П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/828/26
Суддя першої інстанції - Дерев`янко Л.Л.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Дегтярьової С.В.,
суддів - Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року у справі №400/828/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "МПЗФ" від 30 червня 2025 року №797826-24/14-03, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «МПЗФ» за №797826-24/14-03 від 30 червня 2025 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року позовні вимоги задоволені частково. Суд:
- визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 30 червня 2025 року №797826-24/14-03 в частині визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2024 рік у сумі 10195,58 грн.
В іншій частині позову відмовив.
До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року у справі №400/828/26, в якому апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року у справі №400/828/26.
16 вересня 2026 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить позивач залишити скаргу без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року - без змін.
22 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що 28 січня 2015 року між ОСОБА_2 (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Таборівське»» (як орендарем) укладено договір оренди землі щодо земельної ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Першотравневої сільської ради Снігурівського району, загальною площею 1.000 га, кадастровий номер [номер приховано]:06:000:0028. Строк дії договору оренди - до 28.01.2025. Зазначене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №40415603 від 10.07.2015. Дата державної реєстрації права оренди - 04.07.2015.
01 травня 2014 року між ОСОБА_2 (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Таборівське»» (як орендарем) укладено договір оренди землі щодо земельної ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Першотравневої сільської ради Снігурівського району , загальною площею 8,1348 га, кадастровий номер [номер приховано]:07:000:0013. Строк дії договору оренди - десять років. Зазначене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №378159274 від 13.05.2024. Дата державної реєстрації права - 13.09.2014.
05 травня 2014 між ОСОБА_2 (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Таборівське»» (як орендарем) укладено договір оренди землі щодо земельної ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Першотравневої сільської ради Снігурівського району, загальною площею 0,3923 га, кадастровий номер [номер приховано]:21:000:0130. Строк дії договору оренди - десять років. Зазначене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №378164715 від 13.05.2024. Дата державної реєстрації права - 04.09.2014.
Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом (спадкова справа №269/2020), виданих Другою Миколаївською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 , як дочка ОСОБА_2 , є спадкоємцем права на земельні ділянки:
площею 1,0 га, кадастровий номер [номер приховано]:06:000:0028, місце розташування: Миколаївська обл., Снігурівський район Снігурівська міська рада (Першотравнева сільська рада), цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства;
площею 8,1348 га, кадастровий номер [номер приховано]:07:000:0013, місце розташування: Миколаївська обл., Снігурівський район Першотравнева сільська рада, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
площею 10,3923 га, кадастровий номер [номер приховано]:21:000:0130, Миколаївська обл., Снігурівський район Снігурівська міська рада (Першотравнева сільська рада), цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
09 травня 2024 року припинене інше речове право (договори оренди) щодо земельних ділянок:
- договір оренди б/н від 05.05.2014 р. земельної ділянки площею 10,3923 га, кадастровий номер [номер приховано]:21:000:0130; державна реєстрація рішення про припинення - індексний номер рішення 73082224;
- договір оренди б/н від 01.05.2014 р. земельної ділянки площею 8,1348 га, кадастровий номер [номер приховано]:07:000:0013; державна реєстрація рішення про припинення - індексний номер рішення 73081691.
Головним управлінням ДПС у Миколаївській області сформоване податкове повідомлення-рішення №797826-24/14-03 від 30 червня 2025 року, яким контролюючий орган визначив суму податкового зобов`язання позивача з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання (далі - МПЗ) за 2024 рік у розмірі 22196,01 грн за належні позивачу земельні ділянки: кадастровий номер [номер приховано]:07:000:0013 площею 8,1348 га, кадастровий номер [номер приховано]:21:000:0130 площею 10,3923 га та кадастровий номер [номер приховано]:06:000:0028 площею 1,0 га.
Згідно Додатку до ППР від 30 червня 2025 року загальна сума нарахованого МПЗ складається з:
- МПЗ за земельну ділянку площею 8,1348 га в сумі 11558,31 грн;
- МПЗ за земельну ділянку площею 10,3923 га в сумі 14765,87 грн;
- МПЗ за земельну ділянку площею 1,0 га в сумі 1420,85 грн.
Вважаючи протиправним зазначене податкове повідомлення-рішення, позивач звернулася до суду із адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.114-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України мінімальне податкове зобов`язання - мінімальна величина податкового зобов`язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов`язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов`язанням.
Приписами пп.269.1.1, 269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Підпунктом 270.1.1 п.270.1 ст.270 ПК України передбачено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Відповідно до п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
У відповідності до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст.58 цього Кодексу.
За правилами п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Колегія суддів дослідила матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву та дійшла наступного висновку.
Право власності на земельну ділянку та обов`язок сплати МПЗ не є тотожними поняттями, оскільки законодавець при визначенні особи, якій підлягає нарахуванню МПЗ, враховує не лише право власності, а й право користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 38-1.3 статті 38-1 Податкового кодексу України у разі передачі земельних ділянок в оренду, суборенду, емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному цим Кодексом.
Водночас, пунктом 38-1.4 статті 38-1 ПК України передбачено спеціальний порядок визначення МПЗ у випадку переходу права власності або права користування земельною ділянкою протягом календарного року за умови державної реєстрації відповідного права. Для попереднього власника або користувача МПЗ визначається за відповідний період до початку місяця припинення права, а для нового власника чи користувача - починаючи з місяця набуття відповідного права.
Отже, для правильного визначення податкового зобов`язання у цій справі контролюючий орган повинен був встановити не лише особу власника земельних ділянок, але й наявність та період дії зареєстрованого права оренди таких земельних ділянок протягом 2024 року.
Щодо земельних ділянок №[номер приховано]:07:000:0013 та №[номер приховано]:21:000:0130
Як убачається з матеріалів справи, земельна ділянка кадастровий номер [номер приховано]:07:000:0013, площею 8,1348 га, перебувала в оренді ТОВ «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Таборівське» на підставі договору оренди від 01 травня 2014 року, право оренди за яким зареєстроване 15 вересня 2014 року.
Так само, земельна ділянка кадастровий номер [номер приховано]:21:000:0130, площею 10,3923 га, перебувала в оренді того самого товариства на підставі договору оренди від 05 травня 2014 року, право оренди за яким зареєстровано 04 вересня 2014 року.
Матеріалами справи підтверджується, що право оренди зазначених земельних ділянок припинене 09 травня 2024 року, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
При цьому, відповідно до частини першої статті 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності переходять права та обов`язки попереднього власника за чинними договорами оренди.
Таким чином, набуття позивачем права власності на земельні ділянки у порядку спадкування не припинило існуючі договори оренди.
Цей висновок відповідає і положенням Закону України «Про оренду землі», згідно з якими перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, у тому числі, в порядку спадкування, не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором.
Отже, до моменту припинення зареєстрованого права оренди МПЗ щодо відповідних земельних ділянок підлягало визначенню з урахуванням права користування ними орендарем.
Доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів перебування земельних ділянок у користуванні іншого суб`єкта господарювання, колегія суддів відхиляє, оскільки таке право переходить до нового власника автоматично.
Як правильно зазначено у відзиві на апеляційну скаргу, до позовної заяви були додані витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які містять відомості про державну реєстрацію права оренди спірних земельних ділянок за ТОВ «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Таборівське».
Тобто, висновок апелянта про відсутність доказів оренди спростовується безпосередньо матеріалами справи.
Більше того, апелянт, заперечуючи факт користування земельними ділянками орендарем, не наводить конкретних обставин, які б свідчили про недостовірність або припинення відповідних записів Державного реєстру речових прав у інший, ніж встановлений судом, час.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень саме на відповідача покладається обов`язок доказування правомірності такого рішення.
Тому саме контролюючий орган повинен був довести правильність визначеного позивачу МПЗ, у тому числі, правильність визначення платника, періоду користування та розміру МПЗ.
Колегія суддів також враховує, що право оренди двох земельних ділянок припинилося 09 травня 2024 року.
При цьому, пункт 38-1.4 статті 38-1 ПК України прямо визначає, що для попереднього власника, орендаря або іншого користувача МПЗ визначається до початку місяця, в якому припинилося відповідне право, а для нового власника або користувача - починаючи з місяця набуття відповідного права.
Тому суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що щодо земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:07:000:0013 МПЗ за період з 01 січня по 30 квітня 2024 року припадає на орендаря, а починаючи з травня 2024 року - на власника земельної ділянки.
Аналогічний порядок застосовано щодо земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:21:000:0130.
Відповідно, розрахунок, здійснений судом першої інстанції: 7 705,52 грн + 9 843,92 грн = 17 549,44 грн, є результатом розподілу МПЗ за відповідні періоди користування земельними ділянками.
Після врахування сплаченого протягом року земельного податку у розмірі 5 549,02 грн сума МПЗ, яка підлягає включенню до податкового зобов`язання позивача, сума до сплати становить 12 000,42 грн.
Таким чином, із визначених контролюючим органом 22 196,01 грн суд першої інстанції правомірно визнав необґрунтованим визначення податкового зобов`язання в частині 10 195,58 грн.
Щодо земельної ділянки площею №[номер приховано]:06:000:0028.
Як встановлено судом, ця земельна ділянка протягом усього 2024 року перебувала в оренді ТОВ «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Таборівське», а строк дії договору оренди визначено до 28 січня 2025 року.
За таких обставин МПЗ за вказану земельну ділянку в сумі 1 420,85 грн не могло бути визначене позивачу, як власнику, за 2024 рік, оскільки протягом цього періоду земельна ділянка перебувала у користуванні.
Саме на це вказує пункт 38-1.3 статті 38-1 ПК України, який пов`язує визначення МПЗ із особою орендаря або іншого користувача земельної ділянки.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині.
Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно визначив правову природу спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя доповідач С.В. Дегтярьова
Судді А.В. Крусян
О.В. Яковлєв