532/2318/26
2-а/532/10/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - Мороз Т.М.,
секретаря судового засідання - Крейс О.М.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , подану адвокатом Самойленком Михайлом Олександровичем до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Встановив:
До Кобеляцького районного суду Полтавської області звернувся представник позивача, адвокат Самойленко М.О. в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 5 серпня 2026 року відносно позивача, ОСОБА_1 , невстановленим інспектором патрульної поліції (звання, прізвище, ім`я та по батькові якого позивачу достеменно не відомі та не встановлені, оскільки копію постанови йому вручено не було), була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 07726768 від 15.08.2026 року, в якій зазначено, що водій керував транспортним засобом JEEP GRAND CHEROKEE, державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги пункту 2.3 «в» Правил дорожнього руху України, тому вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 121 КУпАП «Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами», і на підставі зазначеної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.
З оскаржуваною постановою позивач категорично не згоден, оскільки 15 серпня 2026 року ОСОБА_1 рухався за кермом транспортного засобу JEEP GRAND CHEROKEE, д.н.з. НОМЕР_1 , по Бориспільському шосе з м. Бориспіль у напрямку м. Києва. Та був зупинений працівником поліції. Одразу після зупинки транспортного засобу позивач зняв ремінь безпеки виключно для того, щоб йому було зручно спілкуватися з працівником поліції та подавати документи для перевірки, тобто ремінь безпеки був знятий позивачем вже після повної зупинки автомобіля, а не під час керування ним. Також зазначає, що позивачу жодного відеозапису, який би підтверджував факт вчинення ним зазначеного правопорушення, продемонстровано не було, а сама оскаржувана постанова, крім опису обставин, жодних інших доказів не містить. Оскільки правопорушення позивач не вчиняв, прохає суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 07726768 від 15 серпня 2026 року і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судовий збір в сумі 665, 60 грн. та витрати на правничу допомогу, розмір яких буде заявлений у порядку статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 21.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 15.08.2026 під час виконання службових обов`язків, перебуваючи на блокпості КП 503 за адресою шосе. Бориспільське, інспектором було помічено транспортний засіб JEEP GRAND CHEROKEE, державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого був непристебнутий ременем безпеки під час керування автомобіля. Після зупинення транспортного засобу, інспектор підійшовши до водія, назвав своє прізвище та ім`я, посаду та спеціальне звання, поінформував водія про причину зупинення транспортного засобу, висунув законну вимогу пред`явити документи, зазначені в п. 2.1, п. 2.4. (а) ПДР, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух». При підготовці до розгляду справи керуючись статтями 268, 278, 279 КУпАП та пункту 9 Розділу ІІІ Інструкції, роз`яснено Позивачу його права і обов`язки, зазначивши порушення, яке вчинив Позивач, а саме керуючи автомобілем був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР. Інспектором було здійснено дослідження та оцінка доказів, а саме усні пояснення Позивача. Після чого Інспектор повідомив Позивача про прийняте по справі рішення накладення штрафу на Позивача в розмірі 510 грн 00 коп. та виніс Постанову. Інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, Постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених чинним законодавством, отже позов не підлягає задоволенню.
Представником позивача надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що жоден із наданих Відповідачем відеозаписів не містить моменту, коли Позивач нібито керував транспортним засобом у непристебнутому стані - фіксація розпочалася вже після зупинки транспортного засобу, коли Позивач перебував у нерухомому автомобілі. Незважаючи на викладене вище, саме той короткий відрізок відеозапису, який зафіксовано Відповідачем одразу після зупинки транспортного засобу, спростовує, а не підтверджує тезу Відповідача про відсутність у Позивача ременя безпеки. Так, за 1-2 секунди до закінчення Відеозапису 1 (позначка часу на записі - 21:38:39-21:38:40) та на початку Відеозапису 2, який є прямим продовженням першого (позначка часу - 21:38:43), на записі чітко видно Позивача за кермом транспортного засобу, при цьому на його торсі чітко простежується чорна діагональна смуга, яка йде від правого плеча вниз до лівого боку - за розташуванням, кутом нахилу та кольором повністю відповідна пристебнутому ременю безпеки. Також зазначено, що неможливо перевірити з відеозапису дотримання Інспектором процедури розгляду справи через декілька секунд після початку Відеозапису 2 - з позначки часу 21:38:46 і практично безперервно до позначки часу приблизно 21:41:52- 21:42:00, тобто протягом майже 3,5 хвилин - зображення на відеозаписі є повністю непридатним для сприйняття. Позивач не має об`єктивної можливості перевірити, чи є надані відеозаписи повними та незміненими Документ сформований в системі «Електронний суд» 28.08.2026 4 фрагментами безперервного запису реєстратора, чи становлять вибіркову компіляцію, оскільки відеозаписи були сформовані (експортовані) у форматі MP4 26 серпня 2026 року.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Самойленко М.О. не з`явились, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідача до суду не з`явився, причи неявки судне повідомив.
Неявка учасника справи не перешкоджає розгляду справи
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №7726768 від 15.08.2026 року інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальойону ПОЛК-2 УПП в м. Києві старшим лейтенантом поліції Струк В.М. було притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. (а.с.41).
Як вбачається з вказаної постанови 15.08.2026 року о 21:40 м. Київ, Бориспільське шоссе, КП 503 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом JEEP GRAND CHEROKEE, державний номерний знак НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в. ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП..
Згідно наданого відповідачем відеозапису 1 з нагрудної бодікамери поліцейського вбачається, що за допомогою жезла був зупинений транспортний засіб, водій якого не пристебнутий пасивним ременем безпеки. На відеозаписі 2, наданого відповідачем вбачається, що під час з`ясування обставин справи водій не пристебнутий ременем безпеки.
Твердження адвоката, що на записі чітко видно Позивача за кермом транспортного засобу, при цьому на його торсі чітко простежується чорна діагональна смуга, яка йде від правого плеча вниз до лівого боку - за розташуванням, кутом нахилу та кольором повністю відповідна пристебнутому ременю безпеки є помилковим, оскільки на цьому відеозаписі чітко видно, що на правому плечі водія перебуває пряжка від наплічної сумки, а не ремінь безпеки.
Крім того ОСОБА_1 роз`яснені його права та обов`язки, повідомлено про технічну неможливість наразі надати відео фіксацію правопорушення. Крім того, на відеозаписі зафіксовано як інспектор називає свої дані, а також як вручає копію постанови.
Будь-яких заяв, клопотань ОСОБА_1 не заявляє.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, оскільки доводи сторони позивача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема відеозаписами з нагрудної бодікамери поліцейського.
Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001р.№ 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.3 в) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Згідно ст.16 Закону України«Про дорожнійрух» водій зобов`язаний під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі.
Згідно з ч. 5 ст.121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вимогами ст.31Закону України «Про Національнуполіцію» встановлено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, зупинення транспортного засобу, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
За змістом положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126) тощо.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, факт порушення ОСОБА_1 п. 2.3.в. ПДР, а саме керування транспортним засобом з не пристебнутим ременем безпеки повністю підтверджується наданими доказами, а твердження позивача про відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, в даному випадку є повністю безпідставними. Решта доводів позивача не спростовують висновків суду, а тому відхиляються за безпідставністю.
Оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, інспектор поліції діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Таким чином, доводи позову про те, що позивача неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121КУпАП не знайшли свого підтвердження, оскільки це спростовується оглянутими відеозаписами.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову, а оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення прийнятою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП, а тому вважає за необхідне залишити адміністративний позов без задоволення, а постанову від 15 серпня 2026 року без змін.
З огляду за те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, то судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст.77, 243-245, 286 КАС України, суд, -
Ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Самойленком Михайлом Олександровичем до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- залишити без задоволення.
Постанову серії ЕНА №7726768 від 15.08.2026 року - залишити без змін.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його постановлення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник позивача: Самойленко Михайло Олександрович, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_2 , офіс №312/, РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ДЕПАРТАМЕНТ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ел. пошта public@patrol.police.gov.ua адреса Україна, 03048, місто Київ, ВУЛИЦЯ ФЕДОРА ЕРНСТА, будинок 3 ЄДРПОУ 40108646.
Суддя
Суддя