УХВАЛА
про відмову у відкритті касаційного провадження
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа №320/5777/26
адміністративне провадження № К/990/42038/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 у справі № 320/5777/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби Безпеки України в м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Служби Безпеки України в м. Києві та Київській області (далі відповідач), у якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо відмови підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01.02.2026 розміру пенсії;
зобов`язати Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на 01.01.2026 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01.02.2026 розміру пенсії.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 ГУ СБУ в м. Києві та Київській області звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2026 апеляційну скаргу ГУ СБУ в м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 у справі № 320/5777/26 залишено без руху. Надано апелянту строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 1996,80 грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 апеляційну скаргу ГУ СБУ в м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 у справі № 320/5777/26 повернуто заявникові, оскільки станом на 09.09.2026 недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунуті, жодних документів до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходило.
Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 у справі № 320/5777/26 ГУ СБУ в м. Києві та Київській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 у справі № 320/5777/26 та передати справу до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Скаржник вимоги своєї касаційної скарги мотивує тим, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали від 09.09.2026 у справі № 320/5777/26 неправильно застосовано норми матеріального права. Вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції мав застосувати пункт 11 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» (п. 13 ч. 2 ст. 3 цього Закону у попередніх редакціях), які підлягали застосуванню для ідентифікації факту наявності обставин (спрямованості позову позивача на одержання у результаті судового захисту відшкодування рахунок держави упущеної із початку 2025 року вигоди у вигляді пенсійного забезпечення), за яких судовий збір не сплачується. Також, скаржник вказує, що законом не передбачено ставок судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду за позовною заявою, за подання якої судовий збір не справляється (не підлягав і не підлягає сплаті).
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Приписами пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно із частиною другою статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Положенням пункту 1 частини четвертої цієї ж статті визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон №3674-VI) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Водночас положеннями пункту 11 частини 2 статті третьої Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Вирішуючи питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій положень пункту 11 частини 2 статті 3 Закон №3674-VI, колегія суддів зазначає, що в цій справі позивачем оскаржувалися дії Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2026 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01.02.2026 розміру пенсії.
При цьому вимоги саме про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області позивачем в межах позову не заявлялись, а відтак є обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки у встановлений судом строк апелянтом не були усунуті недоліки апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування частини 2 статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 у справі № 320/5777/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби Безпеки України в м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Суддя-доповідач С.М.Чиркін
Судді Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа