ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
30 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 280/3593/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року (суддя Сіпака А.В., повне судове рішення складено 23 червня 2026 року) в справі № 280/3593/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про:
визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати йому компенсації втрати частини доходів за період з 01 грудня 2015 року по 27 березня 2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 27 березня 2026 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №280/6354/24;
зобов`язання нарахувати та виплатити на його користь компенсації втрати частини доходів за період з 01 грудня 2015 року по 27 березня 2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 27 березня 2026 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №280/6354/24, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходу фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходу фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, ухвалити нове рішення про задоволенні позову.
Вважає, що суд першої інстанції не встановив підстави позову, не звернув увагу на наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 26 березня 2026 року №18/од, в якому вказано, які суми були виплачені 27.03.2026 та складають 372 073,13 грн.
У відзиві відповідач просить залишити рішення без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та був звільнений наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 18.01.2021 №27 відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я) та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 10.02.2021 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.02.2021 №27.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 280/8303/23 визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.02.2021 ОСОБА_1 , зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.02.2021 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 по справі № 280/8303/23 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року в справі № 280/8303/23 - змінено: викладено четвертий абзац резолютивної частини у наступній редакції: "Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за жовтень 2019 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року".
У іншій частині рішення - залишити без змін.
Також рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2024 по справі № 280/6354/24, яке набрало законної сили 23.01.2025, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі №280/8303/23 та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 компенсувати ОСОБА_1 суму податку з доходів фізичних осіб, яка утримана з суми, виплаченої ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі №280/8303/23.
30.03.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням повідомити відповідно до яких судових рішень та у якому розмірі йому було виплачено кошти 27.03.2026, надати детальний розрахунок, а також нарахувати та виплатити на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення на суми індексації грошових доходів громадян.
Відповідач листом від 04.04.2026 № 681/185/10/36/469/пс повідомив позивача про відсутність підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на відсуджені виплати.
Врахувавши, що питання виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 досліджувалось в межах розгляду справи № 280/8303/23, у зв`язку з порушенням термінів виплати якої позивач просить виплатити компенсацію втрати частини доходів, а не в межах розгляду справи № 280/6354/24, про що зазначає позивач в прохальній частині позову, а також критично поставившись до твердження позивача про виплату 27.03.2026 військовою частиною НОМЕР_1 коштів у розмірі 372073,12 грн. на виконання рішень судів по справі № 280/8303/23 та № 280/6354/24, оскільки зі змісту виписки за рахунком ОСОБА_1 за період 27.03.2026 судом встановлено, що виплата коштів у розмірі 372073,13 грн. була проведена на виконання рішень суду по справі № 280/8304/23 та № 280/6355/24, що не мають жодного відношення до перерахунку індексації грошового забезпечення, суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави надавати оцінку діям чи бездіяльності відповідача на предмет компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 саме на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2024 по справі № 280/6354/24.
Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у складі військовій частині НОМЕР_1 , звільнений наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 18 січня 2021 року №27, виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 10 лютого 2021 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10 лютого 2021 року №27.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі № 280/8303/23 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.02.2021 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі № 280/8303/23 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року в справі № 280/8303/23 змінено, викладено четвертий абзац резолютивної частини у наступній редакції: «Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за жовтень 2019 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 280/6354/24, яке набрало законної сили 23 січня 2025 року, визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі №280/8303/23; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 компенсувати ОСОБА_1 суму податку з доходів фізичних осіб, яка утримана з суми, виплаченої ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі №280/8303/23.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №280/6354/24 військовою частиною НОМЕР_1 нараховано позивачу 15091,91 грн, які виплачені позивачу 27 березня 2026 року.
Спірним в цій справі є питання наявності підстав для виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму виплаченої позивачу на виконання судового рішення у справі №280/6354/24 компенсації суми податку на доходи фізичних осіб, яка утримана з виплаченої позивачу суми індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №280/8303/23.
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Статтею 1 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За положеннями статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення);сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно зі статтею 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За приписами статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пункти 1, 2 Порядку № 159 відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Зміст наведених норм права дає підстави для висновку, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом № 2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Одночасно законодавець пов`язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.
Аналогічна права позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 520/1001/19, від 23 березня 2023 року у справі №520/2020/19, від 19 червня 2024 року в справі № 440/700/20.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Позивач пов`язує наявність у нього права на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати із виплатою 27 березня 2026 року на виконання судового рішення у справі №280/6354/24 компенсації суми податку на доходи фізичних осіб, яка утримана з виплаченої позивачу суми індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №280/8303/23.
Проте така позиція позивача є помилковою, адже виплачена позивачу на виконання судового рішення у справі №280/6453/24 компенсація суми податку на доходи фізичних осіб, яка утримана з виплаченої позивачу суми індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №280/8303/23, не є доходом, на який може біти нарахована компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати, у розумінні статті 2 Закону № 2050-ІІІ.
Відповідно, у контексті спірних правовідносин відсутні підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ.
Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Доводи апелянта зводяться до неврахування судом першої інстанції фактичних обставин виплати позивачу доходу із порушенням строків їх виплати та спростовані наведеними висновками суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року в справі № 280/3593/26 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року в справі № 280/3593/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 30 вересня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов