ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа №340/7333/25
адміністративне провадження №К/990/36504/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Шевцової Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №340/7333/25
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради, Кропивницької міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
касаційною скаргою Кропивницької міської ради на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 (головуючий суддя: Притула К.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2026 (колегія суддів у складі: головуючого судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Білак С.В.,), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
У справі, що розглядається, ключовим є питання правомірності прийняття Кропивницькою міською радою рішення щодо розроблення та затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Кіровограда» без урахування актуальних відомостей Державного земельного кадастру.
Короткий зміст позовних вимог
1. В жовтні 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (далі - відповідач 1, Департамент містобудування та земельних ресурсів КМР, Департамент відповідно), Кропивницької міської ради (далі - відповідач 2, Кропивника МР) в якому, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької міської ради від 17.09.2013 №2456 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Кіровограда» в частині затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Кіровограда», якою віднесено земельну ділянку площею 0,12 га по проїзду Підлісному у м. Кропивницькому з кадастровим номером [номер приховано]:04:046:0094 частково до території з функціональним призначенням Р-2 (рекреаційна зона активного відпочинку) та ТР-2 (зона магістральних вулиць, майданів в межах червоних ліній);
- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорту забудови земельної ділянки за заявою ОСОБА_1 від 17.04.2025;
- зобов`язати Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки, площею 0,12 га по проїзду Підлісному у м. Кропивницькому з кадастровим номером [номер приховано]:04:046:0094.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що рішення Кіровоградської міської ради №2456 від 17.09.2013 про затвердження плану зонування територій м. Кропивницького в частині віднесення земельної ділянки з кадастровим №[номер приховано]:04:046:0094 до території з функціональним призначенням Р-2 (рекреаційна зона активного відпочинку) та ТР-2 (зона магістральних вулиць, майданів в межах червоних ліній) є незаконним, а дії Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради які полягають у відмові у видачі будівельного паспорта забудови вказаної земельної ділянки та оформлені листом №А362288958808510159 від 01.05.2025 є протиправними.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2026, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2026, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення двадцять восьмої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 №2456 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Кіровограда» в частині затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Кіровограда», якою земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:04:046:0094 віднесено до територій з функціональним призначенням Р-2 (рекреаційна зона активного відпочинку) та ТР-2 (зона магістральних вулиць, майданів в межах червоних ліній).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи позов у цій частині, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що під час розроблення та затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Кіровограда» при визначенні функціональної зони території, на якій розташована земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:04:046:0094, не було враховано актуальних відомостей Державного земельного кадастру. Відповідно до цих відомостей зазначена земельна ділянка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення з видом цільового призначення - для індивідуального садівництва.
Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рішення двадцять восьмої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 №2456 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Кіровограда» в частині віднесення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:046:0094 до територій з функціональним призначенням Р-2 (рекреаційна зона активного відпочинку) та ТР-2 (зона магістральних вулиць, майданів у межах червоних ліній) є необґрунтованим, у зв`язку з чим у цій частині підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Водночас суди зазначили, що на час звернення ОСОБА_1 із заявою від 17.04.2025 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки [номер приховано]:04:046:0094 на об`єкт: «Нове будівництво садового будинку та сараю-лазні по проїзду Підлісному в м. Кропивницький Кіровоградської області» та прийняття Департаментом містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради рішення від 07.05.2025 №А362288958808510159 про відмову у видачі будівельного паспорта та повернення пакета документів, ця земельна ділянка відповідно до Плану зонування території м. Кіровограда була включена до територій з функціональним призначенням Р-2 та ТР-2. У зв`язку з цим намір забудови земельної ділянки не відповідав визначеним видам забудови в межах таких зон, а отже, у Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради була наявна підстава для повернення пакета документів, передбачена пунктом 2.4 розділу ІІ Порядку №103.
Як підсумок, суди виснували, що рішення Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради від 07.05.2025 № А362288958808510159 про відмову у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки та повернення пакета документів прийнято обґрунтовано, з дотриманням усіх засад, передбачених частиною 2 статті 2 КАС України, а тому позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, не підлягає задоволенню і похідна позовна вимога про зобов`язання Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки площею 0,12 га по проїзду Підлісному у м. Кропивницькому з кадастровим номером [номер приховано]:04:046:0094.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Кропивницькою міською радою через систему «Електронний суд» направлено до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій касатор просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі №340/7333/25 в частині задоволених позовних вимог, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в цій частині.
6. Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначаючи, що суди першої та апеляційної інстанцій у контексті спірних правовідносин не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 29.01.2025 у справі №600/3670/22-а, від 01.05.2025 у справі №380/5886/22. На переконання скаржника, це призвело до неправильного вирішення справи по суті та, як наслідок, до ухвалення помилкового рішення про задоволення позовних вимог.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С.Г., судді: Тацій Л.В., Шевцова Н.В.
8. Ухвалою Верховного Суду від 18.08.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кропивницької міської ради на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2026.
9. Позивач у поданому до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню.
10. Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 15.11.2024 між ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за №4292, відповідно до пунктів 1.1.-1.3. якого, за цим Договором продавець продає, а покупець купує земельну ділянку загальною площею 0,12 га, розташовану за адресою: Кіровоградська область, місто Кропивницький, проїзд Підлісний, кадастровий номер [номер приховано]:04:046:0094.
12. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. На земельній ділянці відсутні будь-які будівлі та споруди.
13. Відчужувана земельна ділянка належала продавцю на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР№023850, виданого 30.10.2008 Управлінням земельних ресурсів у місті Кіровограді на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради від 16.09.2008 №1260, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01[телефон приховано].
14. 17.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради із заявою №173915 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки [номер приховано]:04:046:0094 на об`єкт будівництва: Нове будівництво одноповерхового садового будинку та лазні-сараю.
15. Департаментом містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради прийнято рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень №А3622889588080510159 від 01.05.2025 (реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ ВР01:2889-5880-8889-8769), яким відмовлено у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011, а саме: невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
16. Рішення обґрунтовано тим, що зазначена земельна ділянка відповідно до містобудівної документації: генерального плану міста, затвердженого рішенням міської ради від 12.09.2000 №627 «Про затвердження генерального плану м.Кіровограда» частково розташована на території лісопарків та частково на території магістральних вулиць та доріг районного значення; плану зонування території міста, затвердженого рішенням міської ради від 17.09.2013 №2456 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Кіровограда», земельна ділянка віднесена частково до зони Р-2 - рекреаційної зони активного відпочинку і частково до зони магістральних вулиць, майданів в межах червоних ліній ТР-2. Відповідно до статті 18 Закону України «Про автомобільні дороги» розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах «червоних ліній» вулиці не допускається. Згідно з пунктом 6.1.44 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» розміщення садової забудови в межах населених пунктів на території лісів та лісопарків не допускається.
17. Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
19. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
21. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
22. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
23. Пунктами 2, 7- 9 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI визначено, що таке:
генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;
містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;
план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.
24. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.
Порядок обміну інформацією між містобудівним кадастром та Державним земельним кадастром встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.
Оновлення містобудівної документації передбачає:
1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;
2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму;
3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства в частині формату зберігання та оброблення даних.
Обмеження у використанні земель (територій), визначені комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, підлягають внесенню до містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України «Про Державний земельний кадастр».
Класифікація обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, затверджується Кабінетом Міністрів України.
25. Відповідно до частин 1, 3, 4, 9, 10 статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Генеральні плани населених пунктів можуть поєднуватися з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин.
Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.
До складу генерального плану населеного пункту обов`язково включаються планувальні рішення детальних планів територій (у тому числі формування земельних ділянок), на яких планується розміщення:
за рахунок державного або місцевого бюджету: об`єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров`я, культури, житлово-комунального господарства); об`єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та схемою планування області; об`єктів, для розташування яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (якщо розташування таких об`єктів передбачено генеральним планом населеного пункту); інших об`єктів, визначених замовником у завданні на проектування.
Після затвердження генерального плану населеного пункту відомості про такі земельні ділянки підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.
Проектні рішення генерального плану населеного пункту повинні включати межі та правові режими всіх режимоутворюючих об`єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту генерального плану (у тому числі межі та правові режими територій і об`єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду, прибережних захисних смуг, водоохоронних зон, пляжних зон, інших охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель).
26. Згідно із частинами 1 - 5 статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:
1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;
2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;
3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;
4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;
5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;
6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;
7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів;
8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.
Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.
Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності).
Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану, генерального плану населеного пункту.
27. Частинами 1, 4, 5 статті 19 Закону №3038-VI встановлено, що детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.
Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
Детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
8) систему інженерних мереж;
9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;
10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;
11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
28. Відповідно до частини 2 статті 24 №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
29. Згідно із частинами 1, 2 статті 25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні.
Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.
30. Частиною 2, 4, 5 статті 26 Закону №3038-VI встановлено, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Отримання замовником або проектувальником вихідних даних є першим етапом проектування та будівництво об`єктів.
31. Відповідно до частин 1-4 статті 27 Закону №3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
32. Порядок видачі будівельного паспорта, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (далі- Порядок №103 в редакції на час виникнення спірних правовідносин) призначений для використання уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.
33. Згідно із пунктами 1.2, 1.4 розділу І Порядку №10) будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.
Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.
34. Пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку №103 визначено, що будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються: копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту); згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності); схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; проектна документація (за наявності); згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності); інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).
Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником).
Документи подаються уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури з урахуванням вимог статті 26-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681:
1) в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронний кабінет) або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачем якої є замовник та відповідний уповноважений орган з питань містобудування та архітектури;
2) у паперовій формі особисто замовником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.
35. Відповідно до пункту 2.4 розділу ІІ Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам; подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.
36. Таким чином, Суд зазначає, що будівельний паспорт видається на підставі містобудівної документації на місцевому рівні при зверненні замовника до уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури із заявою та пакетом документів для видачі будівельного паспорта. При цьому підставою для повернення замовнику пакету документів для видачі будівельного паспорта є, зокрема невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам. Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.
37. Основними складовими вихідних даних є, крім іншого, містобудівні умови та обмеження (частина 1 статті 29 Закону №3038-VІ).
38. У розумінні пункту 8 статті 1 Закону №3038-V містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
39. Частинами 2-4 статті 29 Закону №3038-VІ встановлено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об`єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються документи за зазначеним переліком.
Підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
40. Відтак, невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень.
41. При цьому невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №803/1231/17. від 14.08.2018 у справі №823/5265/15.
42. Матеріалами справи встановлено, рішенням сімнадцятої сесії двадцять третього скликання Кіровоградської міської ради двадцять третього скликання від 12.09.2000 №627 затверджено генеральний план м. Кіровограда, цим же рішенням зобов`язано управління містобудування архітектури розробити правила забудови м. Кіровограда та подати на розгляд міської ради (т.1 а.с. 166).
43. Пунктом 86 рішення четвертої сесії п`ятого скликання Кіровоградської міської ради від 26.09.2006 №112 «Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин» затверджено проект планування житлового масиву з продовженням проїзду Підлісного, розроблений під забудову індивідуальними житловими будинками та погоджений контролюючими службами міста: управлінням містобудування, архітектури, екології та земельних відносин, міським управлінням земельних ресурсів, головним державним лікарем м. Кіровограда, міською районною екологічною інспекцією, відділом охорони культурної спадщини управління культури ОДА згідно зі схемою планування (т.1 а.с .17).
Визначено категорію земель як землі житлової громадської забудови (запасу), склад угідь під проектними присадибними ділянками - одно та двоповерхової житлової забудови, під проектними ділянками для ведення садівництва - рілля, проектними вулицями - вулиць, набережних, площ.
44. Пунктом 87 даного рішення надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність громадянам м. Кіровограда за рахунок земель запасу по проїзду Підлісному, згідно зі схемою планування розробленою під забудову індивідуальними житловими будинками для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ведення садівництва.
45. Суд зазначає, що Кіровоградська міська рада у 2006 році своїм рішенням визначила категорію земельних ділянок по проїзду ОСОБА_3 , як землі житлової та громадської забудови та ріллі за рахунок земель запасу по проїзду ОСОБА_3 .
46. Рішенням десятої сесії п`ятого скликання Кіровоградської міської ради від 16.09.2008 №1260 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акт визначення збитків та передано гр. ОСОБА_2 у власність земельну ділянку по проїзду ОСОБА_3 загальною площею 2200,00 кв.м., з них: 1000,00 кв.м. (землі одно- та двохповерхової забудови) для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 1200 кв.м. (ріллі) для ведення садівництва за рахунок житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі (т.1 а.с. 28 зворотній бік).
47. 30.10.2008 ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія КР №023850, який зареєстрований Управлінням земельних ресурсів у м. Кіровограді, на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 16.09.2008 №1260.
48. З висновку начальника управління - головного архітектора міста Управління містобудування, архітектури, екології та земельних відносин від 12.06.2007 №2135 ОСОБА_4 - дослідивши проект землеустрою та відповідно до містобудівної документації управління погодило проект відведення земельної ділянки та передачу її у власність (в тому числі ОСОБА_2 ), загальною площею 17600,00 кв.м. по проїзду ОСОБА_3 , що в м. Кіровограді для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, а також введення садівництва (т.1 а.с.25).
49. Також, погоджений з усіма контролюючим органами та управліннями проект землеустрою після доопрацювання пройшов 17.10.2008 державну землевпорядну експертизу, яка згідно позитивного висновку не виявила порушень вимог законодавства, встановлених стандартів, норм та правил (висновок державної експертизи землевпорядної документації від 17.10.2008 №0945 Головного управління Деркомзему у Кіровоградській області (т.1 а.с.29 зворотній бік, а.с.97).
50. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.08.2011 Кіровоградським окружним адміністративним судом розглядалося питання правомірності віднесення земельних ділянок по проїзду Підлісному до земель житлової та громадської забудови. За результатами розгляду справи ухвалено постанову у справі №2а-1606/10/1170. В межах розгляду вказаної справи встановлено, станом на 06.11.2008 земельні ділянки по проїзду Підлісному вже відносилися до категорії землі житлової та громадської забудови, по угіддях землі зелених насаджень загального користування та землею рекреаційного призначення не була (постанова у справі №2а-1606/10/1170 https://reyestr.court.gov.ua/Review/56375024).
51. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-995[телефон приховано] від 16.02.2026 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:04:046:0094, розташована за адресою: Кіровоградська область, м.Кіровоград, проїзд Підлісний. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Вид цільового призначення земельної ділянки: 01.05 Для індивідуального садівництва. Орган, якийзареєстрував земельну ділянку: Кіровоградський районний відділ КРФ ДП «ЦДЗК при Держкомземі України» 30.10.2008 (т.2 а.с. 78-80).
52. Однак, відповідно до викопіювання зі схеми плану зонування м. Кіровограда (м.Кропивницького) М 1:500, встановлено, що орієнтовне місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:046:0094 у зоні Р-2 (рекреаційні зони активного відпочинку) та ТР-2 (зони магістральних вулиць, майданів (червоних лініях) (т.1 а.с. 82).
53. Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
54. Частинами 3-5, 10 статті 20 ЗК України визначено, що категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.
Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.
Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.
Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.
Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов`язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.
55. Відповідно до статті 180 ЗК України визначено, що зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад.
При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.
Зонування земель здійснюється відповідно до закону.
56. Підпунктом «в» пункту 5 глави 2 Плану зонування території м. Кіровограда затвердженого рішенням двадцять восьмої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 №2456 визначено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем в межах вимог, встановлених законодавством до використання земель цієї категорії, відповідно зонінгу, іншої містобудівної документації та документації із землеустрою (т.1 а.с. 56).
57. Таким чином, під час розроблення плану зонування території населеного пункту як складової частини генерального плану такого населеного пункту підлягають врахуванню актуальні відомості Державного земельного кадастру, зокрема щодо категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок.
58. Під час розроблення та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні (планів зонування, детальних планів територій) орган місцевого самоврядування зобов`язаний враховувати існуючі об`єкти, сформовані земельні ділянки та актуальні відомості Державного земельного кадастру. Прийняття рішення про зміну функціонального призначення території, яке унеможливлює використання приватної земельної ділянки за її цільовим призначенням без належного правового обґрунтування та вилучення землі для суспільних потреб, є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині.
59. Суд зазначає, що внесення відомостей про нове функціональне призначення території не припиняє права власності на земельну ділянку та не змінює її цільового призначення автоматично.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 та постановах Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №826/13833/17, від 18.03.2024 у справі №826/13101/17, від 15.06.2023 у справі №380/6328/21, від 23.06.2025 у справі №260/5099/23.
60. На підставі викладеного судами попередніх інстанцій встановлено, що під час розроблення та затвердження містобудівної документації «План зонування території м.Кіровограда» при визначенні функціональної зони території, на якій розташована земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:04:046:0094, не було враховано актуальних відомостей Державного земельного кадастру щодо категорії земель, відповідно до яких зазначена земельна ділянка відноситься до категорії земель - «землі сільськогосподарського призначення», вид цільового призначення земельної ділянки - «для індивідуального садівництва». Доказів протилежного відповідачем судам першої та апеляційної інстанцій не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
61. З огляду на викладене, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що рішення двадцять восьмої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 №2456 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м.Кіровограда» в частині затвердження містобудівної документації «План зонування території м.Кіровограда», якою земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:04:046:0094 віднесено до територій з функціональним призначенням Р-2 (рекреаційна зона активного відпочинку) та ТР-2 (зона магістральних вулиць, майданів в межах червоних ліній), є необґрунтованим, у зв`язку з чим у цій частині підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
62. Також звернута увагу на те, що на час звернення ОСОБА_1 із заявою від 17.04.2025 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки [номер приховано]:04:046:0094 на об`єкт будівництва: «Нове будівництво садового будинку та сараю-лазні по проїзду Підлісному в м. Кропивницький, Кіровоградська область» та прийняття Департаментом містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради рішення №А362288958808510159 від 07.05.2025 про відмову у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки та повернення пакету документів, земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:04:046:0094 відповідно до Плану зонування території м. Кіровограда, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 №2456, була включена до територій з функціональним призначенням Р-2 - рекреаційної зони активного відпочинку та ТР-2 - зони магістральних вулиць, майданів в межах червоних ліній, у зв`язку з чим, намір забудови земельної ділянки не відповідав визначеним видам забудови в межах таких зон, а тому в Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради була наявною підстава для повернення пакету документів, передбачена пунктом 2.4 розділу ІІ Порядку №103.
63. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що рішення Департаменту містобудування та архітектури Кропивницької міської ради №А362288958808510159 від 07.05.2025 про відмову у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки та повернення пакету документів прийнято обґрунтовано, з дотриманням усіх засад, передбачених частиною 2 статті 2 КАС України, позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.
64. З огляду на викладене, не підлягає задоволенню і похідна позовна вимога про зобов`язання Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки площею 0,12 га по проїзду Підлісному у м. Кропивницькому з кадастровим №[номер приховано]:04:046:0094.
65. Колегія суддів не приймає посилання скаржника на висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду від 29.01.2025 у справі №600/3670/22-а, від 01.05.2025 у справі №380/5886/22, оскільки висновки зроблені за різних фактичних обставин у справі, різного предмету спору, різного правового регулювання, ніж у цій справі.
У справі №600/3670/22-а, на відміну від цієї справи, розглядалось питання правомірності рішення, у формі повідомлення про відмову у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Містобудівна документація міста (генеральний план та зонування території) були прийняті одночасно у 2014 році, що фактично виключило будь-які спори щодо правомірності віднесення земельної ділянки належній позивачу саме до рекреаційної зони. Реєстрація права власності відбулась у 2019 році. Намір забудови житлового будинку клас наслідків CC1.
У справі №380/5886/22, на відміну від цієї справи, розглядалось питання правомірності рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.09.2021 №791, яким для Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Термінал-ЛТД» затверджені містобудівні умови та обмеження для проектування нового будівництва багатоквартирного будинку з підземним паркінгом та офісного будівництва з вбудованими приміщеннями короткотривалого перебування дітей зі знесенням існуючих будівель за адресою: м. Львів вул.Тернопільська 42.
66. Інші доводи касаційної скарги відхиляються Верховним Судом, оскільки не спростовують наведених вище аргументів Суду.
67. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
68. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
69. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
70. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
71. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» №33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
72. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
73. Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Кропивницької міської ради залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2026 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій
Н.В. Шевцова