ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/29197/20 Суддя (судді) першої інстанції: Луніна О.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Безименної Н.В., Кобаля М.І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року (м. Дніпро, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРДОН БЛЮ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРДОН БЛЮ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №[номер приховано] від 08.09.2020;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №[номер приховано] від 08.09.2020.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розрахунки сум у податкової декларації ТОВ «КОРДОН БЛЮ» з податку на додану вартість за червень 2020 року визначені у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в судовому порядку.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що позивачем порушено приписи податкового законодавства, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт наголошує, що позивачем порушено приписи податкового законодавства, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРДОН БЛЮ» є юридичною особою зареєстрованою 26.10.2018 року, про що внесені відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань року та зроблено відповідний запис № 1 [телефон приховано] 052736. Основний вид економічної діяльності: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
На підставі п. 200.10 ст. 200, п.п. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2020 року, наданої до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДПС у м. Києві підприємством ТОВ «КОРДОН БЛЮ».
За результатами проведеної перевірки складено акт від 03.08.2020 №11056/26-15-04-05-16/42576301, яким зафіксовано встановлені цією перевіркою порушення ТОВ «КОРДОН БЛЮ» п. 200.4 ст. 200 ПK України, розд. V та п. 5 розд. VІ Порядку, що призвело до завищення суми від`ємного значення на суму 332697 грн та збільшення суми за червень 2020 року, що підлягає сплаті платником податку до бюджету у сумі 186903 грн.
Висновки акту перевірки, зокрема, обґрунтовані тим, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту є факт віднесення ТОВ «КОРДОН БЛЮ» до рядка 16.1 (збільшено/зменшено залишок від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) податкової декларації з ПДВ за червень 2020 суми ПДВ у розмірі 519600 грн. Податкова декларація з податку на додану вартість травень 2020 року (попередній звітній період) ТОВ «КОРДОН БЛЮ» не подано до контролюючого органу. Відповідно до розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок №21) у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.
На підставі висновків акту перевірки від 03.08.2020 р. №11056/26-15-04-05-16/42576301, ГУ ДПС у м. Києві прийнято:
- податкове повідомлення-рішення форми «В4» №[номер приховано] від 08.09.2020, яким ТОВ «КОРДОН БЛЮ» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 332697,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №[номер приховано] від 08.09.2020 року, яким ТОВ «КОРДОН БЛЮ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 233628,75 грн, з яких за податковим зобов`язанням 186903,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 46725,75 грн.
Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «КОРДОН БЛЮ» не було допущено порушень вимоги п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та розділу V та пункту 5 розділу VІ Порядку №21.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пп. 20.1.4 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України заначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Порядок проведення камеральних перевірок врегульований статтею 76 Податкового кодексу України. Така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов`язкова.
Згідно з пунктом 76.2 цієї ж статті порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
При цьому, акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов`язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням - рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його замісником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення платнику податків акта перевірки (пункт 86.8 статті 86 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Згідно п.198.1. ст.198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За п. 198.2. ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 200 розділу V ПК України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Положеннями п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
За приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Як визначено пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі - Порядок № 21).
Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 розд. III Порядку № 21).
Відповідно до пп.5 п.4 Розділу V Порядку №21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного(податкового) періоду.
У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.
Відповідно до пп.2 п.5 Розділу V Порядку №21 якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.
З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V ПКУ на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).
Згідно з 5 пп.5 п.5 розділу V Порядку №21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.
З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до п.2001.3 ст.2001 розділу V ПКУ на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).
У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту п.2001.3 ст.2001 розділу V ПКУ на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.
Сума, обчислена відповідно до п.2001.3 ст.2001 розділу V ПКУ на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1.
Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.4 ст.200 ПКУ, при від`ємному значені суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КОРДОН БЛЮ» подано до Головного управління ДПС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2020 року від 17.07.2020 № 917034601 з додатками.
Згідно вказаної податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року, ТОВ «КОРДОН БЛЮ» задекларувало у звітному періоді обсяги постачання в розмірі 934 514,00 грн та суму податку на додану вартість в розмірі 186903,00 грн.
В п. 16 розділу ІІ Податковий кредит вказаної декларації за червень 2020 року ТОВ «КОРДОН БЛЮ» вказало від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 519600,00 грн
Крім того, в рядку 16.1 розділу ІІ Податковий кредит (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) - 519600,00 грн
Згідно рядка 19 податкової декларації ТОВ «КОРДОН БЛЮ» з податку на додану вартість за червень 2020 року «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації)» зазначена сума в розмірі 332697 грн, що визначена наступним чином: 519600 грн (рядок 17) - 186903 грн (рядок 9) = 332697 грн.
ТОВ «КОРДОН БЛЮ» на підставі п.200.1 ст. 200 ПКУ було розраховано суму податку за червень 2020 року, а саме: 186903,00 (сума ПДВ) - 519600,00 грн (від`ємне значення дозволеного податкового кредиту) = 332697,00 грн (від`ємне значення суми податку).
Відповідно до п. 21 розділу ІІІ Розрахунку за звітний період - 332697 грн ( сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації)(переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Довідкою про суми від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) за червень 2020 року встановлено, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) у загальній сумі 332697 грн виникла: за квітень 2019 рік - 158082,00 грн; за травень 2019 рік - 132699,00 та за червень 2019 рік - 41916,00 грн.
При цьому, відповідачем наголошено, що податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2020 року ТОВ «КОРДОН БЛЮ» не подавалась до контролюючого органу, а отже дані зазначені в рядку 16.1 декларації за червень 2020 року не можливо підтвердити.
Натомість позивачем до суду були надані податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «КОРДОН БЛЮ» за квітень та травень 2020 року, які прийняті та доставлені ГУ ДПС у м. Києві (Голосіївський р-н) 11.05.2020 в 14:50:51 та 18.08.2020 в 14:35:12, відповідно, що підтверджується відповідними квитанціями №2.
Згідно податковими деклараціями з податку на додану вартість за квітень 2020 року та травень 2020 року, ТОВ «КОРДОН БЛЮ» задекларувало в п. 16 розділу ІІ Податковий кредит від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 519600,00 грн.
Крім того, в рядку 16.1 розділу ІІ Податковий кредит (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) також зазначено 519600,00 грн.
Відповідно до п. 21 розділу ІІІ Розрахунку за звітний період у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2020 року та травень 2020 року - 519600 грн ( сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації)(переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Довідками про суми від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) за квітень 2020 року та травень 2020 року встановлено, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) у загальному розмірі 519600 грн виникла: за квітень 2019 рік - 158082,00 грн; за травень 2019 рік - 132699,00 та за червень 2019 рік - 41916,00 грн, січень 2020 рік - 62373,00 грн.
З аналізу вищевикладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ «КОРДОН БЛЮ» не було допущено порушень вимоги п.200.4 ст.200 ПКУ та розділу V та пункту 5 розділу VІ Порядку №21.
Податковим органом жодними доводами та поясненням вказаний висновок суду спростовано не було.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 08.09.2020 форми «В4» №[номер приховано] та форми «Р» №[номер приховано], прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі висновків Акту камеральної перевірки від 03.08.2020 №11056/26-15-04-05-16/42576301 є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 29.09.2026.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Н.В. Безименна
М.І. Кобаль