Ухвала № 140212458 у справі № 761/20123/22 від 30.09.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 вересня 2026 року

м. Київ

провадження № 22-з/824/1085/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Євграфової Є. П. (суддя-доповідач), Писаної Т. О., Саліхова В. В.

розглянув заяву ОСОБА_1

про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року

у цивільній справі № 761/20123/22 Шевченківського районного суду міста Києва

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення боргу за договором позики,

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди. Затверджено мирову угоду від 30 травня 2025 року, укладену між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 . Цією ж ухвалою апеляційного суду визнано нечинним заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 листопада 2024 року, а провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики закрито.

У серпні 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описки в зазначеній ухвалі апеляційного суду. В обґрунтування вимог заявник покликається на приписи частини третьої статті 431, частини першої статті 432 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Заявник вказує на те, що судова ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом і має відповідати вимогам, які висуваються до виконавчих документів, зокрема містити повні ідентифікаційні відомості про стягувача та боржника, у тому числі дату народження боржника - фізичної особи. Посилаючись на те, що в ухвалі Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року сторони не зазначені як «стягувач» і «боржник», а також відсутня дата народження відповідача (боржника), заявник просить виправити зазначені описки шляхом викладення відповідних відомостей у тексті судового рішення.

Дослідивши зміст заяви та матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить таких висновків.

Щодо правової кваліфікації вимог заяви та співвідношення норм статті 269 та статті 432 ЦПК України апеляційний суд зазначає, що положення статті 432 цього Кодексу регламентують порядок виправлення помилки у виконавчому документі чи визнання його таким, що не підлягає виконанню, і застосовуються до випадків, коли відповідна технічна або юридична помилка допущена судом під час безпосереднього оформлення або видачі окремого виконавчого документа, зокрема виконавчого листа чи судового наказу. Натомість судове рішення, ухвалене у формі ухвали про затвердження мирової угоди, за своєю юридичною природою є судовим актом, яким одночасно вирішено процесуальні питання примирення сторін, визнано нечинним рішення суду першої інстанції та закрито провадження у справі. Така ухвала в силу приписів частини третьої статті 431 ЦПК України та пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» є самостійним виконавчим документом. З огляду на те, що заявник порушує питання щодо внесення доповнень та змін безпосередньо до тексту судового рішення, ухваленого судом апеляційної інстанції, а в прохальній частині заяви просить саме виправити допущені описки, розгляд вказаної заяви належить здійснювати за правилами статті 269 ЦПК України. Помилкове посилання заявника на статтю 432 цього Кодексу не змінює правової сутності порушеного питання та не перешкоджає суду надати правильну кваліфікацію процесуальній дії згідно зі статтею 269 ЦПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Поняття описки охоплює зроблені судом механічні, мимовільні або випадкові граматичні й технічні помилки чи упущення, допущені під час письмового викладу судового рішення. Виправляючи такі описки, суд лише усуває неточності або заповнює упущені формальні дані щодо встановлених фактичних обставин справи (як-от дати, номери документів, найменування чи повні анкетні дані сторін), які мають технічний характер і не впливають на суть ухваленого судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі обов`язково зазначаються повне найменування або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові стягувача та боржника, їх місцезнаходження або адреса місця проживання чи перебування, а також дата народження боржника - фізичної особи. Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 4 цього ж Закону відсутність у виконавчому документі встановлених реквізитів є підставою для повернення його органом державної виконавчої служби чи приватним виконавцем стягувачу без прийняття до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що під час затвердження мирової угоди в резолютивній частині ухвали Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року було зафіксовано прізвища, імена, по батькові сторін, номери їх облікових карток платників податків та адреси реєстрації. Водночас у тексті резолютивної частини ухвали не зазначено дати народження відповідача ОСОБА_2 , яка підтверджується наявними матеріалами цивільної справи.

Внесення відомостей про дату народження відповідача не зачіпає суті постановленої судом ухвали та не змінює змісту затвердженої мирової угоди, а тому незазначення дати народження відповідача обґрунтовано визнається судом технічною опискою, яка підлягає усуненню на підставі статті 269 ЦПК України.

Разом з тим, вимога заявника про виправлення описки шляхом зміни визначення сторін на «стягувач» щодо ОСОБА_1 та «боржник» щодо ОСОБА_2 задоволенню не підлягає. Згідно зі статтями 42 та 48 ЦПК України сторонами у позовному провадженні є позивач і відповідач. Мирова угода укладається саме між сторонами судового спору з метою його врегулювання на основі взаємних поступок і стосується їхніх прав та обов`язків як учасників цивільного процесу. Процесуального статусу стягувача та боржника учасники справи набувають безпосередньо у виконавчому провадженні на стадії виконання судового рішення відповідно до положень статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», де стягувачем є особа, на користь якої ухвалено рішення або в інтересах якої видано виконавчий документ, а боржником - особа, визначена виконавчим документом як зобов`язана сторона. Затверджений судом текст мирової угоди повністю відображає узгоджену сторонами волю, де зазначено статус ОСОБА_1 як позивача, а ОСОБА_2 як відповідача. Заміна таких процесуальних найменувань у судовому рішенні не є виправленням описки у розумінні процесуального закону, позаяк змінює автентичний текст затвердженого правочину та не узгоджується із засадами судочинства, у зв`язку з чим у задоволенні цієї частини вимог заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 269, 381 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки задовольнити частково.

Виправити описку в резолютивній частині ухвали Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року, доповнивши відомості про відповідача датою його народження, зазначивши в тексті ухвали: « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ».

В іншій частині заяви ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді Є. П. Євграфова

Т. О. Писана

В. В. Саліхов