Судові рішення

Ухвала № 140209032 у справі № 288/1238/26 від 30.09.2026

Ухвала від 30.09.2026 у цивільній справі № 288/1238/26 (категорія «Про визнання батьківства»). Суд: Попільнянський районний суд Житомирської області, суддя Рудник М. І.

Справа№ 288/1238/26
СудПопільнянський районний суд Житомирської області
СуддяРудник М. І.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро визнання батьківства
Дата ухвалення30.09.2026
Надійшло до реєстру01.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140209032

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 288/1238/26

Провадження № 2/288/1075/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді -Рудника М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Попільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України -Горбатюк К.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області в режимі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про визнання батьківства.

Ухвалою судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

В поданому позові позивач зазначає, що відповідач під час виконання бойового завдання зник безвісти, що підтверджується сповіщенням № 355 сім?ї зниклого безвісти військовослужбовця від 18 червня 2026 року виданим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25 вересня 2026 року через канцелярію суду представником третьої особи Міністерства оборони України було подано клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки відповідач ОСОБА_3 був призваний на військову службу та 17 червня 2026 року зник безвісти.

Позивач в підготовчому судовому засіданні заперечувала щодо зупинення провадження по справі.

Третя особа ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні заперечував щодо зупинення провадження по справі.

Представник третьої особи Попільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в підготовчому судовому засіданні покладається на розсуд суду щодо вирішення клопотання щодо зупинення провадження по справі.

Представник третьої особи Міністерства оборони України в підготовче судове засідання не з`явився, надав пояснення в яких просив розгляд справи проводити за відсутності представника Міністерства оборони України.

Суд, вислухавши позивача, третю особу ОСОБА_2 , представника третьої особи Попільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Горбатюк К.О., дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який після його продовжень триває на сьогоднішній день.

Згідно з Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022, на території України оголошено мобілізацію.

Відповідно до сповіщення № 355 сім?ї зниклого безвісти військовослужбовця від 18 червня 2026 року виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресованого ОСОБА_1 , зазначено, що її чоловік: стрілець-помічник гранатометника 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 3 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнятий на військову службу 04.01.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісті 17 червня 2026 року в районі н.п.Гуляйпільське, Пологівського району, Запорізької області, під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника.

Зі змісту вказаного сповіщення вбачається, що ОСОБА_3 отримав статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, 17 червня 2026 року.

Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202606[телефон приховано] від 20.06.2026 року за ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_1 звернулась із заявою до Відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області про те, що 07.03.2026 року востаннє на зв`язок виходив її чоловік військовослужбовець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із того часу зв`язок з ним обірвався та його місцеперебування не відоме.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та статті 10 ЦПК України зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При тлумаченні поняття «розумні строки» ЄСПЛ визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.

Відповідно до частини першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі -Закон) особа, зникла безвісти за особливих обставин, - це особа, зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Відповідно до статті 4 Закону особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.

Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством (частина третя статті 4 Закону).

Відповідно до ст. 5 Закону особа, зникла безвісти за особливих обставин, має всі права, гарантовані Конституцією та законами України, а також має право на всебічне розслідування обставин її зникнення та встановлення її місцеперебування. Держава зобов`язана вжити всіх можливих заходів для розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства.

Згідно із нормами ст. 8 Закону набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

Стаття 23 Закону України «Про військовий обов`язок та службу» визначає строки військової служби, зокрема для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію; для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

Частина третя статті 24 вищевказаного Закону про військовий обов`язок та службу передбачає, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому Законом про правовий статус зниклих безвісти (частини перша та друга статті 4 Закону про правовий статус зниклих безвісти).

Особа, зникла безвісти за особливих обставин, має всі права, гарантовані Конституцією та законами України, а також має право на всебічне розслідування обставин її зникнення та встановлення її місцеперебування (частина перша статті 5 Закону про правовий статус зниклих безвісти).

За особою, зниклою безвісти за особливих обставин, зберігаються місце роботи та займана посада, але не більш як до моменту визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою у порядку, встановленому законодавством (частина п`ята статті 8 Закону про правовий статус зниклих безвісти).

Виключення зі списків особового складу Збройних Сил України військовослужбовців, визнаних судом безвісно відсутніми чи оголошених померлими, здійснюється на підставі рішень суду про таке визнання чи оголошення: осіб офіцерського складу Міністром оборони України; осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу командувачами видів Збройних Сил України, прирівняними до них особами і вище (пункт 247 розділу XII Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (у актуальній редакції далі Положення).

За таких обставин незважаючи на обставину зникнення безвісти за особливих обставин військовослужбовця ОСОБА_3 , останній не виключений зі списків особового складу Збройних Сил України та на нього поширюються гарантії частини п`ятої статті 8 Закону про правовий статус зниклих безвісти, а також зберігається виплата грошового забезпечення військовослужбовця згідно з порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 88.

Згідно з частиною першою статті 43 ЦПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5)оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6)користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Як встановлено судом ОСОБА_3 зник безвісти за особливих обставин 17 червня 2026 року.

Позов ОСОБА_1 пред`явлено 29 липня 2026 року, тобто після того як ОСОБА_3 зник безвісти.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний суд у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц (провадження №61-4241св18) дійшов висновку, що визнання судом учасника справи безвісно відсутнім унеможливлює здійснення цією особою її процесуальних прав і виконання нею її процесуальних обов`язків у судовій справі, передбачених цивільним процесуальним законодавством, а фізична відсутність у сторони цієї можливості принципово позбавляє сам суд змоги ухвалити обґрунтоване судове рішення, що відповідало б завданню цивільного судочинства в аспекті справедливого розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, а також суперечить одній з основних засад цивільного судочинства - принципу змагальності сторін..

Верховний Суд у постанові від 28 травня 2025 року у справі № 473/4906/23 (провадження №61-1072св25) дійшов висновку про те, що конструкція норми пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України має імперативний характер та покладає на суд саме обов`язок зупинити провадження у справі із цієї підстави, незалежно від наявності у сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті, апеляційне, касаційне оскарження), ціни позову, виду вимог, що розглядаються у провадженні, чи будь-яких інших чинників.

Верховний суд в постанові від 28 лютого 2018 року по справі № 317/3139/15-ц зазначив, що завідоме залучення, як сторони-відповідача у справі, фактично відсутньої фізичної особи щодо якої є нескасоване судове рішення про визнання її безвісно відсутньою, всупереч вимогам закону унеможливлює здійснення такою особою її процесуальних прав і виконання нею її процесуальних обов`язків, передбачених цивільним процесуальним законодавством.

У постанові Верховного суду від 25 червня 2025 року у справі № 922/4460/21 зазначено, що зникнення безвісти сторони по справі, яка перебувала на військовій службі, у ході виконання своїх обов?язків щодо захисту батьківщини, суверенітету та територіальної цілісності України, є достатньою підставою для зупинення провадження у справі за відсутності такого клопотання в учасника справи.

Крім того, дане питання врегульовано Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року справа № 754/947/22, провадження № 14-74цс25, де зазначено, що ураховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця ОСОБА_3 щодо продовження розгляду справи.

З огляду на положення пункту першого статті 6 Європейської Конвенції з Прав Людини, частини першої, п`ятої статті 263 ЦПК України, фізична відсутність у сторони зазначеної вище можливості принципово позбавляє суд змоги ухвалити обґрунтоване судове рішення, що не відповідає завданню цивільного судочинства в аспекті справедливого розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, а також суперечить одній з основних засад цивільного судочинства - принципу змагальності сторін.

Засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

За правилами ст. 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, припиняється не пізніше ніж через три дні з дня встановлення місця перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи з повідомленням про це її близьких родичів та членів сім`ї, а також заявника, якщо заявник не є близьким родичем та членом сім`ї. Про припинення розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідкладно робиться відмітка в Реєстрі.

Крім того суд враховує практику апеляційних судів України, а саме: Черкаського апеляційного суду (справа № 696/1523/25), Волинського апеляційного суду (справа № 161/12862/26), Хмельницького апеляційного суду (справа № 682/581/26), Івано-Франківського апеляційного суду (справа № 341/387/26) та інших судів, які залишали ухвали судів першої інстанції про зупинення провадження в даних категоріях справ - без змін.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Відтак, враховуючи, що відповідач є особою, яка перебуває у складі Збройних Сил України, та є зниклим безвісти за особливих обставин, суд вважає за необхідне зупинити провадження по даній справі на підставі п.2 ч.1 ст. 251 та п. 4 ч. 1 ст. 252 ЦПК України до припинення перебування відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України та отримання інформації про безвісти зниклого за особливих обставин, у тому числі, щодо його місцеперебування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 200, 251, 252, 253, 258-260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про визнання батьківства - до припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан та отримання інформації про безвісти зниклого за особливих обставин відповідача ОСОБА_3 , у тому числі, щодо його місцеперебування.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Рудник М.І.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
28.08.2026 Ухвала № 139308473 Попільнянський районний суд Житомирської області
30.07.2026 Ухвала № 138628564 Попільнянський районний суд Житомирської області