ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 362/1713/25
Провадження № 2/362/3141/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності на частинну житлового будинку,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 , в якому просили:
- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/12 частину та ОСОБА_2 на 1/12 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 268,2 кв. м., житловою площею 139,8 кв.м.;
- виділити в натурі в окреме будинковолодіння в складі: веранда 3,9 кв.м., кухня 12,5 кв.м., санвузол 4,9 кв.м., коридор 7,0 кв.м., передпокій 16,0 кв.м., кухня 7,0 ккв.м., ванна 3,6 кв.м., вбиральня 1,2 кв.м., житлова 10,5 кв.м., вітальня 19,0 кв.м., житлова 12,1 кв. м., веранда 9,4 кв.м., сходи 5,0 кв. м., коридор 10,7 кв.м., житлова 19,0 кв.м., гардеробна 1,9 кв.м., житлова 23,3 кв.м., кухня 27,9 кв. м., санвузол 6,4 кв.м., кладова 1,1 кв.м., загальною площею 208,8 кв.м., житловою площею 90,3 кв.м., а також наступні господарські будівлі та споруди погріб «е», сарай «ж», вбиральня «З», господарська будівля «Д», хвіртка, ворота № 1, огорожа № 2, криниця № 3;
- визнати право приватної власності за ОСОБА_1 на частину та ОСОБА_2 на частину окремого будинковолодіння загальною площею 208,8 кв.м., житловою площею 90,3 кв.м., в складі: веранда 3,9 кв.м., кухня 12,5 кв.м., санвузол 4,9 кв.м., коридор 7,0 кв.м., передпокій 16,0 кв.м., кухня 7,0 кв.м., ванна 3,6 кв.м., вбиральня 1,2 кв.м., житлова 10,5 кв.м., вітальня 25,4 кв.м., житлова 12,1 кв.м., веранда 9,4 кв.м., сходи 5,0 кв.м., коридор 10,7 кв.м., житлова 19,0 кв.м., гардеробна 1,9 кв.м., житлова 23,3 кв.м., кухня 27,9 кв.м., санвузол 6,4 кв.м., кладова 1,1 кв.м., а також наступні господарські будівлі та споруди: погріб «е», сарай «ж», вбиральня «З», господарська будівля «Д», хвіртка, ворота № 1, огорожа № 2, криниця № 3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є власником 1/12 частини житлового будинку з відповідною часткою господарсько-побутових будівель та споруд під номером АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим 20 червня 2023 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Нещасної Т.М., зареєстровано в реєстрі за № 1751, Витягом з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу: 336342026, сформованим 20 червня 2023 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Нещасною Т.М.
ОСОБА_1 власник 1/12 частини житлового будинку з відповідною часткою господарсько-побутових будівель та споруд під номером АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим 20 червня 2023 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Нещасної Т.М., зареєстровано в реєстрі за № 1748, Витягом з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу: 336341924, сформованим 20 червня 2023 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Нещасною Т.М.
Позивачі для спадкування вищезазначеного майна отримали архівну довідку, з якої дізналися, що 5/6 часток будинку на праві приватної власності спільної часткової власності зареєстровано на ім`я ОСОБА_4 згідно договору про уточнення ідеальних часток, посвідченого Пиндик М.М., державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори №561 від 22 лютого 1966 року, що підтверджується Архівною довідкою вих. №ВС 0523024-а, виданою 31 травня 2023 року Комунальним підприємством Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічої інвентаризації».
Після оформлення спадкових прав на будинок, позивачі з метою виділення в натурі своєї частини житлового будинку в окреме будинковолодіння звернулися до сусідів, що проживють в 5/6 частках даного будинку і з`ясували, що ОСОБА_4 померла, але за життя виділила 5/6 часток будинку в натурі в окреме будинковолодіння, якому присвоєно адресу: АДРЕСА_2 , що підтверджується рішенням Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області №258 від 08 червня 2005 року.
Даним рішенням вирішено погасити право власності на частину будинку АДРЕСА_2 належну на праві особистої власності ОСОБА_4 , проте реєстрації припинення права власності останньої не було здійснено.
Відповіддю на звернення позивачів до Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентарізації» №617 від 05 грудня 2024 року повідомлено, що реєстратором БТІ було допущено технічну помилку під час внесення запису про реєстрацію права власності в РПВН на вищевказаний ОНМ, а саме: не проведено перехід права власності та не погашено запис про реєстрацію права власності 5/6 частин за ОСОБА_4 . Станом на 31.12.2012 об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності зареєстровано: 1/6 (одна шоста) частини на ім`я ОСОБА_5 , згідно договору купівлі- продажу, посвідченого Кізім С.О., державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори № 3602 від 23.06.1980 та зареєстровано Фастівським міжміським бюро технічної інвентаризації від 30.06.1980, номер запису: 823 в книзі 6 та 5/6 (п`ять шостих) частин на ім`я ОСОБА_4 згідно договору про уточнення ідеальних часток, посвідченого Пиндик М.М., державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори № 561 від 22.02.196 б, номер запису: 823 в книзі 6. Проаналізувавши матеріали інвентаризаційної справи, слід зазначити, що виконавчим комітетом Васильківської міської ради було прийнято рішення про виділення в окреме будинковолодіння частину будинку АДРЕСА_2 та визнано право власності на цілий будинок на ім`я ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 . Враховуючи вищевикладене, слід зауважити, що до 1 січня 2013 року оформлення права власності на нерухоме майно здійснювалося комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації (БТІ) , проте 1 січня 2013 року БТІ не має законних підстав здійснювати реєстрацію права власності, вносити зміни, виправляти помилково внесені записи про реєстрацію права власності.
На теперішній час власниця житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - ОСОБА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 411400545, дата формування 04.02.2025.
Спору між позивачами та відповідачем з приводу займаних кімнат чи господарських споруд немає, але у зв`язку з необхідністю виділення в натурі 1/6 часток житлового будинку, що належать позивачам на праві особистої приватної власності, позивачі вимушені звернутися до суду, оскільки у фактичних співвласників житлового будинку вже виділені їх 5/6 часток в окреме будинковолодіння, а у позивачів ні.
Процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2025 року у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності частинну житлового будинку було відмовлено (а.с. 13-15).
05.09.2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 до Київського апеляційного суду подано апеляційну скаргу на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2025 року по справі №362/1713/25 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності на частину житлового будинку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03.10.2025 року апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_7 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності частинну житлового будинку залишено без руху (а.с. 33).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13.10.2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2025 року (а.с. 45-46).
Постановою Київського апеляційного суду від 13.11.2025 року апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2025 року скасовано. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності частинну житлового будинку направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 54-58).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду від 16.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності на частину житлового будинку та призначено підготовче судове засідання (а.с. 103-105).
Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Больботенко А.Р. в підготовче судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі сторін та просив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті (а.с.120).
12.03.2026 року до суду надійшла заява від ОСОБА_3 , в якій зазначено, що вона дійсно є власницею житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Також їй відомо, що попередньою власницею ОСОБА_4 було здійснено виділення 5/6 часток будинку в натурі в окреме будинковолодіння, якому присвоєно адресу АДРЕСА_2 , що підтверджується Рішенням Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області №258 від 08.06.2005 року. Даним рішенням вирішено погасити право власності на частину будинку АДРЕСА_2 належну на праві особистої власності останньої не було здійснено. ОСОБА_3 не заперечує щодо тверджень позивачів, що спору між ними з приводу займаних кімнат чи господарських споруд немає. Просить розглядати справу без її участі, вимоги позовної заяви визнає в повному обсязі, просить задовольнити (а.с.118).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.04.2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності на частинну житлового будинку до судового розгляду по суті (а.с.125-126).
Про дату, час і місце розгляду справи по суті сторони повідомлялися належним чином.
Представник позивачів - адвокат Больботенко А.Р. подала суду клопотання, в якому просить розгляд справи проводити без участі сторін, за наявними у матеріалах справи доказами, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с. 135).
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Відповідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи клопотання представника позивачів та відповідача, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до частиною 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що згідно з копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 20 червня 2023 року, виданих приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Нещасною Т.М. та зареєстрованих в реєстрі за №1751 та за №1748, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкували в рівних частках по частці кожен із них - 1/6 частку житлового будинку з відповідною часткою господарсько-побутових будівель та споруд під номером АДРЕСА_1 , про що позивачам 20 червня 2023 року приватним нотаріусом були видані свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 90-91).
У вказаних копіях свідоцтв про право на спадщину за законом зазначено, що спадщина, на яку в указаних частках видані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ці свідоцтва складається з 1/6 (однієї шостої) частки житлового будинку з відповідною часткою господарсько-побутових будівель та споруд під номером АДРЕСА_4 , що підтверджує право власності померлого на 1/6 частку зазначеного будинку є Договір купівлі-продажу, посвідчений Кізім С.О., державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори Київської області 23 червня 1980 року, зареєстрованого в реєстрі за №3602. Право власності зареєстровано Фастівським міжміським бюро технічної інвентаризації 30 червня 1980 року, номер запису: 823 в книзі 6. На земельній ділянці розташований один цегляний житловий будинок садибного типу площею 139,8 кв. м, загальною площею 268,2 кв. м., зазначений на плані під літерою «А», мансардний поверх «над А», прибудова «а», погріб «під а», прибудова «а1», житлова прибудова «А1», прибудова «а2», ганок сарай «Б», погріб «В», сарай «Г», літній душ «К», господарська будівля «Д», погріб «Е», сарай «Ж», вбиральня «З», вбиральня «Т», хвіртка №1, ворота №2, огорожа №3, колодязь №4.
Згідно з копіями Витягів з Державного реєстру речових прав 20.06.2023 року право власності по 1/12 частці в кожного у праві спільної часткової власності на житловий будинок, загальною площею 268,2 кв. м., житловою площею 139,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.90-91 на зворот.)
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2024 року в справі №362/8042/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку та припинення права спільної часткової власності заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Стукалової І.В. про затвердження мирової угоди задоволено. Затверджено мирову угоду, укладену 07 червня 2024 року між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 на таких умовах: Сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійшли згоди про поділ в натурі житлового будинку з господарсько - побутовими будівлями та спорудами, загальною площею 208,8 кв. м, житловою площею 90,3 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за наступних умов:
-поділити в натурі між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок з господарсько - побутовими будівлями та спорудами, загальною площею 208,8 кв. м, житловою площею 90,3 кв. м що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
-визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на наступні приміщення житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 : 2-І площею 9,4 кв.м., 2-ІІ площею 5,0 кв.м., 2-1 площею 10.7 кв.м., 2-2 площею 19,0 кв.м., 2-3 площею 1,9 кв.м., 2-4 площею 23,3 кв.м., 2-5 площею 27,9 кв.м., 2-6 площею 6,4 кв.м., 2-7 площею 1,1 кв.м., загальною площею 104,7 кв.м. житловою площею 42.3 кв.м., з частиною прибудови літ. «а1», та мансардним поверхом «над А», - як на окреме домоволодіння;
-визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на наступні приміщення житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 : площею 3,9 кв.м., 1-1 площею 12,5 кв.м., 1-2 площею 4,9 кв.м., 1-3 площею 7,0 кв.м.,1-4 площею 16,0 кв.м., 1-5 площею 7,0 кв.м., 1-6 площею 3,6 кв.м., 1-7 площею 1,2 кв.м., 1-8 площею 10,5 кв.м., 1-9 площею 25,4 кв.м., 1-10 площею 12.1 кв.м., загальною площею 104,1 кв.м., житловою площею 48,0 кв.м., з прибудовою літ. «а», частиною прибудови літ. «а1», та погребом «під а», а також господарські будівлі та споруди: господарська будівля літ. «Д», погріб літ. «Е», сарай літ. «Ж», вбиральня літ. «З», вбиральня літ. «Т», ворота, хвіртка №1, огорожа №2, криниця №3 як на окреме домоволодіння;
-припинити право спільної часткової власності на житловий будинок з відповідними господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Сторони заявляють, що укладення вказаної мирової угоди не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони розуміють значення і умови даної мирової угоди та її правові наслідки, підтверджують дійсність та добровільність своїх намірів при її укладанні, а також те, що угода не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину.
Сторони зобов`язуються сумлінно виконувати умови, передбачені цією мировою угодою.
Наслідки затвердження даної мирової угоди сторонам роз`яснено: повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Провадження у справі №362/8042/23 за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку та припинення права спільної часткової власності - закрито.
Відповідно до наданої позивачами копії Архівної довідки вих.№Вс0523024-а від 31.05.2023 року Комунального підприємства Київської обласної ради Київське обласне бюро технічної інвентаризації станом на 31.12.2012 р. будинок АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності зареєстровано: 1/6 частина на ім?я ОСОБА_5 ; 5/6 на ім?я ОСОБА_4 (а.с.92).
Згідно з наданою позивачами копією рішення Виконавчого комітету Васильківської міської ради від 08.06.2005 №258 «Про виділення в окреме будинковолодіння частини будинку АДРЕСА_2 »: виділено в окреме будинковолодіння частину будинку АДРЕСА_2 та надано йому поштову адресу: АДРЕСА_3 ; погашено право власності на частину будинку АДРЕСА_2 , належну на праві власності ОСОБА_4 ; визнано право власності на цілий будинок на ім?я ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 ; указано Васильківському міжрайонному бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво про право власності на ім`я ОСОБА_4 за новою адресою: АДРЕСА_3 (а.с.93).
З копії листа Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» №617 від 05 грудня 2024 року, наданої позивачами, вбачається, що останнє повідомило ОСОБА_2 , що виконавчим комітетом Васильківської міської ради було прийнято рішення про виділення в окреме будинковолодіння частину будинку АДРЕСА_2 та визнано право власності на цілий будинок на ім`я ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з цим, зазначило, що реєстратором БТІ було допущено технічну помилку під час внесення запису про реєстрацію права власності в РПВН на вищевказаний ОНМ, а саме: не проведено перехід права власності та не погашено запис про реєстрацію права власності 5/6 частин за ОСОБА_4 . Враховуючи, що до 1 січня 2013 року оформлення права власності на нерухоме майно здійснювалося комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації (БТІ), проте 1 січня 2013 року БТІ не має законних підстав здійснювати реєстрацію права власності, вносити зміни, виправляти помилково внесені записи про реєстрацію права власності, рекомендувало ОСОБА_2 звернутися до Центру надання адміністративних послуг для виправлення вищевказаного помилкового запису про реєстрацію права власності (а.с.94).
Доказів звернення позивачів до Центру надання адміністративних послуг як рекомендовано у вказаному листі Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» та/або державного реєстратора для виправлення вищевказаного помилкового запису про реєстрацію права власності та/або доказів відмови останніми у виправленні такого помилкового запису про реєстрацію права власності позивачі суду не надали, і матеріали справи таких доказів не містять.
Згідно з наданою позивачами інформаційною довідкою №411400545 від 04.02.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, ОСОБА_3 (відповідач у справі), на підставі договору дарування від 09.02.2023, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Соломатіною О.П. та зареєстрованого в реєстрі за №163, є власником житлового будинку АДРЕСА_5 . ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , на підставі свідоцтв про право на спадщину від 20.06.2023, виданих приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Нещасною Т.М. та зареєстрованих в реєстрі за №1751 та за №1748, є власниками по 1/12 частці кожен у праві спільної часткової власності житлового будинку АДРЕСА_6 (а.с.101, і на звороті).
Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та оцінка суду.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Досліджуючи обставини існування в особи права власності, суд має передусім встановлювати підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності. Відповідну правову позицію викладено: у постановах Великої Палата Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 05.06.2019 у справі № 392/1829/17 та у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 29.08.2019 у справі № 910/10984/18, від 11.06.2020 у справі № 910/10006/19.
Так, документом, який посвідчує право власності на нерухоме майно (житловий будинок) до 01 січня 2013 року є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі - Закон України №1952-IV) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.3 Закону України №1952-IV будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації, відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з ч. 3 цієї статті, та у випадках, визначених ст.28 цього Закону.
До запровадження в Україні електронної системи - Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, державна реєстрація права власності, що здійснювалася на паперових носіях (реєстраційних книгах, архівних/реєстраційних справах) проводилася БТІ. При цьому, Закон про державну реєстрацію не розмежовує, чи була проведена реєстрація у Державному реєстрі прав, чи в інших електронних реєстрах або на паперових носіях.
Отже, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Відповідну правову позицію викладено в постановах КГС ВС: від 05.09.2019 у справі № 921/320/18, від 22.05.2019 у справі № 918/410/18, від 20.05.2020 у справі № 911/1603/19.
У ч. 3 ст. 10 Закону України № 1952-IV зазначено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.
Частиною 2 ст.26 Закону України № 1952-IV визначено, що в разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.
У разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.
Виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.
Підстави для державної реєстрації прав визначені ст. 27 Закону № 1952-IV, в якій зазначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема: свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди та інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Як встановлено судом, і вбачається з матеріалів справи позивачі на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 20 червня 2023 року, є власниками по 1/2 частці кожен 1/6 частки житлового будинку садибного типу, житловою площею 139,9 кв. м, загальною площею 268,2 кв. м з відповідною часткою господарсько-побутових будівель та споруд під номером АДРЕСА_1 (а.с. 90-91).
Відповідач на підставі договору дарування від 09.02.2023, є власником житлового будинку АДРЕСА_5 (а.с.101, і на звороті).
Право власності як позивачів на 1/12 частку (кожного) житлового будинку АДРЕСА_1 так і відповідача на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою №411400545 від 04.02.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна (а.с.101, і на звороті).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2024 року в справі №362/8042/23 за позовами позивачів (первісним і зустрічним) про поділ в натурі житлового будинку та припинення права спільної часткової власності затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно з якою проведено поділ в натурі житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, загальною площею 208,8 кв. м, житловою площею 90,3 кв. м що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за кожним із позивачів право приватної власності на відповідні приміщення житлового будинку, господарські будівлі та споруди; припинено право спільної часткової власності на житловий будинок з відповідними господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за вказаною адресою.
Однак, на підставі ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди позивачі своє право власності не зареєстрували та звернулися до суду з позовом про припинення їхнього права спільної часткової власності, виділення в натурі в окреме будинковолодіння відповідних приміщень будинку, господарських будівель і споруд та визнання за ними права приватної власності на частину окремого будинковолодіння загальною площею 208,8 кв. м, житловою площею 90,3 кв. м що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за кожним із них відповідними приміщеннями та господарськими будівлями і спорудами.
У той час як вказана ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди є самостійним правовстановлюючим документом та підтверджує припинення права спільної часткової власності позивачів на зазначений об?єкт нерухомості та набуття кожним з позивачів права приватної власності на визначені в натурі кожному з них відповідних приміщення даного нерухомого майна - житлового будинку з господарсько -побутовими будівлями та спорудами та на підставі якої згідно зі ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» проводиться державна реєстрація права власності.
Крім того, суд встановив, що відповідач не ставить під сумнів і не оспорює право власності позивачів на об?єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , а позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не містить жодної вимоги до відповідача.
У позовній заяві позивачі зазначають, що вони вимушені звернутись до суду, оскільки у фактичних співвласників житлового будинку уже виділені їх 5/6 часток в окреме будинковолодіння, а у позивачів ні.
Встановлено, що підставою виділення в окреме будинковолодіння частини будинку АДРЕСА_2 » 5/6 частин будинку, належних ОСОБА_4 стало рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради від 08.06.2005 №258, згідно з яким погашено право власності на 5/6 частин будинку АДРЕСА_2 , виділено вказану частину в окреме будинковолодіння та присвоєно нову адресу та визнано право власності на цілий будинок на ім?я ОСОБА_4 за новою адресою: АДРЕСА_3 (а.с.93).
Також встановлено, що реєстратором БТІ було допущено технічну помилку під час внесення запису про реєстрацію права власності, а саме: не проведено перехід права власності та не погашено запис про реєстрацію права власності 5/6 частин за ОСОБА_4 , що підтверджується листом Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» №617 від 05 грудня 2024 року (а.с.94).
Разом з тим, у вказаному листі також було рекомендовано позивачам звернутися до Центру надання адміністративних послуг для виправлення вищевказаного помилкового запису про реєстрацію права власності.
Проте, позивачі в позовній заяві про рекомендації, наведені Комунальним підприємством Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» у листі №617 від 05 грудня 2024 року, не зазначили та доказів того, що вони звертались до Центру надання адміністративних послуг та не змогли реалізувати своє право через відмову не надали.
Одночасно, слід зазначити, що обставини непогашення запису про реєстрацію права власності на 5/6 частин будинку за ОСОБА_4 не можуть вважатися порушенням прав позивачів як власників спірного об`єкту нерухомості у даному спорі, оскільки позивачами не доведено, що вони не змогли реалізувати своє право на володіння, користування та/або розпорядження спірним об`єктом саме через відсутність вказаного запису.
За таких обставин, встановлених на підставі наданих сторонами належних і допустимих доказів, оцінених як кожен окремо так і взаємний зв?язок у сукупності, виходячи з вищенаведених норм матеріального права, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про припинення права спільної часткової власності, виділення в натурі в окреме будинковолодіння належних їм часток житлового будинку, господарських будівель і споруд та визнання права приватної власності на зазначене нерухоме майно, оскільки позивачі не довели порушення, невизнання та або оспорення їхніх прав власності будь-якими іншими особами та не довели існування підстав та обставин, необхідних для задоволення їхнього позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 15, 392 ЦК України, статтями 2, 4, 10-12, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності на частинну житлового будинку - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_7 , адреса для листування: АДРЕСА_8 .
Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_7 , адреса для листування: АДРЕСА_8 .
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 , місце проживання: адреса: АДРЕСА_7 .
Текст рішення складено 30.09.2026 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко