УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа №420/5317/26
адміністративне провадження № К/990/34347/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 у справі № 420/5317/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за час призупинення військової служби, за період з 01.05.2022 по 30.12.2024, грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2024 роки та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2024 роки із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України про Державний бюджет на відповідний рік станом на 01 січня відповідного року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення та премії за час призупинення військової служби, за період з 01.05.2022 по 30.12.2024 включно та нарахування грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2024 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України про Державний бюджет на відповідний рік станом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), та провести їх виплату із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44) та з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000 гривень в місяць за період з 01.05.2022 по 30.09.2022 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168);
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000 гривень в місяць за період з 01.05.2022 по 30.09.2022 відповідно до Постанови №168 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2026, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 01.05.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 Постанови № 704;
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату за період з 01.05.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 Постанови № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухвалено постановою суду апеляційної інстанції, 22.07.2026 військовою частиною НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2026 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у визначеному судом розмірі.
Скаржнику роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвала Верховного Суду від 06.08.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 06.08.2026 о 21:01.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Абзацом сьомим частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, з урахуванням зазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала Верховного Суду від 06.08.2026 про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 07.08.2026.
При цьому, станом на дату постановлення цієї ухвали скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 06.08.2026 про залишення касаційної скарги без руху.
За правилами частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 у справі № 420/5317/26 повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Судді Ж.М. Мельник-Томенко
О.Р. Радишевська В.М. Соколов