П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/37419/25
Суд першої інстанції - Бойко О.Я.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Дегтярьової С.В.,
суддів - Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року у справі №420/37419/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання відновити виплату пенсії по інвалідності та здійснити нарахування та виплату заборгованості за весь період невиплати, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке полягає у невідновлені виплати пенсії по інвалідності з моменту її незаконного припинення;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відновити виплату пенсії по інвалідності з 09 серпня 2025 року та здійснити перерахунок і виплату заборгованості за весь період виплати.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року позовні вимоги задоволені.
До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року у справі №420/37419/25.
Апелянт зазначив, що скасовуючи виплату пенсії позивачу, Головне управління діяло відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ст.49 Закону №1058, яка передбачає припинення виплати пенсії у разі втрати права на неї.
Просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року у справі №420/37419/25.
21 вересня 2026 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити скаргу без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року - без змін.
24 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
29 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи загального захворювання з 19 червня 2019 року та отримувала пенсію на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058.
Останнє підтвердження інвалідності відбулося 01 липня 2020 року. Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 01 липня 2020 року серія 12 ААБ 715268 позивача визнано особою з інвалідністю 3 групи загального захворювання з 01 липня 2020 року по 01 серпня 2022 року.
З 08 серпня 2025 року відповідач припинив позивачу виплату пенсії по інвалідності.
26 серпня 2025 року представник позивача звернулась до відповідача з адвокатським запитом про роз`яснення причини припинення виплати пенсії по інвалідності.
Відповідач листом від 01 вересня 2025 року №1500-0307-8/146643 повідомив, що ОСОБА_1 для відновлення виплати пенсії як особі з інвалідністю, до територіального органу Пенсійного фонду України має надійти витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, з датою, з якої встановлено інвалідність.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Згідно зі статтею 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що у разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.
Якщо особі встановлено інвалідність нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.
У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
У разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.
У разі якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено особою з інвалідністю з поважних причин або у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не більш як за три роки, якщо експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час наступного оцінювання повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.
Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю припинено у зв`язку з відновленням здоров`я або якщо така особа не отримувала пенсію внаслідок нез`явлення без поважних причин для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня наступного встановлення інвалідності, за умови що після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. Якщо минуло більше п`яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.
Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов`язані до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно-комунікаційними системами повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 14-6.1 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, - не менш як на весь строк їхньої військової служби). Якщо при повторному огляді, оцінюванні повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, виплату якої продовжено відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження повідомлення про встановлення інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» від 08 березня 2022 року №225 (далі - Постанова №225) у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 2022 року №390 повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:
осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317;
дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року №917 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 100, ст. 3666).
При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.
У подальшому абзац 2 пункту 3 Постанови №225 у редакції постанови КМУ від 30 березня 2022 року №390 було виключено на підставі постанови КМУ від 15 листопада 2024 року №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова №1338).
В свою чергу, Постановою №1338, абзацом 11 пунктом 3 установлено, що особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025 року, але які не пройшли його своєчасно, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.
Згідно з абзацом 12 пункту 3 Постанови №1338 у разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317 "Питання медико-соціальної експертизи", і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 року №225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України" не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:
чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 року до 1 листопада 2025 року пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.
Відповідно до абзацу 13 пункту 3 Постанови №1338 до числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:
особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.
Для осіб, направлення яких на проведення оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених абзацами дванадцятим, п`ятнадцятим - сімнадцятим цього пункту, оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи.
Колегія суддів проаналізувала матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дійшла наступного висновку.
Основним доводом апеляційної скарги є посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на те, що позивач не пройшла оцінювання повсякденного функціонування особи та не надала витяг із рішення експертної команди, у зв`язку з чим виплата пенсії була припинена.
Проте, колегія суддів вважає такий довід недостатнім для висновку про правомірність припинення виплати пенсії саме з 09 серпня 2025 року.
Згідно зі статтею 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.
Отже, припинення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності має ґрунтуватися на конкретній передбаченій законом правовій підставі, яка настала відносно відповідної особи.
Ненадання нового документа про результати оцінювання повсякденного функціонування особи не є тотожним установленню факту припинення інвалідності або автоматичній втраті особою права на раніше призначену пенсію.
При цьому, колегія суддів враховує, що з 01 січня 2025 року законодавство України зазнало системних змін у зв`язку із припиненням діяльності медико-соціальних експертних комісій та запровадженням оцінювання повсякденного функціонування особи.
Законом України від 19 грудня 2024 року №4170-IX внесено зміни, зокрема, до Закону №1058-IV, а також визначено особливості переходу від попереднього порядку встановлення інвалідності до нової системи оцінювання.
При цьому, законодавець не передбачив автоматичного припинення з 01 січня 2025 року всіх пенсійних виплат особам, яким інвалідність була встановлена раніше.
Навпаки, пунктом 14-6.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлено спеціальне правове регулювання щодо продовження виплати пенсії особам з інвалідністю у випадках, коли строк припинення її виплати припадає на період дії воєнного стану та існують передбачені законодавством обставини, пов`язані з неможливістю проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування.
Таким чином, для вирішення цього спору необхідно було встановити не лише факт відсутності нового витягу з рішення експертної комісії, а й конкретний строк, протягом якого саме позивач була зобов`язана пройти оцінювання, а також чи настав на 08 серпня 2025 року юридичний факт, з яким закон пов`язує припинення виплати пенсії.
Щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №1338.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» визначено порядок переходу до нової системи оцінювання та, зокрема, строки проведення відповідного оцінювання для осіб, яким інвалідність була встановлена раніше.
Зі змісту пункту 3 постанови №1338 у відповідній редакції вбачається, що законодавець розмежував строки проходження оцінювання залежно від категорії особи.
Зокрема, окремо визначено строк для чоловіків віком від 25 до 60 років, яким встановлено II або III групу інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, а для інших осіб установлено інший строк проходження оцінювання.
Як правильно встановив суд першої інстанції, позивач до категорії чоловіків віком від 25 до 60 років не належить, а тому відсутні правові підстави поширювати на неї спеціальний строк, установлений саме для цієї категорії осіб.
Відповідно, з урахуванням установлених у справі обставин та положень пункту 3 постанови №1338 строк для проходження позивачем оцінювання повсякденного функціонування особи визначався до 01 квітня 2026 року.
Отже, станом на 08 серпня 2025 року цей строк не закінчився.
Відтак, висновок відповідача про те, що саме з 08 серпня 2025 року позивач втратила право на виплату раніше призначеної пенсії по інвалідності, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Щодо доводів про дискреційні повноваження Пенсійного фонду.
Так, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
Більше того, не не заслуговують на увагу твердження суб`єкта владних повноважень стосовно заборони Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області судового збору, оскільки відшкодування позивачу у такий спосіб понесених судових витрат відповідає положенням статті 139 КАС України, які є спеціальними для даних правовідносин.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 2, 5, 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя доповідач С.В. Дегтярьова
Судді А.В. Крусян
О.В. Яковлєв