Справа № 173/1596/26
Провадження №2/173/1599/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: КП «Верхньодніпровське БТІ» про визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами
ВСТАНОВИВ:
До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: КП «Верхньодніпровське БТІ» про визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.
Згідно з поданою позовною заявою позивач просить припинити право спільної часткової власності та визнати за нею право власності на житловий будинок садибного типу, як окремий об`єкт нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на таке. 20 жовтня 2014 року позивач придбала 54/100 частини житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці 1817 кв.м. по фактичному користуванню.
Після виготовлення технічного паспорту КП «Верхньодніпровське БТІ» надало висновок про те, що в реєстр ЄДСББ інформацію щодо зазначеного об`єкта внести не має змоги, з огляду на те, що інші 46/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 не існує.
Інші співвласники мають окрему адресу, окремий вхід та фактично окремий об`єкт (квартира). Тобто, позивач маючи спільну часткову власність фактично є окремим об`єктом.
Вказані обставини позбавляють позивача права на реалізацію свого права щодо володіння, користування та розпорядження належною їй власністю.
Відповідно до автоматичного розподілу справ справа надійшла в провадження судді Кожевник О.А.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 21 травня 2026 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі за вказаним позовом.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Позивач надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Відповідачі повідомлені належним чином про розгляд справи також подали заяви про розгляд справи без їх участі, ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог не заперечував, ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Від третьої особи також надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, просили закрити підготовче провадження та перейти до судового розгляду по суті, позовні вимоги підтримали.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, будь-яких заперечень щодо позову не надав.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами виникли правовідносини із визнання права власності на нерухоме майно.
Судом встановлено, що 20 жовтня 2014 року позивач придбала у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 54/100 житлового будинку, що складає 50,6 кв.м., житловою площею 34,6 кв.м., який складається з: приміщення коридор 2-1 пл. 3,2 кв.м., коридор 2-2 пл. 2,7 кв.м., жила 2-3 пл. 16,8 кв.м., жила 2-4 пл. 9,0 кв.м., жила 2-5 пл. 8,8 кв.м., санвузол 2-6 пл. 3,1 кв.м., кухня 2-7 пл. 7,0 кв.м., сіни а-1, гараж Б-1, оглядова яма о/я, погрібник В-1, погріб п/д, сарай Г'-1, навіс Ж-1, навіс Д-1, навіс з-1, паркан № 3, паркан № 5, хвіртка № 4, огорожа № 7, огорожа № 9, водопровід № 8, порота № 10, мощення І, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Договору купівлі-продажу 54/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями, посвідченого приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі за № 827.
Відповідно до Договору міни серії НА № 0014573, посвідченого приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області 31 липня 1997 року, ОСОБА_2 належить інша частка житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Договору міни, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 468918823 від 19 березня 2026 року. Розмір частки ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 є співвласником частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 2-6215 та Витягом з Державного реєстру речових прав № 470494737 від 30 березня 2026 року. Розмір частки ОСОБА_3 .
Відповідно до копії відповідного технічного паспорту, житловий будинок, що належит на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 має статус квартири, та має окрему адресу: АДРЕСА_2 .
В лютому 2026 року позивач звернувся до КП «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», яким виготовлений технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та надано висновок про те, що за технічними показниками 54/100 частки об`єкту нерухомого майна може бути виділений в натурі тому, що 46/100 частки даного житлового будинку юридично не існує. Кількість новоутворених об`єктів нерухомого майна - 2, за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
В натурі житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не поділений та знаходиться у спільній частковій власності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦПК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України, є спільною частковою власністю.
За приписами ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном,що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності (ч. 1 ст. 361 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.
Враховуючи позитивний висновок щодо можливості виділу в натурі окремого об`єкта нерухомого майна, а також те, що позивачу на праві спільної часткової власності належить частина житлового будинку, іншої частини якого як самостійного об`єкта нерухомого майна юридично не існує, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, припинення права спільної часткової власності позивача та визнання за ним права власності на цілий об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору суд вважає за можливе покласти на позивача, оскільки судом не встановлено вини відповідача у порушенні прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла у зв`язку з необхідністю реалізації позивачем свого права та припинення права спільної часткової власності.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: КП «Верхньодніпровське БТІ» про визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) право власності на житловий будинок садибного типу, як окремий об`єкт нерухомості загальною площею 58,2 кв.м., житлова площа 34,6 кв.м. з відповідними будівлями та спорудами (ганок а1, гараж Б, оглядова яма о/я, погрібник В, погріб п/г, сарай Г, навіс Ж, навіс Д, навіс З, паркан № 3, хвіртка № 4, паркан № 5, огорожа № 7, водогін № 8, огорожа № 9, ворота № 10, мощення І), розташований на земельній ділянці розміром 908 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Припинити право спільної часткової власності на 54/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями за адресою:АДРЕСА_1 , що зареєстроване за ОСОБА_1 .
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ).
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.
Суддя О.А. Кожевник