ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/10939/21 Головуючий у 1 інстанції: Валюх В.М.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Кузьмишиної О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» (далі - ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 000003704 від 19 березня 2021 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 000003704 від 19 березня 2021 року.
Не погодившись із рішенням суду, відповідач - звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що в період з 18.11.2020 по 08.12.2020 ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.10.2020 № [номер приховано] сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за вересень 2020 року, про що складено акт перевірки № 12140/26-15-07-04-01/43220301 від 15.12.2020. Перевіркою встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2020 року у розмірі 7072346,00 грн та пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за вересень 2020 року на суму 1423453,00 грн. На підставі вказаного Акту перевірки, відповідач виніс податкові повідомлення-рішення від 15.12.2020 № 0[телефон приховано] (форми В3) про відмову в отриманні суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку на загальну суму 7072346,00 грн та від 15.12.2020 № 0[телефон приховано] (форми В4) про зменшення від`ємного значення ПДВ в сумі 1423453,00 грн. В подальшому, за результатами розгляду скарги ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» на вказані податкові повідомлення-рішення, 15.03.2021 ДПС України прийняла рішення № 5836/6/99-00-06-01-02-06, яким скаргу задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.12.2020 № 0[телефон приховано] та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.12.2020 № 0[телефон приховано] (в частині зменшення від`ємного значення ПДВ 842293,00 грн). 19.03.2021 ГУ ДПС у м. Києві (з врахуванням рішення ДПС України від 15.03.2021 №5836/6/99-00-06-01-02-06) винесло нове податкове повідомлення-рішення № 000003704 на зменшену суму завищення від`ємного значення ПДВ у розмірі 578160,00 грн. Апелянт наголошує, що спірне податкове повідомлення-рішення від 19.03.2021 № 000003704 є правомірним
20 серпня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 18.11.2020 по 08.12.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» щодо дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.10.2020 № [номер приховано] сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, за результатами якої складено акт перевірки від 15.12.2020 № 12140/26-15-07-04-01/43220301.
За висновками вказаного Акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2020 року у розмірі 7 072 346,00 грн, а також пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), за вересень 2020 року на суму 1 423 453,00 грн. Вставлений текст
На підставі Акту перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.12.2020 № 0[телефон приховано] форми «В3» про відмову в отриманні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку на загальну суму 7 072 346,00 грн та № 0[телефон приховано] форми «В4» про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість на суму 1 423 453,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень Державною податковою службою України 15.03.2021 прийнято рішення № 5836/6/99-00-06-01-02-06, яким скаргу ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» задоволено частково, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.12.2020 № 0[телефон приховано] та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.12.2020 № 0[телефон приховано] в частині зменшення від`ємного значення податку на додану вартість на суму 842 293,00 грн.
З урахуванням рішення Державної податкової служби України від 15.03.2021 № 5836/6/99-00-06-01-02-06 Головним управлінням ДПС у м. Києві 19.03.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення № 000003704, яким визначено зменшення від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 578 160,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Саме таку редакцію пункту 198.6 застосував і суд першої інстанції. Вставлений текст
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
За приписами пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. На час здійснення спірних операцій у вересні 2020 року була чинною редакція цього Закону від 03.07.2020. Законодавство України
За визначенням статті 1 Закону № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною першою статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Законодавство України
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Законодавство України
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Законодавство України
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість пов`язуються з фактичним здійсненням господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), що спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків та підтверджується належним чином оформленими первинними документами.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» як покупцем та ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» як постачальником укладено договори поставки від 25.09.2020 № ПА250920/7, від 28.08.2020 № ПА280920 та від 30.09.2020 № ПА300920/1, предметом яких було постачання сої нестандартної 2020 року.
Відповідно до умов зазначених Договорів, ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» зобов`язалося поставити та передати у власність ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» товар, а позивач - прийняти його та здійснити оплату. Поставка товару здійснювалася на умовах DAP за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. Станційна, 6, а датою поставки партії товару та переходу права власності визначено дату, зазначену у видатковій накладній з відміткою про прийняття товару покупцем.
На виконання умов Договорів поставки від 25.09.2020 № ПА250920/7, від 28.08.2020 № ПА280920 та від 30.09.2020 № ПА300920/1, ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» поставило ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» сою загальною кількістю 241,46 тонни на загальну суму 3 468 960,00 грн, у тому числі ПДВ - 578 160,00 грн, що підтверджується видатковими накладними від 26.09.2020 № 736, від 26.09.2020 № 737, від 27.09.2020 № 738, від 27.09.2020 № 739, від 27.09.2020 № 740, від 27.09.2020 № 741, від 28.09.2020 № 742, від 30.09.2020 № 754 та від 30.09.2020 № 755.
Транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними за період з 25.09.2020 по 29.09.2020.
Оплату за отриману сою ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» здійснено у безготівковій формі, що підтверджується випискою з банківського рахунку та платіжними дорученнями від 28.09.2020 № 4094 на суму 1 967 564,00 грн, від 01.10.2020 № 4138 на суму 923 236,00 грн, від 09.10.2020 № 4281 на суму 436 000,00 грн та від 13.10.2020 № 4312 на суму 142 160,00 грн.
За результатами здійснення вказаних господарських операцій ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» складено податкові накладні від 26.09.2020 № 13, від 26.09.2020 № 14, від 27.09.2020 № 15, від 27.09.2020 № 16, від 27.09.2020 № 17, від 28.09.2020 № 18, від 27.09.2020 № 19, від 30.09.2020 № 27 та від 30.09.2020 № 28 на загальну суму 3 468 960,00 грн, у тому числі ПДВ - 578 160,00 грн. При цьому контролюючим органом не заперечується факт реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, матеріалами справи підтверджено укладення договорів поставки, фактичне передання товару від постачальника покупцю, його транспортування, прийняття ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН», здійснення позивачем оплати за придбаний товар та оформлення податкових накладних на відповідні господарські операції.
Колегія суддів вважає, що зазначені первинні документи у своїй сукупності містять відомості, які дають можливість встановити зміст та обсяг господарських операцій, їх учасників, номенклатуру, кількість та вартість поставленого товару, а також факт його оплати, та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» та ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ».
При цьому, контролюючим органом під час проведення перевірки та розгляду справи не встановлено невідповідності відомостей, зазначених у первинних документах, фактичним обставинам здійснення господарських операцій, не доведено підроблення відповідних документів, їх складення особами, які не брали участі у здійсненні господарських операцій, а також не надано доказів того, що поставлений позивачу товар фактично не існував або не був отриманий ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН».
З Акту перевірки слідує, що висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» ґрунтується переважно на результатах аналізу інформації, наявної в інформаційно-аналітичних базах податкового органу, щодо діяльності ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» та інших суб`єктів господарювання у попередніх ланках постачання, зокрема щодо кількості працівників, наявності основних засобів, номенклатури придбаних такими суб`єктами товарів та неможливості простежити походження сої по всьому ланцюгу її постачання.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на зазначені обставини, оскільки відомості інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів мають інформаційний характер та підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що безпосередньо підтверджують або спростовують фактичне здійснення конкретної господарської операції. Натомість, у цій справі таким відомостям протиставлена сукупність первинних документів, якими підтверджуються поставка, транспортування, прийняття та оплата конкретного товару.
Сам по собі факт неможливості простеження контролюючим органом походження товару по всьому ланцюгу його попереднього постачання не є доказом відсутності господарської операції між ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» та його безпосереднім постачальником ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ». Для встановлення порушення саме позивачем вимог податкового законодавства контролюючий орган повинен довести обставини, які спростовують фактичне здійснення господарської операції, за результатами якої позивачем сформовано податковий кредит, а не обмежуватися аналізом господарської діяльності інших суб`єктів господарювання, з якими ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» безпосередньо у правовідносини не вступало.
Відомості щодо придбання суб`єктами господарювання у попередніх ланках постачання товарів іншої номенклатури також не спростовують факту постачання ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» позивачу сої, оскільки, апелянтом не встановлено та не підтверджено належними доказами відсутність саме того товару, який був предметом господарських операцій між позивачем та його безпосереднім контрагентом.
Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо недостатності у ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» трудових та матеріальних ресурсів для здійснення спірних господарських операцій.
Наведена контролюючим органом інформація щодо чисельності працюючих осіб та наявності у контрагента основних засобів не доводить об`єктивної неможливості поставки позивачу товару за спірними договорами. Апелянтом не наведено конкретного розрахунку необхідної кількості працівників, транспортних засобів, складських приміщень чи інших ресурсів, без яких здійснення встановленого обсягу поставки було б фактично неможливим, та не спростовано можливості залучення відповідних ресурсів на підставі цивільно-правових договорів.
При цьому, характер спірних господарських операцій полягав у придбанні та подальшому постачанні товару, а тому відсутність у постачальника значної кількості власних трудових ресурсів чи основних засобів не свідчить безпосередньо про відсутність поставки товару покупцю.
Необґрунтованими є також доводи апелянта про ненадання документів щодо походження (виробника) придбаної сої.
Предметом доказування у цій справі є фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» та ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» та правомірність формування позивачем податкового кредиту за результатами цих операцій. Факт придбання товару позивачем підтверджений договорами, видатковими та товарно-транспортними накладними, банківськими документами про оплату та зареєстрованими податковими накладними. Відсутність окремих документів щодо попереднього походження товару за наявності належного документального підтвердження безпосередньої операції між позивачем та його постачальником сама по собі не спростовує фактичного отримання позивачем відповідного товару.
При цьому, апелянтом не наведено норми податкового законодавства, яка пов`язувала б право покупця на формування податкового кредиту за спірними операціями саме з наявністю в нього документів, що підтверджують весь попередній ланцюг походження товару від його виробника до безпосереднього постачальника.
Колегія суддів також враховує, що будь-яких зустрічних звірок чи документальних перевірок ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ», а також інших суб`єктів господарювання у ланцюгу постачання, результати яких безпосередньо підтверджували б наведені контролюючим органом висновки про відсутність відповідних господарських операцій, відповідачем не проведено.
Водночас, інформація про можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача або іншими суб`єктами господарювання у попередніх ланках постачання не є належним доказом порушення податкового законодавства саме ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН», якщо контролюючим органом не встановлено обставин, які свідчать про узгодженість дій позивача з такими суб`єктами з метою отримання неправомірної податкової вигоди, або обізнаність позивача про їх протиправну поведінку.
Матеріали справи не містять доказів узгодженості дій ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» та ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ», спрямованих на штучне формування податкового кредиту, а також доказів того, що позивач був обізнаний про порушення податкового законодавства його контрагентом або іншими суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання.
Посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 826/16277/14 та від 08.10.2019 у справі № 826/6836/18 колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Правові висновки Верховного Суду щодо необхідності встановлення фактичного здійснення господарських операцій та недопустимості формування показників податкового обліку виключно на підставі формально складених документів підлягають застосуванню з урахуванням конкретних фактичних обставин справи. У вказаній справі судом першої інстанції не обмежено дослідженням формальної наявності первинної документації, а встановлено сукупність обставин, які підтверджують фактичне здійснення операцій: укладення договорів поставки, передання визначеного товару у відповідній кількості, його транспортування, прийняття покупцем, повну оплату вартості товару та реєстрацію податкових накладних.
З огляду на викладене, наведені апелянтом правові висновки Верховного Суду щодо необхідності встановлення фактичного здійснення господарських операцій підлягають застосуванню з урахуванням конкретних обставин цієї справи та в сукупності з дослідженими доказами, у зв`язку з чим, самі по собі не спростовують встановленого факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» та ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» і не дають підстав для висновку про їх нереальність.
Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції належним чином не досліджено обставини справи та не надано оцінки доказам контролюючого органу. Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції дослідив умови договорів поставки, первинні документи щодо передачі товару, документи щодо його транспортування та оплати, податкові накладні, а також надав оцінку податковій інформації, на яку відповідач посилався як на підставу висновку про нереальність операцій.
Фактично наведені в апеляційній скарзі доводи у цій частині відтворюють висновки Акту перевірки щодо діяльності контрагента та попередніх ланок постачання, однак не містять посилань на докази, які спростовують установлені судом першої інстанції обставини фактичного руху товару від ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» до ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» та здійснення розрахунків за нього.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» та ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» з придбання сої, тоді як Головним управлінням ДПС у м. Києві не доведено недостовірності відомостей, відображених у первинних документах, відсутності фактичного руху товару або узгодженості дій учасників господарських операцій, спрямованих на одержання необґрунтованої податкової вигоди.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність належних правових підстав для зменшення ТОВ «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» від`ємного значення податку на додану вартість за вересень 2020 року на суму 578 160,00 грн та, відповідно, про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 19.03.2021 № 000003704.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ ПРОТЕЇН» та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Кузьмишина О.М.