УХВАЛА
29 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 500/3450/24
провадження № К/990/28644/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Єзерова А.А., Рибачука А.І., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Онишкевича Т.В., Гудима Л.Я., Качмара В.Я. від 20 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправними дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області в особі його Ліквідаційної комісії щодо відмови, оформленої листом від 25 квітня 2024 року № 131, у задоволенні заяви від 22 квітня 2024 року в частині нового обчислення вислуги років з урахуванням раніше невідомого і неврахованого періоду служби до вислуги років, що надає право на підвищення розміру пенсії;
- визнати протиправними дії та бездіяльність Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, що полягають у протиправному неприсвоєнні ОСОБА_1 чергового спеціального звання «полковник міліції» під час проходження служби у міліції, що призвело до заниження отримуваного під час служби грошового забезпечення та неналежного розміру пенсії, у відмові листом від 25 квітня 2024 року № 131 у вжитті заходів поновлення права позивача на присвоєння чергового звання «полковник міліції»;
- зобов`язати Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області включити раніше невідомий та неврахований до вислуги років ОСОБА_1 для призначення/перерахунку пенсії період проходження військової служби на кафедрі військової підготовки з 19 серпня 1991 року по 11 серпня 1994 року, як строкової служби протягом 2 років, 11 місяців та 24 днів у календарному обчисленні і виключити період, починаючи з 19 серпня 1991 року, зі строку навчання, зарахованого до вислуги років на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393; результат нового обчислення вислуги років направити до уповноваженого підрозділу згідно із положеннями наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 вересня 2018 року № 760;
- зобов`язати Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області підготувати і направити до Міністерства внутрішніх справ України матеріали на присвоєння ОСОБА_1 чергового спеціального звання «полковник міліції» у зв`язку з протиправним ненаправленням таких матеріалів під час перебування його на службі.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року позов задоволено частково.
Зобов`язано Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області включити раніше невідомий і неврахований до вислуги років ОСОБА_1 для призначення/перерахунку пенсії період проходження військової служби на кафедрі військової підготовки з 19 серпня 1991 року по 11 серпня 1994 року як строкової служби протягом 2 років, 11 місяців та 24 днів у календарному обчисленні і виключити період, починаючи з 19 серпня 1991 року, зі строку навчання, зарахованого до вислуги років ОСОБА_1 на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року скасовано та залишено позов ОСОБА_1 без розгляду.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від для розгляду касаційної скарги у зазначеній адміністративній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Коваленко Н.В., судді Єзеров А.А., Рибачук А.І., касаційна скарга передана судді-доповідачу.
До початку розгляду скарги по суті суддя-доповідач Коваленко Н.В., судді Єзеров А.А., Рибачук А.І., заявили самовідводи щодо розгляду цієї касаційної скарги, які мотивовані тим, що зазначена касаційна скарга була передана колегії суддів без дотримання порядку, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: без дотримання принципу спеціалізації.
При надходженні касаційної скарги до Верховного Суду та її автоматизованого розподілу між суддями, справі була присвоєна підкатегорія «Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів, щодо осіб звільнених з публічної служби» (код 112010201) Загального класифікатора спеціалізації суддів та категорій, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21 грудня 2018 № 622).
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду цієї справи, зокрема є - визнання протиправними дій управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області в особі його Ліквідаційної комісії щодо відмови, оформленої листом від 25 квітня 2024 року № 131, у задоволенні заяви від 22 квітня 2024 року в частині нового обчислення вислуги років з урахуванням раніше невідомого і неврахованого періоду служби до вислуги років, що надає право на підвищення розміру пенсії;
визнання протиправними дії та бездіяльності Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, що полягають у протиправному неприсвоєнні ОСОБА_1 чергового спеціального звання «полковник міліції» під час проходження служби у міліції, що призвело до заниження отримуваного під час служби грошового забезпечення та неналежного розміру пенсії, у відмові листом від 25 квітня 2024 року № 131 у вжитті заходів поновлення права позивача на присвоєння чергового звання «полковник міліції»;
зобов`язання Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області включити раніше невідомий та неврахований до вислуги років ОСОБА_1 для призначення/перерахунку пенсії період проходження військової служби на кафедрі військової підготовки з 19 серпня 1991 року по 11 серпня 1994 року, як строкової служби протягом 2 років, 11 місяців та 24 днів у календарному обчисленні і виключити період, починаючи з 19 серпня 1991 року, зі строку навчання, зарахованого до вислуги років на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393; результат нового обчислення вислуги років направити до уповноваженого підрозділу згідно із положеннями наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 вересня 2018 року № 760;
зобов`язання Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області підготувати і направити до Міністерства внутрішніх справ України матеріали на присвоєння ОСОБА_1 чергового спеціального звання «полковник міліції» у зв`язку з протиправним ненаправленням таких матеріалів під час перебування його на службі.
З огляду на обставини справи, предмет спору, вказана справа, згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим наказом ДСА України від 21 грудня 2018 року № 622, має бути віднесена до підкатегорії: 106030000 «Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби».
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
За приписами пункту 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Рішеннями зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року № 13 з останніми змінами від 06 грудня 2024 року № 18 визначено персональний склад постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судових палат Касаційного Адміністративного Суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до зазначеного рішення судді: Коваленко Н.В., Єзеров А.А., Рибачук А.І., входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Метою розгляду однакової категорії справ у межах суддів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів ОСОБА_2 (Нідерланди), ОСОБА_3 (Швейцарія), ОСОБА_4 (Сполучене Королівство), ОСОБА_5 (Фінляндія); п. 44-50).
Враховуючи викладене, зазначені положення законодавства, а також з метою забезпечення єдності судової практики щодо розгляду справ щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, заяви суддів Коваленко Н.В., Єзерова А.А., Рибачука А.І., про самовідвід слід задовольнити.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяви суддів Коваленко Н.В., Єзерова А.А., Рибачука А.І., про самовідвід.
Відвести суддів Коваленко Н.В., Єзерова А.А., Рибачука А.І., від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Онишкевича Т.В., Гудима Л.Я., Качмара В.Я. від 20 травня 2026 року у справі № 500/3450/24 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Передати матеріали касаційної скарги № К/990/28644/26 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
судді А.А. Єзеров
А.І. Рибачук