів вважає, що визначаючи розмір заборгованості за процентами, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача суперечать принципам справедливості та розумності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальнику як споживача послуг кредитної установи, а тому підлягає зменшенню до 7000 грн.
Так, пунктом 4.6 укладеного сторонами Договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, в наступних розмірах:
Стандартна процентна ставка 1.50% (одна ціла, п`ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключення строку використання права користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою.
Знижена процентна ставка 1.20% (одна ціла, двадцять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом, яка надається виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов Договору (п. 10.2 Договору).
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Стаття 215 ЦК України виокремлює два випадка недійсності правочинів: оспорюваний та нікчемний правочин.
Так, відповідно до наведеної норми права підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною п`ятою статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Аналізуючи вказані норми права, можна дійти висновку про те, що для визнання несправедливими певних умов правочину зі споживачем, він повинен звернутися до суду з відповідними позовними вимогами, наприклад, про кабальні (завідомо невигідні, несправедливі) умови договору тощо. Наведеними вище правовими нормами не встановлено можливість суду вважати такі умови нікчемними.
Статтею 13 ЦПК України встановлено принцип диспозитивності цивільного судочинства, а саме, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, суд не має права давати оцінку справедливості тим чи іншим умовам кредитного договору та змінювати на цій підставі розмір нарахованих процентів без заявлення відповідних позовних вимог стороною договору, інакше порушується загальна засада цивільного законодавства - принцип свободи договору, передбачений пунктом 3 частини першої статті 3, статтею 627 ЦК України.
Так, у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне відступити від висновків, як сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24), та зокрема зазначив, що оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.
За такого, оскільки відповідачем зустрічних позовних вимог щодо оспорювання встановленого кредитним договором розміру процентів не було заявлено, то відсутні підстави для зменшення розміру процентів з цих підстав.
Разом із тим, колегія суддів вважає, що умови кредитного договору щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами не відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Зокрема, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсотка. Також Законом № 3498-ІХ розділ ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування» було доповнено пунктом 17, яким було встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: перші 120 днів 2,5 %, протягом наступних днів 1,5 %. Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні «не може перевищувати». Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure.
Отже, оскільки кредитний договір укладено ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і відповідачем після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), проте без урахування його положень, то відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі, що суперечать цьому Закону, є нікчемними.
У Договорі від 30 квітня 2024 року зазначена денна процентна ставка, що дорівнює 1,388% (пункти 4.12-4.15) За такого умови Договору про визначення денної процентної ставки на рівні 1,388%, починаючи з 21 серпня 2024 року, обмежують права споживача ОСОБА_1 порівняно з вимогами закону щодо граничного розміру денної процентної ставки, а тому є нікчемними з дня укладання Договору.
Таким чином нарахування відповідачем процентів за ставкою більше 1 % в день, починаючи з 21.08.2024 по 23.02.2025 (згідно розрахунку позивача) суперечить вищевикладеним вимогам Закону. За такого за період з 21.08.2024 року по 23.02.2025 року проценти за користування відповідачем кредитними коштами повинні розраховуватись за ставкою 1 % в день. Враховуючи умови договору та період, за який позивач нараховує вказані проценти, загальний розмір розрахованих процентів складає 24 661 грн 00 коп. ( з 30.04.2024 до 13.05.2024 року за ставкою 1,20% - 1176 грн., з 14.05.2024 до 20.08.2024 за ставкою 1,50% - 10 395 грн 00 коп., з 21.08.2024 до 23.02.2025 року за ставкою 1% - 13 090 грн 00 коп.)
З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, процентами за кредитним договором № 1388-8259 від 30.04.2024 року, проте при визначенні розміру заборгованості за процентами не врахував приписи п. 17 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування», то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України судове рішення підлягає зміні шляхом стягнення загальної суми заборгованості в розмірі 31 661 грн 00 коп., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 7000 грн 00 коп., простроченої заборгованості за процентами - 24 661 грн 00 коп.
Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За такого, згідно приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності покладення на сторони судового збору до задоволених позовних вимог, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за позовну заяву також підлягає зміні шляхом стягнення 2408 грн 40 коп.
Виходячи із принципу пропорційності до задоволених вимог також підлягає зміні рішення в частині розміру стягнутих з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, з 2800 грн 00 коп. до 667 грн 80 коп.
Крім того у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3612 грн 60 коп. судового збору, сплаченого за апеляційну скаргу.
Згідно частиною 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повна постанова складена 30 вересня 2026 року.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
УХ В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково.
Рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 20 травня 2026 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1388-8259 від 30.04.2024 року в розмірі 31 661 (тридцять одна тисяча шістсот шістдесят одна гривня) 00 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом - 7000 (сім тисяч гривень) 00 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 24 661 (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят одна гривня) 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) 2408 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста вісім гривень сорок копійок) в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , 667 грн 80 коп. (шістсот шістдесят сім гривень вісімдесят копійок) в рахунок відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) судовий збір за апеляційну скаргу в розмірі 3612 грн 60 коп. (три тисячі шістсот дванадцять гривень шістдесят копійок).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку і випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий В.В. Коломієць
Судді: Т.В. Серебрякова
Н.О. Тищук
Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року