КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/63/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2026року місто Київ
справа № 759/5889/17
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б.,Ратнікової В.М.
за участю секретарів судового засідання: Савлук І.М., Балкової А.С., Щур К.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року, ухвалене під головуванням судді Шум Л.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування рішення державного реєстратора та поділ житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки житлового будинку та земельної ділянки,-
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:
скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ у місті Києві Сипчу К.М. від 17 березня 2014 року за №11675704 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 49/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , що становлять: 1-1/8,7 кв.м, веранда, 1-1/10,7 кв.м, житлова, 1-2/7,2 кв.м, житлова 3-1/9,6 кв.м, коридор 3-2/7,6 кв.м, кухня, 3-3/9,1 кв.м, житлова 3-4/23,2 кв.м, житлова 3-5/4,6 кв.м, коридор 3-6/3,6 кв.м, санвузол, льох літ. «під А», сарай літ. «И», 1/2 споруд №-№5,№1;
провести поділ житлового будинку в натурі.
В мотивування вимог посилався на те, що йому та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17 березня 2014 року належало кожному по 1/2 частині житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею 160,7 кв.м, житловою площею 98,2 кв.м.
Вказував, що між ним та відповідачем, яка є його сестрою, склався певний порядок користування житловими приміщеннями будинку.
Зазначав, що після смерті матері залишилися приміщення: 1-1-10 - 7 кв.м, 1-1-8 - 7 кв.м, 1-2 - 7,2 кв.м, якими їх матір користувалася за життя.
Посилався на те, що 13 квітня 2017 року ОСОБА_2 здійснила державну реєстрацію на 49/100 частин спірного житлового будинку, куди ввійшли і приміщення, якими користувалася їх матір.
Вважає, що відомості внесені державним реєстратором є неправдиві, оскільки у нього з відповідачем ОСОБА_2 на даний момент виник спір стосовно порядку користування спірними приміщеннями.
У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просила:
виділити їй в натурі 49/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , що становлять: 1-І/8,7 кв.м веранда, 1-І/10,7 кв.м, житлова, 1-2/7,2 кв.м, житлова 3-1/9,6 кв.м, коридор 3-2/7,6 кв.м, кухня, 3-3/9,1 кв.м, житлова 3-4/23,2 кв.м, житлова 3-5/4,6 кв.м, коридор 3-6/3,6 кв.м, санвузол, льох літ. «під А», сарай літ. «И», 1/2 споруд №-№5,№1.
В мотивування вимог посилалася на те, що у зв`язку з реконструкцією житлового будинку співвласниками нею та ОСОБА_1 спільно було прийняте рішення про розподіл часток у спільній власності на реконструйований будинок під АДРЕСА_1 .
Вказувала, що 03 жовтня 2014 року вона та ОСОБА_1 звернулись з заявами до ТОВ «Міськспецексперт» за проведенням розрахунку ідеальних часток по фактичному користуванню спірним домоволодінням, такий розрахунок було здійснено про що видано довідку №120 від 03 жовтня 2014 року ТОВ «Міськспецексперт» відповідно до якої частка ОСОБА_2 становить 49/100 часток , розмір частки ОСОБА_1 становить 51/100.
Зазначала, що 13 квітня 2017 року вона здійснила державну реєстрацію 49/100 часток житлового будинку під АДРЕСА_1 , які складається з таких приміщень: 1-І/8,7 кв.м веранда, 1-І/10,7 кв.м житлова, 1-2/7,2 кв.м житлова,3-1/9,6 кв.м коридор, 3-2/7,6 кв.м кухня, 3-3/9,1 кв.м житлова, 3-4/23,2 кв.м житлова, 3-5/4,6 кв.м коридор, 3-6/3,6 кв.м санвузол. Льох літ. «під А», сарай літ. «И», 1/2 споруд №1-№5.
Посилалася на те, що даний житловий будинок розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0766 га, кадастровий номер [номер приховано]:75:088:0033, за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності їй та ОСОБА_1 по 1/2 частині кожному.
Вказувала, що між нею та відповідачем не досягнуто домовленості щодо виділу в натурі спірного майна.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 червня 2020 року прийнято матеріали зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки житлового будинку до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 червня 2020 року об'єднано в одне провадження цивільну справу №759/18293/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ земельної ділянки в натурі з цивільною справою №759/5889/17 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки житлового будинку.
В об'єднаному позові ОСОБА_2 просила виділити їй 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0766 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер [номер приховано]:75:088:0033.
Таким чином, предметом розгляду у даній справі є вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора та поділ житлового будинкута вимоги ОСОБА_2 про виділ в натурі частки житлового будинку та земельної ділянки.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 та об'єднаний позов ОСОБА_2 задоволено.
Виділено ОСОБА_2 в натурі 49/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , які складається з таких приміщень: 1-1/8,7 кв.м веранда, 1-1/10,7 кв.м житлова, 1-2/7,2 кв.м житлова, 3-1/9,6 кв.м коридор, 3-2/7,6 кв.м кухня, 3-3/9,1 кв.м житлова, 3-4/23,2 кв.м. житлова, 3-5/4,6 кв.м коридор, 3-6/3,6 кв.м санвузол. Льох літ. «під А», сарай літ. «И», 1/2 споруд №1-№5.
Виділено ОСОБА_1 в натурі 51/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , які складається з таких приміщень: 2-1/4,2 кв.м коридор, 2- 2/4,8 кв.м коридор; 2-3/12,4 кв.м житлова, 2-4/22,0 кв.м житлова, 2-5/13,6 кв.м житлова,6/10,4 кв.м кухня, 2-7/2,7 кв.м санвузол, 2-8/6.3 кв.м передпокій, сарай літ «Б», гараж літ. «Е», вбиральня літ. «В», 1/2 споруд №1-№5, споруди №1-№ІV.
Виділено ОСОБА_2 в натурі 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0766 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер [номер приховано]:75:088:0033 під належною їй на праві власності частиною домоволодіння, загальною площею 0,0321 га за такими координатами: земельна ділянка S 1.1. площею 0,0301 обмежена такими лініями розподілу: точка 1 довжиною 5,555, координати X 52947,590 Y13837,873; точка 4 довжиною 0,899, координати X 52961,325 Y13839,059; точка 5 довжиною 4,720, координати X 52962,090 Y13839,543; точка 6 довжиною 2.002, координати X 52965,943 Y13842,270; точка 7 довжиною 1,030, координати X 52964,749 Y13843,880; точка 8 довжиною 5,737, координати X 52963,918 Y 13843.275; точка 9 довжиною 11.781 координати X 52958,235 Y13844,000; точка 10 довжиною 15,101, координати X 52949,169 Y13851,534; точка 11 довжиною 22,815, координати X 52936,730 Y13842,970; точка 12 довжиною 5,223, координати X 52950,110 Y13824,490; земельна ділянка S1.2. площею 0,0020 га обмежена такими лініями розподілу точка 1 довжиною 2,239, координати Х52965,421 Y13854,556; точка 2 довжиною 4,183, координати X 52963,586 Y13853,270; точка 3 довжиною 0,072, координати X 52966,038 Y13849,882; точка 4 довжиною 3.093, координати X 52965,984 Y13849,836; точка 5 довжиною 1.002, координати X 52967,760 Y13847,311; точка 6 довжиною 2,547, координати X 52968,349 Y13846,503; точка 7 довжиною 4,096, координати X 52970,426 Y13847,973; точка 8 довжиною 4,182, координати X 52967,953 Y13851,233.
Виділено ОСОБА_3 в натурі 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0766 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер [номер приховано]:75:088:0033 під належною йому на праві власності частиною домоволодіння, загальною площею 0,0321 га за такими координатами: земельну ділянку S 2.1. площею 0.0150 га обмежену такими лініями розподілу: точка 1 довжиною 8,900, координати X 52964,388 Y13834,745; точка 2 довжиною 1,560, координати X 52971,620 Y13839,940; точка 3 довжиною 3,622, координати X 52970,662 Y 13841,171; точка 4 довжиною 3,121, координати X 52968,494 Y 13844.071; точка 5 довжиною 4,720, координати X 52965,943 Y 13842,270; точка 6 довжиною 2,008, координати X 52962.090 Y 13839.543; точка 7 довжиною 0,918, координати X 52963,220 У 13837.882; точка 8 довжиною 2.055, координати X 52962,473 Y13837,352; точка 11 довжиною 5,555 координати X 52952.195 Y13840,970; точка 12 довжиною 1,001, координати X 52947,590 Y13837,873; точка 15 довжиною 12,361, координати X 52954,351 Y 13827.536; земельна ділянка S2.2 площею 0,0171 га обмежена такими лініями розподілу: точка 1 довжиною 3,093, координати X 52967,760 Y13847,311; точка 2 довжиною 0,072, координати X 52965.984 Y13849.836; точка 3 довжиною 4,183, координати X 52966,038 Y13849,882; точка 4 довжиною 2,239, координати X 52963,586 Y13853,270; точка 5 довжиною 6,730, координати X 52965,421 Y13854,556; точка 6 довжиною 14,790, координати X 52961,350 Y13859,920; точка 7 довжиною 11,781, координати X 52949,169 Y13851.534; точка 8 довжиною 5.737, координати X 52958,235 Y13844,000; точка 9 довжиною 1,030, координати X 52963,918 Y13843,275; точка 10 довжиною 4,452, координати X 52964.749 Y13843,880; точка 11 довжиною 1,002, координати X 52968,349 Y13846,503.
Виділено в спільне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельну ділянку S3 загальною площею 0,0124 га, яка складається з двох окремих ділянок - S3.1. та S3.2. земельна ділянка площею 0,0122 виражена такими межами: точка 1 довжиною 21,634, координати X 52989.540 Y13824,060; точка 2довжиною 8,978, координати X 52975,860 Y13840,820; точка 3 довжиною 2,547, координати X 52970,426 Y13847,973; точка 4 довжиною 4.452, координати X 52968,349 Y13846,503; точка 5 довжиною 2,002, координати X 52964,749 Y13843.880; точка 6 довжиною 3,121, координати X 52965,943 Y13842,270; точка 7 довжиною 3,622, координати X 52968.494 Y13844.071; точка 8 довжиною 1.560, координати X 52970,662 Y13841,171; точка 9 довжиною 23,369, координати X 52971,620 Y13839,940; точка 10 довжиною 3,640, координати X 52986,560 Y13821,970; земельна ділянка S3. НОМЕР_1 площею 0,0002 га виражена такими межами: точка 1 довжиною 21,634, координати X 52989,540 Y13824,060; точка 2 довжиною 8.978, координати X 52975,860 Y 13840,820; точка 3 довжиною 2,547, координати X 52970,426 Y 13847,973; точка 4 довжиною 4,452, координати X 52968,349 Y 13846,503.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 25000 грн., витрати по оплаті експертизи в розмірі 5850 грн., а всього 30 850 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким:
позов ОСОБА_1 задовольнити та відмовити ОСОБА_2 у задоволенні зустрічного позову;
відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою в повному обсязі;
судові витрати по оплаті експертизи в розмірі 5850 грн. покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанцій не звернув увагу на те, що спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв`язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється.
Вказував, що суд першої інстанції встановивши, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, не врахував, що виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, у зв'язку з чим зробив помилковий висновок про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 . Позовна вимога про виділ в натурі 1/2 земельної ділянки відповідно до часток у житловому будинку також не підлягає задоволенню як похідна від вирішення позовної вимоги про виділ частки зі спільної часткової власності.
Зазначав, що на підставі висновку експерта №1-12/02 від 12 лютого 2021 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, суд ухвалив незаконне рішення про виділ кожному із співвласників частину будинку та частину земельної ділянки.
Посилався на те, що суд вийшов за межі позовних вимог, так як позивач ОСОБА_1 не просив йому щось виділяти, а просив поділити будинок в натурі.
Вказував, що відсутні підстави для стягнення з нього витрат на правову допомогу, оскільки позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 таїї представник адвокат Басараб Н.В. при доведенні суду розміру витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, не дотрималися вимог зазначених у частинах 2, 3 та 4 статті 137 ЦПК України з цього питання.
Судове засідання проводилося в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити з вищевказаних підстав.
Відповідач та її представник в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили рішення в частині вирішення позову ОСОБА_1 залишити без змін, а в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 врахувати висновки експертизи.
Відповідач Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність відповідача Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явились у судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 17 березня 2014 року належало кожному по 1/2 частині житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 160,7 кв.м, житловою площею 98,2 кв.м, що також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
На підставі спільної нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 13 березня 2014 року, у зв`язку з реконструкцією житлового будинку співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно прийняте рішення про розподіл часток у спільній власності на реконструйований будинок під АДРЕСА_1 .
03 жовтня 2014 року співвласники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись з заявами до ТОВ «Міськспецексперт» за проведенням розрахунку ідеальних часток по фактичному користуванню домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки №120 від 03 жовтня 2014 року ТОВ «Міськспецексперт» провело розрахунок ідеальних часток по фактичному користуванню домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 і:
ОСОБА_2 згідно заяви користується:1-І/8,7 кв.м веранда, 1-І/10,7 кв.м житлова, 1-2/7,2 кв.м житлова, 3-1/9,6 кв.м коридор, 3-2/7,6 кв.м кухня, 3-3/9,1 кв.м житлова, 3-4/23,2 кв.м житлова, 3-5/4,6 кв.м коридор, 3-6/3,6 кв.м санвузол, льох літ. «під А», сарай літ. «И», 1/2 споруд №1-№5, №І. Загальна вартість частини домоволодіння ОСОБА_2 складає 491043 грн., що згідно виробничого розрахунку складає 49/100 часток;
ОСОБА_1 згідно заяви користується: 2-1/4,2 кв.м коридор, 2-2/4,8 кв.м коридор; 2-3/12,4 кв.м житлова, 2-4/22,0 кв.м житлова, 2-5 /13,6 кв.м житлова, 6/10,4 кв.м кухня, 2-7/2,7 кв.м санвузол, 2-8/6.3 кв.м передпокій, сарай літ. «Б», гараж літ. «Е», вбиральня літ «В», 1/2 споруд №1-№5, №І. Загальна вартість частини домоволодіння ОСОБА_1 складає 521271 грн., що згідно виробничого розрахунку складає 51/100 часток. Реальні долі змінилися та не відповідають існуючим долям згідно діючих правовстановлюючих документів. Правовстановлюючі документи підлягають заміні.
13 квітня 2017 року ОСОБА_2 здійснила державну реєстрацію 49/100 часток житлового будинку під АДРЕСА_1 , які складаються з таких приміщень: 1-І/8,7 кв.м веранда, 1-І/10,7 кв.м житлова, 1-2/7,2 кв.м житлова, 3-1/9,6 кв.м коридор, 3-2/7,6 кв.м кухня, 3-3/9,1 кв.м житлова, 3-4/23,2 кв.м житлова, 3-5/4,6 кв.м коридор, 3-6/3,6 кв.м санвузол. Льох літ. «під А», сарай літ. «И», 1/2 споруд №1-№5.
Згідно Державних актів на право приватної власності на землю, земельна ділянка загальною площею 0,0766 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер [номер приховано]:75:088:0033, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/2 частині кожному.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх позовних вимог щодо поділу земельної ділянки у суді першої інстанції ОСОБА_2 було заявлено клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року призначено судову земельно-технічну експертизу за результатами якої 28 грудня 2018 року складено висновок експерта ТОВ «Судово-експертна компанія «Алінгез» де запропоновано два варіанти поділу земельної ділянки.
На підтвердження своїх позовних вимог щодо поділу земельної ділянки у суді першої інстанції ОСОБА_2 було заявлено клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу за результатами якої 12 лютого 2021 року складено висновок експерта №1-12/02 ТОВ «Український центр судових експертиз» згідно якого:
виділ ОСОБА_2 в натурі 49/100 частин житлового житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , які складаються з таких приміщень: 1-І/8,7 кв.м веранда, 1-І/10,7 кв.м житлова, 1-2/7,2 кв.м житлова, 3-1/9,6 кв.м коридор, 3-2/7,6 кв.м кухня, 3-3/9,1 кв.м житлова,3-4/23,2 кв.м житлова, 3-5/4,6 кв.м коридор, 3-6/3,6 кв.м санвузол. Льох літ. «під А», сарай літ. «И», 1/2 споруд №1-№5,№І з технічної точки зору, можливий;
можливий варіант виділу ОСОБА_2 в натурі 49/100 частин житлового житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 викладено в дослідницькій частині.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі вказував на те, що він не погоджував з ОСОБА_2 зміну часток у праві власності на спірне домоволодіння. Вважає, що суд першої інстанції встановивши, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, не врахував, що виділ частки в цьому майні лише для ОСОБА_2 є неможливим, у зв`язку з чим зробив помилковий висновок про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 . Позовна вимога про виділ в натурі 1/2 земельної ділянки відповідно до часток у житловому будинку також не підлягає задоволенню як похідна від вирішення позовної вимоги про виділ частки зі спільної часткової власності.
13 жовтня 2023 року від представникапозивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 до Київського апеляційного суду надійшло клопотання, в якому остання просила призначити по справі будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу,проведення якої доручити Київськомунауково-дослідному інституту судових експертиз, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року призначено усправі будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу,проведення якої доручити Київськомунауково-дослідному інституту судових експертиз, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
Поставлено перед експертами наступні питання:
Які є можливі варіанти поділу в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами відповідно до права власності співвласників ОСОБА_1 (1/2 частка) та ОСОБА_2 (1/2 частка), враховуючи порядок користування, який склався між співвласниками?
Якщо неможливо поділити цей об`єкт нерухомого майна на дві рівні частини, то вказати, які існують варіанти поділу житлового будинку, надвірних будівель та споруд без збереження рівності часток (їх збільшення або зменшення)? У такому разі в кожному варіанті вказати розмір компенсації, що належить сплатити співвласнику, якому будуть виділені об`єкти нерухомого майна меншої вартості, ніж розмір належної йому частки.
Визначити можливість поділу в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами з урахуванням заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 03 жовтня 2014 року щодо фактичного користування.
Які можливі варіанти поділу в натурі земельної ділянки площею 0,0766 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер [номер приховано]:75:088:0033, між співвласниками цієї земельної ділянки ОСОБА_1 (1/2 частка) та ОСОБА_2 (1/2 частка), відповідно до запропонованих експертом варіантів поділу вищезазначеного житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на даній земельній ділянці, відповідно до вимог нормативно-правових актів?
Якщо неможливо поділити земельну ділянку на дві рівні частини, то вказати, які існують варіанти її поділу без збереження рівності часток (їх збільшення або зменшення), але з урахуванням розташування приміщень, що будуть виділені у власність сторін? У такому разі в кожному конкретно варіанті вказати розмір компенсації, що належить сплатити співвласнику земельної ділянки, якому буде виділена частина, вартість якої буде меншою, ніж розмір належної йому частки.
Відповідно до висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №29353/23-42 від 20 лютого 2026 року, складеного експертом КНДІСЕ Гучко О.В. було запропоновано варіанти поділу спірного домоволодіння та земельної ділянки.
У висновку вказано, що поділ житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами відповідно до права власності співвласників ОСОБА_1 (1/2 частка) та ОСОБА_2 (1/2 частка) враховуючи порядок користування, який склався між співвласниками на рівні частини не вбачається за можливе.
Поділ на окремі об`єкти домоволодіння (виділ в натурі) на 1/2 та 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами технічно можливо без збереження рівності часток.
Можливі варіанти розподілу житлового будинку АДРЕСА_1 виходячи із ідеальних часток співвласників 1/2 та 1/2, викладено в дослідницькій частині та зображено в додатках № 2 та №3 до висновку.
Різниця від ідеальних часток сторін в праві власності на домоволодіння згідно із запропонованими варіантами розподілу становить:
варіант №2: для 1 співвласника ( ОСОБА_2 ) 1/2 ідеальних часток: 2 126 939 - 1 991 065- = на 135 874 грн. більше; для 2 співвласника ( ОСОБА_1 ) 1/2 ідеальних часток: 1 991 065 - 1 855 191 = на 135 874 менше.
При пропонованому варіанті розподілу арифметичні (фактичні) частки співвласників складуть: перший співвласник ( ОСОБА_5 ) - 45,78/100 або 46 %;другий співвласник ( ОСОБА_6 ) - 54,22/100 або 54 %;
варіант №3: для 1 співвласника ( ОСОБА_2 ) 1/2 ідеальних часток: 1 991 065-1 746 977= на грн. 244 088 грн. менше; для 2 співвласника ( ОСОБА_1 ) 1/2 ідеальних часток: 2 235 153 - 1 991 065 = на 244 088 грн. більше.
При пропонованому варіанті розподілу арифметичні (фактичні) частки співвласників складуть: перший співвласник ( ОСОБА_5 ) - 43,87/100 або 44 %; другий співвласник ( ОСОБА_6 ) - 56,13/100 або 56 %.
Поділ в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами (варіант №1) з урахуванням заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 03 жовтня 2014 року щодо фактичного користування (копії яких наявні в матеріалах справи на а. с. 211-123 т.2), технічно можливий з відхиленням від вимог нормативної документації (будівельних норм) стосовно невідповідності площі квартири АДРЕСА_3 та при умові проведення ремонтно-будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_3 по опорядженню та підсиленню несучих конструкцій будинку в частині квартири АДРЕСА_3 та відновлення функціонування комунікацій.
При пропонованому варіанті поділу (варіант №1) арифметичні (фактичні) частки співвласників складають: перший співвласник ( ОСОБА_5 ) - 46,81/100 або 47 %; другий співвласник ( ОСОБА_6 ) - 53,19/100 або 53 %.
Погіршення технічного стану конструктивних елементів та їх опорядження квартири АДРЕСА_3 привело до зменшення вартості та відповідно фактичної (арифметичної) частки співвласника, який користується цією квартирою.
Можливі варіанти поділу в натурі земельної ділянки площею 0,0766 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер [номер приховано]:75:088:0033, між співвласниками ОСОБА_1 (1/2 частка) та ОСОБА_2 (1/2 частка), відповідно до запропонованих варіантів поділу вищезазначеного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами відповідно до вимог нормативно-правових актів, викладено в дослідницький частині та зображено в додатках №4, №5, №6, №7 до висновку.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. При цьому володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.
Так, статтею 355 ЦК Українивстановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦК Україниспільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до частини четвертої статті 355та частини першої статті 356 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що право кожного із співвласників пов`язується із часткою у праві спільної власності і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.
У постанові від 12 грудня 2018 року у справі №442/7505/14-ц Верховний Суд виснував, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків.
Відповідно до статті 358 ЦК Україниправо спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно зі статтею 361 ЦК Україниспіввласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Аналіз статті 361 ЦК Українидозволяє зробити висновок, що об`єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної часткової власності, а не частка у майні. Тобто право самостійного розпорядження часткою у праві власності, не є тотожним розпорядженню частиною майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному зі співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.
Відповідно до статті 364 ЦК Україниспіввласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Отже, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що перебуває в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 19 травня 2021 року у справі №501/2148/17 (провадження №61-22087св19), від 28 липня 2021 року у справі №310/7011/17 (провадження №61-7153св20).
У пунктах 6.19.1- 6.23 постанови від 23 квітня 2025 року у справі №357/3145/20 Велика Палата Верховного Суду сформувала такі висновки: поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається. З цього також можна зробити висновок, що за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.
Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ( ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).
Згідно з ч.1ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлю наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції було запропоновано сторонам зазначити варіанти поділу спірного житлового будинку та земельної ділянки, які їм прийнятні відповідно до висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №29353/23-42 від 20 лютого 2026 року, складеного експертом КНДІСЕ Гучко О.В.
Позивач ОСОБА_1 та його представник вказували, що не заперечуютьпроти поділу житлового будинку за варіантом АДРЕСА_4 ) та щодо поділу земельної ділянки за варіантом №1 (додаток АДРЕСА_5 ) як такі, що найбільш повно відповідають фактичному користуванню сторін, технічній можливості поділу та справедливому балансу прав співвласників. Інші варіанти поділу житлового будинку та земельної ділянки просив відхилити як такі, що не відповідають фактичному користуванню сторін, передбачають штучне перепланування, потребують значних будівельних робіт та можуть погіршити умови користування майном.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник просили здійснити поділ житлового будинку за варіантом №3, поділ земельної ділянки за варіантом №4 (додаток №7) вказуючи на те, що 3-й варіант поділу в натурі житлового будинку повністю ізолює сторін один від одного, враховуючи їх неприязнені відносини. Варіант №4 поділу земельної ділянки до цього варіанту поділу житлового будинку чітко відмежовує сторін один від одного і мінімізує спільне користування земельною ділянкою.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначив, що він проживає у спірному будинку, а відповідач ОСОБА_2 фактично не користується спірним майном та в житлі, яким користувалася відповідач на даний час проживають інші особи.
Враховуючи те, що взаємної згоди щодо поділу спірного майна між сторонами не досягнуто, враховуючи порядок користування, який склався між співвласниками, колегія суддів, дослідивши та надавши оцінку доказам у справі у їх сукупності, проаналізувавши кожен із запропонованих варіантів поділу будинку та земельної ділянки, дійшла висновку про те, що за наслідками розгляду цієї справи можливо поділити в натурі:
житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності згідно з варіантом №1 висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №29353/23-42 від 20 лютого 2026 року;
земельну ділянкуз кадастровим номером [номер приховано]:75:088:0033, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, площею 0,0766 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (до перейменування АДРЕСА_3 відповідно додатку №4висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №29353/23-42 від 20 лютого 2026 року, припинивши право спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку.
Колегія суддів вважає, що зазначений варіант поділу є найбільш прийнятний з точки зору доцільності та найбільш оптимальний для обох сторін, він не потребує проведення будь-яких робіт по переобладнанню будинку.
Також колегія суддів бере до уваги, що з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернувся позивач ОСОБА_1 , відповідач не оскаржувала рішення суду першої інстанції.
А відтак, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 .
Вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ у місті Києві Сипчу К.М. від 17 березня 2014 року за №11675704 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 49/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року в справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду вимога про скасування рішення реєстратора є неефективною, якщо вона не супроводжується оспорюванням самого документа-підстави.
Отже, пред`явлення ОСОБА_1 вимоги про скасування рішення державного реєстратора не є необхідним для ефективного відновлення його права, а відтак вказана вимога не підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат апеляційний суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язанихз розглядом справи.
Пунктом 2 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У пунктах 179, 180 постанови від 05 червня 2024 року у справі №910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України (схожі положення містяться у статті 141 ЦПК України), може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
При розгляді справи в суді першої інстанції представник відповідача ОСОБА_2. подала заяву про стягнення судових витрат, в якій просила стягнути з позивача 50000 грн. на правничу допомогу та 5850 грн. за проведення у справі судової земельно-технічної експертизи.
Представник позивача ОСОБА_1 у суді першої інстанції подала заяву, в якій просила зменшити розмір витрат на правову допомогу заявлених ОСОБА_2 .
Беручи до уваги заперечення позивача щодо неспівмірності витрат на правову допомогувідповідача понесених у суді першої інстанції, складність справи, обсяг та час необхідний для виконання адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу відповідачу в суді першоїінстанції, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи,колегія суддів дійшла висновку про доведеність понесених відповідачем ОСОБА_2 в суді першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000грн., які відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Згідно рахунку-фактури ТОВ «Судово-експертна компанія «Алінгез» від 24 жовтня 2018 року ОСОБА_2 було сплачено 5850 грн. за проведення у справі судової земельно-технічної експертизи.
Позивач ОСОБА_3 поніс витрати за проведення судової будівельно-технічної та земельно технічної експертизи у КНДІСЕ в розмірі 33320,32 грн., що підтверджується квитанцією від 15 лютого 2024 року та за виконання топографо геодезичних робіт по місцю розташування земельної ділянки в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 20 червня 2025 року.
Оскількиапеляційну позивача ОСОБА_1 задоволено частково, позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково, а томувідповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції, понесені на проведення експертизи, за виконання топографо геодезичних робіт та витрати відповідача за проведення у справі судової земельно-технічної експертизи підлягають розподілу пропорційно відповідно до задоволеної частини позовних вимог.
Таким чином стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 2221,20 грн., витрати за проведення експертизи у розмірі 16660,16 грн., витрати за виконання топографо-геодезичних робіт в розмірі 2500 грн., а з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати за проведення експертизи у розмірі 2925 грн. та витрати на правову допомогу понесені в суді першої інстанції у розмірі 15000 грн.
На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування рішення державного реєстратора та поділ житлового будинку - задовольнити частково.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки житлового будинку та земельної ділянки - задовольнити частково.
Поділити в натурі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності згідно з варіантом №1 висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №29353/23-42 від 20 лютого 2026 року, а саме:
- виділити в натурі та визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право власності на відокремлену частину в житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, що становить 53% часток у домоволодінні та складається в житловому будинку з приміщень:
1-2 - коридор, 4,20 кв.м, вартістю 89696 грн.;
2-2 - коридор, 4,80 кв.м, вартістю 55758 грн.;
2-3 - житлова, 12,40 кв.м, вартістю 305445 грн.;
2-4 - житлова, 22,00 кв.м, вартістю 541918 грн.;
2-5 - житлова (часть), 13,60 кв.м, вартістю 293917 грн.;
2-6 - кухня (часть), 10,40 кв.м, вартістю 236689 грн.;
2-7 - санвузол, 2,70 кв.м, вартістю 66508 грн.;
2-8 - передпокій, 6,30 кв.м, вартістю 102359 грн.
Всього по житловій будівлі 76,40 кв.м, вартістю 1692290 грн.
«Б» Сарай, вартістю 87147 грн.;
«Е» Гараж, вартістю 182666 грн.;
«В» Убиральня, вартістю 16482 грн.;
№1 - ворота 1/2, вартістю 17981 грн.;
№2-№5 - огорожа 1/2, вартістю 71477 грн.;
№6 - колонка 1/2, вартістю 50131 грн.
Разом по господарським будівлям 425884 грн.
Разом по будинковолодінню 2118174 грн.
- виділити в натурі та визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право власності на відокремлену частину в житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, що становить 47% часток у домоволодінні та складається в житловому будинку з приміщень:
1-1 - житлова кімната, 10,70 кв.м, вартістю 203507 грн.;
1-2 - житлова кімната, 7,20 кв.м, вартістю 116291 грн.;
1-І - веранда, 8,70 кв.м, вартістю 87624 грн.;
3-1 - коридор, 9,6 кв.м, вартістю 196998 грн.;
3-2 - кухня, 7,60 кв.м, вартістю 155957 грн.;
3-3 - житлова, 9,10 кв.м, вартістю 186738 грн.;
3-4 - житлова, 23,20 кв.м, вартістю 476079 грн.;
3-5 - коридор, 4,60 кв.м, вартістю 109627 грн.;
3-6 - санвузол, 3,60 кв.м, вартістю 85795 грн.;
Льох, вартістю 30935 грн.
Всього по житловій будівлі 84,30 кв.м, вартістю 1649552 грн.
«И» Сарай, вартістю 74816 грн.;
№1 - ворота 1/2, вартістю 17981 грн.;
№2-№5 - огорожа 1/2, вартістю 71477 грн.;
№6 - колонка 1/2, вартісю 50131 грн.
Разом по господарським будівлям 214405 грн.
Разом по будинковолодінню 1863957 грн.
Поділити в натурі земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:75:088:0033, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, площею 0,0766 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (до перейменування АДРЕСА_3 відповідно додатку №4висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №29353/23-42 від 20 лютого 2026 року та визнати право власності, а саме:
за ОСОБА_1 на 1/2 частку - 312,33 кв.м;
за ОСОБА_2 на 1/2 частку - 312,33 кв.м.
Лінії розподілу прокласти таким чином:
від точки «А7», яка розташована на межі земельної ділянки, перпендикулярно межі земельної ділянки (А7-А6) довжиною 5,35 м до точки «8»;
від точки «8» під кутом 90 град, довжиною 8,09 м до точки «9»;
від точки «9» під кутом 90 град, довжиною 2,22 м до точки «10»;
від точки «10» під кутом 90 град, до з`єднання з стіною будинку точка «11»;
від точки «11» вздовж стіни будинку до точки «12»;
далі прокласти лінію згідно розподілу будинку від точки «12» до точки «13»;
від точки «13» вздовж стіни будинку довжиною 1,00 м до точки «14»;
від точки «14» перпендикулярно стіні будинку довжиною 1,00 м до точки «15»;
від точки «15» паралельно стіні будинку до точки «16»;
далі прокласти лінію згідно розподілу будинку від точки «16» до з`єднання з межею - точка «17».
Від точки «24» яка знаходиться на межі земельної ділянки на відстані 8,14 м від точки «22» вздовж лінії забудови сараю до точки «23»;
від точки «23» вздовж лінії забудови гаражу до точки «21», яка знаходиться на відстані 2,53 м від точки «22»;
від точки «21» довжиною 5,6 м паралельно стіні гаражу до точки «20»;
від точки «20» довжиною 10,20 м до точки «19»;
від точки «19» довжиною 0,81 м до точки «18»;
від точки «18» довжиною 6,04 м до точки «25», яка розташована на межі земельної ділянки на відстані 13,26 м від точки «А4» (кут межі земельної ділянки).
В загальне користування співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділити земельну ділянку: точки «А1-А7-8-26-20-22-АЗ-А2-А1» для проїзду та проходу співвласників та «9-10-11-12-9» для обслуговування свердловини (загальна площа 134,35 кв.м), та 7 кв.м в приміщенні «2-6» квартири АДРЕСА_6 над льохом, який виділено в користування першого співвласника ОСОБА_2 .
Припинити право спільної частково власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку.
В решті вимог позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 2221 грн. 20 коп., витрати за проведення експертизи у розмірі 16660 грн. 16 коп., витрати за виконання топографо-геодезичних робіт в розмірі 2500 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати за проведення експертизи у розмірі 2925 грн., витрати на правову допомогу понесені в суді першої інстанції у розмірі 15000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 25 вересня 2026 року.
Головуючий:
Судді: