ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа №440/7290/25
адміністративне провадження № К/990/12674/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року (головуючий суддя Канигіна Т.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року (головуючий суддя Ральченко І.М., судді Подобайло З.Г., Катунов В.В.)
у справі № 440/7290/25
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України, Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання, оформлене протоколом від 04 квітня 2025 року №33/д;
- зобов`язати Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України виплатити 1/3 частку одноразової грошової допомоги, передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" ОСОБА_1 у зв`язку із загибеллю її батька ОСОБА_3 .
1.1. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є донькою загиблого під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовця ОСОБА_3 . Позивачкою подано заяву на отримання одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї (доньці) загиблого ОСОБА_3 у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби. Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України листом повідомив ОСОБА_1 , що протокольним рішенням надані позивачкою документи повернуті для доопрацювання через відсутність доказів, що позивачка перебувала на утриманні у загиблого ОСОБА_3 . Таку відмову ОСОБА_1 вважає безпідставною, зазначає, що чинною з 29 березня 2024 року редакцією статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено право на отримання дітьми загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги.
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними рішення Міністерства оборони України від 04 квітня 2025 року №33/д, оформлене протоколом від 04 квітня 2025 року №33/д, у частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів, які підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 грудня 2024 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прийняти рішення за результатами такого розгляду, з урахуванням висновків суду
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
3.1. Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 12 квітня 1989 року ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_3 .
3.2. Батько ОСОБА_1 - солдат військової служби за призовом під час мобілізації, навідник механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання із забезпеченням відсічі збройної агресії Російської Федерації в районі населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області, що підтверджується сповіщенням сім`ї від 15 липня 2024 року №3/1967/4в.
3.3. Крім того, відомості щодо смерті ОСОБА_3 містяться у постанові Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про ідентифікацію особи від 10 липня 2024 року, у якій зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202412[телефон приховано] від 19 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України.
3.4. Досудовим розслідуванням встановлено, що 19 березня 2024 року до КЗ "Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи" з тимчасово окупованих територій доставлено 59 трупів осіб (анкетні дані встановлюються), які загинули у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України та повернені відповідно до Порядку передачі та репатріації тіл (останків).
3.5. 10 липня 2024 року в ході допиту потерпілої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено, що труп, зареєстрований КЗ "Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи" за № 3629 за 2024 рік, є її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець Військової частини НОМЕР_2 , який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
3.6. Також факт смерті ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 12 липня 2024 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
3.7. 16 квітня 2025 року до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України було направлено адвокатський запит з метою отримання інформації щодо того, чи виплачено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168), якою встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, зазначених у статті 16-1 Закону № 2011-XII.
3.8. 30 квітня 2025 року отримано лист-відповідь від Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України, у якому вказано, що за результатами розгляду документів ОСОБА_1 , що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_6 , Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія), прийнято рішення про повернення їх на доопрацювання, оформлене протоколом від 04 квітня 2025 року № 33/д.
3.9. Вважаючи протокол комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, від 04 квітня 2025 року № 33/д в частині, що стосується непризначення одноразової грошової допомоги виплатити ОСОБА_1 та повернення на доопрацювання документів, позивачка звернулась до суду з позовом.
4. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що частиною першою статті 16-1 Закону № 2011-XII передбачено право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, доньки. Суд вважав необґрунтованим повернення Міністерством оборони України позивачці документів, які містили документи щодо факту спорідненості позивачки з метою надання документів, якими встановлено факт перебування на утриманні загиблого.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
5. МО України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року, відмовивши у задоволенні позову повністю.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).
Зокрема, скаржник стверджує про те, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахували висновки Верховного Суду, які викладено у постановах від 29 червня 2022 року у справі № 640/6477/19, від 07 грудня 2021 року у справі № 465/1980/18, від 17 березня 2025 року у справі №280/2749/24, щодо застосування пункту 4 статті 16-1 Закону № 2011-XII (який набрав чинності 29 березня 2024 року). На переконання скаржника, дата смерті військовослужбовця є вирішальною обставиною для визначення моменту виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, та, відповідно, кола осіб, які мають на це право, і розміру виплати, виходячи із законодавства, яке було чинним саме на дату смерті військовослужбовця.
6. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6.1. В обґрунтування своєї позиції, позивачка зазначає, що її батько загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак усі члени сім`ї дізналися про цю подію лише у липні 2024 року. Вказує, що ніхто з членів сім`ї не міг знати про долю загиблого до липня 2024 року, а тому жодним чином не могли реалізувати право на отримання одноразової грошової допомоги до цього часу.
6.2. Мотиви позивачки полягають у тому, що у неї виникла реальна можливість реалізувати право на одноразову грошову допомогу після липня 2024 року, а тому застосування до спірної ситуації старої редакції Закону (чинної на дату смерті військовослужбовця) є неправомірним. Натомість, на думку ОСОБА_1 , повинна застосовуватись редакція статті 16-1 Закону № 2011-XII, чинна на дату, коли члени сім`ї загиблого отримали реальну можливість дізнатися про факт смерті військовослужбовця та реалізувати своє на право на соціальну гарантію.
6.3. Позивачка посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05 лютого 2025 року у справі №120/17960/23, від 02 жовтня 2024 року у справі №340/2273/23, а також рішення судів першої та апеляційної інстанцій в інших справах.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Спірним питанням, яке слід вирішити у межах касаційного перегляду цієї справи, є право позивачки, як повнолітньої доньки загиблого військовослужбовця, на отримання одноразової грошової допомоги.
9. Відповідно до частини першої статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
10. За змістом частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
11. Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
12. Закон № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
13. Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
14. Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1);
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2);
3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (підпункт 3).
15. Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
16. Одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.
17. Пунктом 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII визначено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
18. У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
19. Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
20. Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Державні органи, які зазначені у пунктах 1-1-2 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.
21. Аналіз змісту пункту 2 Постанови № 168 свідчить про те, що Кабінет Міністрів України установив дві самостійні альтернативні підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн:
- загибель особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, зокрема, військовослужбовця, у період дії воєнного стану;
- смерть військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
22. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 червня 2026 року у справі №620/10029/24, вирішуючи питання права на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн за пунктом 2 Постанови № 168 у подібних правовідносинах, наголосила, що особливе значення для цієї категорії спорів має редакція нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з урахуванням моменту виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема дати смерті військовослужбовця.
23. З огляду на зазначену позицію Верховного Суду щодо застосування редакції нормативно-правового акта, чинної на момент виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, колегія суддів доходить висновку, що у спірній ситуації слід застосовувати спеціальні норми права, які були чинними на дату смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24. Відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
25. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що Законом визначено виключний перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. При цьому, законодавець виділив окрему категорію таких осіб - дітей, які не досягли повноліття, тобто, таких, що не досягли 18 років. Стаття 16-1 Закону № 2011-XII, у редакції, чинній станом на 29 червня 2023 року, не підлягає більш широкому тлумаченню категорії осіб - дітей, ніж це визначив законодавець.
26. Варто зазначити, що суд касаційної інстанції передусім оцінює правомірність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, правозастосування у процесі реалізації його повноважень. Тому перевірці підлягає застосування саме тієї норми права, яка регулювала спірні правовідносини у момент їх виникнення. На цій підставі Суд не дає оцінку застосуванню норми права, яку у майбутньому було змінено.
27. Враховуючи наведене правове регулювання спірних правовідносин та висновки, сформовані судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові Верховного Суду від 16 червня 2026 року у справі №620/10029/24, колегія суддів погоджується із доводами МО України про те, що до спірних правовідносин застосовується законодавство, чинне на день загибелі військовослужбовця. Відповідно доводи ОСОБА_1 з цього приводу є необґрунтованими та помилковими. Оскільки редакція статті 16-1 Закону № 2011-XII визначала право на отримання одноразової грошової допомоги дітей, які не досягли повноліття, ОСОБА_1 , будучи повнолітньою донькою загиблого військовослужбовця, за встановлених у цій справі обставин не має права на цю виплату.
28. Суд не бере до уваги посилання ОСОБА_1 на висновки Верховного Суду у справі №280/3308/23, оскільки такі сформовані за інших фактичних обставин справи та правового регулювання. Зокрема, спірна ситуація у справі №280/3308/23 виникла у зв`язку з поетапною виплатою одноразової грошової допомоги, хоча на момент призначення такої допомоги не було передбачено її поетапного нарахування особам, яким вона призначена.
29. Колегія суддів касаційної інстанції також відхиляє посилання позивачки на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 120/17960/23, які були враховані судами попередніх інстанцій, як такі, що нерелевантні до спірних правовідносин. Так, у справі № 120/17960/23 позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її чоловіка як дружина загиблого. Водночас судом цивільної юрисдикції у іншій справі було встановлено, що після розірвання шлюбу позивачка продовжувала проживати з військовослужбовцем до моменту його смерті однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, вони вели спільне господарство, разом виховували їх спільних дітей. Крім цього, висновки Верховного Суду сформовані за іншого правового регулювання.
30. Посилання на рішення судів першої та апеляційної інстанцій є безпідставним, оскільки такі не є правозастовчою практикою в розумінні статті 242 КАС України.
31. За таких обставин та висновків Верховного Суду, відповідач діяв законно, у межах законодавства, чинного на дату загибелі військовослужбовця.
32. З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій застосували закон, який не підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли у цій справі.
33. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
34. Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційну скаргу Міністерства оборони України слід задовольнити, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити повністю.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №440/7290/25 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не оскаржується.
Головуючий суддя В.М. Шарапа
Судді: Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін