ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 640/1552/20
адміністративне провадження № К/990/2225/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/1552/20
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги,
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року (головуючий-суддя - Войтович І.І.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, (колегія суддів у складі: судді-доповідача - Парінова А.Б., суддів: Вівдиченко Т.Р., Собків Я.М.),
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), в якому, з урахуванням змін, просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги по день фактичного розрахунку.
1.2. стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь позивача вихідну допомоги у зв`язку зі звільненням у сумі 48072,50 грн.
1.3. стягнути з Офісу Генерального прокурора середній заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги по день фактичного розрахунку, який станом на 30.04.2020 становить 201904,50 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 у справі № 640/1552/20 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено повністю:
3.1. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги по день фактичного розрахунку.
3.2. Стягнуто з відповідача на користь позивача вихідну допомогу у сумі 48 072,50 грн, середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги з 24.12.2019 по день фактичного розрахунку (станом на 09.09.2020 - 579 105,87 грн) та судовий збір у розмірі 7 149,85 грн.
4. Постановою Верховного Суду від 30.11.2021 касаційну скаргу відповідача задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020 у частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду; в іншій частині постанову залишено без змін.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 у відповідній частині скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення середнього заробітку задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за період з 24.12.2019 по 09.09.2020 у розмірі 240 362,50 грн.
6. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 заяву відповідача про поворот виконання судового рішення та повернення грошових коштів у розмірі 330 743,37 грн залишено без розгляду.
7. Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до частини восьмої статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
8. Суд цієї інстанції зазначив, що 30.11.2021 постановою Верховного Суду постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020 у частині стягнення середнього заробітку скасовано, а справу направлено на новий розгляд. Наявність факту виконання попереднього рішення та його скасування зумовили виникнення у сторони права на звернення із заявою про поворот виконання вже з моменту винесення постанови Верховного Суду - з 30.11.2021. Оскільки заяву подано 10.01.2023 (за даними поштового відправлення), то суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск встановленого законом річного строку, поряд із цим причини пропуску строку заявником не наведено і судом не встановлено.
9. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 - без змін.
10. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, та виходив з того, що частиною восьмою статті 380 КАС України прямо визначено два випадки початку перебігу річного строку: з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
11. За висновком апеляційного суду, саме з дня прийняття постанови Верховним Судом від 30.11.2021 відповідачеві стало відомо, що при ухваленні постанови від 09.09.2020 апеляційним судом не враховано критеріїв розумності, справедливості та пропорційності при визначенні розміру середнього заробітку, а тому строк на подання заяви про поворот виконання обраховується з 30.11.2021. Доводи про необхідність обрахування строку з 25.01.2022 (дати прийняття постанови, якою позовні вимоги задоволено у меншому розмірі) суд апеляційної інстанції відхилив, зазначивши, що вказані обставини не перешкоджали відповідачеві звернутися із заявою про поворот виконання вже під час нового апеляційного розгляду справи. Інші доводи апеляційної скарги суд цієї інстанції визнав такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст й обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у суді касаційної інстанції
12. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Офіс Генерального прокурора звернувся засобами поштового зв`язку до Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанцій для продовження розгляду.
12.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/1552/20 є оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення заяви про поворот виконання судових рішень без розгляду, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та покликання касатора у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
12.2. На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частини восьмої статті 380 КАС України та дійшли помилкового висновку про пропуск відповідачем річного строку на подання заяви про поворот виконання судового рішення.
12.3. За доводами касаційної скарги початком перебігу річного строку є 25.01.2022 - дата прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, якою позовні вимоги задоволено у меншому розмірі та остаточно визначено суму середнього заробітку, що підлягає стягненню. Постановою Верховного Суду від 30.11.2021 справу лише направлено на новий розгляд без ухвалення будь-якого з рішень, передбачених частиною першою статті 380 КАС України (закриття провадження, залишення позову без розгляду, відмова у позові повністю або задоволення позовних вимог у меншому розмірі), тому, з позиції касатора, право на звернення із заявою про поворот виконання виникло у відповідача лише після ухвалення постанови від 25.01.2022.
13. Ухвалою Суду від 18.01.2024 касаційну скаргу залишено без руху та надано відповідачу строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а ухвалою від 05.02.2024 за наслідками усунення недоліків касаційної скарги відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
14. Позивач ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення з мотивів її необґрунтованості та наводить доводи про те, що ухвала суду першої інстанції від 27.03.2023 та постанова суду апеляційної інстанції від 19.12.2023 є законними і обґрунтованими, а суди попередніх інстанцій правильно визначили початок перебігу річного строку з 30.11.2021. Позивач підкреслив, що за наслідками нового апеляційного розгляду справи 25.01.2022 Офіс Генерального прокурора не подавав заяви про поворот виконання, а відповідну заяву надіслав лише 10.01.2023.
15. Ухвалами Суд від 13.08.2024, від 23.01.2025, 12.05.2025, 04.07.2025, 24.10.2025 та від 09.02.2026 витребувано матеріали справи з Київського окружного адміністративного суду.
15.1. 22.05.2026 на адресу Суду надійшли матеріали справи.
15.2. Ухвалою Суду від 28.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотаннь ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора про розгляд справи в судовому засіданні з викликом учасників справи. Цією ж ухвалою закінчено підготовчі дії в справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Висновки Верховного Суду, оцінка висновків судів, рішення яких є предметом перегляду, та аргументів учасників справи
16. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права.
17. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
18. Поворот виконання судового рішення є інститутом адміністративного судочинства, що спрямований на повернення стягнутих грошових сум на підставі рішення суду, що було скасоване.
19. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
20. Поворот виконання рішення спрямований на забезпечення інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке згодом скасоване як помилкове.
21. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2019 у справі №569/15646/16-ц також сформулювала висновок про те, що поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
22. Отже, вирішальною підставою для здійснення повороту судового рішення є скасування чи зміна судом вищої інстанції вже виконаних постанов чи рішень суду, а також реалізація скасованого рішення суду внаслідок одержання стороною майна. При повороті виконання рішення вчиняються дії, які покликані повернути стан речей до виконання рішення суду.
23. Умовою застосування інституту повороту виконання судових рішень є наявність підстав, визначених статтею 380 КАС України, а також дотримання встановленого порядку вирішення відповідного питання судом.
24. За приписами частини першої статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
25. Відповідно до частини другої статті 380 КАС України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
26. Частиною третьою статті 380 КАС України передбачено, що суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
27. Згідно з частиною четвертою статті 380 КАС України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
28. Частиною п`ятою статті 380 КАС України встановлено, що до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
29. Відповідно до частини сьомої статті 380 КАС України, якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно з частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
30. Частиною восьмою статті 380 КАС України визначено, що заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
31. Варто зауважити, що у статті 380 КАС України законодавець виокремлює у її частині другій порядок вирішення питання про поворот виконання судового рішення у разі повернення справи на новий розгляд.
32. Аналіз наведених процесуальних норм у системному зв`язку дає підстави для висновку, що законодавець пов`язує можливість звернення із заявою про поворот виконання з певним процесуальним результатом судового розгляду та встановлює річний строк для такого звернення, визначаючи при цьому два випадки, з яких може обчислюватися зазначений строк: з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або, у разі нового розгляду справи за результатами перегляду судового рішення, з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.
33. За такого правового регулювання, змісту і структури статті 380 КАС України та суті інституту повороту виконання судового рішення, слід дійти висновку, що забезпечення прав учасників справи, яке полягає у поверненні сторін виконавчого провадження у попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення, має бути здійснено за результатами закінчення розгляду справи (постанова Верховного Суду від 06.11.2025 у справі № 826/20221/16).
34. Верховний Суд у постанові від 27.02.2020 у справі № 635/2683/14-а сформував правовий висновок про те, що якщо обов`язок щодо вирішення питання про поворот виконання судового рішення не був виконаний судом апеляційної чи касаційної інстанції, відповідач вправі в межах річного строку звернутися до суду, у якому перебуває справа, із заявою про поворот виконання рішення; при цьому, строк починає обраховуватись з моменту набрання законної сили рішенням чи ухвалою суду про відмову в задоволенні позову, задоволення позовних вимог у меншому розмірі, закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду.
35. З матеріалів цієї справи слідує, що постановою Верховного Суду від 30.11.2021 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020 в частині позовних вимог скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд.
36. Таким чином, постановою Верховного Суду від 30.11.2021 спір у відповідній частині не було вирішено остаточно.
37. За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що саме дата постанови Верховного Суду від 30.11.2021 є початком перебігу річного строку на звернення із заявою про поворот виконання. Визначаючи зазначену дату початком перебігу строку, суди попередніх інстанцій фактично не надали належної оцінки процесуальному результату постанови Верховного Суду, якою попереднє судове рішення було скасовано, а справу направлено на новий розгляд, та не врахували подальший рух справи.
38. Помилковість такого висновку полягає також у тому, що суди попередніх інстанцій ототожнили факт ухвалення постанови Верховного Суду від 30.11.2021 із настанням процесуальної події, з якою частина восьма статті 380 КАС України пов`язує початок перебігу строку на звернення із заявою про поворот виконання, не врахувавши при цьому, що цією постановою відповідний спір не було остаточно вирішено, а судове рішення, виконання якого мало значення для вирішення питання про поворот виконання, було скасовано з направленням справи на новий розгляд.
39. При цьому частина восьма статті 380 КАС України прямо передбачає окремий порядок визначення початку перебігу строку у випадку нового розгляду справи, пов`язуючи його з днем набрання чинності рішенням, ухваленого за наслідками нового розгляду справи, про відмову в задоволенні позову, задоволення позовних вимог у меншому розмірі, закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду. Отже, сама по собі наявність постанови суду касаційної інстанції, якою попереднє рішення скасовано та справу направлено на новий розгляд, не дає підстав безумовно ототожнювати дату її ухвалення з початком перебігу річного строку, передбаченого цією нормою.
40. Інший підхід фактично означав би, що перебіг строку на звернення із заявою про поворот виконання розпочинається у момент, коли відповідна частина спору ще не отримала остаточного вирішення та перебуває на новому судовому розгляді. Водночас законодавець, передбачаючи у частині восьмій статті 380 КАС України окрему вказівку на день ухвалення рішення при новому розгляді справи, врахував саме таку процесуальну ситуацію та пов`язав із нею визначення початкового моменту перебігу відповідного строку.
41. З огляду на викладене при вирішенні питання про дотримання строку звернення із заявою про поворот виконання суди попередніх інстанцій мали дослідити не лише дату ухвалення постанови Верховного Суду від 30.11.2021, а й її зміст та процесуальні наслідки для відповідної частини спору, а також подальший рух справи після її ухвалення. Лише встановлення зазначених обставин у їх сукупності дає можливість правильно визначити початковий момент перебігу річного строку, передбаченого частиною восьмою статті 380 КАС України.
42. Відтак висновок судів попередніх інстанцій про пропуск заявником строку звернення із заявою про поворот виконання є передчасним, оскільки він ґрунтується на помилковому визначенні початкового моменту перебігу такого строку та зроблений без урахування того, що постановою Верховного Суду від 30.11.2021 справу в частині відповідних позовних вимог було направлено на новий розгляд.
43. За наведених обставин доводи касаційної скарги про неправильне визначення судами попередніх інстанцій початку перебігу строку на звернення із заявою про поворот виконання знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження та спростовують висновки судів попередніх інстанцій про пропуск такого строку.
44. Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.
45. За наведеного правового регулювання Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування положень частини восьмої статті 380 КАС України, що призвело до постановлення судових рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.
46. З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу, скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
47. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнити.
2. Скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, а справу № 640/1552/20 скерувати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.
Судді Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов