П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/10717/26
Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,
повний текст судового рішення
складено 23.06.2026, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Кравченка К.В.,
судді - Джабурія О.В.,
судді - Ступакової І.Г.,
при секретарі - Марченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державно служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2024 року ОСОБА_1 (надалі - позивачі), в особі свого представника - адвоката Байло Є.С., звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (надалі - відповідач, ГУ ДСНС), в якому заявив наступні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області генерал-майора служби цивільного захисту Дениса Платонова від 10.03.2026 р. №150 НК/60 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 - начальника 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Одеські області та застосуванням відносно останнього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що позивач вважає неправомірним притягнення його оскаржуваним наказом до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання тих службових обов`язків, які законодавчо та функціонально закріплені за іншою посадовою особою, що суперечить принципу індивідуалізації відповідальності. Позивач вважає, що висновок дисциплінарної комісії про "недостатній рівень контролю" з боку ОСОБА_1 ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджується жодним фактичним доказом. Вказує, що забезпечення належного та повного контролю реалізується керівником, зокрема, через розгляд доповідей, звітів та результатів моніторингу підпорядкованих служб тощо, але в ході службового розслідування уповноважена особа ОСОБА_2 надав прямі свідчення, що не доповідав начальнику 3 ДПР3 про стан виконання договорів та фактичне неоприлюднення звітів, що на думку позивача унеможливлювало виявити технічне порушення строків оприлюднення, оскільки відповідальна особа приховала факт невиконання своїх прямих обов`язків. Позивач вважає, що дисциплінарна комісія при визначенні виду стягнення не взяла до уваги тяжкість проступку та обставини, за яких його скоєно, зокрема те, що усі договори виконані повному обсязі, бюджетних збитків не завдано, порушень фінансової дисципліни не виявлено. Вважає, що накладення суворого стягнення на керівника за відсутності прямої вини останнього та при наявності лише формального попередження для винного виконавця, свідчить про упередженість дисциплінарного органу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи полягають в наступному.
Полковник служби цивільного захисту Гальчинський Ігор Володимирович є начальником 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України Одеській області.
Наказом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 19.09.2025 р. №754-НК/60 (по особовому складу) "Про покарання винних" за неналежне виконання посадових обов`язків, порушення вимог Закону України "Про звернення громадян", п.59 розділу ІШ Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 р. №1068-VI, відповідно до якого "До діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов`язків"; пунктів 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 р. №593, відповідно до якого "Особи рядового і начальницького складу зобов`язані: виявляти повагу до колег по службі" начальнику 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Одеській області полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1 оголошено "догану".
Листом від 29.01.2026 р. №04 2474/211-1 ДСНС України повідомила відповідача про те, що 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області (юридична особа публічного права код ЄДРПОУ 38326722) не виконало пп.12 п.1 ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі" та п.4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. №1178. Також наголошено, що за порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі передбачена відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства. З огляду на наведене, вказано керівнику вжити заходів щодо усунення порушень та посилити контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, надати до 02.02.2026 р. пояснення стосовно причин невиконання вимог Закону та Особливостей, а також повідомити про вжиті заходи щодо недопущення вказаних порушень у майбутньому.
Наказом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 06.02.2026 р. №НС-66/60 "Про призначення службового розслідування" з огляду на вказаний лист призначено службове розслідування з метою встановлення обставин порушення та осіб, причетних до його скоєння, осіб дії чи бездіяльність яких могли сприяти порушенню або створювали передумови для їх спричинення.
Наказом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 24.02.2026 р. №113-НК/60 (по особовому складу) "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення службової дисципліни, що виразилося у неналежному виконанні службових обов`язків, накладено на полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Одеській області, дисциплінарне стягнення у виді зауваження.
05.03.2025 р. начальником Головного управління ДСНС України в Одеській області генералом-майором служби цивільного захисту Денисом Платоновим затверджено висновок за результатами службового розслідування щодо встановлення причин та умов що сприяли невиконанню пп.12 п.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. №1178.
Під час проведення службового розслідування встановлено наступне.
3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області укладено наступні договори:
1) нафта та дистиляти (UA-2025-11-14-013932-a): номер договору: ВСТ-2331; дата підписання: 27 листопада 2025 року; строк дії договору: до 10 грудня 2025 року; строк виконання договору: до 30 листопада 2025 року; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 07 січня 2026 року, фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року;
2) послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (UA-2025-11-12-002972-a): номер договору: 3/31/141; дата підписання: 27 листопада 2025 року; строк дії договору: до10 грудня 2025 року; строк виконання договору: до 30 листопада 2025 року; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 07 січня 2026 року; фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року;
3) шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності на суму (UA 2025-10-30-013143-a): номер договору: 3/3/138; дата підписання: 24 листопада 2025 року; строк дії договору: до 10 грудня 2025 року; строк виконання договору: до 30 листопада 2025 року; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 07 січня 2026 року; фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року;
4) конструкційні матеріали (UA-2025-10-17-004028-a): номер договору: 3/16/132; дата підписання: 14 листопада 2025 року; строк дії договору: до 30 листопада 2025 року; строк виконання договору: до 30 листопада 2025 року; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 26 грудня 2025 року; фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року;
5) послуги з ремонту і технічного обслуговування захисного обладнання (UA-2025-10-09-014276-a): номер договору: 3/16/117; дата підписання: 05 листопада 2025 року; строк дії договору: до 15 грудня 2025 року; строк виконання договору: до 30 листопада 2025 року; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 12 січня 2026 року; фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року;
6) бензин А-95, дизельне паливо (UA-2025-08-19-001134-a): номер договору: 040415-150925-ШК2735; дата підписання: 15 вересня 2025 року; строк дії договору: до 10 грудня 2025 року; строк виконання договору: до 10 грудня 2025 року; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 07 січня 2026 року; фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року;
7) пелетний котел (UA-2025-05-26-008500-a): номер договору: 03/20/27; дата підписання: 06 червня 2025 року; строк дії договору: до 10 грудня 2025 року; строк виконання договору: до 31 липня 2025; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 07 січня 2026 року; фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року;
8) бензин А-95, дизельне паливо (UA-2025-08-13-009376-a): номер договору: 41ПТ-10795/25; дата підписання: 10 вересня 2025 року; строк дії договору: до 10 грудня 2025 року; строк виконання договору: до 10 грудня 2025 року; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 07 січня 2026 року; фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року.
У висновку службового розслідування дисциплінарна комісія навела наступні доводи та висновки, які стали підставою для прийняття спірного наказу:
- начальником 3 ДПРЗ вжито організаційних заходів щодо забезпечення функціонування напрямку публічних закупівель: створено групу з питань закупівель, затверджено відповідне положення, призначено уповноважену особу з чітко зазначеними обов`язками та персональною відповідальністю;
- відповідно до п.7.3 Положення про 3 ДПРЗ, начальник Загону несе персональну відповідальність за виконання покладених на Загін завдань і функцій, організацію та результати його діяльності;
- факт виявлення порушення не в ході внутрішнього контролю, а за результатами перевірки ДСНС України свідчить про недостатній рівень контролю з боку керівництва підрозділу за діяльністю уповноваженої особи;
- Меркулов К.В, будучи визначений уповноваженою особою з питань публічних закупівель 3 ДПРЗ (наказ від 20.11.2025 р. №НС-145/60), не забезпечив своєчасне оприлюднення звітів про виконання 8 договорів про закупівлю в електронній системі купівель, чим порушив вимоги: п.12 ч.1 ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з яким звіт про виконання договору оприлюднюється протягом 20 робочих днів з дня виконання договору; ч.4 ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно з якою уповноважена особа забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону; ч.9 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно з якою замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору; пункту 4 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. №1178; пп.7 п.4 розділу VII Положення про групу з питань закупівель, згідно з яким начальник групи забезпечує оприлюднення інформації в електронній системі закупівель; підпункту 1 пункту 7 розділу VII Положення про групу з питань закупівель, згідно з яким начальник групи відповідає за своєчасне і повне виконання вимог законодавства України у сфері публічних закупівель;
- за неналежне виконання вимог п.п.8, 24, 25, 26, 27, 29 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту затвердженого Законом України від 05.03.2009 р. №1068-VI та відповідно до ст.68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту затвердженого Законом України від 05.03.2009 р. №1068-VI начальник 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області полковник служби цивільного захисту ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Наказом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 10.03.2026 р. №150-НК/60 (по особовому складу) "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог пунктів 8, 24, 25, 26, 27, 29 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту затвердженого Законом України від 05.03.2009 р. №1068-VI та відповідно до п.68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту затвердженого Законом України від 05.03.2009 р. №1068-VI накладено на полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Одеській області дисциплінарне стягнення у виді "суворої догани".
Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції вірно визначив обсяг нормативно-правового регулювання, яке підлягає застосуванню при вирішенні даного спору, і яке полягає в наступному.
Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулює Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. №5403-VI (далі - КЦЗ України), який визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Згідно ст.4 КЦЗ України цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Відповідно до вимог ч.1 ст.101 КЦЗ України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Приписи Закону України "Про Національну безпеку" визначають, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій належить до сектору безпеки і оборони (ст.12); Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення аварійно-рятувальних робіт, пожежогасіння, пожежної та техногенної безпеки, роботи рятувальних служб під час аварій, а також гідрометеорологічної діяльності (ст.18).
Частиною 3 статті 101 КЦЗ України передбачено, що на рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
Відповідно до ст.108 КЦЗ України, громадяни України, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, особисто складають та скріплюють власноручним підписом Присягу такого змісту: "Я, громадянин України (прізвище, ім`я та по батькові), вступаючи на службу цивільного захисту, складаю Присягу та урочисто клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим. Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту. Клянуся мужньо і рішуче захищати життя та здоров`я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій. Якщо я порушу цю Присягу, готовий нести відповідальність згідно із законами України".
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 р. №593 затверджене Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, яке визначає порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов`язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту (далі - Положення №593).
Пунктом 27 Положення №593 керівники (начальники) органів і підрозділів цивільного захисту несуть персональну відповідальність за невиконання вимог цього Положення та інших нормативно-правових актів з питань проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов`язки відповідно до законодавства та цього Положення (п.28 Положення №593).
Відповідно до п.29 Положення №593 особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
Особи рядового і начальницького складу зобов`язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки, доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження тощо (п.31 Положення №593).
Пунктом 32 Положення №593 визначено, що за протиправні дії чи бездіяльність під час виконання службових обов`язків особи рядового і начальницького складу несуть відповідальність згідно із законом.
Законом України «Про дисциплінарний статут служби цивільного захисту» від 05.03.2009 р. №1068-VI затверджений Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Статут), який визначає сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.
Відповідно до п.1 Статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).
Службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (п.2 Дисциплінарного статуту).
Пунктом 3 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров`я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.
Відповідно до п.5 Дисциплінарного статуту належний рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту досягається шляхом: виховання високих професійних і морально-психологічних якостей в осіб рядового і начальницького складу на національно-історичних традиціях, засадах патріотизму, свідомого ставлення до виконання службових обов`язків, вірності Присязі; встановлення особистої відповідальності кожної особи рядового і начальницького складу за додержання вимог Присяги, цього Статуту, інших нормативно-правових актів, виконання службових обов`язків і наказів начальників; формування правової культури в осіб рядового і начальницького складу; поєднання вимогливості начальників до підлеглих із забезпеченням додержання їхніх прав і свобод та турботою про них; поєднання методів переконання і заохочення із застосуванням заходів дисциплінарного стягнення; особистого прикладу зразкового виконання начальниками своїх службових обов`язків, справедливого ставлення до підлеглих; створення в органах і підрозділах цивільного захисту належних матеріально-побутових умов, забезпечення додержання внутрішнього порядку; своєчасного і повного надання особам рядового і начальницького складу встановлених видів забезпечення; залучення всіх осіб рядового і начальницького складу до службової підготовки.
Згідно п.6 Статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.
Відповідно до п.8 Статуту порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
Згідно п.п.24, 25 Статуту начальник зобов`язаний підтримувати високий рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту, вимагати від підлеглих її додержання, не залишати поза увагою жодного факту вчинення дисциплінарного правопорушення, у повному обсязі використовувати надані йому права, правильно застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
Начальник зобов`язаний бути прикладом у бездоганному виконанні вимог Присяги, наказів та розпоряджень, у дотриманні законності, службової дисципліни, професійної та службової етики, а також виховувати і підтримувати у підлеглих сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, виявлення честі та гідності, заохочувати ініціативність, самостійність і старанність на службі.
За приписами п.27-29 Статуту діяльність начальника щодо підтримання високого рівня службової дисципліни оцінюється повнотою виконання службових обов`язків підлеглими, відсутністю порушень ними законодавства.
Прямий начальник зобов`язаний не рідше ніж один раз на півроку контролювати стан службової дисципліни серед підлеглих та вживати заходів із запобігання вчиненню дисциплінарних правопорушень. Начальник, який не забезпечив додержання підлеглими належного рівня службової дисципліни та не вжив для цього відповідних заходів, несе встановлену цим Статутом відповідальність.
Правом начальника є віддання (видання) наказів чи розпоряджень, а обов`язком підлеглого - їх виконання.
Згідно п.57 Статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.
Пунктом 58 Статуту визначено, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп`яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров`ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад`юнктами, докторантами.
Згідно п.83 Статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.
Відповідно до п.86 Статуту дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни.
Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі-особи рядового і начальницького складу), права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05.05.2015 р. №515 (далі - Інструкція).
Згідно п.2 розділу І Інструкції метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.
Відповідно до п.1 розділу VІІ Інструкції, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення (п.2 розділу VІІІ Інструкції).
Суд першої інстанції обґрунтовано навів правову позицію Верховного Суду, висловленою у постановах від 04.12.2019 р. у справі № 825/1203/17 та від 22.04.2020 р. у справі №826/23872/15, яка полягає в тому, що недотримання працівником ДСНС службової дисципліни, неналежне виконання обов`язків, є наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування. В той же час, вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
При встановлені обсягу відповідальності позивача за виконання законодавства про публічні закупівлі суд першої інстанції вірно послався на положення законодавства про публічні закупівлі та внутрішні нормативно-правові акти відповідача в частині дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі.
Так, відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 р. №922-VIII (далі - Закон №922-VIII) публічна - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Відповідно до ч.1, ч.4 ст.11 Закону №922-VIII відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов`язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством. Уповноважена особа може бути відповідальною за організацію та проведення закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону.
Не може бути визначена уповноваженою особа, залучена замовником (у разі такого залучення) за договором про надання послуг для проведення процедур закупівель/спрощених закупівель.
Згідно ч.6 цієї статті уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об`єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника.
За ч.8 ст.11 Закону №922-VIII уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення публічних закупівель, у тому числі дистанційне в Інтернеті. Уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених цим Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом.
Частиною 10 ст.11 Закону №922-VIII регламентовано повноваження уповноваженої особи, за якими остання: 1) планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; 2) здійснює вибір процедури закупівлі; 3) проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі; 3-1) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, у випадку здійснення закупівель відповідно до частини сьомої статті 3 цього Закону; 4) забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 5) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; 6) забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону; 7) здійснює інші дії, передбачені цим Законом.
Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Пунктом 12 ч.1 ст.10 Закону №922-VIII визначено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, зокрема, звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
Відповідно до ч.2 ст.10 Закону №922-VIII звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель оприлюднюється відповідно до статті 19 цього Закону.
За ч.9 ст.41 Закону №922-VIII у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.
Статтею 42 Закону №922-VIII визначено, що звіт про виконання договору про закупівлю повинен містити таку інформацію: 1) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (у разі застосування переговорної процедури закупівлі); 2) дата укладення та номер договору про закупівлю; 3) ціна в договорі про закупівлю; 4) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 5) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 6) ідентифікаційний код учасника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю; 7) місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефону; 8) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 9) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг; 10) строк дії договору про закупівлю; 11) сума оплати за договором про закупівлю; 12) причини розірвання договору про закупівлю, якщо таке мало місце; 13) країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі - у разі закупівлі товару.
Звіт про виконання договору про закупівлю може містити іншу інформацію.
Приписами п.4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. №1178 закріплено, що у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені п.12 ч.1 ст.10 Закону.
Під час оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про виконання договору про закупівлю відповідно до Закону інформація, передбачена п.13 ч.1 ст.42 Закону, замовником не зазначається.
У звіті про виконання договору про закупівлю, укладеного з використанням електронного каталогу, замість інформації, визначеної п.1 ч.1 ст.42 Закону, зазначається унікальний номер закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу, присвоєний електронною системою закупівель.
У разі коли оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено Законом та/або цими особливостями) несе загрозу безпеці замовника та/або постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), така інформація в звіті про виконання договору про закупівлю, укладеному відповідно до пункту 10 цих особливостей, може зазначатися як назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село) місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село), в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги).
Відповідно до ст.44 Закону №922-VIII за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Як вірно визначив суд першої інстанції, особливості здійснення публічних закупівель в 3 ДПРЗ Головному управлінні ДСНС в Одеській області регламентовано локальним нормативним актом - Положенням про групу з питань закупівель, яке затверджено відповідним наказом від 21.07.2025 р. №НС-73/60 (далі - Положення про групу з питань закупівель).
За п.1 розділу І Положення про групу з питань закупівель група з питань закупівель є структурним підрозділом 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС в Одеській області, яка проводить свою діяльність та забезпечує реалізацію політики у сфері публічних закупівель на території обслуговування 3 ДПРЗ Головного управління.
Згідно п.1, п.2 розділу VII Положення про групу з питань закупівель начальник групи призначається на посаду і звільняється з посади наказом начальника Головного управління згідно з діючим положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту за поданням начальника 3 ДПРЗ Головного управління.
Начальник групи підпорядковується безпосередньо начальнику 3 ДПРЗ Головного управління, координацію діяльності здійснює начальник відділення ресурсного забезпечення 3 ДПРЗ Головного управління.
Відповідно до п.4 розділу VII Положення про групу з питань закупівель, начальник групи: 1) здійснює керівництво діяльності Групи, розподіляє обов`язки між працівниками, погоджує їх посадові інструкції, контролює та забезпечує їх ефективну роботу; 2) несе персональну відповідальність перед начальником 3 ДПРЗ Головного управління за виконання покладених на Групу завдань, дотримання трудової та виконавчої дисципліни; 3) організовує та приймає участь у плануванні закупівель та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; 4) забезпечує здійснення вибору процедури закупівлі; 5) забезпечує проведення процедури закупівель/спрощених закупівель; 6) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, нормативно- правовими актами, що регулюють сферу публічних закупівель; 7) забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятими на його виконання, нормативно-правових актів, що регулюють сферу публічних закупівель; 8) здійснювати контроль за організацією та проведенням державних закупівель у відповідності до чинного законодавства. Опрацьовувати проекти договорів з підприємствами та організаціями незалежно, від форм власності, на постачання матеріально-технічних та інших ресурсів; 9) веде журнал обліку договорів 3 ДПРЗ Головного управління; 10) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі"; 11) представляє інтереси замовника з питань, пов`язаних із здійсненням закупівель, зокрема під час перевірок і контрольних заходів, розгляду скарг і судових справ; 12) забезпечує надсилання в електронному вигляді до органу оскарження інформації, документів та матеріалів щодо проведення процедур закупівель у разі отримання запиту від органу оскарження; 13) взаємодіє з органами, що здійснюють контроль у сфері публічних закупівель під час виконання ними своїх функцій відповідно до законодавства; 14) здійснює інші дії, передбачені Законом, Іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, нормативно-правовими актами, що регулюють сферу публічних закупівель; 15) постійно підвищує професійний рівень, вивчає нормативні та законодавчі документи з питань компетенції Групи; 16) не вчиняє дій, що можуть бути розцінені як використання свого службового становища в корисних цілях, а також дій, які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними; 17) дотримується вимог безпеки праці під час виконання робіт за напрямком діяльності та контролює дотримання вимог безпеки праці під час виконання робіт підлеглим особовим складом та працівниками за напрямком діяльності згідно з "Правилами безпеки праці в органах і підрозділах МНС" утвердженими наказом МНС України від 07.05.2007 р. №312, інструкціями з охорони праці та іншими нормативними документами.
Відповідно до п.7 розділу VII Положення про групу з питань закупівель начальник Групи відповідає за: 1) своєчасне і повне виконання вимог законодавства України у сфері публічних закупівель, а також дотримання вимог внутрішніх нормативних документів установи; 2) організацію роботи щодо планування, проведення процедур закупівель, ведення обліку укладених договорів, а також взаємодії з електронною системою публічних закупівель (Prozorro); 3) організацію діловодства у Групі, якісну підготовку тендерної документації, протоколів, звітів та своєчасне подання їх на затвердження керівництву З ДПРЗ Головного управління; 4) організацію та функціонування системи управління ризиками в процесі закупівельної діяльності, забезпечення прозорості, відкритості та недискримінаційного підходу у закупівлях; 5) проведення роботи з ветеранами в підрозділі.
До спірних правовідносин також підлягають застосуванню й приписи Положення про 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України в Одеські області, затверджений Наказом 3 ДПРЗ Головного управління ДСНС в Одеській області від 24.05.2013 №302 (в редакції наказу ДСНС від 11.08.2025 р. №997) (далі - Положення про загін).
Відповідно до п.1.1 Положення про загін 3 ДПРЗ Головного управління ДСНС в Одеській області є державним пожежно-рятувальним підрозділом зі статусом державної аварійно-рятувальної служби.
Згідно п.6.1, п.6.2 Положення про загін управління Загону безпосередньо здійснює начальник. Начальник Загону призначається на посаду та звільняється з посади головою ДСНС за поданням начальника територіального органу ДСНС.
Відповідно до п.7.3, п.7.8, п.7.23 Положення про загін начальник несе персональну відповідальність за виконання покладених на Загін завдань і функцій, організацію та результати його діяльності; здійснює добір кадрів і забезпечує організацію роботи комплектування загону кваліфікованими кадрами; проводить службові розслідування стосовно особового складу Загону, в межах наданих повноважень застосовує заохочення та накладає дисциплінарні стягнення на осіб рядового і начальницького складу (крім своїх заступників) та працівників у встановленому порядку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції навів такі узагальнені доводи та висновки, з якими в повному обсязі також погоджується і колегія суддів, а саме:
- обов`язок щодо оприлюднення звіту про виконання договору у строки, визначені п.12 ч.1 ст.10 Закону №922-VIII, покладено на замовника в особі його профільних підрозділів (уповноважених осіб) приписами ч.9 ст.41 Закону №922-VIII та п.4 Особливостей. При цьому ст.44 Закону №922-VIII встановлює правило, згідно з яким за порушення вимог цього Закону несуть відповідальність як уповноважені особи, так службові (посадові) особи замовників згідно із законами України;
- в межах 3 ДПРЗ Головного управління ДСНС в Одеській області група з питань закупівель є окремим структурним підрозділом, а її начальник, згідно п.4 та п.7 розділу VII цього Положення, несе персональну відповідальність перед начальником 3 ДПРЗ за виконання покладених на Групу завдань, своєчасне і повне виконання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а також забезпечує оприлюднення в електронній системі необхідної інформації;
- наказом 3 ДПРЗ від 20.11.2025 р. №НС-145/6030/06 функції Уповноваженої особи за організацію та проведення публічних закупівель було офіційно покладено на ОСОБА_3 , тимчасово виконуючого обов`язки начальника групи з питань закупівель, який відповідно до п.4 розділу VII Положення про групу з питань закупівель підпорядковується безпосередньо начальнику 3 ДПРЗ та несе персональну відповідальність перед керівником за дотримання виконавчої дисципліни;
- норми Положення про загін, зокрема п.7.3, п.7.8, п.7.23, наділяють начальника загону загальними адміністративно-розпорядчими, кадровими та дисциплінарними повноваженнями і покладають на начальника загону персональну відповідальність за виконання покладених на Загін завдань і функцій, організацію та результати його діяльності;
- покладення техніко-процедурних функцій на уповноважену особу не звільняє начальника загону від обов`язку забезпечити належний загальний контроль за законністю дій підлеглих;
- оскільки начальник групи з питань закупівель перебуває у прямому лінійному підпорядкуванні начальника загону, допущення ним системних чи процедурних порушень свідчить про дефіцит управлінського контролю з боку керівника;
- пояснення тимчасово виконуючого обов`язки начальника групи з питань закупівель ОСОБА_2 , який зазначав, що він особисто не повідомляв керівника загону про наявність невиконаних зобов`язань чи загрозу пропуску строків оприлюднення звітів, не нівелює вину позивача, оскільки сутність управлінського контролю полягає в регулярній ініціативній перевірці керівником діяльності уповноважених осіб, зокрема й з питань закупівлі, а не у пасивному очікуванні звітів чи повідомлень від підлеглих;
- покладення безпосередніх техніко-процедурних обов`язків із ведення закупівельної діяльності на уповноважену особу ОСОБА_2 не нівелює та не звужує обсягу персональної управлінської відповідальності позивача, як керівника установи;
- оскільки правопорушення у сфері публічних закупівель, що полягало у допущенні пропуску нормативно-визначених строків оприлюднення звітів про виконання договорів у системі "Prozorro", стало можливим внаслідок відсутності дієвого внутрішнього контролю та неналежного забезпечення виконавчої дисципліни у підпорядкованому підрозділі, позивач є належним суб`єктом інкримінованого йому дисциплінарного проступку.
Колегія суддів також погоджується з обґрунтованістю відхилення судом першої інстнаціїї посилань позивача на відсутність будь-яких негативних наслідків чи матеріальних збитків для держави та установи внаслідок виявленого порушення, оскільки допущений позивачем дисциплінарний проступок має формальний склад, тобто є закінченим з моменту вчинення самого діяння, а саме: з моменту пропуску імперативно встановленого законом строку для оприлюднення звіту в електронній системі "Prozorro", незалежно від наявності чи відсутності подальших шкідливих наслідків фінансового характеру.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, приписи Закону №922-VIII спрямовані на забезпечення принципів прозорості, відкритості та публічного контролю за використанням бюджетних коштів, а несвоєчасне оприлюднення звітності уповноваженою особою, яке стало можливим через неналежний контроль з боку позивача, посягає на встановлений порядок публічного управління та підриває засади прозорості публічних закупівель.
Відтак, успішне виконання господарських договорів та відсутність прямих фінансових збитків не нівелюють факту протиправної бездіяльності відповідача.
Також суд першої інстанції надав правильну оцінку доводам позивача про те, що матеріалами службового розслідування підтверджено факт вжиття ним комплексу організаційних заходів, а саме: створення Групи з питань закупівель, затвердження локального Положення та призначення Уповноваженої особи із чітким визначенням її обов`язків та персональної відповідальності, зазначивши, що ці обставини оцінюються як формальне виконання позивачем базових адміністративно-розпорядчих функцій, що, однак, не є тотожним належному забезпеченню виконавчої дисципліни та не нівелює факту подальшого неналежного контролю.
Посилання позивача на неповноту службового розслідування у вигляді недослідження дисциплінарною комісією обставин передачі документів на оплату без перевірки наявності оприлюднених звітів, нез`ясування факту отримання позивачем інформації від юриста, попередньої уповноваженої особи ( ОСОБА_4 ) чи фахівця з закупівель (Федоренко Д. О.) про критичні терміни оприлюднення звітів, були вірно відхилені судом першої інстанції, як такі що не спростовують об`єктивної сторони дисциплінарного проступку позивача, яка полягає у загальному незабезпеченні належного контролю за виконавчою дисципліною підрозділу, і не свідчать про неповноту службового розслідування, оскільки ці обставини не спростовують встановленого комісією правопорушення у вигляді управлінського недогляду з боку начальника Загону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, під час службового розслідування були дотримані вимоги п.81 Статуту, яка передбачає, що накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмових пояснень.
Так, в матеріалах розслідування наявні письмові пояснення позивача, в яких він детально виклав своє бачення ситуації, зокрема, посилаючись на функціональну автономію уповноваженої особи ОСОБА_5 та умови воєнного стану.
Це свідчить про реалізацію позивачем свого права на висловлення власної позиції в процедурі службового розслідування та про дотримання відповідачем як процедури його проведення, так і прав позивача в такій процедурі.
Надаючи оцінку правомірності застосованого спірним наказом виду дисциплінарного стягнення, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст.149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Пунктом 68 Статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
Згідно п.73 Статуту прямі начальники, які займають посади, передбачені штатним розписом для осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу, мають право накладати на підлеглих дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 68-70 цього Статуту, в обсязі, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, вибір виду дисциплінарного стягнення, визначених пунктом 68 Статуту, відноситься до дискреційних повноважень керівника Головного управління, і згідно з усталеною практикою Верховного Суду суд не може перебирати на себе функції носія владних повноважень та втручатися у його дискреційну сферу, здійснюючи переоцінку доцільності обрання того чи іншого виду покарання за наявності встановленого факту правопорушення.
Колегія суддів вважає, що застосований до позивача спірним наказом такий вид дисциплінарного стягнення, як «сувора догана», не може вважатися явно неспівмірним з допущеним позивачем дисциплінарним проступком, враховуючи також і попередні дисциплінарні стягнення позивача.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, прийняв законне та обґрунтоване рішення, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія І.Г. Ступакова