Справа № 186/1102/26
провадження 2/527/1754/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Павлійчук А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Козинко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Глобинського районного суду Полтавської області цивільну справу №186/1102/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «ФК «Позика» через систему «Електронний суд» звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому прохають стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» заборгованість за кредитним договором № 22408503 від 13.02.2022 в сумі 10740 грн, судовий збір в сумі 2 662 грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 5 500 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.02.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання фінансового кредиту №22408503, відповідно до умов якого ОСОБА_1 , надано кредит у сумі 3 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності. ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі.
У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань у ОСОБА_1 виникла заборгованість за договором №22408503 від 13.02.2022 у сумі 10 740 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 3 000 грн, заборгованість за відсотками - 7 740 грн.
01.09.2025 між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «ФК «Ірбіс» укладено договір факторингу №01092025/01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Позика» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФК «Ірбіс» в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №22408503 від 13.02.2022.
Позивач в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі його представника, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач через систему «Електронний суд» 26.08.2026 направив відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив застосувати строк позовної давності, який на його думку сплив, скасувати нарахування відсотків та штрафних санкцій як таких, що є несправедливими, кабальними та нараховані всупереч законодавства, що діє в період воєнного часу, відмовити в задоволенні стягнення витрат на правничу допомогу, справу розглядати за його відсутності.
Представник позивача 14.09.2026 через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, відповідно до якої просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач через систему «Електронний суд» 21.09.2026 надав заперечення на відповідь на відзив , яким просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Позика» в повному обсязі, справу розглядати за відсутності відповідача.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов наступних висновків.
13.02.2022 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22408503.
Відповідно до п. 3.1-3.2. Договору, за цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 3000 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору. За користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п.4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору: п. 3.2.1. п.3.2. Договору Пільговий період 30 календарних днів з 13.02.2022 по 15.03.2022 пільгова процентна ставка (знижка) 2,6%; п. 3.2.2. п. 3.2. Договору Стандартний період 60 календарних днів з 16.03.2023 по 14.05.2022 стандартна процента ставка 3%.
Згідно п.3.3 Договору, у разі несвоєчасного повернення Кредиту, передбаченого п. 4.2 цього Договору, Клієнт зобов`язується сплатити штрафні санкції, у вигляді нарахування штрафу в розмірі 0 відсотків за кожен наступний день після останнього дня строку кредитування, визначеного п.4.2. цього Договору від суми залишку Кредиту (далі за текстом - «штрафні санкції»), але в будь якому разі не більше ніж 50 відсотків від суми наданого Кредиту та нарахованих відсотків разом. У випадку, якщо сума наданого Кредиту менша ніж встановлений законодавством на початок поточного року розмір однієї мінімальної заробітної плати сума штрафних санкцій не може перевищувати розміру подвійної суми наданого Кредиту. За порушення виконання Клієнтом зобов`язань за Договором, загальний розмір Кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для Клієнта. У разі якщо сума наданого Кредиту перевищує визначений розмір однієї мінімальної заробітної плати, розмір штрафних санкцій не може бути нарахований більше ніж 50 відсотків від суми наданого Кредиту.
Відповідно до п.3.4-3.6 Договору, мета кредитування - задоволення власних потреб Клієнта, що не суперечить чинному законодавству України та не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю. Клієнт зобов`язується використовувати Кредит лише відповідно до мети кредитування, що вказана у цьому Договорі. У випадку неналежного виконання зобов`язань за Договором Клієнтом, Товариство має право на списання грошових коштів з картки Клієнта, але в будь якому разі не більше ніж сума заборгованості за Договором. Сторони погодили, що Товариство має право стягувати комісію за надання та/або перерахування, зарахування кредитних коштів за Договором, що враховуються до сукупної вартості Кредиту.
Пунктом 4.1-.4.3. Договору визначено, що видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки. Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 14.05.2022 року (далі за текстом - «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства. Клієнт має право на дострокове погашення (повернення) Кредиту.
Відповідно до п.4.4-.4.6 Договору, Клієнт має право скористатись пільговою процентною ставкою повторно, якщо він сплатив проценти за користуванням Кредиту не пізніше 3-ох днів після останнього дня попереднього Пільгового періоду. У такому випадку Клієнт на сайті Товариства обирає наступний Пільговий період, у значенні від 1 до 30 днів. Після обрання Клієнтом наступного Пільгового періоду, між Товариством та Клієнтом підписується Додатковий договір до цього Договору, в якому зазначають строк наступного Пільгового періоду та оновлений загальний строк кредитування. У цьому випадку зміни істотних умов Договору набирають чинності з моменту підписання Сторонами Додаткового договору до цього Договору та Додатку №1 до цього Договору в новій редакції. На наступний Пільговий період розповсюджуються ті самі правила, що і на Пільговий період, визначений в п.3.2.1. п. 3.2. цього Договору. Після закінчення строку Пільгового періоду - нараховується стандартна процентна ставка, зазначена у п. 3.2.2. цього Договору. Сума виданого (наданого) Кредиту, нараховані проценти та штрафні санкції за користування Кредитом є заборгованістю Клієнта за цим Договором. Клієнт має здійснювати погашення заборгованості за цим Договором шляхом здійснення переказу у безготівковій формі на поточний рахунок Товариства у строк, передбачений цим Договором.
Згідно із п. 4.7-4.9 Договору, при надходженні від Клієнта на поточний рахунок Товариства коштів для погашення заборгованості за цим Договором, кошти спрямовуються на погашення заборгованості у наступній послідовності: 4.7.1. у першу чергу - на погашення заборгованості за процентами за Кредитом; 4.7.2. у другу - на погашення заборгованості за сумою Кредиту. Якщо Клієнт сплатив заборгованість у розмірі більшому, ніж передбачено Договором, - Клієнт має право протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня, наступного за днем оплати Заборгованості, звернутись до Товариства для повернення суми переплати шляхом направлення електронного листа на електронну адресу Товариства або поштового відправлення на поштову адресу Товариства, вказавши ПІБ, РНОКПП, № Договору, розмір переплати, № рахунку, Банк, в якому відкрито рахунок та МФО Банку Клієнта, ЄДРПОУ Банку, номер платіжної картки Клієнта. Якщо Клієнт не звернувся до Товариства з вимогою повернути йому грошові кошти, зазначені в пп. 4.8 Договору, Товариство відповідно до ст. 344 ЦК України зараховує їх на свій доходний рахунок після спливу 5 років з дня, наступного за днем оплати заборгованості Клієнтом.
Клієнт зобов`язаний сплачувати Товариству проценти за користування Кредитом, за процентною ставкою, зазначеній у пунктах 3.1, 3.2 цього Договору, але з урахуванням положень, передбачених пунктом 3.2 цього Договору. Сукупна вартість Кредиту з урахуванням відсоткової ставки за Кредитом, передбаченої пунктом цього Договору, та детальний розпис сукупної вартості Кредиту для Клієнта (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки та формули розрахунків за Кредитом наведено у Додатку №1 до цього Договору. За цим Договором не передбачено надання/оплата послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням Кредиту та укладенням цього Договору. За цим Договором може бути стягнута комісія в розмірі 0 від суми наданого та або зарахованого кредиту та/або грошових коштів за Кредитом. Нарахування процентів за Кредитом провадиться за період з дня списання суми Кредиту з поточного рахунку Товариства до дня повернення Клієнтом суми Кредиту на поточний рахунок Товариства. Правилами може бути передбачено обмеження щодо строку нарахування процентів за Кредитом у випадку прострочення Клієнтом повернення Кредиту (п.5.1-5.4 Договору).
Пунктами 5.5-5.11 Договору визначено, що Нарахування процентів за день видачі (надання) Кредиту провадиться як за повний день. Нарахування процентів за день повернення Кредиту не провадиться, крім випадку, коли день видачі (надання) Кредиту і день повернення Кредиту є одним днем (пункт 5.7 цього Договору). У разі, якщо день видачі (надання) Кредиту і день повернення Кредиту є одним днем, нарахування процентів за Кредитом провадиться згідно пункту 5.5 цього Договору. Нарахування процентів за Кредитом провадиться кожного календарного дня на суму залишку Кредиту. При частковому (неповному) поверненні суми Кредиту, проценти за Кредитом продовжують нараховуватись на залишок суми Кредиту. Датою сплати процентів за Кредитом та/або повернення суми Кредиту є день зарахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства. За даним Договором в період, що вказаний в п. 3.2.1 Договору (далі за текстом - «Пільговий період») діє пільгова процентна ставка, що вказана у п. 3.2.1 Договору та розміщена на Сайті Товариства, відповідно до якої: процентна ставка є фіксованою та складає 2,6 % в день; реальна річна процентна ставка у льготному періоді складає 111272,17%, розрахунок якої було здійснено на припущенні, що Сторони виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у цьомуДоговорі; процентна ставка діє лише в Пільговий період. Строк пільгового періоду обирається Клієнтом перед укладенням Договору, у значенні від 1 до 30 днів. Якщо Клієнт, з урахуванням вимог п.3.3 цього Договору, повторно обирає Пільговий період, такий період обирається до підписання Додаткового договору до цього Договору між Клієнтом та Товариством. Після закінчення строку Пільгового періоду - нараховується стандартна процентна ставка, зазначена у п. 3.2.2. цього Договору.
Згідно п.9.1-.9.8 Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання взятих на себе за Договором обов`язків. Клієнт не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язань із повернення Кредиту та сплати передбачених цим Договором процентів за Кредитом. У випадку прострочення Клієнтом повернення Кредиту та сплати передбачених цим Договором процентів за Кредитом, Клієнт на вимогу Товариства зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. У випадку виникнення простроченої заборгованості за Кредитом і процентами за Кредитом суми, що сплачуються Клієнтом та надходять на поточний рахунок Товариства, спрямовуються у такій черговості: у першу чергу - сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачується неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.Закінчення терміну дії/втрата/пошкодження платіжної картки, яку на законних підставах використовує/використовував Клієнт, закриття поточного рахунку Клієнта, відкликання банківської ліцензії чи визнання банку, в якому відкрито поточний рахунок Клієнта, неплатоспроможним, не звільняють Клієнта від виконання обов`язків та від відповідальності за цим Договором. Товариство не контролює та не несе відповідальності: за обрані Клієнтом спосіб та напрямок витрачання суми Кредиту; за джерела, завдяки яким Клієнт повертає суму Кредиту, здійснює інші платежі на користь Товариства відповідно до цього Договору. У разі, якщо Клієнт при укладенні/до укладення/для укладення цього Договору надав Товариству неправдиву/недостовірну інформацію/дані (зокрема, але не виключно, інформацію/дані про себе), у зв`язку з чим Товариство та/або треті особи зазнали збитків, Клієнт зобов`язаний відшкодувати Товариству та/або таким третім особам усі збитки у повному обсязі. Збитки, заподіяні у зв`язку з неналежним виконанням Договору, повинні буди відшкодовані винною Стороною в повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції.
Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 14.05.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання Клієнтом зобов`язань за цим Договором. На підставі частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього Договору щодо надання згоди/дозволу, передбаченого (передбачених) пунктами 13.8.1-13.8.6 цього Договору, застосовуються також до відносин між Сторонами, які виникли до його укладення - з моменту звернення Товариства до Бюро/одного з Бюро, якщо Товариство здійснювало таке звернення до моменту укладення цього Договору. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення умов цього Договору, яке мало місце під час дії цього Договору. У разі закінчення строку кредитування Клієнт може подати до Товариства заявку щодо продовження строку кредитування. Товариство у разі наявності вільних коштів та інших факторів може розглянути дану заявку Клієнта та надати згоду шляхом укладання Додаткового договору (п.11.1-11.4 Договору).
Клієнт відповідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» має право на звернення до Національного банку України у разі порушення Товариством, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із Клієнтом при врегулюванні простроченої заборгованості, а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої йому у процесі врегулювання простроченої заборгованості. Грошовою одиницею оплати за Договором є гривня (п.4.10-4.11 Договору).
У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Нормами ч. 3, 6, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 цього Закону).
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст.641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Суд вказує, що без ідентифікації клієнта, без перевірки правильності введення коду направленого на мобільний телефон клієнта, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
За змістом положень ст.652 ЦК України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України, передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Таким чином, договір №22408503 від 13.02.2022 укладено відповідно до положень ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором .
Відповідно до довідки виданої ТОВ «Універсальні платіжні рішення», 13.02.2022 на карту 5363 54ХХ ХХХХ 3719 здійснено переказ грошових коштів в сумі 3 000 грн.
Всупереч умовам договору №22408503 від 13.02.2022 відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань.
Згідно розрахунку ТОВ «ФК «Ірбіс» проведеного за період з 13.02.2022 по 14.05.2022, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №22408503 від 13.02.2022 складає 10740 грн, з яких 3 000 грн - тіло кредиту, 7 740 грн - нараховані відсотки .
01.09.2025 між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «ФК «Ірбіс» укладено договір факторингу №01092025/01, відповідно до умов якого Клієнт зобов?язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов?язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.2.2.Договору, сторони розуміють та погоджуються з тим, що операція відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не є забезпечувальним відступленням. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов?язки Клієнта за Кредитним договором.
Згідно із п.2.3 Договору, розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим Договором за кожен реєстр прав вимоги становить 100 грн (в т.ч. ПДВ), що сплачуються клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з дати цього Договору на банківських рахунок фактора, зазначений в п.12 цього Договору.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги у формі наведеної в Додатку №1 до цього Договору.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру прав вимог до Договору Факторингу №01092025/01 від 01.09.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» передав, а ТОВ «Фінансова компанія «Позика» прийняв реєстр прав вимог за договором, складений за формою згідно із додатком №1 до даного договору.
Як убачається витягу з реєстру боржників до Договору Факторингу №01092025/01 від 01.09.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» прийняло право грошової вимоги до боржників належних ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс», в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №22408503 від 13.02.2022 в загальній сумі 10740 грн.
Всупереч умовам кредитного Договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, ОСОБА_1 не здійснив погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «Позика», ні попереднього кредитора.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, підписана відповідачем анкета-заява про приєднання разом із умовами та правилами банку складають укладений між сторонами у справі договір про надання кредиту у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частинами 1,2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За положеннями ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За нормами ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України унормовано, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як зазначено в ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Згідно із ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст.1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно із ст.1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стосовно заяви відповідача про застосування строків позовної давності до вказаних правовідносин, необхідно зазначити наступне.
Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Крім того, частинами 1, 3 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Частиною 1 ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Дію карантину, встановленого зазначеною Постановою, було неодноразово продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ по 30.06.2023 року.
Постановою КМУ від 27.06.2023 року № 651 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 р. на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Таким чином, карантин на території України було встановлено безперервно з 12.03.2020 по 30.06.2023 року.
Разом з цим, відповідно Закону України № 2120-IX від 15.03.2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено розділом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, якій неодноразово було продовжено та який діє дотепер. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Таким чином, починаючи з березня 2020 року строк позовної давності продовжився на строк дії карантину, який тривав до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, а починаючи з 24 лютого 2022 року строк позовної давності продовжився на строк дії в Україні воєнного стану, який діє на даний час. Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» Закону № 4434-IX від 14.05.2025, який набув чинності 04.09.2025, пункт 19розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.
Відповідно до Закону України № 4434-IX перебіг позовної давності відновлюється з 04.09.2025, тобто саме з цієї дати продовжується (а не завершується) її відлік. Таким чином, трирічний строк позовної давності за вказаним договором почне обчислюватися (продовжиться) з 04.09.2025, і спливе лише після спливу цього трирічного періоду - тобто 04.09.2028, якщо не буде інших підстав для його переривання чи зупинення.
Враховуючи вище викладене до даних правовідносин не застосовується позовна давність, оскільки на момент звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості строки позовної давності не спливли.
Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором №22408503 від 13.02.2022, що складає 10740 грн, з яких 3000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7740 грн - заборгованість за відсотками.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, документально обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При поданні позову через підсистему «Електронний суд» позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 500,00 грн, суд виходить із такого.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо за встановлених обставин справи такі витрати є завищеними.
Враховуючи категорію та незначну складність справи, яка є типовою (малозначною) для спорів про стягнення кредитної заборгованості, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи (підготовка позовної заяви за типовим зразком та сформованими додатками), предмет спору та ціну позову (10740,00 грн), суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 5 500,00 грн є неспівмірним зі складністю справи та часом, необхідним для надання таких послуг. З огляду на засади розумності, справедливості та співмірності, суд вважає обґрунтованим зменшити зазначені витрати та покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн, відмовивши у стягненні решти заявленої суми.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 39493634, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) заборгованість за Кредитним договором № 22408503 від 13 лютого 2022 року в загальному розмірі 10740 грн 00 коп. (десять тисяч сімсот сорок гривень 00 копійок), з яких:
- заборгованість за тілом кредиту - 3 000,00 грн;
- заборгованість за процентами - 7740,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн 00 коп. (дві тисячі гривень 00 копійок).
У задоволенні іншої частини вимог щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ: 39493634);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя А. В. Павлійчук