Справа № 359/2861/26
Провадження № 2-з/359/92/2026
УХВАЛА
29.09.2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.
при секретарі Кривохижі О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Гірської сільської ради Бориспільського району про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває дана цивільна справа.
24.09.2026 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення доказів, а саме про витребування у служби у справах дітей Гірської сільської ради Бориспільського району висновку про визначення участі батька, ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду заяви.
Дослідивши подану заяву, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
В ч. 2 ст. 116 ЦПК України визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів ( постанова Верховного Суду від 22.06.2021 року у справі № 635/7732/19 (провадження № 61-19460ск20).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 року у справі за № 9901/385/19 дійшла висновку, що забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначене для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Як вбачається із заяви представника позивача останній просить суд витребувати висновок про визначення участі батька, ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування необхідності забезпечення доказів заявник посилається на те, що служба проявила бездіяльність і самостійно не вживала заходів до складання і подання відповідного висновку.
Разом з тим наведені заявником обставини не свідчать про наявність передбачених статтею 116 ЦПК України підстав для забезпечення доказів.
Заявником не наведено та судом не встановлено обставин, які б свідчили про існування реальної загрози втрати цього доказу, неможливості чи утруднення його отримання в подальшому.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення доказів до пред`явлення позову є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 84, 116,118, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Гірської сільської ради Бориспільського району про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Чирка С.С.