707/3902/25
2/707/2240/26
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
29 вересня 2026 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Тептюка Є.П.
за участю секретаря Максименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» звернулося через «Електронний суд» до Черкаського районного суду Черкаської області через свого представника - Усенко М.І. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 100539398 від 14.04.2024 року у розмірі 21 236,60 грн, яка складається з наступного: 3 528,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 787,40 грн - заборгованість за відсотками, комісія - 378,00 грн, неустойка - 6 543,20 грн.
Згідно позовних вимог 14.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100539398 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачці кредит в розмірі 3 600,00 грн, а відповідачка зобов`язалася повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання виконало та надало грошові кошти відповідачці в обсязі та в терміни визначені договором.
24.09.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» уклали договір факторингу № 112-МЛ/Т від 24.09.2024 року, згідно якої позивач отримав право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 100539398 від 14.04.2024 року.
Представник позивача в прохальній частині просив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без їх участі.
Стислий виклад відзиву:
На думку відповідачки та її представника, позивачем всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, в зв`язку з чим позовні вимоги мають не можуть підлягати задоволенню в повному обсязі з таких підстав.
1.Щодо невідповідності законодавству умови договору відносно розміру процентної ставки. 22.11.2023 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX (надалі - Закон-3498), який набрав чинності 24.12.2023. Даним законом внесені зміни та доповнення до ряду законодавчих актів, зокрема і до Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 №1734-VIII. Оскільки обидва законодавчі акти - Закон-3498 та Закон-1734 є чинними, то їхні положення в сукупності, доповнюючи один одного, мають застосовуватися до спірних прововідносин. Отже, з наведених змін до законодавства та з урахуванням ст. 6 ЦК України на кредиторів покладався обов`язок протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом-3498 (тобто з 24.12.2023) за кредитними договорами, укладеними до 24.12.2023, приведення денної процентної ставки:- з 24.12.2023 та протягом 120 днів - до максимального розміру 2,5%;- протягом наступних 120 днів - до максимального розміру 1,5%,- в подальшому - до максимального розміру 1,0%. А у разі укладення кредитного договору після набрання чинності Законом-3498 (тобто з 24.12.2023) розмір процентної ставки не може перевищувати 1% в день, тобто становити від 0,0…1% до 1,0%. Всупереч зазначеній нормі кредитор у договорі встановив ставку, розмір якої значно перевищує той, що дозволений законом. Завищений її розмір порушує право споживча на справедливий її розмір в тих межах, що визначені ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування». А тому відповідна умова кредитного договору згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.
2. Щодо відсутності підстав для нарахування комісії за договором. Встановлюючи комісію за надання кредиту, позикодавцем не деталізовано, за які саме вчинені ним дії, пов`язані з наданням кредиту, позичальник зобов`язаний здійснити її оплату та які складові мали вплив на її розмір. А тому, на думку відповідачки та її представника, умова договору про встановлення комісії за видачу кредиту є незаконною.
3. Щодо незаконності нарахування штрафу та процентів за порушення грошового зобов`язання Відповідно до п. 18 розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЦК України вимога позивача про стягнення заборгованості за неустойкою/ процентам за порушення грошового зобов`язання суперечить чинному законодавству, а тому задоволенню підлягати не може.
4. Щодо відсутності доказів, на підставі яких можливо встановити правомірність заявлених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що розмір позовних вимог (складові частини заборгованості) вказані у позовній заяві та виписці з особового рахунку за договором.
Представник відповідача просить звернути увагу на те, що в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованост і, який дозволив би встановити :- точний розмір ставки для нарахування процентів; детальний- базу для нарахування процентів (залишок за тілом кредиту) після здійснених позичальницею платежів;- черговість погашень вимог кредитора та їх розмір (на погашення яких складових заборгованості - тіла кредиту, процентів, комісії чи неустойки, спрямовувалися здійснені позичальницею платежі та в якому розмірі).
З урахуванням наведених у даному відзиві обставин, що свідчать про невідповідність вимогам законодавства умови договору про розмір процентної ставки, неправомірність нарахування комісії, неустойки/процентів за порушення грошового зобов`язання, відсутність розрахунку заборгованості, підтвердженим є розмір заборгованості , який становить різницю між сумою отриманих коштів (3600,00 грн.) і сумою здійснених платежів за тілом, процентами та комісією (2268,00 грн.) та дорівнює відповідно 1332,00 грн.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідачка понесла в зв`язку із розглядом даної справи, складає на професійну правничу 14 000,00 грн.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі:
20.11.2025 року заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області позовні вимоги позивача було задоволено частково.
07.07.2026 року представник відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
16.07.2026 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області скасовано заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20.11.2025 року та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
04.08.2026 року через Електронний суд надійшов відзив від представника відповідача.
Встановлені судом обставини:
На підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, судом встановлено наступне.
14.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100539398. Договір укладено шляхом підписання електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) 710484.
Згідно договору сторони погодили наступні умови: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 3 600,00 грн; строк кредиту - 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, що є додатком до договору; остаточний термін повернення кредиту - 25.03.2025 року; комісія за надання кредиту - 414 грн, тобто 11.50 % від суми кредиту; тип процентної ставки - фіксована; проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду - 547,50 % річних, що становить 1,5 % в день; проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування - 912, 50 % річних, що становить - 2,5 % в день; Орієнтовна загальна вартість кредиту - 28 287,00 грн.
Відповідно до графіку платежів, що є додатком до договору, сторонами узгоджено графік платежів відповідно до якого відповідачка зобов`язувалася сплачувати кредит та інші платежі визначені договором.
Товариство свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в розмірі 3 600,00 грн на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту на банківську карту відповідачки № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 86926773 від 14.04.2024 року.
24.09.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» уклали договір факторингу № 112-МЛ/Т від 24.09.2024 року, згідно якої позивач отримав право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 100539398 від 14.04.2024 року.
Відповідачка частково вносила платежі на виконання умов договору, що становить згідно розрахунку в загальному розмірі 2 268,00 грн. Однак, оскільки остання не виконала належним чином умови кредитного договору і відповідно до розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунка, в неї виникла заборгованість, що становить 21 236,6 грн, що складається із: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 3 528,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 10 787,4 грн; прострочена заборгованість за комісією становить - 378,00 грн; сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 6 543,20 грн.
12.08.2025 року на адресу ОСОБА_1 була направлена досудова вимога про усунення порушень щодо виконання договірних зобов`язань. Вимога залишена без реагування відповідачкою.
Норми права, що підлягають застосуванню:
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, положеннями ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Позиція та висновки суду за результатами розгляду справи:
Судом встановлено, що 14.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100539398, шляхом обміну електронними повідомленнями та відповідачці надано кредит в розмірі 3 600,00 гривень. Відповідачка у своєму відзив не заперечувала факт укладення вищевказаного кредитного договору та отримання нею коштів.
24.09.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» уклали договір факторингу № 112-МЛ/Т від 24.09.2024 року, згідно якої позивач отримав право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 100539398 від 14.04.2024 року.
Відповідачка частково вносила платежі на виконання умов договору, що становить суму в загальному розмірі 2 268,00 грн, що вбачається із розрахунку заборгованості та підтверджується із відзиву відповідачки. Однак остання не виконала належним чином умови договору про надання кредиту, і згідно реєстрів боржників в неї виникла заборгованість в загальному розмірі 21 236,60 грн, яка складається з наступного: 3 528,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 787,40 грн - заборгованість за відсотками, комісія - 378,00 грн, неустойка - 6 543,20 грн.
Представник відповідача у відзиві зазначав, щодо невідповідності законодавству умови договору відносно розміру процентної ставки та те, що кредитор у договорі встановив ставку, розмір якої значно перевищує той, що дозволений законом. Завищений її розмір порушує право споживача на справедливий її розмір в тих межах, що визначені ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування». А тому відповідна умова кредитного договору згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.
Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду № 552/672/23 провадження № 61-4595сво25 від 07.09.2026 року: Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (абзац 1 частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування"). Законодавець для дотримання правила про максимальний розмір денної процентної ставки передбачив нікчемність умови договору про споживчий кредит. Оскільки для дотримання правила про максимальний розмір денної процентної ставки законодавець передбачив нікчемність умови договору про споживчий кредит, то споживач під час розгляду справи може заперечувати про перевищення розміру денної процентної ставки шляхом заперечення ipso iure. Втім, його відсутність не позбавляє суд можливості застосувати нікчемність умови правочину, адже він має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.
Тобто, суд погоджується із думкою представника відповідача, що оскільки кредитний договір було укладено між сторонами 14.04.2024 року, то кредитор у договорі встановив ставку, розмір якої значно перевищує той, що дозволений законом, а саме ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», згідно з якою «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % ». Тобто умови кредитного договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом, є нікчемними, а тому не підлягають задоволенню.
Також суд зауважує, що оскільки кредитний договір № 100539398 укладено між сторонами 14.04.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який до теперішнього часу не припинено і не скасовано, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 6 543,20 грн, нарахованої за порушення зобов`язань не підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.
За таких обставин, умови кредитного договору щодо встановлення плати за послуги з надання кредиту і відповідно сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 378,00 грн є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати відповідача боржником за цим платежем, що свідчить про безпідставність заявлених в цій частині вимог які не підлягають задоволенню.
З вищевикладеного, суд приходить до висновку, що враховуючи надану суму кредиту 3 600,00 грн та сплату відповідачкою коштів в розмірі 2 268,00 грн, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в загальному розмірі 1332,00 грн.
Судові витрати:
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 19996 від 27.08.2025 про сплату судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правничу правову допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року; акт наданих послуг правової (правничої) допомоги №Д/2172 від 20.08.2025 року; детальний опис наданих послуг від 05.08.2025 року; копія ордеру. Отже, позивач на свою користь просив стягнути судові витрати з відповідача в сумі 8 000,00 грн.
На підтвердження витрат на правничу правову допомогу представником відповідача надано: договір про надання правничої допомоги від 15.04.2026 року; додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги від 15.04.2026 року, де зазначено опис наданих послуг, копія акту приймання-передачі грошових коштів від 03.08.2026 року, копія ордеру. Отже, відповідач на свою користь просив стягнути судові витрати з відповідача в сумі 6 000,00 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 1 332,00 грн, а тому понесені судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволених вимог (6,27 %), а саме:
з відповідача на користь позивача стягнути судовий збір - 166,93 грн та витрати на правничу допомогу - 501,60 грн, в загальному розмірі 668,53 грн.
з позивача на користь відповідача стягнути витрати на правничу допомогу - 5 623,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 3-й поверх) заборгованість за кредитним договором № 100539398 від 14.04.2024 року у загальному розмірі 1 332 (одна тисяча триста тридцять дві) гривні 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 3-й поверх) судові витрати в розмірі 668 (шістсот шістдесят вісім) гривень 53 (п`ятдесят три) копійки, що складаються із судового збору в розмірі 166,93 грн та витрати на правову допомогу - 501,60 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 3-й поверх) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати, що складаються із витрат на правову допомогу в розмірі 5 623,80 грн.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю користь «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 3-й поверх).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя: Є. П. Тептюк