ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року
м. Київ
справа №176/1581/23-а
адміністративне провадження №К/990/27082/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів: Чаку Є.В., Коротких А.Ю.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДДВС МЮУ, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
2. Печерський районний суд міста Києва рішенням від 10 червня 2024 року позов задовольнив частково. Постанову заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень ДДВС МЮУ Нещадима Івана Сергійовича від 22 червня 2023 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн на ОСОБА_1 скасував. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, за яким постановою від 22 червня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення частини першої статті 76 Закону України «Про виконавче провадження», статті 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрив. У іншій частині позову відмовив.
3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ДДВС МЮУ 16 червня 2025 року подав до Шостого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу із клопотанням при необхідності поновити строк на апеляційне оскарження.
4. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 червня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДДВС МЮУ на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакціях, чинних на дати ухвалення судових рішень у цій справі, відповідно).
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. ДДВС МЮУ подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена апеляційним судом з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи.
ДДВС МЮУ зазначив, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року, згідно із протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, який знаходиться в електронній справі №176/1581/23-а, підписано суддею Григоренко І.В. 12 червня 2025 року о 08:23:49 год, тобто через один рік після ухвалення рішення. Відповідно до картки руху документу, рішення у справі №176/1581/23-а доставлено до Електронного суду 12 червня 2025 року о 10:38 год. Згідно із інформацією, яка знаходиться у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) щодо справи №176/1581/23-а, рішення від 10 червня 2024 року надіслано судом: 18 червня 2025 року; зареєстровано: 19 червня 2025 року; забезпечено надання загального доступу: 20 червня 2025 року. 16 червня 2025 року ДДВС МЮУ оскаржив в апеляційному порядку рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року в справі №176/1581/23-а із проханням при необхідності поновити строк на апеляційне оскарження, пославшись в апеляційній скарзі на протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису й картку руху документу в електронній справі №176/1581/23-а, однак суд апеляційної інстанції ухвалою від 17 червня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 299 КАС України.
Скаржник наголосив, що, виходячи з положень частини другої статті 299 КАС України, саме день складення повного судового рішення у справі №176/1581/23-а є визначальним для обчислення строку апеляційного оскарження. ДДВС МЮУ не був обізнаний про судове рішення у справі №176/1581/23-а до часу його появи у підсистемі «Електронний суд», до якої рішення суду надійшло після його підписання. Тобто рішення суду в справі №176/1581/23-а до 12 червня 2025 року не існувало. Отже, рішення суду в справі №176/1581/23-а складено 12 червня 2025 року і саме з цієї дати починається процесуальний строк його оскарження, передбачений частиною четвертою статті 286 КАС України. Суд апеляційної інстанції застосував винятки, передбачені частиною другою статті 299 КАС України, але не встановив час складення повного тексту рішення суду першої інстанції, не надав оцінки обставинам підпису та оприлюднення судового рішення у справі №176/1581/23-а, залишив поза увагою, що повне судове рішення у цій справі надіслано для оприлюднення до ЄДРСР лише 20 червня 2025 року, тобто вже після його оскарження ДДВС МЮУ. Апеляційний суд не врахував тієї обставини, що відповідачем не був пропущений строк на апеляційне оскарження, навпаки, судове рішення оскаржено у стислий строк (4 дні) після підпису судового рішення та його доставки до Електронного суду. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДДВС МЮУ на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року в справі №176/1581/23-а, суд апеляційної інстанції фактично позбавив відповідача права на апеляційне оскарження та порушив принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
6. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 10 липня 2025 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не подав.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 28 вересня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 29 вересня 2026 року.
ІV. Позиція Верховного Суду
9. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №176/1581/23-а стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
10. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року, Верховний Суд, з урахуванням норм статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
11. Відповідно до статей 13, 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку судові рішення суду першої інстанції.
12. Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права.
13. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
14. Статтею 295 КАС України встановлені загальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
15. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені статтею 286 КАС України, частиною четвертою якої встановлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
16. Статтею 271 КАС України окреслено особливості проголошення та вручення судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ. Зокрема передбачено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-289, 289-5 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
17. Приписами частини другої статті 299 КАС України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій він не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та/або обов`язки.
18. Із матеріалів справи №176/1581/23-а, яка відноситься до категорії справ, які є терміновими, відповідно до норм КАС України, убачається, що ДДВС МЮУ 16 червня 2025 року подав до Шостого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року.
19. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 червня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДДВС МЮУ на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року на підставі частини другої статті 299 КАС України.
20. У вказаній ухвалі суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що апеляційну скаргу подано більш як через один рік після складення повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Установлений річний строк у вищевказаній правовій нормі процесуального закону є присічним, таким, що не може бути поновлений, а тому правила частини другої статті 299 КАС України передбачають обов`язок, а не право суду відмовити у відкритті апеляційного провадження, не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню. Це правило стосується виключно випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень та має виняток, згідно із яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки. При цьому законодавець, установивши зазначені виключення, виходив, зокрема, із безпосередньої обізнаності учасника справи - суб`єкта владних повноважень із наявністю відповідного судового провадження, а не з факту надіслання копії судового рішення, яким розгляд справи закінчено або ж його реєстрації у ЄДРСР. Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом (постанови від 29 вересня 2022 року в справі №260/3936/20, від 19 жовтня 2022 року в справі №214/63/20, від 21 березня 2023 року в справі №640/896/21, від 11 квітня 2023 року в справі №640/4783/19, від 28 червня 2023 року в справі №520/9904/20, від 14 вересня 2023 року в справі №240/6538/20 та ін.). Скаржником не було вказано обставин того, що його не було залучено до участі або ж не було повідомлено про розгляд цієї справи. Зважаючи на наявність усіх сукупних умов, передбачених частиною другою статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції, не перевіряючи наявність поважних причин пропуску строку оскарження, зобов`язаний відмовити у відкритті цього апеляційного провадження.
21. Отже, підставою для відмови апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДДВС МЮУ на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року в справі №176/1581/23-а слугувало те, що апеляційна скарга суб`єктом владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення.
22. Водночас у касаційній скарзі ДДВС МЮУ зазначає про неповне з`ясування судом апеляційної інстанції обставин, що мають значення для справи. Зокрема посилається на невстановлення апеляційним судом часу складення повного тексту рішення суду першої інстанції, ненадання оцінки обставинам підпису та оприлюднення судового рішення у справі №176/1581/23-а.
23. Так, приписи частини другої статті 299 КАС України встановлюють преклюзивний (граничний) річний строк на апеляційне оскарження для суб`єктів владних повноважень та прокурорів, який обчислюється саме з дня складення повного судового рішення.
24. У частині десятій статті 243 КАС України встановлено, що усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС), шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) судді (у разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії).
25. Відповідно до частин п`ятої-сьомої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення (скорочене рішення) суд повідомляє, коли буде складено повне судове рішення. Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
26. За приписами частин третьої-четвертої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Доступ до окремих думок суддів через ЄДРСР забезпечується у тому самому порядку, що й до судового рішення, стосовно якого викладено окрему думку. Порядок ведення ЄДРСР затверджується Вищою радою правосуддя (далі - ВРП).
27. Рішенням ВРП від 19 квітня 2018 року №1200/0/15-18 (зі змінами) затверджено Порядок ведення ЄДРСР, відповідно до пункту 1 розділу ІІ якого електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС) у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування.
28. Дата та час підписання КЕП, а також дата та час надсилання до ЄДРСР електронного примірника судового рішення або окремої думки судді автоматично зберігається в АСДС і не підлягає коригуванню (пункт 2 розділу ІІ вказаного Порядку).
29. Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що судове рішення (у тому числі повне судове рішення) складається і підписується суддею (у разі колегіального розгляду справи - всіма суддями, що входять до складу колегії), який (які) ухвалив (ухвалили) таке судове рішення, у день його складення. При цьому законодавець не розмежовує в часі складення повного тексту судового рішення та його підписання суддею (всіма суддями, що входять до складу колегії), а, навпаки, пов`язує ці процедурні дії в єдиний завершений етап ухвалення судового рішення.
30. В умовах функціонування ЄСІТС оформлення судового рішення передбачає не лише проставлення особистого підпису судді (особистих підписів усіх суддів, що входять до складу колегії) на його паперовому оригіналі, а й накладення КЕП суддею (всіма суддями, що входять до складу колегії) на електронний примірник судового рішення. Саме накладення такого підпису (таких підписів) підтверджує завершення оформлення судового рішення в електронній формі та засвідчує його автентичність і незмінність.
31. Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах, зокрема, від 04 червня 2026 року в справі №500/5212/24, від 30 липня 2026 року в справі №380/21508/25.
32. Отже, застосовуючи до апеляційної скарги ДДВС МЮУ на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року в справі №176/1581/23-а наслідки, визначені частиною другою статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції повинен був достеменно з`ясувати день складення повного рішення суду першої інстанції, з яким закон пов`язує початок відліку річного строку.
33. В оскаржуваній ухвалі від 17 червня 2025 року апеляційний суд зазначив про подання апеляційної скарги більш як через один рік після складення повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, однак не вказав дня складення повного судового рішення. При цьому суд апеляційної інстанції взагалі не відреагував на аргументи, викладені ДДВС МЮУ в апеляційній скарзі, щодо строків подання апеляційної скарги, в якій відповідач, зокрема, вказував: «Згідно Протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису рішення Печерського районного суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №176/1581/23-а підписано 12.06.2025 08:23:49. Згідно картки руху документу, рішення по справі №176/1581/23-а доставлено до електронного суду 12.06.2025 10:38. Таким чином, строк оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №176/1581/23-а спливає 22.06.2025. Отже строк апеляційного оскарження не порушено».
34. Отож оскільки наведені обставини залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції, ним не було з`ясовано усіх необхідних обставин, які мають значення для правильного прийняття рішення за апеляційною скаргою, поданою ДДВС МЮУ на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року в справі №176/1581/23-а, то висновок апеляційного суду про наявність усіх сукупних умов, передбачених частиною другою статті 299 КАС України, для відмови у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою є передчасним і не може бути визнаним обґрунтованим.
35. Згідно із частинами першою та четвертою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
36. За таких обставин, Верховний Суд, з огляду на приписи частин першої та четвертої статті 353 КАС України, дійшов висновку, що касаційна скарга ДДВС МЮУ підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року - скасуванню із направленням справи №176/1581/23-а до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
V. Судові витрати
37. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року в справі №176/1581/23-а скасувати.
3. Справу №176/1581/23-а направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко