ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Львів Справа № 306/1306/25 пров. № А/857/42072/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,
за участю секретаря судового засідання Прокопюк К.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про скасування постанови,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Вінер Е.А.,
час ухвалення рішення - 13:47:30,
місце ухвалення рішення - м. Свалява,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, в якому просила скасувати постанову Мукачівського районного управління Головного управління ДСНС України у Закарпатській області про накладення адміністративного стягнення серії ЗА №000599 від 09.07.2025 про застосування до неї штрафу у розмірі 2 550,00 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що є власником вбудованого нежитлового підвального приміщення, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, вулиця Визволення, 95, загальною площею - 174,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2011815821240, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.01.2020 та договором купівлі-продажу від 28.01.2020. Вказує, що 28.06.2025 працівниками Мукачівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області було вручено їй повідомлення про проведення обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту, відповідно до якого визначено період здійснення комплексного обстеження об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту № 26903, за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, вулиця Визволення, 95 з проханням до неї забезпечити доступ уповноважених посадових осіб (комісії) для здійснення відповідного обстеження, а також забезпечити присутність власника. 09.07.2025 головним інспектором Мукачівського районного управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області було проведено обстеження об`єкта за вказано адресою, на підставі якого складено акт обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту № 251. В подальшому 09.07.2025 головним інспектором Мукачівського районного управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області було проведено обстеження об`єкта, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно якого встановлено вчинення нею адміністративного порушення передбаченого ч.2 ст.175-3 КУпАП щодо неготовності споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №26903 за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, вулиця Визволення, буд.95 до використання, а саме: відсутнє формування (відповідальної особи) з обслуговування захисної споруди. Також 09.07.2025 головним інспектором Мукачівського районного управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області було складено постанову, згідно якої її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 175-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді 2550 грн. Не погоджується з притягненням до адміністративної відповідальності, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу та закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю її вини.
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 29 вересня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскаржувана постанова серії ЗА №000599 від 09.07.2025 винесена уповноваженою на те посадовою особою ДСНС у межах її повноважень, визначених ст. 223 КУпАП, та на підставі зібраних доказів, а саме акта обстеження об`єкта фонду захисних споруд, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗА №000634, переліку захисних споруд, що обліковуються на території Свалявської міської територіальної громади (споруда з обліковим номером 26903), та наказу ГУ ДСНС про проведення комплексних обстежень у липні 2025 року. Суд першої інстанції врахував, що відповідно до п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами, а встановлена під час обстеження відсутність формування (відповідальної особи) з обслуговування захисної споруди свідчить про її неготовність до використання, що є порушенням вимог, затверджених наказом МВС України від 09.07.2018 № 579, та містить склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 175-3 КУпАП.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 242 КАС України не з`ясував повно та всебічно обставини справи, обмежившись посиланням на факт включення підвального приміщення за адресою: м. Свалява, вул. Визволення, буд. 95 до переліку об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (протирадіаційне укриття № 26903), тоді як процедура такого включення, визначена п. 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, дотримана не була. Вказує, що огляд об`єкта не проводився, акт огляду відсутній, власника не повідомлено про намір чи факт включення приміщення до фонду та не залучено до роботи комісії, а відповідач не надав доказів правомірності такого включення. Наголошує, що з моменту набуття права власності у 2020 році їй не повідомлялося про статус захисної споруди, вимоги щодо її утримання не пред`являлися, не проводилася щорічна оцінка стану готовності відповідно до п. 2 розділу VI Вимог, затверджених наказом МВС України від 09.07.2018 № 579, а відомості про такий статус не містилися ні в технічній документації, ні в договорі купівлі-продажу, ні в державних реєстрах, тому вона не могла знати про покладений на неї обов`язок та вживати заходів щодо утримання об`єкта.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 268, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.
Протокольною ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 09.07.2025 головним інспектором Мукачівського районного управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області разом з іншими посадовими особами було проведено обстеження об`єкта за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, вулиця Визволення, буд. 95 (а.с. 23-31).
09.07.2025 головним інспектором ВЗНС Мукачівського РУ ГУ ДСНС України у Закарпатській області було складено протокол серії ЗА №000634 щодо неготовності споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 26903 за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, вулиця Визволення,буд.95 до використання, а саме: відсутнє формування (відповідальної особи) з обслуговування захисної споруди та вказано, що ОСОБА_1 порушила вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09.07.2018 № 579. В протоколі Салій Н.І. зазначила, що з протоколом не згідна (а.с.32-33).
Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЗА №000599 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 175-3 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2550 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
Однак, колегія суддів не погоджується з обгрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси(ст.5 КАС України).
Відповідно до ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
За правилами ч. 1 ст. 247 КУпАП - обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків(ст.72 КАС України).
Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який продовжує діяти.
В умовах військової агресії, яка супроводжується масовими ракетними атаками, питання утримання сховищ у належному стані становить підвищений суспільний інтерес.
Згідно пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.
Частиною 2 статті 175-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до неготовності їх використання за призначенням відповідно до законодавства, що тягне за собою накладення штрафу від ста п`ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 223 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 175-3 КУпАП (у частині порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до неготовності їх використання за призначенням відповідно до законодавства), віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, від імені якого розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, і державні інспектори з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки в областях.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2025 № 1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Основним завданням ДСНС України є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; 3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; 5) виконання функцій компетентного органу у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки.
Отже, суб`єктом владних повноважень, який відповідно до покладених на нього законом функцій має повноваження щодо реагування на порушення законодавства у сфері цивільного захисту населення, є ДСНС.
Судом першої інстанції встановлено, що 09.07.2025 головним інспектором Мукачівського районного управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області разом з іншими посадовими особами було проведено обстеження об`єкта за адресою: Закарпатська область,м.Свалява, вулиця Визволення,буд.95 (а.с. 23-31).
09.07.2025 головним інспектором ВЗНС Мукачівського РУ ГУ ДСНС України у Закарпатській області було складено протокол серії ЗА №000634 щодо неготовності споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №26903 за адресою: Закарпатська область,м.Свалява, вулиця Визволення,буд.95 до використання, а саме : відсутнє формування (відповідальної особи) з обслуговування захисної споруди та вказано, що Салій Н.І. порушила вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09.07.2018 № 579. В протоколі Салій Н.І. зазначила, що з протоколом не згідна(а.с.32-33).
Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЗА №000599 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 175-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2550 грн.
Згідно відповіді в.о. Свалявського міського голови Скрипинець М. від 15.09.25 листом Мукачівської районної державної адміністрації-районної військової адміністрації від 12.04.2022 № 210/02-28 було направлено міській раді для використання в роботі перелік захисних споруд цивільного захисту, які обліковуються і знаходяться на території Свалявської міської територіальної громади, де зазначено, що за адресою: м.Свалява, вулиця Визволення,буд.95 знаходиться захисна споруда цивільного захисту-протирадіаційне укриття (ПРУ) з обліковим номером 26903(а.с.122).
Згідно переліку об"єктів фонду захисних споруд цивільного захисту Закарпатської області, що підлягають комплексним обстеженням у липні 2025 року, строків проведення та склад комісій (посадових осіб) з їх обстеження, затвердженого Наказом ГУ ДСНС України у Закарпатській області зазначено в Мукачівському районі протирадіаційне укриття за адресою: м.Свалява, вулиця Визволення,буд.95(а.с.84-97).
Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою щодо позивача на законних підставах й у межах службових повноважень, на підставі зібраних доказів про вчинене адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення накладено у відповідності до санкції ч.2 ст. 175-3 КУпАП, а тому вимоги позивача про її скасування є необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.
Однак, колегія суддів вважає вказаний висновок необгрунтованим та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 статті 32 Кодексу цивільного захисту України, Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об`єктів до складу та виключення таких об`єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 4 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об`єктів до складу та виключення таких об`єктів із фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 (далі - Порядок № 138), фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання, іншими юридичними особами та фізичними особами - підприємцями (далі - суб`єкти господарювання) відповідно до Кодексу цивільного захисту України.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 138, для встановлення можливості використання для укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів підлягають огляду, а у разі потреби - технічному обстеженню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України зокрема підвальні та цокольні поверхи об`єктів цивільного і промислового призначення, інші об`єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями можуть бути використані для укриття населення. Для проведення огляду міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання, у сфері управління (власності) яких перебуває відповідний об`єкт (будівля, споруда, приміщення), утворюються постійні або тимчасові комісії, до яких за зверненням залучаються посадові особи ДСНС (її територіальних органів) та інші необхідні фахівці в межах повноважень. Голову комісії визначає орган, який утворює відповідну комісію.
За результатами огляду складається акт огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення (далі - акт огляду) за формою, передбаченою вимогами щодо ведення обліку фонду захисних споруд. У разі встановлення можливості використання об`єкта як споруди подвійного призначення в акті огляду зазначаються рекомендації щодо подальшої можливості включення такого об`єкта до складу фонду захисних споруд за результатами проведення технічної інвентаризації без реконструкції (капітального ремонту) або після їх проведення.
Матеріалами справи не підтверджується, що огляд об`єкта позивача проводився, акт огляду об`єкта щодо можливості його використання для укриття населення відсутній.
Позивача як власника нежитлового підвального приміщення не було повідомлено про намір або факт включення об`єкта до фонду захисних споруд цивільного захисту, вона не залучалася до участі в жодній комісії чи обстеженні.
При цьому, відповідачем, на якого відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, не надано документів, які б підтверджували погодження власника або рішення компетентного органу про включення об`єкта до фонду.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що включення зазначеного приміщення до переліку об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (протирадіаційне укриття № 26903) здійснено без дотримання процедури, встановленої п. 7 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об`єктів до складу та виключення таких об`єктів із фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, без проведення обов`язкового огляду та складання акта огляду, а також без повідомлення та відома власника.
За таких обставин відсутні правові підстави для покладення на позивача обов`язку щодо забезпечення готовності зазначеного приміщення до використання за призначенням.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 2 розділу VI Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення.
Оцінка стану готовності здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд і передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.
За результатами такої оцінки складається акт за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог, а захисну споруду може бути визнано готовою, обмежено готовою або неготовою до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, визначених у додатку 13 до Вимог.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що підвальне приміщення, ідентифіковане органами ДСНС як протирадіаційне укриття № 26903, з 2020 року перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 28.01.2020 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.01.2020.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що з моменту набуття права власності позивача було повідомлено про статус зазначеного приміщення як захисної споруди цивільного захисту, що їй пред`являлися вимоги чи надавалися приписи щодо обов`язків з утримання або експлуатації такої споруди, а також що з часу набуття нею права власності проводилася оцінка стану готовності об`єкта, яка відповідно до п. 2 розділу VI Вимог має здійснюватися щороку з оформленням відповідного акта.
Колегія суддів враховує доводи скаржника про те, що на момент придбання об`єкта нерухомості позивач не була і не могла бути об`єктивно обізнана про наявність у підвальному приміщенні ознак протирадіаційного укриття. Відомості про включення цього об`єкта до фонду захисних споруд цивільного захисту не містилися в технічній документації, договорі купівлі-продажу чи інформації з реєстрів, доступних при вчиненні правочину. Об`єкт не був належним чином ідентифікований як захисна споруда на момент набуття у власність, позивачку як власника не було повідомлено про наявність такого статусу, а органами ДСНС не забезпечено проведення щорічної оцінки стану готовності, яка передбачена п. 2 розділу VI Вимог, затверджених наказом МВС України від 09.07.2018 № 579.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів (ст. 251 КУпАП), а відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача як суб`єкта владних повноважень.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а вказав, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» передбачає відсутність будь-якого розумного сумніву у винуватості особи, а всі сумніви у винності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, оскільки недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність інформації про статус приміщення у технічній документації, державних реєстрах і правовстановлюючих документах виключала можливість усвідомлення позивачкою правового режиму об`єкта та покладеного законом обов`язку щодо його утримання у стані готовності.
Відповідачем не доведено ні законності віднесення приміщення до фонду захисних споруд, ні обізнаності позивачки про таке включення, що має істотне значення для встановлення її вини.
Саме по собі посилання суду першої інстанції на перебування об`єкта у переліку з обліковим номером № 26903 не підтверджує дотримання процедури його включення, визначеної Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, а тому не може бути достатньою підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП.
Оскільки включення приміщення до фонду захисних споруд здійснено без встановленої процедури та належного повідомлення власника, відсутні правові підстави для покладення на позивачку обов`язків балансоутримувача, а відтак у її діях відсутні вина, подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 175-3 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанову Мукачівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про накладення адміністративного стягнення серії ЗА № 000599 від 09.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550,00 грн слід скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Поряд з тим, частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи слідує, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн (квитанція про сплату № 5356-0201-9550-24-93 від 21.07.2025) та при зверненні до суду апеляційної інстанції сплачено 1453,44 грн (квитанція про сплату № 4120-6179-2337-9998 від 10.10.2025).
Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні адміністративного позову та апеляційної скарги, та який підлягає відшкодуванню, є меншим.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2025 року становить 3028 грн.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Перевіривши матеріали справи суд встановив, що адміністративний позов та апеляційну скаргу подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», тому при обрахунку суми судового збору застосовується коефіцієнт 0,8.
Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 484 грн 48 коп. (3028*0,2*0,8 = 484,48).
Частиною 2 статті 4 Закону «Про судовий збір» визначено ставки судового збору, відповідно до якої за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 726 грн 72 коп. (605,60*1,5*0,8=726,72).
Натомість, решта сплаченої позивачем за подання позовної заяви суми (2664,64-1211,20=1453,44 грн) є надміру сплаченим судовим збором, який може бути повернуто судом, на рахунок якого сплачено судовий збір, за клопотанням особи, яка його сплатила у порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на викладене, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1211,20 грн.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 29 вересня 2025 року у справі № 306/1306/25 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Постанову Мукачівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про накладення адміністративного стягнення серії ЗА № 000599 від 09.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550,00 грн скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, 2, м. Ужгород, 88006, ЄДРПОУ 38629032) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
З. М. Матковська