Справа № 177/1365/26
2-о/212/164/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 року м.Кривий Ріг
Покровський районний суд м. Кривого Рогу, у складі: головуючого судді - Феняка О.Р., присяжних - Мастерової І.М., Козлова О.О., з участю секретаря - Луценко А.С., представника заявника ОСОБА_6., заявника ОСОБА_1 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Кривого Рогу, в порядку окремого позовного провадження, заяву ОСОБА_1 про оголошення особи померлою; заінтересовані особи: Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Заявник, через свого представника, звернулась до суду із зазначеною заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, стрільця санітара 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України - загиблим (померлим) під час виконання військового обов`язку в районі населеного пункту Новобахмутівка Покровського району Донецької області, зазначивши дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.03.2022 року №103, старший солдат ОСОБА_2 призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . Військова частина НОМЕР_2 ліквідована 27.07.2025 року. Правонаступником визначено управління військової частини НОМЕР_1 , тому є заінтересованою особою. Згідно сповіщенню сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.04.2023 року, старший солдат ОСОБА_2 , відданий Військовій присязі на вірність українському народу, в бою за Україну, її свободу і незалежність, 06 квітня 2023 року зник безвісти, при виконанні бойового завдання у Донецькій області. Згідно акту службового розслідування щодо безвісти зниклих військовослужбовців наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 10 квітня 2023 року №115 старшого солдата ОСОБА_2 , стрільця-санітара 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_2 визнано таким, що зник безвісти. Згідно витягу з ЄРДР, 12.04.2023 року внесено відомості до ЄРДР за №12023041730000514 щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, щодо розшуку військовослужбовця ОСОБА_2 . Заявник ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 . Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 05.02.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається зниклим на території бойових дій (дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин - 05.12.2023 року). Згідно Витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими, підтверджень, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває в полоні держави-агресора - відсутні. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після визнання його особою, зниклою безвісти за особливих обставин до місця служби не прибув, додому не повернувся.
Оголошення ОСОБА_2 померлим є необхідним заявнику для отримання свідоцтва про смерть, можливості вступу у спадщину, що відкриється після його смерті, та отримання відповідної грошової компенсації, що виплачується родинам загиблих військовослужбовців від Міністерства оборони України, передбачену Постановою КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Ухвалою суду від 18.05.2026 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Заявник та її представник судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ надав пояснення, в яких просив Витребувати у відповідного Відділу державної реєстрації актів цивільного стану відомості (повні витяги щодо цих відомостей) про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувати у відповідного Відділу державної реєстрації актів цивільного стану відомості (повні витяги щодо цих відомостей) про народження дітей батьком яких записано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у разі наявності зазначених актових записів залучити по справі в якості заінтересованих осіб. Витребувати у відповідного Відділу державної реєстрації актів цивільного стану відомості (повні витяги щодо цих відомостей) про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , та у разі відсутності зазначених актових записів залучити по справі в якості заінтересованих осіб. Судове засідання провести без участі представника Міністерства оборони України, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Інші учасники до суду не з`явилися, причина неявки суду невідома.
Представник заявника надав суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що Ключовим доказом у справі є акт службового розслідування щодо безвісти зниклих військовослужбовців за особливих обставин, затверджений командиром військової частини НОМЕР_2 15 квітня 2023 року. Акт складено невдовзі після подій, у межах службової компетенції військової частини, на підставі бойових розпоряджень, доповідей та пояснень військовослужбовців. У зазначеному акті встановлено, що особовий склад військової частини виконував бойові завдання в районі «Шахматного лісу» на південь від населеного пункту Новобахмутівка Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області. Безпосередньо щодо ОСОБА_2 в акті зафіксовано, що з 04 квітня 2023 року він разом із солдатом ОСОБА_5 виконував бойове завдання зі стримування збройної агресії російської федерації на ВОП «Мадагаскар» у районі «Шахматного лісу». Приблизно о 15:00 06 квітня 2023 року розпочався шквальний перехресний вогонь АГС противника, і під час масованого обстрілу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , за висновком службового розслідування, ймовірно загинули. Актом службового розслідування прямо зазначено, що станом на 06 квітня 2023 року та надалі евакуація тіл ОСОБА_2 і ОСОБА_5 була неможливою у зв`язку з перебуванням на відповідній позиції військ противника. Тобто відсутність евакуйованого тіла має конкретне документально зафіксоване пояснення і не свідчить про відсутність самої події загибелі. Водночас особиста зброя ОСОБА_2 - РПК № ГЕ5129 - була ідентифікована, евакуйована та передана на склад РАО. Ця обставина є додатковою об`єктивною ознакою того, що після масованого обстрілу військовослужбовець не залишив позицію разом зі своєю штатною зброєю та не повернувся до підрозділу. У підсумковій частині акта зазначено, що через неможливість евакуації та ідентифікації тіл військовослужбовців до такого моменту їх слід вважати зниклими безвісти за особливих обставин. Такий службовий статус не є висновком про те, що військовослужбовець живий; навпаки, він є наслідком неможливості фізично евакуювати та ідентифікувати тіло в умовах бойової обстановки. Комісія не встановила неправомірних дій військовослужбовців та причинного зв`язку між будь-якими такими діями і подією зникнення. У висновках службового розслідування зникнення ОСОБА_2 віднесено до наслідків виконання бойового завдання зі стримування збройної агресії російської федерації на території України. Отже, матеріали не містять ознак самовільного залишення місця служби, добровільного припинення зв`язку із сім`єю чи інших обставин, які б створювали розумну альтернативну версію його багаторічної відсутності. Натомість наявна конкретна бойова подія, безпосередньо після якої ОСОБА_2 зник, і службове розслідування прямо пов`язує його зникнення з масованим вогневим ураженням противника. Подія, за якої ОСОБА_2 імовірно загинув, сталася ІНФОРМАЦІЯ_7 . Станом на дату подання цих пояснень минуло понад три роки. Крім того, офіційний Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є тимчасово окупованими російською федерацією, фіксує щодо двох однойменних населених пунктів Новобахмутівка Очеретинської селищної територіальної громади завершення періоду активних бойових дій відповідно 04.04.2023 та 01.05.2024 із початком тимчасової окупації з наступного дня. Отже, незалежно від адміністративного уточнення, який саме з однойменних населених пунктів є орієнтиром у матеріалах службового розслідування, шестимісячний строк, про який ідеться у частині другій статті 46 ЦК України та у правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/11021/22, станом на 22 вересня 2026 року безумовно сплив. Акт службового розслідування дозволяє локалізувати подію за часом і місцем: приблизно о 15:00 06 квітня 2023 року на ВОП «Мадагаскар» у районі «Шахматного лісу», на південь від населеного пункту Новобахмутівка Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області. Саме з цією подією службове розслідування пов`язує ймовірну загибель ОСОБА_2 . Тому дата 06 квітня 2023 року є документально визначеною датою вірогідної смерті у розумінні частини третьої статті 46 ЦК України. Щодо місця події доцільно виходити з формулювання первинного військового документа - район «Шахматного лісу» на південь від н. п. Новобахмутівка. Таке формулювання не змінює суті раніше уточнених вимог, а конкретизує фактичні обставини відповідно до поданого доказу.
Також представник заявника надав суду уточнення позовних вимог, в якій просив Прохальну частину заяви ОСОБА_1 про оголошення особи померлою розглядати та вважати дійсною в такій уточненій редакції:
1. Заяву ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_2 померлим - задовольнити.
2. Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, стрільця-санітара 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України
3. Датою смерті ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцем смерті - населений пункт Новобахмутівка Покровського району Донецької області
4. Вважати, що загибель ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в населеному пункті Новобахмутівка Покровського району Донецької області настала під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території України.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як убачається з матеріалів справи, заявник ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 .
Відповідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.03.2022 року №103, старший солдат ОСОБА_2 призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . Військова частина НОМЕР_2 ліквідована 27.07.2025 року.
Правонаступником визначено управління військової частини НОМЕР_1 , тому є заінтересованою особою.
Згідно сповіщенню сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.04.2023 року, старший солдат ОСОБА_2 , відданий Військовій присязі на вірність українському народу, в бою за Україну, її свободу і незалежність, 06 квітня 2023 року зник безвісти, при виконанні бойового завдання у Донецькій області.
Згідно акту службового розслідування щодо безвісти зниклих військовослужбовців наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 10 квітня 2023 року №115 старшого солдата ОСОБА_2 , стрільця-санітара 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_2 визнано таким, що зник безвісти.
Згідно витягу з ЄРДР, 12.04.2023 року внесено відомості до ЄРДР за №12023041730000514 щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, щодо розшуку військовослужбовця ОСОБА_2 .
Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 05.02.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається зниклим на території бойових дій (дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин - 05.12.2023 року). Згідно Витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими, підтверджень, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває в полоні держави-агресора - відсутні.
Відповідно ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
Як роз`яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. Громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим, у разі неможливості встановлення факту його смерті, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце за певний час та за певних обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За змістом ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Так, у ч. 1 ст. 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У ч. 2 ст. 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців».
Відповідно, у ситуації, коли внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Приписи ч. 2 ст. 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є відповідний Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений відповідним нормативно-правовим актом.
Таким нормативно-правовим актом на час розгляду даної справи є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, в якому міститься інформація про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22 вказала, що мета досліджуваного припису речення другого ч. 2 ст. 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, законодавець хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.
Також в цій Постанові вказано, що ч. 2 ст. 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Так, у вказаній постанові виснувано, що строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання - забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах. Обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності та було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.
Також зазначено, що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій. У такому випадку, у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Так, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376 та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, село Новобахмутівка Покровського району Донецької області є територією на якій з 24 лютого 2022 року велись бойові дії, датою завершення яких визначено 01.05.2024 року.
У постанові від 29.04.2026 року у справі №615/129/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що якщо територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником, то перебіг строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України, розпочинається після завершення активних бойових дійна цій території. На переконання колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розширювальне тлумачення ч. 2 ст. 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями.
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.05.2026 року по справі №644/1726/25.
Отже, оскільки за встановленими у цій справі обставинами територія, на якій солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.04.2023 року зник безвісти під час несення військової служби в зоні бойових дій під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації, з 24.02.2022 року велися активні бойові дії, а заявник із даною заявою про оголошення її чоловіка померлим звернулась до суду у квітні 2026 року, тобто після спливу понад двох років від дня завершення активних бойових дій на цій території та враховуючи відсутність до даного часу будь-яких даних про військовослужбовця, суд приходить до висновку, що встановлені обставини надають підстави припускати настання смерті солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим, керуючись положеннями ст. 46 ЦК України, вважає за можливе оголосити померлим ОСОБА_2 , який загинув під час виконання військового обов`язку по захисту держави України від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши місце його смерті населений пункт Новобахмутівка Покровського району Донецької області.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.
Водночас, суд також зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦК України якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Крім того, суд зазначає, що оголошення фізичної особи померлою у цьому випадку не пов`язується із наступним вирішенням спору про право враховуючи, що заявником не заявлено вимог майнового характеру, а також не свідчить про наявність спору про право і те, що в результаті вирішення цієї заяви заявник може отримати виплати, гарантовані законом, або спадщину.
Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 16 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби
Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно зі ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Отже, дружина, батьки та діти військовослужбовця у разі його загибелі мають передбачене законом право на отримання одноразової грошової допомоги, а тому оголошення особи померлою не породжує спору про право, а є належним способом захисту та реалізації гарантованих державою прав членів сім`ї загиблого військовослужбовця.
Питання кола спадкоємців та їх право на отримання одноразової грошової виплати у зв`язку з оголошенням ОСОБА_2 померлим не є предметом розгляду цієї справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 46 ЦК України, ст. ст. 293, 305 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про оголошення особи померлою; заінтересовані особи: Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 - задовольнити.
Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ЗСУ загиблим (померлим) під час виконання військового обов`язку по захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в районі населеного пункту Новобахмутівка Покровського району Донецької області, зазначивши дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 29.09.2026 року.
Суддя: О. Р. Феняк