Справа № 289/1449/26
Номер провадження 2/289/1411/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2026 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Сіренко Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання Василенко О.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив змінити розмір стягнення аліментів, який визначений рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 04.06.2018 з твердої грошової суми 800 грн на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначив, що згідно рішення Радомишльського районного суду Житомирської області по справі №289/405/18 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 800,00 грн на дитину. На даний час ОСОБА_3 навчається в 2-му класі Потіївського навчально-реабілітаційного центру Житомирської обласної ради і перебуває на повному державному утриманні, де обов`язки опікуна дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування виконує ОСОБА_1 . Беручи до уваги дохід відповідача вважає за необхідне змінити спосіб стягнення та розмір аліментів, які стягується на утримання неповнолітньої дитини.
Ухвалою суду від 17.07.2026 відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також даною ухвалою суду визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення (а.с.16).
В зв`язку із неявкою відповідача проведення судового засідання було відкладено на 24.09.2026.
В судове засідання позивач не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти постановлення по справі заочного рішення (а.с.31).
У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.
З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом (Постанова ВС від 13.10.2025 у справі №572/3022/24).
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся шляхом направлення судової повістки-повідомлення з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви на адресу його місця реєстрації, однак кореспонденція повертається до суду неврученою по причині «адресат відсутній» (а.с.19,30), що згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, заяв чи клопотань від нього не надходило.
За таких обставин, з урахуванням положень ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, судом протокольно ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Урівноваженням прав відповідача є його право на перегляд заочного рішення, подачу всіх доказів, які він міг подати у судовому засіданні, а також на нову оцінку наявних у справі доказів з урахуванням його позиції.
Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області №289/405/18 від 04.06.2018 стягнуто зокрема з ОСОБА_2 на користь органу опіки та піклування Радомишльської районної державної адміністрації (на утримання дитини) аліменти в твердій грошовій сумі а розмірі 800,00 грн щомісячно на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перераховуючи кошти на особовий рахунок дитини або опікуна в разі встановлення опіки (а.с.5-6).
Як свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 20.02.2018, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 (а.с.4).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у 2 класі Потіївського навчально-реабілітаційного центру Житомирської обласної ради з 23.04.2024 по даний час і перебуває на повному державному утриманні, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.11).
Відповідно до рішення №1025 від 13.11.2025 ОСОБА_1 призначено на посаду директора Потіївського навчально-реабілітаційного центру Житомирської обласної ради (а.с.7).
Як вбачається з довідки Департаменту освіти і науки Житомирської обласної військової адміністрації №1143/03.1/3-26 від 06.04.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно працює на посаді директора Потіївського навчально-реабілітаційного центру Житомирської обласної ради і згідно чинного законодавства виконує обов`язки опікуна (піклувальника) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються в закладі, зокрема щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7 на звороті,8) .
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У відповідності до статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з частиною другою статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до вимог ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Отже право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у статтях 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, на розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, і навпаки).
Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Суд виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням якнайкращих інтересів дитини ОСОБА_3 , який має право на достатній рівень матеріального забезпечення, дійшов висновку, що позов в частині зміни способу стягнення аліментів, визначених рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 04.06.2018, на утримання зазначеної дитини з твердої грошової суми 800,00 грн на частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 180-184, 192 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 289, 353 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ,) про зміну розміру стягнення аліментів (зміну способу стягнення аліментів) - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів із ОСОБА_2 , що визначений рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області №289/405/18 від 04.06.2018 з твердої грошової суми 800,00 грн щомісячно на всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (на особистий рахунок ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням щорічної індексації, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 згідно рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 04.06.2018 у справі №2/289/436/18.
Виконавчий лист у справі №2/289/436/18, виданий Радомишльським районним судом Житомирської області, відізвати з дня набрання даним рішенням законної сили, долучивши його до матеріалів справи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія СІРЕНКО