Справа № 204/4639/26
Провадження № 2/204/3547/26
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. [телефон приховано], inbox@kg.dp.court.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
11 вересня 2026 року м. Дніпро Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді- Чудопалової С.В.,
при секретарі Янчук П.П. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 до Держави Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (місцезнаходження : вул. Житня, буд. 14, м. Москва) про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом до Російської Федерації, у якій просить суд стягнути з Російської Федерації на її користь на відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 1500000 грн.В обґрунтування позову зазначає, вона є власницею квартири АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину зазаповітом від 12.01.2011 № 32284786, посвідченого державним нотаріусом Вугледарської державної нотаріальної контори. Позивач вказує, що внаслідок військової агресії російської федерації проти України та неодноразовогоракетного обстрілу збройними силами російської федерації м. Вугледар Вугледарської міської територіальної громади було знищено належну їй житлову квартиру, де позивач проживала разом зі своїм чоловіком. Позивачкою за даним фактом подано до правоохороннихорганівзаяву про вчинення кримінального правопорушенняна підставі якої відкрито кримінальне провадження за №2202405[телефон приховано].Обстеження будинку та квартири неможливо провести, оскільки м. Вугледар,Вугледарської міської територіальної громад перебуває під постійними обстрілами зі сторони збройних сил російської федерації. Позивач вказує, що до початку повномасштабного військового вторгнення російської федерації в України остання працювала в Центральній міській лікарні медичною сестрою». Проте, внаслідок ведення бойових дійна територіїм. Вугледар Вугледарської міської територіальної громади спричинених військовою агресією російської федерації проти України лікарня зупинила діяльність та призупинило дію трудових договорів з 01.06.2022 до можливості відновлення роботи, або з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Позивач вказує, що внаслідок знищенняїї житлової квартируостання зазнала моральної шкоди, яка полягає у значних триваючих душевних стражданнях, що викликані позбавленням звичного ритму життя та налагодженого побуту, неможливістю користуватися належним їй на праві власності житлом та майном, вести повноцінне життя, пристосуванням до нових життєвих умов та відновленням прийнятного для себе рівня життя, пошуком житла тафінансів, перебуванням у пригніченому стані, зниженням життєвого тонусу і погіршеннязагального самопочуття, тому остання оцінює заподіяну їй моральну шкоду у розмірі 1 499 067,50 грн.
Ухвалою судді від 27.04.2026 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, роз`яснено учасникам справи їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 13.07.2026 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з`явилась, до початку розгляду справи надала суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений у встановленому законом порядку, а опублікування оголошення на офіційному веб-сайті «Судова Влада України». Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з РФ, що унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства РФ в Україні у зв`язку із припиненням його роботи на території України.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 та від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17, що в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягають до врахуванню судами слідує, що судовий імунітет РФ не підлягає застосуванню з огляду на порушення РФ державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням РФ своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копію паспорта серія НОМЕР_1 , виданий ВугледарськимМВ УМВС України в Донецькій області від 03.11.1998 та має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17-20).
Із наданих документів вбачається, що ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину зазаповітом від 12.01.2011 № 32284786, посвідченого державним нотаріусом Вугледарської державної нотаріальної контори.
З 2014 року РФ здійснює збройну агресію проти України, тобто вчиняє дії, визначені статтею 3 Резолюції 3314 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 14 грудня 1974 року, як акт збройної агресії.
Згідно заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», текст якої схвалено постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VІІІ, збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з тимчасової окупації Кримського півострову, зокрема, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (перша фаза збройної агресії).
Друга фаза збройної агресії РФ проти України розпочалася у квітні 2014 року, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами РФ озброєні бандитські формування проголосили створення «Донецької народної республіки» (7 квітня 2014 року) та «Луганської народної республіки» (27 квітня 2014 року).
Третя фаза збройної агресії РФ розпочалася 27 серпня 2014 року масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів ЗСРФ.
24 лютого 2022 року розпочалася та триває ще одна фаза збройної агресії РФ проти України повномасштабне вторгнення збройних сил РФ на суверенну територію України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
02 березня 2022 року збройну агресію РФ проти України у резолюції ES-11/1 «Агресія проти України» визнала Генеральна Асамблея ООН. Вона вимагає від рф негайного припинення застосування сили проти України, утримання від погроз чи застосування сили проти будь-якої держави ООН, повного та безумовного виведення збройних сил з території України у межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також забезпечення повного захисту цивільних осіб, включаючи гуманітарний персонал, журналістів та осіб, які перебувають у вразливому становищі, у тому числі жінок і дітей.
27 квітня 2022 року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Наслідки продовження агресії російської федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи» № 2433. Визнала, що агресія рф проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за її далекосяжними наслідками, бо провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім і зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни.
14 квітня 2022 року Верховна Рада України визнала дії, вчинені збройними силами РФ та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом Українського народу (пункт 1 Заяви Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні», схваленої постановою Верховної Ради України № 2188-IX).
Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави України, що закріплено у Статуті ООН.
З 24.02.2022 по дату подання даної позовної заяви на території м. Вугледар Вугледарської міської територіальної громади ведуться бойові дії включено до Переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами №363 від 20 грудня 2023 року).
Зазначені обставини є загальновідомими та ніким не оспорюються, а тому не підлягають доказуванню згідно з приписами ч. 3 ст. 82 ЦПК України.
Позивач вказує, що наслідок ракетного обстрілу збройними силами російської федерації було знищено належну їй житлову квартиру АДРЕСА_2 .
Врезультаті чого, позивачем за даним фактом подано заяву про вчинення кримінального правопорушеннядо правоохороннихорганів на підставі якої відкрито кримінальне провадження за № 2202405[телефон приховано], що підтверджується інформацією зазначеною у витязі від 09.05.2024 з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.13).
Із наданих документів вбачається, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою № 6821-5001714766 від 06.06.2022 та на даний час місце проживання вказано: АДРЕСА_3 .
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_2 посилалась на те, що незаконною окупацією територій України, незаконною військовою повномасштабною збройною агресією проти України РФзнищено належну її квартиру, чимпорушила її майнові права і основоположні свободи, визначені Конституцією України та закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і Протоколів до неї.
Завдання моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (пункт 2 частини другої статті 23 ЦК України).
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (частина третя статті 23 ЦК України).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).
Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (частина перша статті 1167 ЦК України).
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації (коли розмір компенсації не визначений законом).
Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого.
При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Наведені висновки щодо застосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, викладені у постановах Верховного Суду від 31.07.2024 у справі № 686/14579/23, від 22.05.2024 у справі № 638/3891/22 та відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України мають враховуватися судами при виборі і застосуванні норми права до цих правовідносин.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (частина п`ята статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Суд вважає доведеним, що у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України ОСОБА_2 зазнала душевних страждань, були порушені її нормальні життєві зв`язки, оскільки вона вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя й безпеки, а також були порушені її основоположні свободи, що визначені Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і Протоколів до неї.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд зважає на характер допущеного державою Російська Федерація правопорушення, глибину душевних страждань ОСОБА_3 , позбавлення її можливості реалізації своїх прав, виходячи із засад співмірності, розумності та справедливості, вважає, що необхідною та достатньою сатисфакцією для позивача є визначення розміру відшкодування моральної шкоди, яка підлягає компенсації за рахунок Російської Федерації у сумі 100000,00 грн, тим самим частково задовольнивши позов.
Керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265,268,273, 280 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії РФ проти України 1000000 (один мільйон) гривень. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Російської Федерації до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір у розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивачем на заочне рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_3 );
Відповідач: держава Російська Федерація, в особі Міністерсва юстиції рф, (адреса: вул.Житня, 14, будівля1,. місто Москава, 119991).
Суддя: С.В.Чудопалова