П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/11154/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов С.В.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
30 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звертався до суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю, за наслідками розгляду якої встановлювався судовий контроль за виконанням рішення суду та ухвалою суду від 16.07.2026 прийнято звіт про виконання судового рішення від 04.08.2025 по даній справі.
10.08.2026 до суду першої інстанції повторно, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі шляхом подання звіту про виконання судового рішення.
В обґрунтування заяви зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення суду не виконується в частині виплати заборгованості.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Як встановлено судом, попередньо ухвалою від 16.07.2026 про прийняття звіту, а також відповідно до наданих доказів відповідачем у запереченні на заяву про встановлення судового контролю, пенсійний орган виконав рішення суду від 04.08.2025 у справі №240/11154/25 в частині перерахунку пенсії без її обмеження максимальним розміром.
Проте виплата перерахованої пенсії здійснювалась з урахуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Порядок №821).
Відповідач врахував, що Порядок №821, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, визнано нечинним та протиправним.
Разом з тим, відповідно до частини 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Новий порядок виплати перерахованих за рішеннями суду пенсій Кабінетом Міністрів України не затверджений, а збільшення видатків на виплату заборгованості на виконання судових рішень до бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік не внесено.
Таким чином, невиконання судового рішення в частині виплати стягувачу нарахованої суми доплати відбувається з причин, які не залежать від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а саме у зв`язку з відсутністю державного фінансування виконання судових рішень.
Верховний Суд у своїх рішеннях зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі №811/1469/18 та у справі №560/523/19 за адміністративним провадженням №K/9901/7195/20 від 23 квітня 2020 року та у справі №420/70/19 від 07.11.2019.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем у даній справі вжито всіх залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення.
Враховуючи те, що по цій справі вже було встановлено судовий контроль та прийнято звіт про виконання рішення, в якому, зокрема, надано висновок щодо питання про виконання рішення суду в частині виплати заборгованості, нова заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.