УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа №500/3104/25
адміністративне провадження № К/990/43548/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Козівської селищної ради Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2026 у справі №500/3104/25 за позовом ОСОБА_1 до Козівської селищної ради Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У 2025 році ОСОБА_1 (далі-позивачі) звернувся до суду з позовом до Козівської селищної ради Тернопільської області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Козівської селищної ради щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 16.09.2024 щодо надання дозволу на укладання договору земельного сервітуту земельної ділянки за кадастровий номер: [номер приховано]:02:001:1012 площею 0.0188 га, яка розташована за адресою: село Конюхи, Тернопільського району, Тернопільської області з цільовим призначенням: 18.00 землі загального користування, розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель комунальної власності земельної ділянки площею 0,0188 га для встановлення на користь ОСОБА_1 постійного безоплатного земельного сервітуту для проїзду до земельної ділянки з кадастровими номерами: [номер приховано]:02:001:0013 0,25 га;
- зобов`язати Козівську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2024 щодо надання дозволу на укладання договору земельного сервітуту земельної ділянки за кадастровий номер: [номер приховано]:02:001:1012 площею 0.0188 га, яка розташована за адресою: село Конюхи, Тернопільського району, Тернопільської області, та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення, які оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.09.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2026 у справі №500/3104/25, позов задоволено.
23.09.2026 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Козівської селищної ради Тернопільської області, у якій скаржник просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2026 у справі №500/3104/25, ухвалити рішення, яким позивачу відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає про наявність обставин, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Щодо тверджень скаржника про те, що справа становить значний суспільний інтерес Верховний Суд зауважує, що вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Проте, скаржник в касаційній скарзі не наводить обґрунтувань, які б давали достатні підстави вважати, що справа становить значний суспільний інтерес.
Отже, доводи скаржника, що касаційна скарга становить значний суспільний інтерес є необґрунтованими.
Натомість, доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Суд, зазначає, що переглядаючи справу У касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Разом з тим, щодо посилання скаржника на наявність підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд вказує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі вказаної норми КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Таким чином, з огляду на недостатнє обґрунтування скаржником у касаційній скарзі посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також враховуючи те, що наведені скаржником постанови та оскаржувані судові рішення, прийняті з урахуванням різних фактичних обставин справи, у різні періоди часу та з урахуванням різного законодавчого регулювання та його застосування, колегія суддів вважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до Козівської селищної ради із заявою від 16.09.2024 про надання дозволу на укладання договору земельного сервітуту земельної ділянки площею 0,0188 га, яка знаходиться за адресою: село Конюхи, Тернопільського району, Тернопільської області та перебуває у власності Козівської селищної ради. Цільове призначенням вказаної земельної ділянки: 18.00 землі загального користування, кадастровий номер: [номер приховано]:02:001:1012, вид права земельного сервітуту відповідно до статті 99 Земельного кодексу України для проходу, проїзду на транспортному засобі по наявному шляху. Необхідність надання дозволу на укладання договору земельного сервітуту земельної ділянки площею 0,0188 га, кадастровий номер: [номер приховано]:02:001:1012, обумовлена відсутністю безперешкодного проїзду сільськогосподарською технікою для забезпечення обслуговування позивачем належних йому об`єктів, а саме до сараю (літера Г згідно технічного паспорта) та на присадибну ділянку за сараєм (літера Г згідно технічного паспорта).Однак, питання про надання дозволу на укладення договору про встановлення земельного сервітуту не набрало необхідної кількості голосів депутатів для його прийняття.
Колегія суддів зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Козівської селищної ради винесеного на її пленарному засіданні за результатами розгляду клопотання позивача від 16.09.2024, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача уповноваженим органом (сесією ради), а належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов`язання Козівської селищної ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2024 щодо надання дозволу на укладання договору земельного сервітуту земельної ділянки за кадастровий номер: [номер приховано]:02:001:1012 площею 0.0188 га, яка розташована за адресою: село Конюхи, Тернопільського району, Тернопільської області.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не містять належних підстав касаційного оскарження відповідно до статті 328 КАС України та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог позивача.
Скаржник у касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
КАС України передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити випадки, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності відповідно до підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Козівської селищної ради Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2026 у справі №500/3104/25 за позовом ОСОБА_1 до Козівської селищної ради Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: В.М. Кравчук
В.М. Шарапа