Справа № 734/1831/26
Номер провадження: 2-др/365/10/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(додаткове)
30 вересня 2026 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Хижного Р.В.
за участі секретаря судового засідання Середи Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 1 заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Костенка Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Костенка О.М. звернувся до суду з вище вказаною заявою, в якій просить стягнути з позивачки ОСОБА_2 на користь відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. Заяву обгрунтовує тим, що рішенням Згурівського районного суду Київської області від 08.09.2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, з дня подачі позову до суду - 29 квітня 2026 року і до закінчення навчання сином, але не довше, ніж до досягнення ним двадцятитрирічного віку, а також понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн та на послуги перекладача - 1668,75 грн. Професійна правнича допомогу у справі надавалася відповідачу адвокатом Костенком О.М. на підставі Договору про надання правничої (правової) допомоги від 10.06.2026 № б/н та виданого на підставі договору Ордеру серії АІ № 2256022. Відповідачем було сплачено 6000,00 грн в рахунок оплати наданих адвокатом послуг. Заявлений розмір витрат є доведеним належними доказами у справі.
В обґрунтування заперечень проти заяви відповідача представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Загородня Б.В. зазначає, що відповідачем несвоєчасно заявлено вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки у відзиві, як його першій заяві по суті справи, не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, а також не заявлено вимогу про їх стягнення. Заява представника відповідача від 03.09.2026, в якій він зокрема просив стягнути з позивачки витрати на професійну правничу допомогу, докази понесення яких будуть подані протягом 5 (п`яти) днів з дня ухвалення рішення, подана з пропуском строків. Рішенням суду позов було задоволено частково та з відповідача присуджено аліменти на утримання сина. У відзиві відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю, тобто відповідач не досяг результату, на який була спрямована його правова позиція.
У своїх письмових поясненнях представник відповідача на спростування доводів представника позивачки зазначає, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу заявлена до закінчення судових дебатів. Вимог щодо того, що така заява має міститися саме у першій заяві по суті ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Відсутність попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат може бути підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого судового збору, проте це право, а не обов`язок суду. На момент подання відзиву розмір витрат на правничу допомогу не міг бути визначений, оскільки правнича допомога надавалася в подальшому. У разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до рішення суду було застосовано ст. 141 ЦПК на користь позивачки, стягнувши з відповідача 9000,00 грн витрат на правничу допомогу та 1668,75 грн витрат на послуги перекладача. Тобто стягнення судових витрат задоволено на 100 % фактично без застосування принципу пропорції. Відмова застосувати ту саму норму щодо відповідача призведе до нерівності сторін та надання переваги стороні позивача, що суперечить ст. 6 ЦПК України. Витрати відповідача на правничу допомогу є співмірними із складністю справи. Представник позивачки про зменшення розміру таких витрат не клопотала. У разі задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення застосувати ч. 10 ст. 141 ЦПК України.
Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином. Представник відповідача ОСОБА_3 направив до суду заяву, в якій просив розглядати справу у відсутність сторони відповідача, заяву про стягнення витрат на правничу допомогу підтримав.
Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином. Представником позивачки ОСОБА_4 до суду подано заяву про розгляд справи у відсутність представника позивачки на підставі наявних в матеріалах справи документів.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.1, п.1, п.4 ч. 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, з дня подачі позову до суду і до закінчення навчання сином. Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 08 вересня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, з дня подачі позову до суду - 29 квітня 2026 року і до закінчення навчання сином, але не довше, ніж до досягнення ним двадцятитрирічного віку. Також цим рішенням суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 гривень та витрати на послуги перекладача у розмірі 1668,75 гривень.
До закінчення судових дебатів представник відповідача, адвокат Костенко О.М. письмово повідомив, що докази на підтвердження витрат на правову допомогу будуть надані суду після ухвалення рішення у встановлений законом строк. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у відзиві не подавав.
Суд відхиляє аргументи сторони позивачки щодо порушення строків подання заяви та ненадання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, оскільки заява про стягнення витрат на правничу допомогу заявлена стороною відповідача до закінчення судових дебатів, а відсутність попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат не може бути підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Відповідно до статтей 141 та 142 ЦПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог. Проте у справах про стягнення аліментів суди враховують специфіку спору та захист інтересів дитини.
Отже, у своєму рішенні суд вимогу про стягнення аліментів задовольнив, проте керуючись своїми дискреційними повноваженнями зменшив частку від заробітку (доходу) платника з 1/4 (25%) до 1/6 (приблизно 16.67%). Разом з тим позов задоволено по суті, право на аліменти визнано, тому зменшення розміру частки не означає автоматичного пропорційного зменшення витрат на правничу допомогу. Вирішуючи питання стягнення на користь позивачки витрат на правничу допомогу та на послуги перекладача в повному обсязі, суд керувався критерієм їх співмірності (складність справи, витрачений адвокатом час, надані адвокатом послуги), а також врахував те, що сторона відповідача не клопотала про зменшення витрат через їхню не співмірність.
З іншого боку, сторона відповідача позовні вимоги не визнавала категорично, вважаючи, що в задоволенні позову слід відмовити. Суд погоджується із зауваженням представника позивачки, що за наслідками розгляду судом справи про стягнення аліментів відповідач не досяг результату, на який була спрямована його правова позиція.
Навіть з досягненням повнолітня зв`язок між батьками і дітьми не повинен припинятися, батьки мають відчувати відповідальність за долю і майбутнє своїх дітей, підтримувати їх у прагненні здобути вищу освіту. Натомість деякі батьки, навіть маючи можливість матеріально підтримати свою дитину на період навчання, всіляко намагаються уникнути свого обов`язку, змушуючи таким чином іншого з батьків нести весь тягар матеріальної підтримки дитини в цей період та в подальшому звертатися до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини, у зв`язку з чим отримувати правничу допомогу. З огляду на це, посилання представника відповідача щодо застосування ст. 141 ЦПК України на користь позивачки, видаються суду безпідставними.
В свою чергу, суддя вважає клопотання представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 134, 137, 141, 246, 264, 270 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Головуючий суддя Р.В. Хижний