ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
30 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 280/3301/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року (суддя Лазаренко М.С., повне судове рішення складено 08 червня 2026 року) в справі № 280/3301/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про:
визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня 2004 року по 31 грудня 2007 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - березень 2003 року;
зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01 серпня 2004 року по 31 грудня 2007 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - березень 2003 року, з урахуванням виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року;
зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати йому в повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 14 липня 2020 року включно та з 03 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - березень 2018 року, із врахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на його користь індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4446,15 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 14 липня 2020 року включно та з 03 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно у загальній сумі 155 615,25 грн з урахуванням виплачених сум відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати йому в повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення за період з 15 липня 2020 року по 02 травня 2022 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - березень 2018 року, із врахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
зобов`язання військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на його користь індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4446,15 грн в місяць за період з 15 липня 2020 року по 02 травня 2022 року включно у загальній сумі 102 261,45 грн з урахуванням виплачених сум відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати йому в повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 15 серпня 2025 року включно із застосуванням базових місяців, змінених законодавством (обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком з 1 січня 2024 року та з січня 2025 року, який приймається за 100 %), відповідно до статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» із врахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на його користь індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 15 серпня 2025 року включно з урахуванням виплачених сум відповідно до норм абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (з урахуванням змін базових місяців, установлених законами про Державний бюджет на 2024 та 2025 роки);
зобов`язання військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні вимог про:
визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.07.2020 включно та з 03.05.2022 по 31.12.2022 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, із врахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4446,15 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 14.07.2020 включно та з 03.05.2022 по 31.12.2022 включно у загальній сумі 155615,25 грн. з урахуванням виплачених сум відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 15.07.2020 по 02.05.2022 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, із врахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
зобов`язання військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4446,15 грн. в місяць за період з 15.07.2020 по 02.05.2022 включно у загальній сумі 102 261,45 грн. з урахуванням виплачених сум відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 15.08.2025 включно із застосуванням базових місяців, змінених законодавством (обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком з 1 січня 2024 року та з січня 2025 року, який приймається за 100%), відповідно до статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», із врахуванням абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 15.08.2025 включно з урахуванням виплачених сум відповідно до норм абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (з урахуванням змін базових місяців, установлених законами про Державний бюджет на 2024 та 2025 роки).
Просить ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині в повному обсязі.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що мають значення для справи.
На думку апелянта, судом першої інстанції неправильно визначено розмір підвищення його грошового забезпечення у березні 2018 року, адже не враховано при розрахунку підвищення грошового забезпечення надбавку за особливості проходження служби, премію, класність, таємність як щомісячні елементи грошового забезпечення, які не мають разового характеру.
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року складав 17,00 грн (15094,50 грн - 15077,50 грн. Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 17,00 грн, що не перевищує суму можливої індексації, він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01.03.2018 у розмірі 4 446,15 грн щомісячно.
Крім того, у березні 2018 року позивачу фактично виплачена саме премія за лютий 2018 року у розмірі 12535,00 грн, тоді як премія за березень 2018 року у розмірі 3549,00 грн була виплачена лише у квітні 2018 року відповідно до встановленого порядку преміювання. Таким чином, сума коштів, фактично виплачена у березні 2018 року, була штучно збільшена не внаслідок підвищення посадових окладів, а виключно через особливості нарахування та виплати премії.
В апеляційній скарзі відповідач військова частина НОМЕР_1 просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт вважає, що питання індексації грошових доходів слід розглядати з урахуванням Порядку № 1078, який діяв на період до 01.12.2015 року.
Судом не враховано, що індексація фактично нараховувалась і виплачувалась, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача.
Позовні вимоги фактично зводилися до твердження, що індексація не виплачувалась взагалі. Водночас у рішенні суд визнав бездіяльність у частині «неповної виплати». Таким чином, суд першої інстанції змінив підстави позову та вийшов за його межі, що є істотним порушенням ст. 9 та 13 КАС України.
Позовні вимоги щодо неправомірності дій військової частини НОМЕР_1 та про зобов`язання здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення Позивача у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року не підлягають задоволенню так як права позивача в цій частині не порушено, базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення застосовано вірно. При розрахунку індексації грошового забезпечення військовою частиною згідно із законодавством України застосовувались саме січень 2008 року з 01.12.2015 до 28.02.2018 року як базовий місяць для розрахунку.
Судом першої інстанції не враховано, що 09.12.2015 прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 1013, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, якою істотно змінено порядок індексації зарплати та інших доходів населення, а також визначено, що з січня 2016 року індексацію грошового забезпечення необхідно розраховувати, враховуючи підвищення складових грошового забезпечення випереджаючим шляхом, що й було здійснено військовою частиною враховуючи те, що з 01.01.2016 року відбулось підвищення проценту премії, що суттєво підвищило загальний грошовий дохід (грошове забезпечення) позивача.
З 01.01.2016 грошове забезпечення позивача підвищилось та це підвищення було більше суми можливої індексації грошового забезпечення відповідного періоду та таке підвищення здійснювалось до 01.03.2018, тобто повністю покривало суму індексації випереджаючим шляхом.
На виконання вимог пункту 3 постанови № 1013 в лютому 2016 року військовослужбовцям Національної гвардії України, в тому числі військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , здійснено нарахування та виплату додаткових видів грошового забезпечення за січень 2016 року у підвищеному розмірі, що призвело до значного підвищення грошового забезпечення.
Враховуючи підвищення грошового забезпечення за рахунок постійних складових Позивача, загальні суми підвищення грошового перевищили суми індексації та це було враховано військовою частиною НОМЕР_1 для подальшого нарахування сум індексації.
У відзиві позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд доходить висновку, що апеляційна скарга позивача має бути задоволена частково, апеляційна скарга відповідача не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України в період з липня 2004 року по 14.07.2020, з 03.05.2022 по 15.08.2025, та з 15.07.2020 по 02.05.2022 у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.
На заяву позивача військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України листом від 14.02.2026 №3/33/13-П-41 повідомила, що індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась згідно Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17.07.2003 № 1078 (із змінами і доповненнями) із застосуванням базових місяців відповідно до законодавства. Виплата індексації здійснювалась без порушення строків її виплати. особисті картки на грошове забезпечення військовослужбовців включно до 2023 року передано до Центрального архівного відділу Національної гвардії України.
На запит позивача Центрального архівного відділу Національної гвардії України позивачу листом № 82-П-106 від 12.02.2026 надано копії карток на грошове забезпечення з 2004 по 2023 роки.
Позивач почав проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з липня 2004 року, грошове забезпечення нараховано у серпні 2024 року.
Суд першої інстанції зазначив, що за таких обставин правові підстави для застосування базового місяця - березень 2003 року для здійснення розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.08.2004 по 31.12.2007 відсутні.
Щодо періоду з 01.01.2008 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року суд першої інстанції зазначив, що позивач має право на обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для нарахування індексації доходу - січень 2008 року, виключно з 01.12.2015 року.
Оскільки у поданій до суду позовній заяві позивач наполягав на нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 30.11.2015 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, а підстав для врахування саме січня 2008 року базовим місяцем у спірних відносинах немає, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідної частини позовних вимог.
Щодо визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 суд першої інстанції вказав, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) є січень 2008 року.
Щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4446,15 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з урахуванням виплачених сум відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, судом першої інстанції встановлено, що у лютому 2018 року до підвищення посадових окладів, позивач мав грошове забезпечення в таких розмірах: посадовий оклад 1090,00 грн; оклад на військове звання 130,00 грн; надбавка за вислугу років 366,00 грн, разом - 1586,00 грн; у березні 2018 року, після підвищення посадових окладів, позивач мав грошове забезпечення в таких розмірах: посадовий оклад 5070,00 грн; оклад на військове звання 1410,00 грн; надбавка за вислугу років 2592,00 грн, разом - 9072,00 грн, тобто сума підвищення грошового забезпечення позивача склала 7486 грн, що значно перевищила розмір можливої індексації грошового забезпечення (4463,15 грн).
Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не набув права на отримання індексації-різниці грошового забезпечення з 01.03.2018 та про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Стосовно індексації грошового забезпечення у період 2024 - 2025 роках суд першої інстанції зазначив, що статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Оскільки у 2024 році показник (індекс) інфляції розраховується послідовно та накопичується від початку періоду, тобто з 01.01.2024, базовим місяцем нарахування індексації зарплати буде січень 2024 року з огляду на положення статті 39 Закону №3460-ІХ.
Індекс росту споживчих цін за даними Держстату у січні 2024 року становив 100,4%, у лютому 2024 року 100,3%, у березні 2024 року 100,5%, у квітні 2024 року 100,2%, у травні 2024 року 100,6%, у червні 2024 року 102,2%, у липні 2024 року 100,00%, у серпні 2024 року 100,6%, у вересні 2024 року 101,5%, у жовтні 2024 року 101,8%, у листопаді 2024 року 101,4%.
Отже, індекс споживчих цін не перевищив 103% до червня 2024 року, тому суд першої інстанції вважав, що підстави для нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення за вказаний період (до червня 2024 року) відсутні.
За даними Держстату (http://www.ukrstat.gov.ua) у липні 2024 року по відношенню до червня 2024 року ІСЦ становив 100,0%, за період січень-липень 2024 року - 104,3%.
Отже, індекс інфляції за липень 2024 року становить 104,3%.
Тобто, у 2024 році величина ІСЦ перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%, що стало підставою для нарахування індексації.
Розрахунком відповідача підтверджується факт нарахування позивачу індексації починаючи з серпня 2024 року.
Індекс росту споживчих цін (за даними ДЕРЖСТАТУ): січень 2025 року - 101,2%, лютий 2025 року - 100,8%, березень 2025 року - 101,5%, квітень 2025 року - 100,7%, травень 2025 року - 101,3%.
Отже у 2025 році індекс споживчих цін не перевищив 103% до березня 2025 року.
Відповідно до правил обчислення ІСЦ, визначених Порядком у червні 2025 року ІСЦ перевищив поріг у розмірі 104,4% (1,008 х 1,015 х 1,007 х 1,013).
З урахуванням положень Порядку №1078, оскільки індекс споживчих цін у червні 2025 року складав 104,4%, то у наступному місяці (липень 2025 року) грошове забезпечення підлягало індексації.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що до липня 2025 року у відповідача відсутній обов`язок здійснювати індексацію грошового забезпечення позивача.
Розрахунком відповідача підтверджується факт нарахування позивачу індексації починаючи з серпня 2025 року.
Судом першої інстанції зауважено про встановлення відсутності підстав для нарахування позивачу індексації-різниці з урахуванням розміру підвищення доходу в березні 2018 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати суд першої інстанції зазначив, що враховуючи, що станом на час розгляду справи перерахунок грошового забезпечення позивачу не здійснено, нараховані суми фактично не сплачені, вимоги нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з несвоєчасною виплатою та компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб є передчасними та не підлягають задоволенню.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд визнає висновки суду першої інстанції не в повній мірі обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в період з липня 2004 року по 14 липня 2020 року, з 03 травня 2022 року по 15 серпня 2025 року, у складі військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України з 15 липня 2020 року по 02 травня 2022 року.
Спірним в цій справі є питання правомірності нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вид 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частинами другою та третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзац 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон - № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01 січня 2016 року - 103 відсотка).
Статтею 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Частиною другою статті 6 цього ж Закону визначено Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 9 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (стаття 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01 січня 2016 року - 103 відсотки).
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Отже, приписами наведених нормативно-правових актів встановлено, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 викладено в новій редакції пункт 10-2 Порядку № 1078, якою, в тому числі, внесено зміни, якими поширено його положення для новоприйнятих працівників, які застосовується з 1 грудня 2015 року:
«Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник».
При цьому, загальне правило визначення базового місяця для нарахування індексації встановлено у п. 5 Порядку № 1078:
«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення».
Відповідно до пункту 14 цього Порядку роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики в листі від 28 квітня 2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз`яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає у тому, що «…обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник».
Тобто, з 1 грудня 2015 року змінились правила визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця), у тому числі й військовослужбовців, і Порядок № 1078 з вказаної дати більше не містив правила, що таким базовим місяцем є місяць прийняття особи на роботу.
Єдиним правилом визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) стало таке: місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення для нарахування індексації є місяць підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (військовослужбовець).
Іншого правила з 1 грудня 2015 року чинне законодавство не містило.
Відтак, для особи, яка проходила службу, обчислення індексу споживчих цін з 1 грудня 2015 року мало здійснюватися з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає така особа.
Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Листом Міністерства соціальної політики України від 29 грудня 2017 року № 122/0/66-17 підтверджено, що посадові оклади військовослужбовців в останнє підвищувались в січні 2008 року.
Лише після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) для нарахування індексації відповідно до Порядку № 1078, оскільки в період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року встановлено незмінність посадових окладів військовослужбовців.
Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01 січня 2008 року, в тому числі в період проходження позивачем військової служби (до 01 березня 2018 року), що є підставою для встановлення іншого місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) при проведенні індексації, не відбувалося.
Тобто, січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку № 1078 саме січень 2008 року є місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Враховуючи, що нарахування, виплата грошового забезпечення та проведення індексації належить до компетенції відповідача, суд погоджує висновок суду першої інстанції про необхідність зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій при визначенні базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивача.
Доводи апелянта, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 військовослужбовцям НГУ здійснено суттєве підвищення рівня доходів за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, премії, в подальшому періодично підвищувався розмір премії, що потягло за собою зростання розміру грошового забезпечення, суд відхиляє та зазначає, що зростання заробітної плати (грошового забезпечення, як в цьому випадку) за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) не вказує на зростання доходу для цілей визначення індексації грошового забезпечення, адже, як вказано вище, єдиним правилом для визначення базового місяця є встановлення місяця підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (військовослужбовець).
Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність не проведення відповідачем індексації грошового забезпечення позивача із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січня 2008 року та, відповідно, обраний спосіб захисту порушеного права позивача - зобов`язання нарахувати та виплатити таку індексацію із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Стосовно позовних вимог щодо індексації-різниці суд зазначає таке.
Як вказано вище, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону №1282-ХІІ.
Так, абзацом 2 пункту 4 Порядку №1078 визначено, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Абзацом 4 пункту 4 Порядку №1078 установлено, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року (у новій редакції) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова № 1013).
Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - постанова №141) і встановлював, що, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року до нині у редакції постанови №1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції постанови №1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року до нині діє у редакції постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року до нині у редакції постанови №1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01 грудня 2015 року у редакції постанови № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції постанови № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови №1013. У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців» (далі - Постанова №1294).
Відповідно до пункту 13 указаної постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року і її норми діяли до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - постанова №704), якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.
Порядок №1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць». Базовим місяцем уважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
З 01 грудня 2015 року норми Порядку №1078 діють із змінами, внесеними Постановою №1013.
Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених постановою №1013, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Порядок №1078 у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).
Тобто з 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
Саме у цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», адже визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативно-правових положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової, а з цієї дати строком для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, так званої «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Право працівника на отримання поточної індексації виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Не є спірним питання, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, опублікований Держстатом у листопаді 2018 року, і з грудня 2018 року у позивача з`явилося право на індексацію (поточну), яка надалі виплачувалася йому до звільнення з військової служби.
Закон №1282-XII і Порядок №1078 не містить такого поняття як «фіксована» сума, проте це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 передбачають правила нарахування й виплати сум «індексації-різниці», що мають щомісячний фіксований характер.
Так, абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, встановлювали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума «індексації-різниці» виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова №704 та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, то березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Відтак, у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання «індексації-різниці», а якщо так, то у якій сумі.
Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 420/6982/21, від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22 з подібними правовідносинами.
Отже, з огляду на приписи абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми «індексації-різниці» за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної «індексації-різниці» визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Виходячи з довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про грошове забезпечення позивача №205 від 20 квітня 2026 року, яка додана позивачем до апеляційної скарги та прийнята судом, грошове забезпечення у лютому 2018 року складало 15077,50 грн, грошове забезпечення позивача у березні 2018 року, виплачене у квітні 2018 року, складало 15094,30 грн (без врахування одноразових видів грошового забезпечення).
Так, у лютому 2018 року посадовий оклад позивача складав 1090,00 грн, оклад за військовим званням - 130,00 грн, надбавка за вислугу років - 366,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань (НВОВЗ) - 793,00 грн, таємність - 109,00 грн, класність - 54,50 грн, щомісячна премія - 12535,00 грн, усього 15 077,50 грн.
У березні 2018 року: посадовий оклад - 5070,00 грн, оклад за військовим званням - 1410,00 грн, надбавка за вислугу років - 2592,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань (НВОВЗ) - 1814,40 грн, таємність - 507,00 грн, класність - 152,10 грн, щомісячна премія - 3549,00 грн, усього 15094,50 грн.
Відтак, грошовий дохід позивача збільшився на 17,00 грн (15 094,50 - 15077,50).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1 762,00 грн, величина приросту споживчих цін - 253,30%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується наступним чином: прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 01 березня 2018 року, помножений на величину приросту споживчих цін, поділений на 100 (1762 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу наступним чином: 4463,15 грн - 17,00 грн = 4446,15 грн.
З урахуванням того, що підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року (17,00 грн) не перевищило розмір індексації, який мав бути виплачений у березні 2018 року (4 463,15 грн), позивач має право на отримання з 01 березня 2018 року до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення сталого щомісячного розміру індексації відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 в розмірі 4446,15 грн.
Позиція суду з цього питання відповідає правозастосуванню, викладеному Верховним Судом в постановах від 19 травня 2022 року в справі № 380/11404/21, від 28 вересня 2022 року в справі № 560/3965/21 та інших.
Суд зауважує, що судом першої інстанції помилково у складі грошового забезпечення не враховано нараховані та виплачені у лютому та березні 2018 року щомісячну премію та інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавку за виконання особливо важливих завдань, надбавки за таємність та класність), адже ці додаткові види грошового забезпечення відносяться до постійних, а не одноразових виплат, тому повинні враховуватися у складі грошового забезпечення для визначення розміру підвищення для цілей визначення права особи на індексацію-різницю.
Відтак, установлені судом обставини щодо розміру збільшення доходу дають підстави для висновку про помилковість здійсненого судом першої інстанції розрахунку розміру підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та, відповідно, для скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та ухвалення нового рішення про задоволення цієї частини позовних вимог.
Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату позивачу індексації-різниці в період з 01 січня 2024 року по 15 серпня 2025 року.
Суд зауважує, що позивачем в апеляційній скарзі не приведено жодного доводу у спростування висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в цій частині.
Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Отже, у 2024 році показник (індекс) інфляції розраховується послідовно та накопичується від початку періоду, тобто з 01 січня 2024 року, тому місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення має буде січень 2024 року.
Індекс росту споживчих цін за інформацію Держстату у січні 2024 року становив 100,4%, у лютому 2024 року 100,3%, у березні 2024 року 100,5%, у квітні 2024 року 100,2%, у травні 2024 року 100,6%, у червні 2024 року 102,2%, у липні 2024 року 100,00%, у серпні 2024 року 100,6%, у вересні 2024 року 101,5%, у жовтні 2024 року 101,8%, у листопаді 2024 року 101,4%.
Оскільки індекс споживчих цін не перевищив 103% до червня 2024 року, відсутні підстави для нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення до червня 2024 року.
У липні 2024 року по відношенню до червня 2024 року індекс споживчих цін становив 100,0%, за період січень-липень 2024 року - 104,3%, тобто у липні 2024 року індекс споживчих цін склав 104,3%, що обумовлює нарахування індексації, починаючи з серпня 2024 року.
При цьому сторонами не спростовується факт нарахування позивачу поточної індексації, починаючи з серпня 2024 року.
У 2025 році індекс росту споживчих цін становив такі показники: січень 2025 року - 101,2%, лютий 2025 року - 100,8%, березень 2025 року - 101,5%, квітень 2025 року - 100,7%, травень 2025 року - 101,3%, тобто до березня 2025 року індекс споживчих цін не перевищив 103%.
У червні 2025 року індекс споживчих цін перевищив поріг у розмірі 104,4% (1,008 х 1,015 х 1,007 х 1,013).
Оскільки індекс споживчих цін у червні 2025 року складав 104,4%, то у липні 2025 року мала нараховуватися поточна індексація грошового забезпечення.
Відповідно, до липня 2025 року грошове забезпечення позивача не підлягало індексації (поточної).
Разом з тим, спірним в цій частині є питання виплати індексації-різниці грошового забезпечення, а не поточної індексації.
Як вказано вище, індексація-різниця виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Отже, виплата індексації-різниці має проводитися до наступного підвищення тарифних ставок (окладів).
Відповідачами не наведено доводів стосовно підвищення тарифної ставки (окладу) позивача в період 2024-2025 років, тому в цій частині позовні вимоги також мають бути задоволені.
Позивачем не оскаржено рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, тому в цій частині рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядається.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо позовних вимог в частині виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 15 серпня 2025 року, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині із ухваленням нового рішення про часткове задоволення цієї частини позовних вимог.
Часткове задоволення цих позовних вимог обумовлено тим, що судом не здійснюється розрахунок суми індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, про що просить позивач, адже питання належної позивачу суми має бути вирішено відповідним суб`єктом владних повноважень.
В іншій частині позовних вимог судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав скасування рішення в цій частині не вбачається.
Судом не здійснюється розподіл судових витрат, адже позивачем не понесено судових витрат.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року в справі №280/3301/26 задовольнити.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року в справі №280/3301/26 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року в справі №280/3301/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 15 серпня 2025 року.
Ухвалити в скасованій частині нове рішення про часткове задоволення цих позовних вимог.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 14 липня 2020 року включно та з 03 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4446,15 грн щомісячно за період з 01 березня 2018 року по 14 липня 2020 року включно та з 03 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення за період з 15 липня 2020 року по 02 травня 2022 року.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4446,15 грн щомісячно за період з 15 липня 2020 року по 02 травня 2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 15 серпня 2025 року включно.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 15 серпня 2025 року включно з урахуванням виплачених сум відповідно до норм абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 30 вересня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов