ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 320/51621/24
адміністративне провадження № К/990/2189/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Жука А.В., Соколова В.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №320/51621/24
за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
за касаційною скаргою адвоката Скока Володимира Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року, прийняте у складі головуючого судді Марича Є.В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В., Мельничука В.П.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивачка; ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач; ВККС), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт відповідача, а саме наказ від 06.11.2024 №442-к/тр про звільнення позивачки з посади керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- поновити позивачку на посаді керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 06.11.2024 і по день ухвалення рішення судом;
- стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду, завдану його протиправним індивідуальним актом в розмірі 100 000 гривень.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає про те, що оскаржуваний наказ про її звільнення з посади керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є незаконним, оскільки не відповідає вимогам підпункту 58.20 пункту 58 та пункту 193 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Позивачка вважає, що протиправність наказу відповідача полягає у порушенні її права на працю та на захист від незаконного звільнення, права на доступ до державної служби, а також права на приватне життя.
3. Крім того позивачка зазначила про те, що незаконне звільнення призвело до душевних страждань та переживань, до позбавлення можливості реалізації своїх професійних навичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру, а тому просить суд стягнути на її користь з відповідача моральну шкоду.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
4. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
5. Судові рішення мотивовані тим, що спірний наказ Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06.11.2024 №442-к/тр прийнято на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, адвокат Скок Володимир Сергійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 06 листопада 2024 року №442-к/тр щодо звільнення позивачки з посади керівника секретаріату ВККС, поновлення позивачки на посаді керівника секретаріату ВККС та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу; ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
7. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, представник позивачки посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8. У касаційній скарзі касатор вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, а саме:
- положень пункту 1 частини другої статті 34, частини першої статті 31, пункту 1 частини другої статті 31, пункту частини другої статті 33, пункту 2 частини першої статті 83, частини першої статті 85 Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, абзацу 4 пункту 1 частини другої статті 6 Закону №889-VІІІ від 10.12.2015, у редакції від 05.01.2017 у правовідносинах між керівником секретаріату ВККС/державним службовцем категорії «А», призначеним на посаду безстроково, відповідно до діючого на час призначення законодавства, та ВККС/іншим державним органом щодо звільнення керівника секретаріату ВККС/державного службовця категорії «А» у зв`язку з закінченням строку призначення на посаду державної служби, на яку він, згідно нового законодавства, не призначався;
- положень пункту 7 частини першої статті 2, пункту 1 частини другої статті 31, частини другої статті 91 Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015, у редакції станом на 06.11.2024 (дату спірного наказу), частини першої статті 92, частини 11 статті 98, частини першої статті 102 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції станом на 06.11.2024 (дату спірного наказу), п.п. 36.13 пункту 36, п.п. 58.20 пункту 58, пункту 193 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 №81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.10.2023 №119/зп-23), у правовідносинах між керівником секретаріату ВККС/державним службовцем категорії «А» та ВККС/іншим державним органом щодо звільнення керівника секретаріату ВККС/державного службовця категорії «А» з відповідної посади за рішенням не суб`єкта призначення.
9. Представник позивачки у касаційній скарзі вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про поширення на позивачку (з 07.11.2019) норм Закону України «Про державну службу» №889-VІІ від 10.12.2015 щодо п`ятирічного строку призначення на посаду та відповідно його спливу 06.11.2024, оскільки на посаду керівника секретаріату ВККС (внаслідок переведення) ОСОБА_1 була призначена наказом голови ВККС №245-к/тр від 09 червня 2015 року, тобто до моменту набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015, а тому на неї не розповсюджуються відповідні обмеження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 34 цього Закону, та до неї не могли бути застосовані наслідки, визначені частиною 1 статті 85 Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 у вигляді звільнення. На думку касатора, застосування граничних строків призначення державного службовця категорії «А» та його відповідне звільнення (припинення держслужби) за наслідками закінчення таких строків може мати місце виключно у тому випадку, якщо цей державний службовець призначався на посаду категорії «А» на п`ятирічний строк у порядку, передбаченому Законом України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015.
10. Також касатор зазначає про те, що суб`єктом призначення по відношенню до керівника секретаріату ВККС є ВККС у пленарному складі, у зв`язку з чим єдиним уповноваженим суб`єктом на звільнення керівника секретаріату ВККС з займаної посади є ВККС у пленарному складі. Однак рішення ВККС у пленарному складі про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника секретаріату ВККС відсутнє.
ІV. Позиція інших учасників справи
11. Вища кваліфікаційна комісія суддів України надала до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
12. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Жука А.В., Соколова В.М., від 02 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Скока Володимира Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2026 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 30 вересня 2026 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, наказом голови ВККС від 23.02.2015 №59-к/тр ОСОБА_1 призначена на посаду керівника секретаріату ВККС з 24 лютого 2015 року, як така, що перебувала у кадровому резерві на цю посаду, тимчасово, на час перебування основного працівника у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
15. Наказом голови ВККС від 02.04.2015 № 114-к/тр у зв`язку із зміною структури і штатного розпису ВККС ОСОБА_1 призначена на посаду глави секретаріату ВККС з 03 квітня 2015 року.
16. Наказом голови ВККС від 09.06.2015 №245-к/тр у зв`язку із зміною структури і штатного розпису ВККС, главу секретаріату ВККС ОСОБА_1 переведено на посаду керівника секретаріату ВККС з 09 червня 2015 року.
17. У зв`язку із змінами істотних умов державної служби з 07.11.2019 за посадою керівника секретаріату ВККС, а саме зміною основних посадових обов`язків в частині повноважень керівника держаної служби у ВККС, відповідно до статті 43 Закону України «Про державну службу» головою ВККС позивачці вручено повідомлення від 06.11.2019 №01-6473/19 із роз`ясненнями про право погодитись із зміною істотних умов державної служби або відмовитись від продовження проходження державної служби в нових умовах шляхом подання відповідної заяви.
18. З вказаним повідомленням ОСОБА_1 ознайомлена 07.11.2019, про що свідчить її власний підпис на документі.
19. Наказом голови ВККС від 06.11.2024 №442-к/тр ОСОБА_1 на підставі частини першої статті 85 Закону України «Про державну службу» звільнена із займаної посади керівника секретаріату ВККС, у зв`язку з припиненням державної служби, що обумовлено закінченням строку призначення на державну службу, визначеного пунктом 1 частини другої статті 34 Закону України «Про державну службу» і неприйняттям суб`єктом призначення рішення про повторне призначення на посаду.
VІI. Джерела права й акти їхнього застосування
20. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
22. Відповідно до приписів Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, чинного на час призначення (переведення) ОСОБА_1 на посаду керівника секретаріату, зокрема, статтею 109, передбачалось, що організаційне забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснює секретаріат, працівники якого є державними службовцями.
23. Працівники секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються на посади та звільняються з посад Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу».
24. Відповідно до частини другої статті 105 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України організовує роботу Комісії, визначає обов`язки заступника Голови, веде засідання Комісії, здійснює підготовку засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та організовує діловодство. Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України видає накази та доручення, які є обов`язковими до виконання.
25. 10 грудня 2015 року було прийнято Закон України "Про державну службу" №889-VIII.
26. Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII керівник державної служби в державному органі - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов`язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі.
27. Статтею 6 Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року встановлено, що посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців.
28. Встановлюються такі категорії посад державної служби:
29. 1) категорія "А" (вищий корпус державної служби) - посади: Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств; керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників; керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та їх заступників; голів місцевих державних адміністрацій; керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
30. 2) категорія "Б" - посади: керівників структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів України та їх заступників; керівників структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступників, керівників територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, їх заступників; заступників голів місцевих державних адміністрацій; керівників апаратів апеляційних та місцевих судів, керівників структурних підрозділів апаратів судів, їх заступників; заступників керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
31. 3) категорія "В" - інші посади державної служби, не віднесені до категорій "А" і "Б".
32. Частина перша статті 17. Повноваження керівника державної служби здійснюють: 1) у Секретаріаті Кабінету Міністрів України - Державний секретар Кабінету Міністрів України; 2) у міністерстві - державний секретар міністерства; 3) в іншому центральному органі виконавчої влади - керівник відповідного органу; 4) у державних органах, посади керівників яких належать до посад державної служби, - керівник відповідного органу; 5) в інших державних органах або в разі прямого підпорядкування окремій особі, яка займає політичну посаду, - керівник апарату (секретаріату).
33. Пункт 1 частини другої статті 33. Акт про призначення на посаду може містити такі умови та зобов`язання, як строк призначення (у разі строкового призначення).
34. Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону України «Про державну службу» призначення на посаду державного службовця здійснюється безстроково, крім випадків, визначених цим та іншими законами України.
35. Строкове призначення на посаду здійснюється у разі, зокрема: призначення на посаду державної служби категорії «А» - на п`ять років, якщо інше не передбачено законом, з правом повторного призначення без обов`язкового проведення конкурсу на ще один строк або переведення на рівнозначну або нижчу посаду до іншого державного органу.
36. У разі закінчення строку призначення на посаду державної служби - державна служба припиняється (пункт 2 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
37. Відповідно до частини першої статті 85 Закону України «Про державну службу», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з посади в останній день цього строку.
38. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII передбачено, що у державних органах, керівники або голови яких виконують повноваження керівників державної служби та з дня набрання чинності цим Законом втрачають статус державних службовців, утворюються посади керівників державної служби. Повноваження керівників державної служби до призначення на такі посади осіб за результатами конкурсу в порядку, визначеному цим Законом, продовжують виконувати керівники або голови відповідних державних органів, але не довше ніж до 1 січня 2017 року.
39. У пункті 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII зазначено, що інші державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби, визначені відповідно до цього Закону, продовжують виконувати свої посадові обов`язки у відповідному державному органі.
40. Законом України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року №1798-VIII, який набрав чинності 05 січня 2017 року, внесені зміни до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, зокрема, частину другу статті 91 Закону України «Про державну службу» було доповнено положенням щодо призначення керівників апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя з урахуванням особливостей, визначених законодавством про судоустрій і статус суддів.
41. Підпунктом 31 пункту 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року №1798-VIII, встановлено внести зміни до таких законодавчих актів України: у Закону України «Про державну службу» в абзаці четвертому пункту 1 частини другої статті 6: слова "Верховного Суду України" замінено словами "Верховного Суду"; доповнено словами "керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників".
42. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1402-VIII).
43. Згідно з частиною першою статті 92 Закону №1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
44. Частиною п`ятою статті 92 Закону № 1402-VIII встановлено, що порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається цим Законом. Процедурні питання діяльності Комісії відповідно до цього Закону визначаються Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
45. Відповідно до частини першої статті 102 Закону № 1402-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) організаційне забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснює секретаріат.
46. Секретаріат очолює його керівник, який призначається на посаду за результатами конкурсу з урахуванням положень цього Закону та Закону України «Про державну службу».
47. Організаційними формами діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є засідання у пленарному складі Комісії, у складі її палат та колегій залежно від питань, визначених цим Законом та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (частина перша статті 98 Закону №1402-VIII).
48. Відповідно до пунктів 193, 194 параграфу 14 розділу ІІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року №119/зп-23) (далі - Регламент) керівника Секретаріату Комісії призначає на посаду та звільняє з посади Комісія у пленарному складі у своєму засіданні. Керівник Секретаріату Комісії призначається строком на 5 років.
49. Кандидатом на посаду керівника Секретаріату Комісії може бути лише переможець відповідного конкурсу, який відповідає кваліфікаційним вимогам, передбаченим Законом України «Про державну службу» для осіб, які претендують на зайняття посади державної служби категорії «А», Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Законом України «Про Вищу кваліфікаційну комісію суддів України».
50. Керівник Секретаріату Комісії має право звільнитися з посади за власним бажанням шляхом подання заяви у письмовій формі на розгляд Комісії.
51. З 07.11.2019 набрав чинності Закон України №193-IX від 16 жовтня 2019 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (далі - Закон №193-IX).
52. Цим Законом внесено зміни, у тому числі, до статті 102 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема:
- частину першу доповнено абзацом другим, відповідно до якого: «Секретаріат очолює його керівник, який призначається на посаду за результатами конкурсу з урахуванням положень цього Закону та Закону України «Про державну службу»;
- частину п`яту викладено в такій редакції: «Працівники секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються на посади та звільняються з посад у порядку, встановленому законодавством про державну службу».
53. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №193-IX встановлено, що з дня набрання ним чинності повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припиняються, а керівник секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначається за результатами конкурсу з урахуванням вимог закону.
VІIІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
54. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
55. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.
56. Касаційне провадження у цій справі відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України.
57. У касаційній скарзі представник позивачки зазначає про необхідність формування Верховним Судом висновку щодо застосування положень пункту 1 частини другої статті 34, частини першої статті 31, пункту 1 частини другої статті 31, пункту 1 частини другої статті 33, пункту 2 частини першої статті 83, частини першої статті 85 Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, абзацу 4 пункту 1 частини другої статті 6 Закону №889-VІІІ від 10.12.2015, у редакції від 05.01.2017 у правовідносинах між керівником секретаріату ВККС, призначеним на посаду безстроково, та ВККС щодо звільнення керівника секретаріату ВККС у зв`язку з закінченням строку призначення на посаду державної служби; положень пункту 7 частини першої статті 2, пункту 1 частини другої статті 31, частини другої статті 91 Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, частини першої статті 92, частини 11 статті 98, частини першої статті 102 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, п.п. 36.13 пункту 36, п.п. 58.20 пункту 58, пункту 193 Регламенту, у правовідносинах між керівником секретаріату ВККС та ВККС щодо звільнення керівника секретаріату ВККС з відповідної посади за рішенням не суб`єкта призначення.
58. Касатор вказує на відсутність правових підстав для звільнення позивачки на підставі частини першої статті 85 Закону України «Про державну службу» у зв`язку із припиненням державної служби, що обумовлено закінченням строку призначення на посаду.
59. Також касатор зазначає про те, що суб`єктом призначення щодо керівника секретаріату ВККС є ВККС у пленарному складі, у зв`язку з чим єдиним уповноваженим суб`єктом на звільнення керівника секретаріату ВККС із займаної посади є ВККС у пленарному складі.
60. Відповідаючи на питання, поставлені перед судом касаційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд керується таким.
61. Верховний Суд уважає за необхідне зазначити про те, що особливістю спірних правовідносин є їхня тривалість у часі, упродовж якого було проведено реформи державної служби та системи правосуддя, що зумовило зміни як у спеціальному законодавстві, так і в законодавстві про державну службу.
62. Як установлено судами, ОСОБА_1 була призначена на посаду керівника секретаріату ВККС з 24 лютого 2015 року, тимчасово, на час перебування основного працівника у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, згідно з наказом від 23.02.2015 № 59-к/тр.
63. В подальшому, відповідно до наказу голови ВККС від 02.04.2015 № 114-к/тр (у зв`язку із зміною структури і штатного розпису ВККС) позивачку призначено на посаду глави секретаріату ВККС з 03 квітня 2015 року, а наказом від 09.06.2015 №245-к/тр (у зв`язку із зміною структури і штатного розпису ВККС) - переведено з посади глави секретаріату ВККС на посаду керівника секретаріату ВККС з 09 червня 2015 року.
64. Правове регулювання державної служби у ВККС на час призначення позивачки на посаду здійснювалося відповідно до приписів законів України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ та «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI.
65. Так, приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, який був чинний на час призначення (переведення) ОСОБА_1 на посаду керівника секретаріату ВККС, зокрема, статтею 109, передбачалось, що організаційне забезпечення діяльності ВККС здійснює секретаріат, працівники якого є державними службовцями.
66. Працівники секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються на посади та звільняються з посад Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу».
67. Відповідно до частини другої статті 105 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України організовує роботу Комісії, визначає обов`язки заступника Голови, веде засідання Комісії, здійснює підготовку засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та організовує діловодство. Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України видає накази та доручення, які є обов`язковими до виконання.
68. Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ не було визначено, до якої категорії посад належить займана позивачкою посада керівника секретаріату ВККС.
69. На момент призначення (переведення) позивачки на посаду, організацію роботи ВККС та функцію керівника державної служби здійснював і виконував її Голова, що було правильно встановлено судами попередніх інстанцій.
70. В подальшому, 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, яким було запроваджено нові принципи побудови і розвитку державної служби, зокрема, розмежування політичних та адміністративних посад, врегулювання статусу державного службовця, конкурсних процедур добору на державну службу, в тому числі на посади вищого корпусу державної служби, гарантування рівного доступу до державної служби.
71. За визначеннями, передбаченими у статті 2 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, керівник державної служби в державному органі - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов`язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі. Вказаним Законом запроваджено категорії посад державної служби, визначені у статі 6, до яких входять: категорія «А» (вищий корпус державної служби); категорія «Б»; категорія «В» - інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б».
72. Також частиною другою статті 34 зазначеного Закону було передбачено строкове призначення на посади державної служби категорії «А».
73. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII було встановлено, що у державних органах, керівники або голови яких виконують повноваження керівників державної служби та з дня набрання чинності цим Законом втрачають статус державних службовців, утворюються посади керівників державної служби.
74. Повноваження керівників державної служби до призначення на такі посади осіб за результатами конкурсу в порядку, визначеному цим Законом, продовжують виконувати керівники або голови відповідних державних органів, але не довше ніж до 01 січня 2017 року.
75. У пункті 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII зазначено, що інші державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби, визначені відповідно до цього Закону, продовжують виконувати свої посадові обов`язки у відповідному державному органі.
76. Таким чином, як правильно було встановлено судами попередніх інстанцій, Голова ВККС був одночасно керівником органу та керівником державної служби у ВККС. ОСОБА_1 , як державний службовець, продовжувала виконувати свої посадові обов`язки керівника секретаріату, визначені структурою і штатним розписом ВККС.
77. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, який набрав чинності 05 січня 2017 року, було внесено зміни до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, якими, зокрема, посаду керівника секретаріату ВККС віднесено до посад державної служби категорії «А».
78. Отже, з 5 січня 2017 року правовий статус посади, яку обіймала позивачка, змінився, а саме - посаду керівника секретаріату ВККС було віднесено до посад державної служби категорії «А», перебування на якій, в силу приписів частини другої статті 34 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, є строковим.
79. Також частину другу статті 91 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII було доповнено положенням щодо призначення керівників апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя з урахуванням особливостей, визначених законодавством про судоустрій і статус суддів.
80. 07 листопада 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-IX, яким внесено зміни, у тому числі, до статті 102 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема: частину першу доповнено абзацом другим, відповідно до якого: «Секретаріат очолює його керівник, який призначається на посаду за результатами конкурсу з урахуванням положень цього Закону та Закону України «Про державну службу»; частину п`яту викладено в такій редакції: «Працівники секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються на посади та звільняються з посад у порядку, встановленому законодавством про державну службу».
81. Між тим, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №193-IX встановлено, що з дня набрання ним чинності повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припиняються, а керівник секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначається за результатами конкурсу з урахуванням вимог закону.
82. Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII встановлено, що повноваження керівника державної служби в інших державних органах або в разі прямого підпорядкування окремій особі, яка займає політичну посаду, здійснює керівник апарату (секретаріату), посада якого належить до категорії «А» (вищого корпусу державної служби) (пункт 5 частини першої статті 17, абзац шостий пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 889-VIII).
83. Відтак, з 07 листопада 2019 року керівник секретаріату ВККС набув статусу керівника державної служби, до його повноважень було віднесено функції з питань державної служби та організації роботи працівників секретаріату, які раніше здійснювалися Головою ВККС.
84. У зв`язку зі зміною основних посадових обов`язків в частині повноважень керівника державної служби ВККС, зумовлених набранням чинності Законом України від 16 жовтня 2019 року №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», ОСОБА_1 було ознайомлено з повідомленням від 06 листопада 2019 року №01-6773/19 про зміну істотних умов державної служби.
85. Вказаним повідомленням було роз`яснено позивачці про право погодитись зі зміною істотних умов державної служби або відмовитись від продовження проходження державної служби в нових умовах шляхом подання відповідної заяви.
86. З вказаним повідомленням ОСОБА_1 ознайомлена 07.11.2019, про що свідчить її власний підпис на документі.
87. Таким чином, фактична зміна істотних умов державної служби, зумовлена законодавчими змінами щодо набуття керівником секретаріату ВККС статусу керівника державної служби разом із відповідним обсягом повноважень, настала з моменту ознайомлення ОСОБА_1 07.11.2019 з повідомленням від 06.11.2019 № 01-6473/19.
88. ОСОБА_1 погодилася на продовження проходження державної служби в нових істотних умовах на посаді державної служби категорії «А» (яка є строковою) та з 07.11.2019 розпочала здійснення відповідних повноважень.
89. Верховний Суд звертає увагу на те, що у Рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами роз`яснив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - «наступний закон скасовує попередній». Отже, з урахуванням викладеного, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, як наслідок, до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
90. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатує, що законодавство, яке регулювало спірні правовідносини стосовно зміни істотних умов державної служби керівника секретаріату ВККС, було чітким та передбачуваним, тому ознайомившись із повідомленням про зміну істотних умов державної служби, позивачка була обізнана із цими умовами, зокрема, щодо тривалості строку повноважень та з подальшими наслідками припинення державної служби після його спливу.
91. Позивачка, яка є державним службовцем категорії «А», не заперечує своєї згоди зі змінами істотних умов державної служби з 07.11.2019, тобто підтверджує виконання вимог Закону, яким і було запроваджено відповідні зміни умов державної служби.
92. Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає безпідставними доводи касатора про те, що на позивачку не розповсюджуються відповідні обмеження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 34 Закону №889-VІІІ від 10.12.2015, та по відношенню до неї не могли бути застосовані наслідки, визначені частиною 1 статті 85 Закону №889-VІІІ від 10.12.2015 у вигляді звільнення, оскільки правовим наслідком погодження зі змінами істотних умов державної служби на відповідній посаді є набуття повного комплексу прав та обов`язків державного службовця вказаної категорії, зокрема й щодо п`ятирічного строку зайняття відповідної посади.
93. Оскільки єдина визначена Законом №889-VIII тривалість строку повноваження державного службовця категорії «А» (як обов`язковий елемент його правового статусу) становить 5 років, тому Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що останнім днем вказаного строку (останній день державної служби позивачки) є 06.11.2024.
94. На підставі зазначеного Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме положень пункту 1 частини другої статті 34, частини першої статті 31, пункту 1 частини другої статті 31, пункту 1 частини другої статті 33, пункту 2 частини першої статті 83, частини першої статті 85 Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, абзацу 4 пункту 1 частини другої статті 6 Закону №889-VІІІ від 10.12.2015, у редакції від 05.01.2017, уважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що погоджуючись зі змінами істотних умов державної служби на посаді державної служби категорії «А», позивачка набула повного обсягу прав та обов`язків державного службовця вказаної категорії, зокрема й щодо п`ятирічного строку зайняття відповідної посади та подальших наслідків припинення державної служби після його спливу.
95. У межах дослідження питання щодо суб`єкта, уповноваженого на звільнення позивачки, Верховний Суд уважає за необхідне зазначити таке.
96. Положення пункту 1 частини другої статті 34 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII встановлюють право бути повторно призначеним на посаду державної служби категорії «А» без обов`язкового проведення конкурсу на ще один строк, проте ВККС рішення про таке призначення ОСОБА_1 на посаду не було ухвалено.
97. Як установлено судами попередніх інстанцій, питання щодо перебування позивачки на займаній посаді виносилося відповідачем на розгляд у пленарному складі. Однак ВККС у пленарному складі не ухвалила рішення (волевиявлення), спрямованого на продовження державної служби керівника секретаріату ОСОБА_1, що могло б бути підставою для такого продовження.
98. Відповідно до частини сьомої статті 98 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виключно голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України видає накази, розпорядження та доручення, які є обов`язковими до виконання членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та працівниками секретаріату.
99. З огляду на те, що ВККС не ухвалила відповідного рішення, наказом Голови ВККС від 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади у зв`язку із припиненням державної служби, що обумовлено закінченням строку призначення на державну службу, встановленого пунктом 1 частини другої статті 34 Закону від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
100. Верховний Суд уважає необґрунтованими доводи касатора про відсутність рішення ВККС, прийнятого у пленарному складі, як підстави для звільнення позивачки із займаної посади, оскільки такі доводи не враховують фактичних обставин цієї справи. Відсутність окремого рішення ВККС у пленарному складі саме про звільнення позивачки не може свідчити про протиправність наказу Голови ВККС, яким оформлено припинення державної служби, оскільки після закінчення встановленого строку призначення на посаду державної служби категорії «А» не було прийнято рішення про повторне призначення позивачки на цю посаду. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 34 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» призначення на посаду державної служби категорії «А» здійснюється на п`ять років із правом повторного призначення на ще один строк, а згідно з частиною першою статті 85 цього Закону у разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з посади в останній день цього строку.
101. Отже, за відсутності рішення уповноваженого суб`єкта про подальше перебування особи на посаді правовим наслідком закінчення визначеного законом строку призначення є припинення державної служби у порядку та на підставі, передбачених Законом України «Про державну службу», а наказ Голови ВККС у цій частині є актом, яким реалізовано наслідки закінчення строку призначення, а не самостійним рішенням про припинення повноважень позивачки всупереч волевиявленню пленарного складу ВККС.
102. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд висновує, що за обставин, установлених судами у цій справі та виходячи з меж заявлених позовних вимог, відсутні підстави для скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
103. Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися за результатами касаційного перегляду судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
104. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.
105. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
106. Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІХ. Судові витрати
107. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу адвоката Скока Володимира Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі №320/51621/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: А.В. Жук
В.М. Соколов