П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/5409/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Леміщак Д.М.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
30 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" до Житомирської митниці про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" звернулося до суду з адміністративним позовом у якому просило визнати протиправними та скасувати винесені Житомирською митницею рішення про коригування митної вартості від 28.11.2025 №UA101000/2025/000185/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/001229 від 28.11.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.11.2025 товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" подало до Житомирської митниці митну декларацію №25UA101020039773U9 з додатками, в якій визначено митну вартість за основним методом, а саме за ціною контракту, а також надано необхідний перелік документів для підтвердження митної вартості зазначених в декларації самохідних візків. Разом з митною декларацією подано наступні документи: рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 1940 від 21.11.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна № 668958 від 21.11.2025, декларація про походження товару № 1940, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 08.10.2025, статус особи, яка подає митну декларацію, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 99, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 89 від 24.11.2025, зовнішньоекономічний договір (Контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1-2019 від 13.11.2019, доповнення до зовнішньоекономічного договору (Контракту) № 38 від 30.12.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (Контракту) № 46 від 21.11.2025, договір про надання послуг митного брокера від 13.08.2025, договір перевезення № 07/08 від 07.08.2025, довідка № 102742 від 27.11.2025, копія митної декларації країни відправлення № 25GBCW2NKP6L4DQAA1 від 21.11.2025, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 25UA101020039582U0 від 27.11.2025. Після перевірки наданих документів позивачу надійшло електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості. Позивач надав витребувані документи, однак за результатами розгляду поданої митної декларацій та доданих до неї документів, 28.11.2025 Житомирською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2025/000185/2. Того ж дня винесено картку відмови № UA101020/2025/001229. Позивач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2025/000185/2 від 28.11.2025 є таким, що не відповідає вимогам п.2 та п.4 ч.2 ст.55 МК України і тому звернувся з даним позовом до суду.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" (Покупець) уклало Договір міжнародної купівлі-продажу № 1-2019 від 13.11.2019 із CV EXPORT DIRECT LTD (Продавець), за умовами якого:
п.1.1. Відповідно до умов Договору Продавець постачає, а Покупець приймає та оплачує вживану техніку, обладнання та комплектуючих (далі - "Товари") на базисних умовах СІР (ІНКОТЕРМС 2010), якщо інше не передбачено відповідним Додатком до Договору, що являється невід`ємною частиною Договору.
п.1.2. Конкретний перелік Товарів та їх ціна, що постачається за цим Договором зазначається додатками до цього договору.
п.1.3. Строки постачання Товарів та інші умови, які не визначені текстом цього договору, визначаються додатками до нього.
п.2.1. Ціна Товару вказується в додатках до Договору в англійських фунтах стерлінгів за одну одиницю Товару.
п.7.1. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022.
Разом із тим, до контракту було долучено Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 38 від 30.12.2024 у якому вказано про внесення змін до п. 7.1 Договору № 1-2019 та продовження терміну дії Договору № 1-2019 від 13.11.2019, до 31.12.2025. При цьому зазначено, що цей додаток укладено між ТОВ "Інтерспецтехніка" - замовник та CV EXPORT DIRECT LTD - виконавець.
Додаток №32 від 20.03.2024 визначає: CVEXPORTDIRECT LIMITED (Великобританія),"Виконавець"в особі директора Россіянського Вадима, з однієї сторони, та товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" (Україна) "Замовник", в особі директора Марківа Вячеслава Васильовича, який діє на підставі статуту, з другої сторони, котрі разом надалі в тексті іменуються "Сторони", уклали цей Додаток № 32 від 20.03.2024 до Договору № 1-2019 від 13.11.2019 про наступне:
1.Поставка техніки " Товар" замовлення оформляється у формі інвойсу.
2.Загальна вартість товару, що поставлятись по цьому Додатку, становить 13000.00 GBP (тринадцять тисяч) англійських фунтів стерлінгів.
3.Валютою розрахунків є англійський фунт стерлінгів.
4. Оплата товару проводиться у строк 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту поставки товару постачальнику шляхом банківського переказу на вказану суму. Оплата за товари може здійснюватися по попередній оплаті та частинами. Сторони можуть змінити умови оплати за взаємною згодою.
5.Товар постачається на умовах DAP, відповідно до положень ІНКОТЕРМС 2010.
6.Якість товару, який поставляється за цим додатком повинна відповідати вимогам розділу 3 контракту.
7. Постачальник товару: CV EXPORTDIRECT LIMITED (Великобританія).
Окрім того, у Додатку № 46 від 21.11.2025 до Договору міжнародної купівлі-продажу № 1-2019 від 13.11.2019 вказано найменування та вартість товару.
З метою митного оформлення товару а саме: візки самохідні з дизельним двигуном, оснащені підіймальним обладнанням, що використовуються для підйому людей на будівництві, монтажних (малярних) роботах, бувші у використанні: підйомники "Haulotte" Haulotte HA15SDX 4x4 SCISSOR LIFT самохідні ножичного типу підвищеної прохідності, б.в.: серійний номер: CD117693, рік виробництва 2014 - 1 шт., максимальна робоча висота -15 м. , транспортна довжина - 4,12 м. , транспортна ширина - 2,25 м. , вантажопідйомність -500 кг, швидкість пересування 1,6-6 км/год., джерело живлення - дизельний двигун 23 кВт.; транспортний засіб спеціального призначення, дизельна прибиральна машина, б.в - 1 шт.: марка - Schmidt; модель - Swingo 200; номер шассі- НОМЕР_2 ; робочий об`єм циліндрів - 2970 см. куб. - загальна кількість місць, включаючи місце водія - 2; тип двигуна-дизельний; такий, що був у використані, двигун 60D11395, колісна формула 4х2, календарний рік виготовлення - 2019 рік, призначення - для вуличного прибирання автошляхів, тротуарів, вулиць, парків, скверів, вокзалів, тощо від сміття, піску, листя та свіжого снігу, для цивільного призначення; механічне обладнання призначене для монтажу на дорожніх автотранспортних засобах: люлька, для монтажу на дорожніх транспортних засобах, б.в.: марка: MANOTTI GDX20 E с. н.: 0790211 рік виробництва 2015 - 1 шт.; максимальна вантажопідйомність: 200 кг., максимальна висота підіймання: 20.1 м, позивачем було подано митну декларацію № 25UA101020039773U9 з додатками, в якій визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за ціною контракту.
До митного оформленні було подано такі документи:
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 1940 від 21.11.2025;
- міжнародна товарно-транспортна накладна № 668958 від 21.11.2025;
- декларація про походження товару № 1940;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 08.10.2025;
- статус особи, яка подає митну декларацію;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 99;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 89 від 24.11.2025;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1-2019 від 13.11.2019;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 38 від 30.12.2024;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 46 від 21.11.2025;
- договір про надання послуг митного брокера від 13.08.2025;
- договір перевезення № 07/08 від 07.08.2025;
- довідка № 102742 від 27.11.2025;
- копія митної декларації країни відправлення № 25GBCW2NKP6L4DQAA1 від 21.11.2025;
- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 25UA101020039582U0 від 27.11.2025.
Житомирською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2025 № UA101000/2025/000185/2 року, яким митну вартість Товарів визначено за резервним методом митної вартості, здійснено коригування вартості.
У рядку 33 рішення № UA101000/2025/000185/21 від 28.11.2025 вказано:
"Відповідно до преамбули Контрактуй 1-2019 від 13.11.2019 (далі - Контракту) сторонами контракту є Постачальник (Supplier) - CV EXPORT DIRECT LIMITED та Покупець (Buyer) - ТОВ "ІНТЕРСПЕІДТЕХНІКА".
До митної декларації долучено додаток до Контракту № 1-2019 від 13.11.2019 від 20.08.2025 № 42 відповідно до якого сторонами виступають "Виконавець" та "Замовник", що суперечить відомостям зазначеним в преамбулі Контракту. Тобто даний додаток може стосуватися іншого правочину щодо надання послуг, виконання робіт, та не стосуватися даної поставки щодо купівлі продажу. Окрім цього даний додаток не містить підписи сторін, що його уклали. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо справжності цього документа, що встановлює ціни на товар.
Відповідно до п 7.1 Контракту термін дії до 31.12.2022 роки. Таким чином, якщо дана зовнішньоекономічна операція здійснюється заданим контрактом, то станом на 20.08.2025 сторони повинні були укласти додаткову угоду про продовження дії контракту. До митного оформлення додатково надано додаткову угоду № 38 від 30.12.2024 про продовження терміну дії Контракту № 1-2019 від 13,11.2019 до 31.12.2025, разом із тим сторонами даного доповнення виступають "Виконавець" та "Замовник", що суперечить відомостям зазначеним в преамбулі Контракту. Тобто дане доповнення може стосуватися іншого правочину щодо надання послуг, виконання робіт, та не стосуватися даної поставки щодо купівлі продажу.
Товари задекларовано на умовах поставки FCA STOCK-ON-TEES.
Додаток до контракту від 21.11.2025 № 46 не містить інформацію про товар, що транспортувався, його вагу. Відсутність таких відомостей може свідчити про те, що даний документ не стосується оцінюваного товару.
Також, відповідно до гр. 20 митної декларації № 25UA101020039582U0 умови поставки товару FCA STOCK-ON-TEES, що не відповідає відомостям зазначеним в автотранспортні накладній від 21/11/2025 № 668958, відповідно до якої місцем завантаженням товару є Doncaster (Великобританія). Враховуючи те що завантаження товару було здійснено в Doncaster, а відповідно до умов поставок товар був переданий продавцем перевізнику в STOCK-ON-TEES то до митної вартості повинні включатись витрати на транспортування товару за маршрутом STOCK-ON-TEES - Doncaster, відстань між якими 84 милі або ""135 км. Разом із тим, відомості про включення таких витрат до митної вартості відсутні. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч, 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
Рахунок-фактура від 04/11/2025 № 18755 не підписаний та не скріплений печаткою жодної особи, що може свідчити про відсутність схвалення даного документа за вказаними умовами продажу, у тому числі, щодо ціни товару."
Вказано, що методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із урахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожих товарів:
Товар № 1 - МД № 25UA205140034914U6 від 02.06.2025 - 1.Візки самохідні з двигуном внутрішнього згоряння, оснащені підіймальним обладнанням, що використовуються для підйому людей на будівництві, монтажних роботах, бувші у використанні: Б/в підіймач ножичний Haulotte H15SDX, с. н.:CD117158, 2014 рік, вага 6340 кг - 1 шт. Робоча висота - 15 м, максимальна вантажопідйомність - 500кг, тип двигуна - дизель, потужність двигуна - 24 кВт, швидкість - 1,6 - 6,0 км/год. Максимальна кількість людей на підіймачі - 4..... Торговельна марка: Haulotte. Виробник: Haulotte Group. Країна виробництва: FR. - 11725.42 GBP за одиницю;
Товар № 2 - МД № 25UA205140022569U6 від 09.04.2025 - 1.Підмітальна машина, самохідна, для прибирання промислових підприємств та комунальних господарств, бувша у використанні.- Підмітальна машина Schmidt Compact 200 Compact Sweeper- 1шт., с. н. - НОМЕР_3 , 2018р., вага-4500кг. Ширина підмітання- 1700/2900мм, бункер для відходів- 2 м3, двигун- дизель, потужність - 55кВт, максимальна робоча швидкість - 12 км/год. Виробник:Aebi Shcmidt Deutschland GmbH. Торгова марка:Shcmidt - 19200 GBP за одиницю.
Митним органом прийнято картку відмови № UA101020/2025/001229 якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.
Вважаючи оскаржувані рішення митного органу протиправними, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі - МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно зі ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно із ч.6 та 7 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Положеннями ч.2 та 3 ст.57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).
За приписами ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (ст.53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені ч.2 ст.53 МК України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо правомірності винесення оскаржуваних рішень, колегія суддів зважає на наступне.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідач зазначає:
До митної декларації долучено додаток до контракту № 38 від 30.12.2024 про продовження терміну дії контракту № 1-2019 від 13.11.2019 до 31.12.2025, разом із тим сторонами даного доповнення виступають "Виконавець" та "Замовник", що суперечить відомостям зазначеним в преамбулі Контракту. Тобто дане доповнення може стосуватися іншого правочину щодо надання послуг, виконання робіт, та не стосуватися даної поставки щодо купівлі продажу.
Відповідно до преамбули Контракту № 1-2019 від 13.11.2019 сторонами контракту є постачальник (Supplier) - CV EXPORT DIRECT LIMITED та покупець (Buyer) - ТОВ "ІНТЕРСПЕІДТЕХНІКА". Відповідно до п 1.1 контракту покупець (Supplier) (CV EXPORT DIRECT LIMITED) постачає, a покупець (Buyer) (ТОВ Інтерспецтехніка") приймає та оплачує вживану техніку, отже дані твердження відповідача спростовуються преамбулою контракту.
Щодо цих доводів відповідача суд звертає увагу, що Додатком № 38 до Договору міжнародної купівлі-продажу № 1-2019 від 13.11.2019 внесено зміни до п. 7.1 Договору № 1-2019 в частині продовження терміну дії Договору № 1-2019 від 13.11.2019, до 31.12.2025.
Додатком № 32 від 20.03.2024 до Контракту № 1-2019 від 13.11.2019 визначено валюту розрахунку в англійських фунтах стерлінгів.
Тим же Додатком № 32 від 20.03.2024 до Контракту № 1-2019 від 13.11.2019 визначено найменування та вартість техніки в англійських фунтах стерлінгів.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що митним органом не взято до уваги зміни, внесені до Контракту № 1-2019 від 13.11.2019 Додатком від 30.12.2024 № 38 та Додатком № 32 від 20.03.2024 з тих підстав, що сторонами у Додатку вказано "Виконавець" та "Замовник", а у Контракті сторонами є "постачальник" та "Покупець".
Колегія суддів вважає висновки митного органу безпідставними, оскільки у Додатку № 38 від 30.12.2024 та у Додатку № 32 від 20.03.2024 міститься чітка вказівка, що такий документ є Додатком до Договору міжнародної купівлі-продажу № 1-2019 від 13.11.2019, сторонами у таких документах є ТОВ "Інтерспецтехніка" та CV EXPORT DIRECT LIMITED, а зазначення "Виконавець" та "Замовник", а не "Постачальник" та "Покупець" не свідчить про недійсність Додатку № 38 від 30.12.2024 та Додатку № 32 від 20.03.2024 до Договору міжнародної купівлі - продажу № 1-2019 від 13.11.2019.
Окрім того, Додаток № 38 від 30.12.2024 та Додаток № 32 від 20.03.2024 містять усі необхідні реквізити сторін, які дають змогу ідентифікувати сторін, що його уклали.
Отже, оскільки Додаток № 38 від 30.12.2024 стосується Контракту № 1-2019 від 13.11.2019, то доданими до митної декларації документами підтверджується продовження терміну дії Контракту № 1-2019 від 13.11.2019 до 31.12.2025.
З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване рішення в цій частині є необґрунтованим.
Щодо доводів відповідача в частині того, що "рахунок-фактура від № 1940 від 21.11.2025 не підписаний та не скріплений печаткою жодної особи, що може свідчити про відсутність схвалення даного документа за вказаними умовами продажу, у тому числі, щодо ціни товару."
Колегія суддів зазначає, що в міжнародній практиці допускається застосування рахунків (invoice) без підпису особи. Рахунки (invoice), складені нерезидентами, що подаються під час здійснення митного контролю й оформлення товарів, можуть не містити підпису.
Інвойс, сформований продавцем, є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до його форми, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.
У постанові від 16.04.2019 у справі № 815/6698/17 Верховний Суд вказав, що відсутність на специфікаціях до контракту печатки фірми-відправника, відсутності печатки та підпису відповідальної особи на інвойсі не вказують на їх недійсність, та не впливають на числові значення складових митної вартості товарів.
Крім того, відсутній підпис/печатка продавця в інвойсі по суті не є розбіжностями, оскільки даний документ не носить суперечностей з іншими поданими документами та відсутність підпису не впливає на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару.
Отже, відсутність підпису та печатки покупця на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів інвойсі, складеному нерезидентом, не є невідповідністю в поданих до митного оформлення документах, а тому не може бути підставою для відмови в митному оформленні товарів за першим методом.
У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач також зазначає: "Наданий до митного оформлення договір на перевезення від 07.08.2025 № 07/08 не підписаний та не скріплений печаткою замовника (ТОВ "Інтерспецтехніка"), що може свідчити про відсутність схвалення даного документа за вказаними умовами перевезення.
Суд, дослідивши вищевказаний договір, встановив, що даний договір перевезення вантажу автомобільним транспортом від 07.08.2025 № 07/08 має підписи сторін цього договору перевезення та скріплений мокрими печатками сторін, що підтверджується в самому договорі перевезення вантажу автомобільним транспортом від 07.08.2025 № 07/08.
Суд наголошує що, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 09.07.2020 у справі № 804/5445/17, від 30.06.2020 у справі № 809/1858/16, від 15.02.2022 у справі № 826/12901/17, які в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.
З огляду на встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про помилковість оскаржуваного рішення в цій частині.
В оскаржуваному рішенні також зазначено, що калькуляція транспортних витрат 24.11.2025 № 89 та рахунок від 24.11.2025 № 99 не містять інформації про товар, що транспортувався, його вагу . Відсутність таких відомостей може свідчити про те, що дані документи не стосуються оцінюваного товару. Крім того, вищевказаний рахунок та калькуляція містять посилання на заявку № 102 від 17.11.2025, які до митного оформлення не надано.
З матеріалів справи вбачається, що декларантом до митної декларації були додані:
- договір (контракт) перевезення вантажу автомобільним транспортом № 07/08 від 07.08.2025;
- калькуляція транспортних витрат № 89 від 24.11.2025;
- рахунок переклад № 1940 від.21.11.2025 до контракту № 1-2019 від13.11.2019;
- рахунок № 99 від 24.11.2025;
- рахунок № 18755 від 04.11.2025.
У заявці № 102 від 17.11.2025 в графі "опис товару" міститься перелік товару, який транспортувався (опис товару відповідає опису в митній декларації), у графі "загальна узгоджена ставка" - 97409,00 грн, також містяться реквізити сторін замовника та перевізника з їх підписами та мокрими печатками.
Так, у калькуляції транспортних витрат № 89 від 24.11.2025 зазначено, що вартість транспортних витрат згідно з договором Заявки № 102 від 17.11.2025, Договору № 07/08 від 07.08.2025, по перевезенню вантажу автомобілем НОМЕР_4 , н.п. НОМЕР_5 , згідно CMR № 668958, за маршрутом Велика Британія, Doncaster - Україна, Житомир, 97409,00 грн.
В рахунку № 99 від 24.11.2025 в графі опис товару міститься найменування товару, реєстраційний номер, номер шасі, країна походження, рік виробництва та вага.
Отже, калькуляція транспортних витрат№ 89 від 24.11.2025, а також рахунок № 99 від 24.11.2025, містять інформацію про товар, що транспортувався, його вагу, що свідчить на користь висновку про помилковість тверджень митного органу в цій частині.
Відповідач також зазначає про те, що "відповідно до гр. 20 митної декларації № 25UA101020039582U0 умови поставки товару FCA STOCK-ON-TEES, що не відповідає відомостям зазначеним в автотранспортні накладній від 21.11.2025 № 668958, відповідно до якої місцем завантаженням товару є Doncaster (Великобританія). Враховуючи те, що завантаження товару було здійснено в м. Doncaster, а відповідно до умов поставок товар був переданий продавцем перевізнику в STOCK-ON-TEES то до митної вартості повинні включатись витрати на транспортування товару за маршрутом STOCK-ON-TEES - Doncaster відстань між якими 84 милі або ""135км. ." Однак відповідачем не вказано джерело інформації щодо відстані за маршрутом STOCK-ON-TEES - Doncaster та не підтверджено її дійсність".
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
У розділі III Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012, визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Варто наголосити, що наказ № 599 містить лише приблизний перелік документів, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування.
Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише договір про перевезення або фінансові га/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Колегія суддів вважає безпідставними твердження митного органу про відсутність договору №07/08 від 07.08.2025, оскільки у оскаржуваній картці відмови у митному оформленні товарів, серед документів, перевірку яких здійснено митним органом, вказано: "Договір (контракт) про перевезення, 07/08, 07.08.2025."
Отже, додані до митної декларації документи містять достатню та належну інформацію щодо транспортування товару від відправника до одержувача, вартість такого транспортування, тобто відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару та його навантаження базується на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а тому суд дійшов висновку про безпідставність рішення про коригування митної вартості товарів у цій частині.
Окрім наведеного, на протиправність рішень про коригування митної вартості ввезеного товару вказує також і наступне.
У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору та відсутність інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних за характеристиками товарів, вироблених в тій же країні, що і спірний товар (ст.61 МК України). Методи визначення митної вартості 2в та 2г не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів.
Судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості Товару № 1 - МД № 25UA205140034914U6 від 02.06.2025 - 1. Візки самохідні з двигуном внутрішнього згоряння, оснащені підіймальним обладнанням, що використовуються для підйому людей на будівництві, монтажних роботах, бувші у використанні: Б/в підіймач ножичний Haulotte H15SDX, с. н.:CD117158, 2014 рік, вага 6340 кг - 1 шт. Робоча висота - 15 м, максимальна вантажопідйомність - 500кг, тип двигуна - дизель, потужність двигуна - 24 кВт, швидкість - 1,6 - 6,0 км/год. Максимальна кількість людей на підіймачі - 4..... Торговельна марка: Haulotte. Виробник: Haulotte Group. Країна виробництва: FR. - 11725.42 GBP за одиницю;
Товар № 2 - МД № 25UA205140022569U6 від 09.04.2025. Підмітальна машина, самохідна, для прибирання промислових підприємств та комунальних господарств, бувша у використанні. Підмітальна машина Schmidt Compact 200 Compact Sweeper- 1шт., с. н. - НОМЕР_3 , 2018р., вага-4500кг. Ширина підмітання- 1700/2900мм, бункер для відходів- 2 м3, двигун- дизель, потужність - 55кВт, максимальна робоча швидкість -12 км/год. Виробник: Aebi Shcmidt Deutschland GmbH. Торгова марка:Shcmidt - 19200 GBP за одиницю.
Суд зауважує, що вказані декларації не можуть вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначені декларації не розкривають умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.
Окрім того, суд звертає увагу на суттєві відмінності між оцінюваними товарами та товарами, вартість яких взято за основу для коригування. Зокрема, щодо Товару № 1: декларація МД №25UA205140034914U6 від 02.06.2025 стосується підйомника Haulotte H15SDX (серійний номер CD117158, 2014 рік, потужність двигуна 24 кВт, максимальна кількість людей на підйомнику - 4), тоді як оцінюваний товар - підйомник Haulotte HA15SDX 4x4 (серійний номер CD117693, 2014 рік, потужність двигуна 23 кВт), що є моделлю підвищеної прохідності з повним приводом (4x4), що суттєво відрізняє її за технічними характеристиками та ринковою вартістю. Щодо Товару № 2: декларація МД № 25UA205140022569U6 від 09.04.2025 стосується Schmidt Compact 200 (2018 р., вага 4500 кг, потужність 55 кВт), тоді як оцінюваний товар - Schmidt Swingo 200 (2019 р.), що є іншою моделлю з іншим роком випуску та, вочевидь, відмінними характеристиками. Крім того, третій товар позивача - люлька MANOTTI GDX20 E - взагалі не охоплюється жодною з використаних митним органом референтних декларацій, що саме по собі виключає можливість застосування резервного методу щодо цього товару на підставах, наведених у оскаржуваному рішенні.
У свою чергу, саме лише посилання на митну декларацію, на підставі якої коригується митна вартість товару, не є достатнім для того, щоби вважати прийняте рішення обґрунтованим. Товари можуть мати суттєві відмінності різних показників та характеристик, що прямо пропорційно впливає на ціноутворення даного товару.
По-перше, суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.
Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не видно умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 у справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 у справі №809/4367/15).
Окрім цього, відповідно до п. 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Однак в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням частини другої статті 55 МК України.
Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі № 813/5405/15, від 31.01.2020 у справі № 804/7761/16.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Митний орган зобов`язаний послідовно перебрати всі методи, а відмова від застосування кожного з них має бути належно обґрунтована. Натомість в оскаржуваному рішенні відповідач обмежився загальними формулюваннями щодо неможливості застосування методів 2а-2г, не навівши конкретних доказів відсутності відповідної цінової інформації в базах митного органу та не провівши документально підтвердженого пошуку даних щодо ідентичних чи подібних товарів. Така загальна відмова від застосування другорядних методів без належного обґрунтування є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 815/2487/18, від 26.11.2020 у справі № 820/5380/17.
Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Отже, на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містять дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містять розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.
Враховуючи відсутність підстав для витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України, митний орган в подальшому діяв протиправно, витребовуючи такі документи від позивача.
Позивач на вимогу митного органу надав пояснення, які, на думку суду, додатково та в повній мірі підтвердили заявлену митну вартість товару.
Суд не погоджується із висновком та діями митного органу, оскільки він першочергово має здійснювати контроль та аналіз поданих разом з митною декларацією документів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Також слід врахувати, що наявність у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 815/6827/17, від 22.04.2019 у справі № 815/6242/17, від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі № 810/2749/16, приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом із тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про те, що ним було подано належний та достатній пакет документів під час митного оформлення спірного товару для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору, у рішенні про коригування митної вартості не підтверджено належними доводами наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована та наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до матеріалів справи товар був у подальшому випущений у вільний обіг на підставі митної декларації № 25UA101020039773U9 від 01.12.2025 із застосуванням фінансових гарантій у порядку, передбаченому ч.7 ст.55 МК України, на суму 178102,34 грн. Відповідно до ч.7 ст.55 МК України у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів для завершення митного оформлення товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткове забезпечення сплати митних платежів. Вказане підтверджує факт належного виконання позивачем своїх обов`язків та реальне здійснення господарської операції, а також свідчить про те, що позивач не ухилявся від митного оформлення товару.
З урахуванням зазначеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що доводи відповідача про наявність розбіжностей щодо ціни товару у документах, поданих до митного оформлення, не відповідають фактичним обставинам справи, відсутні також підстави ставити під сумнів задекларовану митну вартість спірного товару за основним методом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, а розбіжності, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Отже, оскільки відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, тому з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування вказаного рішення.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.