ф
УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 500/3874/25
адміністративне провадження № К/990/43292/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 у справі №500/3874/25 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 18.04.2025 №85/168 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у частині призначення ОСОБА_2 - доньці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 водія кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , внаслідок смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини, в розмірі частини 15 000 000 грн, у сумі 5 000 000 грн;
- зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_2 - доньці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_3 водія кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини військової частини НОМЕР_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги 15000000 грн, у сумі 10000000 грн.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
30.08.2026 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу задоволено.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі №500/3874/25 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 18.04.2025 №85/168 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у частині призначення ОСОБА_2 - доньці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 водія кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , внаслідок смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини, в розмірі частини 15000000 грн, у сумі 5000000 грн
Зобов`язатно Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_2 - доньці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_3 водія кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини військової частини НОМЕР_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги 15000000 грн, у сумі 10000000 грн.
На вказану постанову суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 22.09.2026.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
В касаційній скарзі зазначено, що предметом спору у цій справі є правильне застосування абзаців 8, 12, 13 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнногостану" (в редакції починаючи від 04.06.2025) у взаємозв`язку із статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ, а саме визначення моменту виникнення права на одноразову грошову допомогу та кола осіб, які мають на неї право.
Вважає скаржник, що в цій частині є потреба сформулювати правовий висновок з метою правильного застосування судами норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування єдиного підходу до визначення моменту виникнення права на одноразову грошову допомогу, кола осіб перелічених у статті 16-1 Закону № 2011-XII та їхнього права на можливість отримання одноразової грошової допомоги в межах визначеного Законом № 2011-XII трирічного строку при розгляді документів інших членів сім`ї на призначення одноразової грошової допомоги.
Варто зазначити, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку автора касаційної скарги відповідна норма повинна застосовуватися.
Зазначена автором касаційної скарги норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій у межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку автора касаційної скарги, неправильно.
Також, варто зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку автора касаційної скарги буде підставою для відкриття касаційного провадження.
Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно-правових актів, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Тож, покликання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах без конкретизації щодо застосування якої саме норми відсутній такий висновок та за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та відсутність у касаційній скарзі належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі, касаційну скаргу належить повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 у справі №500/3874/25 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова