П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/10916/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
29 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,
представника відповідача Коркушка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И В :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, який ним був уточнений (а.с.215-216) і в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 12.09.2025 №[номер приховано] про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на загальну суму 1915000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що:
- наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 31.07.2025р. №1058-п «Про проведення фактичної перевірки складу «Japan Scooters» визначено провести фактичну перевірку складу «Japan Scooters» за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , за авторинком, на території гаражного кооперативу, з 31.07.2025р. тривалістю, що не перевищуватиме 10 діб, при цьому в дійсності було проведено фактичну перевірку за іншою адресою: АДРЕСА_2 у приміщеннях гаражу № НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить гр. ОСОБА_2 та гаражів № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , №2011, які на праві приватної власності належать гр. ОСОБА_1 ;
- станом на 05.08.2025р. у складському приміщенні (гаражах №1992, №1993, №2010, №2011) за адресою: АДРЕСА_2 , розміщувалися прийняті ФОП ОСОБА_1 від ТОВ «Таннос-2022», ТОВ «Перша Одеська торгівельна компанія» та ТОВ «Альянс Імпорт» на відповідальне зберігання бувші у використанні 12 мотоциклів та 8 мопедів, продаж яких здійснюють зазначені підприємства безпосередньо;
- перевіркою не було встановлено, що на складі за адресою: АДРЕСА_2 , перевірку якого працівники податкової не мала права здійснювати, реалізацію будь-якого товару здійснює/вав ФОП ОСОБА_1 ;
- продаж гр. ОСОБА_2 власного бувшого у використанні скутера у власному приміщенні гаражу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , ніяким чином не може вказувати на порушення податкового законодавства іншою особою - ФОП ОСОБА_1 , який свою підприємницьку діяльність зі зберігання ТМЦ здійснює на складі, а саме на території власних гаражів № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- ФОП ОСОБА_1 не має будь-яких приміщень ні на праві приватної власності, ні на праві тимчасового користування за адресою АДРЕСА_1 , за авторинком, на території гаражного кооперативу, а тому інформація, вміщена до акту фактичної перевірки від 11.08.2025р. №17534/06/25/РРО/ НОМЕР_6 та Розрахунку штрафної (фінансової) санкції до акту фактичної перевірки від 11.08.2025р. №17534/06/25/РРО/ НОМЕР_6 про місце здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 є спотвореною, тобто недостовірною; з акту фактичної перевірки не вбачається, що в ході її проведення був встановлений факт реалізації (продажу) ФОП ОСОБА_1 будь-яких товарів, в т.ч. не облікованих товарів.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 12.09.2025 №[номер приховано].
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 13312,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зазначає, що на підставі ст.19-1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.3 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі - Кодекс, ПК України), у зв`язку з наявністю інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи та враховуючи доповідну записку управління податкового аудиту ГУ ДПС від 30.07.2025 №2831/06-30-07-08 видано наказ про проведення фактичної перевірки від 31.07.2025 №2058-п; ГУ ДПС у Житомирській області проведено фактичну перевірку на підставі пп.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України, у зв`язку із надходженням письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування; так, зазначена вище правова підстава (пп.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України) наведена у наказі про проведення фактичної перевірки; зазначена правова підстава ґрунтується на зверненні ОСОБА_3 від 29.07.2025 (долучено до відзиву); в якому заявник вказує, що платник податків здійснює продаж мотоциклів та скутерів без надання фіскальних чеків саме у складі «Japan Scooters» за адресою: АДРЕСА_1 , за авторинком, на території гаражного кооперативу. Дана адреса в подальшому вказана й у акті перевірки; позивач зазначає, що фактичну перевірку працівниками ГУ ДПС у Житомирській області проведено за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 , у приміщеннях гаражів, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (позивач), та які, згідно довідок наданих позивачем, знаходяться на території Обслуговуючого кооперативу «Гаражний будівельний кооператив «Світанок плюс -1»; дві вищевказані адреси територіально відповідають одному й тому ж місцю - території гаражного кооперативу, де була проведена фактична перевірка, адже вищевказаний гаражний кооператив, як і весь провулок 4-й Вільський, знаходиться за авторинком, що у АДРЕСА_1 , про що свідчать дані з відкритих джерел інформації.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2026 року розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні.
29 липня 2026 року від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу. У поданому відзиві представник позивача просить апеляційну скаргу ГУ ДПС у Житомирській області від 20.07.2026р. залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.06.2026р. у справі №240/10916/26 без змін.
В судовому засіданні представник відповідача доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав, просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що
- до відповідача надійшла заява від 29.07.2025 (а.с.194), в якій повідомляється, що "за авторинком в м.Житомирі, в гаражному кооперативі за адресою м.Житомир, вул.Тараса Бульби Боровця в складі з назвою «Japan Scooters» відбувається продаж мотоциклів, скутерів, та не видаються фіскальні чеки";
- наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 31.07.2025р. №2058-п "Про проведення фактичної перевірки складу «Japan Scooters»" (а.с.185) визначено провести фактичну перевірку складу «Japan Scooters» за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Тараса Бульби Боровця, за авторинком, на території гаражного кооперативу, з 31.07.2025р. тривалістю, що не перевищуватиме 10 діб;
- на виконання вказаного наказу відповідними посадовими особами контролюючого органу здійснено перевірку, за результатами якої складено акт фактичної перевірки 08.08.2025 №17534/06/25/РРО/ НОМЕР_6 (а.с.181-184), з якого вбачається, що проведено перевірку господарської одиниці (складу «Japan Scooters»), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , за авторинком, на території гаражного кооперативу, платника податків ОСОБА_1 ;
- перевіряючи були допущені позивачем для проведення фактичної перевірки, про що свідчать надані під час перевірки пояснення позивача від 05.08.2025 та підписаний ним опис ТМЦ до акту перевірки (а.с.184);
- фактичну перевірку проведено за місцем розташування гаражів № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , №2010, № НОМЕР_7 гаражного будівельного кооперативу "Світанокплюс-1" за адресою АДРЕСА_2 , які на праві приватної власності належать позивачу і в яких зберігалися відповідно до договорів зберігання (а.с.152-161) товарно-матеріальні цінності, зазначені в описі ТМЦ до акту перевірки (а.с.184);
- на підставі акт фактичної перевірки 08.08.2025 №17534/06/25/РРО/ НОМЕР_6 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2025 № [номер приховано] (а.с.28-29) про застосування до позивача штрафу (фінансових санкцій) в сумі 1915000,00 грн.
Позивач вважає спірне рішення протиправним, оскільки, крім іншого, на підставі наказу ГУ ДПС у Житомирській області від 31.07.2025р. №2058-п "Про проведення фактичної перевірки складу «Japan Scooters»" не могла проводитись перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за наслідками якої прийнято це рішення.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд в постанов від 09.06.2026 у справі №380/26084/24 зазначив:
"Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1 ст.75 ПК України).
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, законодавства з питань регулювання виробництва та обігу підакцизних товарів (продукції), у тому числі товарів (продукції), що підлягають маркуванню, законодавства з питань застосування Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з п.80.1 ст.80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (п.80.4 ст.80 ПК України).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).
Відповідно до п.81.1 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Суд наголошує на тому, що наказ про проведення перевірки є ключовим документом на підставі якого контролюючий орган може приступити до проведення перевірки.
Колегія суддів зазначає, що наказ про проведення перевірки є не лише внутрішнім організаційним документом контролюючого органу, а насамперед юридичним актом індивідуальної дії, який спрямований на породження правових наслідків для конкретного платника податків. Саме з моменту пред`явлення належно оформленого наказу виникає процесуальна підстава для допуску посадових осіб до перевірки, а відтак розпочинається реалізація заходів податкового контролю, які можуть впливати на майнову та правову сферу суб`єкта господарювання.
У зв`язку з цим наказ виконує, зокрема, гарантійну функцію, оскільки сприяє забезпеченню балансу між публічними інтересами держави у сфері податкового контролю та правами платника податків. Його зміст має бути достатньо визначеним і зрозумілим, таким, що дає можливість ідентифікувати особу, обсяг та межі перевірки без обґрунтованих сумнівів. Саме через наказ платник податків отримує можливість завчасно ознайомитися з підставами перевірки.
З огляду на це вимоги п.81.1 ст.81 ПК України щодо зазначення найменування платника податків, його реквізитів, об`єкта перевірки, виду та підстав перевірки мають імперативний характер і спрямовані на забезпечення належної індивідуалізації акта контролю. Відсутність такої індивідуалізації або її заміна узагальненими позначеннями фактично нівелює правову визначеність наказу як підстави для втручання у сферу господарської діяльності.
У цій справі встановлено, що в наказі про проведення перевірки як об`єкт визначено «магазин електроніки «Yabluka», тобто використано комерційне найменування торговельного об`єкта, яке не є суб`єктом податкових правовідносин і не може самостійно нести обов`язки платника податків. Водночас фактичні перевірочні дії були здійснені щодо конкретної фізичної особи-підприємця - ФОП ОСОБА, на якого й були складені документи за результатами перевірки.
Така невідповідність між суб`єктом, визначеним у наказі, та суб`єктом, щодо якого фактично здійснено контрольні заходи, свідчить про порушення принципу індивідуальності адміністративного акта. Адже наказ не може ототожнюватися з абстрактним описом місця здійснення діяльності або торговельної назви, оскільки саме конкретний платник податків є носієм прав та обов`язків у податкових правовідносинах.
Апеляційний суд наголошує, що належне визначення адресата наказу є визначальною умовою його легітимності, оскільки саме цей елемент забезпечує персоніфікований характер державного втручання. У разі відсутності чіткого визначення платника податків або підміни його комерційним позначенням об`єкта господарської діяльності, наказ втрачає властивість індивідуального акта та не може вважатися належною правовою підставою для допуску до перевірки.
Отже, значення наказу у процедурі податкового контролю полягає не лише у формальному оформленні рішення контролюючого органу, а у забезпеченні законності початку перевірки, визначеності її меж та гарантуванні прав платника податків. Недотримання вимог щодо індивідуалізації суб`єкта перевірки ставить під сумнів правомірність усієї процедури податкового контролю, що здійснювалася на підставі такого наказу.
Колегія суддів враховує, що за змістом частини другої статті 19 Конституції України будь-яка реалізація владних управлінських функцій контролюючим органом повинна мати чітку нормативну підставу та здійснюватися у порядку, встановленому законом. Оскільки наказ про проведення перевірки не забезпечував належної індивідуалізації платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки, подальше здійснення перевірочних заходів стосовно ФОП ОСОБА не відповідало вимогам законності, що є самостійним підтвердженням неправомірності спірних дій контролюючого органу.
За таких обставин Суд доходить висновку, що встановлені у справі порушення, допущені при оформленні та визначенні змісту наказу про проведення перевірки, є такими, що мають істотний характер, оскільки стосуються базової передумови здійснення податкового контролю - належної та індивідуалізованої правової підстави для його початку.
Невідповідність наказу вимогам Податкового кодексу України щодо визначення конкретного платника податків та об`єкта перевірки, а також фактичне проведення перевірки щодо іншого суб`єкта, ніж той, який зазначений у наказі, свідчить про порушення процедури призначення перевірки, що є визначальною стадією податкового контролю. У такому випадку сам наказ не може розглядатися як належна та законна підстава для проведення перевірки.
Суд виходить з того, що протиправність наказу про проведення перевірки має наслідком незаконність усіх дій контролюючого органу, вчинених на його виконання, а також результатів такої перевірки, оформлених відповідними актами та прийнятими на їх підставі рішеннями. За відсутності належної правової підстави для проведення перевірки, сам процес її здійснення не породжує правомірних юридичних наслідків.
У зв`язку з цим усі інші доводи сторін, наведені у позовній заяві та касаційній скарзі, у тому числі щодо правильності встановлених під час перевірки обставин, оцінки доказів та застосування норм матеріального права, не мають вирішального значення для правильного вирішення спору, оскільки вони стосуються наслідків перевірки, яка проведена з істотним порушенням процедури її призначення.
Таким чином, встановлена протиправність наказу про проведення перевірки є самостійною та достатньою підставою для висновку про незаконність результатів перевірки, що унеможливлює їх збереження в правовому полі незалежно від інших доводів учасників справи.
Враховуючи встановлені у справі обставини та наведені висновки щодо істотних порушень, допущених при прийнятті наказу про проведення перевірки, суд касаційної інстанції доходить висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо правомірності дій контролюючого органу та належної оцінки спірних правовідносин.
Судами першої та апеляційної інстанцій не було надано належної правової оцінки порушенням вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо індивідуалізації наказу про проведення перевірки та невідповідності між суб`єктом, визначеним у наказі, та фактично перевіреним платником податків. Унаслідок цього судами було зроблено передчасний висновок про законність проведеної перевірки та прийнятих за її результатами рішень."
Згідно вказаних правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права (ст.ст.80, 81 ПК України), значення наказу про проведення фактичної перевірки у процедурі податкового контролю полягає не лише у формальному оформленні рішення контролюючого органу, а у забезпеченні законності початку перевірки, визначеності її меж та гарантуванні прав платника податків, а недотримання вимог щодо індивідуалізації суб`єкта перевірки ставить під сумнів правомірність усієї процедури податкового контролю, що здійснювалася на підставі такого наказу.
Враховуючи, що в наказі відповідача від 31.07.2025р. №1058-п як об`єкт перевірки визначено не позивача, а склад «Japan Scooters», який не є суб`єктом податкових правовідносин і не може самостійно нести обов`язки платника податків, суд вважає, що наказ втрачає властивість індивідуального акта та не може вважатися належною правовою підставою для проведення перевірки, яка була здійснені щодо конкретної фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на якого й були складені документи за результатами перевірки, в тому числі і спірне рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що спірне рішення є протиправним та його слід скасувати.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 29 вересня 2026 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.